пʼятниця, 28 травня 2021 р.

Слова, фрази та їх походження

Багато слів, якими ми користуємося щодня, приховують цілком несподівані історії свого походження/

Слово "Силует" вигадали у відповідь на жорсткі економічні заходи французького міністра фінансів XVIII століття Етьєна де Силуета/
Слово "силует" вимовляється з легкою елегантністю, яка, здається, цілком відбиває витончену простоту позначеного ним явища: швидкоплинна тінь, що падає на стіну.
Походження слова, однак, є менш поетичним. Намагаючись скоротити величезні борги Франції, Силует запропонував оподатковувати всіх, хто демонструє ознаки багатства, наприклад, власників дорогих творів мистецтва.
Незабаром з'явився вислів "робити щось а-ля силует", тобто сильно заощаджувати, скнарувати.
Так почали називати й мистецтво портрета у вигляді тіні - дешевої заміни для тих, хто не міг собі дозволити справжні картини чи скульптури.

середа, 26 травня 2021 р.

Новинка від Ольги Купріян!

"Мирослава та інші з нашого двору"

Це кумедна і щира повість для юних читачів 9-12 років про всі ті дива і перипетії, що трапляються з нами тільки в дитинстві, коли тобі 10 і канікули - це ціле життя тривалістю в літо/
Микита і Мирослава дружать, сваряться і знову миряться, вчаться заробляти свої перші гроші, вигулюючи песика баби Соні чи маленьку Злату... А ще проживають разом усі радощі та сум і вміють насолоджуватися малим — як-от клаптиком літака «Мрія» у небі.
Ольга Купріян - літературна критикиня, письменниця, співзасновниця щорічного «Рейтингу критика: найкращі дитячі та підліткові книжки року». Народилася у травні 1988 року. За освітою – магістр філології «Києво-Могилянської академії». Мама маленької Ясі. Живе і працює в Києві.
Серед зацікавлень – епоха Бароко, дитяча й підліткова література, старі родинні фотографії, чорниці. Статті, огляди, інтерв’ю та рецензії публікувалися в різних періодичних виданнях. Окрім того, має книжкову колонку «Модна читанка» в журналі для підлітків «Однокласник», а також веде блоґ, присвячений дитячим і підлітковим книжкам.
Авторка повісті для підлітків «Солоні поцілунки» (ВЦ «Академія», 2016), «Беркиць проводжає дідуся»(«Ранок», 2018) і «Суперклей для вази» («Ранок», 2018). У 2019 році у видавництві «Ранок» вийшла книжка «Боброго ранку!» з ілюстраціями Марини Шутурми, а також книжка-картинка «Мамонт».
На замовлення «1+1 Media» та видавництва «Книголав» написала «Щоденник Лоли» (2018), книжку-приквел до популярного серіалу «# Школа».
У співавторстві з журналісткою Яніною Соколовою написала книжку для дорослих «Я, Ніна» (2019), яка отримала відзнаку BookForum Best Book Award 2020 у категорії «Сучасна українська проза»

вівторок, 25 травня 2021 р.

Зі святом!

Щороку, 25 травня в Україні та низці інших країн святкується День філолога. Логічно, що відзначається він на наступний день після Дня слов’янської писемності і культури.

Це свято викладачів, літературознавців, коректорів, бібліотекарів, лінгвістів, видавців, а ще усіх, хто плекає слово, любить читання й цінує літературу.

понеділок, 24 травня 2021 р.

Дитинства щаслива мить


У кожного з нас є дитячі фото, переглядаючи які, ми мимоволі посміхаємося. Бо перед очима постають ті безтурботні, яскраві, веселі роки дитинства.

До Міжнародного дня захисту дітей, який святкується 1 червня, бібліотека оголошує фоточелендж "Дитинства щаслива мить". Давайте поділимося своїми дитячими світлинами та разом поринемо в ту незабутню пору.

Переходимо за цим посиланням на нашу сторінку у Фейсбуці та розміщуємо фото у коментарях: 

https://www.facebook.com/groups/1547942665246399/permalink/5778622052178418/


А парк такий чарівний, як у казці

24 травня – Європейський День парків

Європейський День парків був проголошений Федерацією ЄВРОПАРК. Це організація, яка об’єднує природні території, що перебувають під охороною у 36 європейських країнах. Цей день вперше був відзначений у 1999 році, нині його святкують щороку по всій Європі. Ця дата була вибрана не випадково – саме 24 травня 1909 року в Швеції був створений перший з дев’яти Європейських національних парків.

Серед сотні різноманітних парків Європи хочемо розповісти про один з незвичайних – Грюнер-Зее (Grüner See), що розташований в Австрії.

Цей парк, розміщений в австрійському містечку Трагоесс, дивний насамперед тим, що взимку – це звичайний парк з розбитими клумбами та алеями. Люди приходять сюди, щоб посидіти на зручних лавочках, влаштувати пікнік і помилуватися приголомшливим видом на гори і на озеро, вода в якому має незвичайний зелений відтінок. Але влітку унікальне озеро Грюнер Зее розливається і рівень води в ньому піднімається з двох метрів до десяти. Тоді парк повністю ховається під водою.

У цей час сюди з усіх кінців світу з’їжджаються дайвери. Мабуть, це єдине місце у світі, де можна побачити звичний світ під водою. Всі рослини, паркові доріжки і лавки опиняються під водою, а туристи з аквалангом плавають серед них. У цей час серед наземної рослинності в кристально-чистій воді плавають невеликі рибки. І так триває до осені.

Є мова - є нація

Сьогодні в Україні відзначають День слов’янської писемності і культури.

Свято встановлене згідно з Указом Президента від 17 вересня 2004 року, в день вшанування пам’яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія – просвітителів, що відіграли визначну роль у розвитку й становленні слов’янського письменства і культури, покровителів Європи.

Кирило (827–869) і його старший брат Мефодій (815–885) народилися в македонському місті Фессалоніки (тепер Салоніки, Греція) в сім’ї воєначальника. За походженням болгари. Якщо Кирило був стовідсотковим гуманітарієм – здобув освіту в школі при імператорському дворі Константинополя, а згодом працював патріаршим бібліотекарем і викладав філософію, то Мефодій був спочатку військовим, але військова кар’єра його не задовольняла, і він став ченцем, а невдовзі й ігуменом одного з монастирів у Малій Азії.

Згодом брати об’єдналися в просвітницькій діяльності – перекладали слов’янською мовою богослужебні книги, самі писали оригінальні твори, проповідували православ’я. Відкривали при церквах школи, готували учнів. Брати упорядкували слов’янський алфавіт і переклали на церковнослов’янську (староболгарську) мову Євангеліє.

На початок ХІ ст. на Русі використовувалися дві системи письма – кирилиця і глаголиця. Певною перевагою кирилиці перед глаголицею було відносно простіше накреслення літер. Автором глаголиці вважають Кирила; її літери переважно пов’язані з грецьким алфавітом. Згодом глаголиця лягла в основу кирилиці, на основі якої склалися алфавіти багатьох слов’янських народів. Донедавна кирилецею послуговувалися румуни і молдавани, але потім вони перейшли на латиницю.

Існує думка, що кирилиця прийшла до Київської Русі з Болгарії разом із старослов’янськими богослужними книгами після офіційного прийняття християнства у 988 році. Найдавнішою точно датованою кириличною книгою є давньоруське Остромирове Євангеліє 1056–1057 років.

Пам'ятаймо нашу історію, примножуймо культурну спадщину свого народу, плекаймо і розвиваймо нашу рідну слов’янську мову – українську!

неділя, 23 травня 2021 р.

Україна - нація Героїв

День Героїв – щорічне свято в Україні, встановлене на честь українських вояків – борців за волю України: лицарів Київської Русі, козаків Гетьманської Доби, січових стрільців, вояків Армії УНР, УПА та діячів ОУН.

Історія свята почалась ще 1941 року. Тоді на II Великому зборі Організації українських націоналістів було прийняте рішення про святкування Дня Героїв. Дата 23 травня була обрана не просто так – цього дня 1938-го в Роттердамі було вбито одного з ідеологів українського націоналізму – полковника Євгена Коновальця. Спочатку свято відзначалось підпільно. Але зі здобуттям Україною незалежності почало набувати розголосу.

В нинішній політичній ситуації це свято не лише данина пам’яті героям минувшини, а й день шани героїв новітніх, які сьогодні віддають свої життя за соборність та незалежність нашої Батьківщини. Цей день є символом незборимості української нації.

субота, 22 травня 2021 р.

Традиції Миколиного дня

Сьогодні відзначається одне з церковних свят, присвячених святому Миколаю Чудотворцю. У народі свято ще називають Микола весняний, Миколин день або просто Миколи.

Всього свят у святого Миколая три:

19 грудня відзначають день пам'яті святого Миколая, 11 серпня - день народження святого, а 22 травня Церква поминає перенесення мощей святого Миколая з Лікії до італійського міста Бар у 1087 році. Микола Чудотворець - один з найбільш шанованих і праведних в православ'ї святих. Він вважається покровителем сиріт, моряків, мандрівників і бідняків.

У давнину чоловіки збиралися на «микольщину» - пастухи та погоничі йшли до лісу, де влаштовували бенкет, а на заході сонця до них приєднувалися жінки, всю ніч тривали поздоровлення, хороводи та пісні, звучали веснянки.

Щоб влітку не було посухи, на Миколу здійснювали молебни біля колодязів і обходили поля з хресним ходом, вірячи, що це сприяє гарному врожаю. У день Миколая весняного бажано відвідати церковну службу і помолитися. У святого можна просити здоров'я, миру, лікування від хвороби, легких пологів, щасливої дороги подорожнім. 

пʼятниця, 21 травня 2021 р.

Краплинки доброти від Тетяни Строкач

Працівники бібліотеки підготували для учнів третього класу  СПМШ №16 (класний керівник Ірина Бекас) презентацію нової книги Тетяни Строкач «Краплинки доброти». Діти із захопленням сприйняли знайомство з новою книгою талановитої письменниці, педагога за професією і покликом серця. Багатолітній досвід роботи з дітьми став основою її творчості. Для дітей писати не просто, та пані Тетяні це вдається на відмінно. Вона вміє знайти чарівний ключик до кожної дитини. Дуже уважно слухали школярі вірші письменниці, декламували їх, відгадували  загадки, задавали запитання. Зустріч пройшла цікаво, невимушено, щиро.

"Краплинки доброти" – друга частина своєрідної енциклопедії творів для дітей, (перша – «Веселковий дивосвіт» – видана у видавництві«Час Змін Інформ» у 2019 році. Книжка ілюстрована малюнками учасників гуртка «Чарівний пензлик», який діє в бібліотеці-філіалі №6 КЗ БМР Білоцерківська міська ЦБС ім. П.Красножона, та студії «Азалія» (ЦТДЮ «Соняшник» (керівник Людмила Красніцька-Луцик, член спілки майстрів декоративно-ужиткового мистецтва, лауреат міської літературно-мистецької премії ім.М.Віграновського).

Любов до України і її символів, до природи, родини, виховання у дітей позитивного ставлення до навчання за допомогою художнього слова, багато гумору, а ще більше доброти дарує читачам авторка книжки.

четвер, 20 травня 2021 р.

Одягни вишиванку – це модно і гарно

Мама вишила мені квітами сорочку.

Квіти гарні, весняні.

Навдягай, синочку!

В нитці сонце золоте, - пелюстки багряні.

Ласка мамина цвіте, в тому вишиванні.

Українська вишиванка – це те, без чого не можна уявити українську культуру, побут, історію. Вона є сімейним оберегом, символом, який пройшов крізь покоління, єднає рід і вшановується як святиня. Кожного третього четверга у травні українці відзначають День вишиванки.

Сьогодні, на свято вишиванки до другокласників та третьокласників СПМШ №16 завітали бібліотекарі Зоя Чутковська, та Галина Чередник. Про історію та легенду вишиванки, яка є оберегом, символом краси та здоров’я - діти слухали з цікавістю. Вишивана сорочка – улюблений одяг кожного українця. 


І всі діти з гордістю демонстрували свої вишиванки, читали вірші, відповідали на питання «Що для мене значить вишиванка?, наводили приклади, де бачили зображення вишивки. Презентація «Кольори та візерунки українських вишиванок» зачарувала дітей. Потім дружно долучилися до виконання пісні про мамину вишиванку. Маючи таку красу, як вишита сорочка, ми отримуємо енергію наших предків, пишаємось минулим та гордо дивимось у майбутнє.

Шевченківська премія: повна чаша переможців

20 травня 2021 року виповнюється 60 років від дня заснування Національної премії України імені Тараса Шевченка (Шевченківської премії) - найвищої державної нагороди за творчі досягнення в царині літератури, культури, мистецтва! 

☑️ У 1961 році в Україні відзначалось 100 років від дня смерті Т.Г. Шевченка. 20 травня прийнято постанову «Про встановлення щорічних Республіканських премій ім. Т.Г. Шевченка». За діючим на той час Положенням присуджувалося 3 премії за видатні твори літератури, образотворчого мистецтва, музики, театрального мистецтва і кінематографії. 

☑️ У 1996 Комітет із Державних премій України імені Тараса Шевченка був підпорядкований Президентові України, встановлено 10 Державних премій та одну Малу Державну премію за кращий творчий дебют молодих митців віком до 35 років. 

☑️27 вересня 1999 року з метою піднесення ролі і престижу Державної премії України імені Тараса Шевченка як найвищої в Україні премії в галузі культури, літератури і мистецтва, премія отримала нову назву ‑«Національна премія України імені Тараса Шевченка».

☑️ Упродовж 1962-2020 рр. Шевченківською премією відзначено понад 600 осіб. Перші Дипломи і Почесні знаки лауреатів 9 березня 1962 року отримали Олесь Гончар (за роман «Людина і зброя»), Павло Тичина («Вибрані твори» в трьох томах) в галузі літератури, Платон Майборода в галузі музики.

☑️ Серед відзначених за роки існування Премії: майже 200 письменників, літературознавців, мистецтвознавців, журналістів і публіцистів; 119 діячів образотворчого мистецтва та майстрів народного мистецтва; 136 діячів театру і кіно; 114 достойників музичного мистецтва; 82 ‑архітектори, інженери комплексних ландшафтів, поліграфістів і музейних працівників.

☑️Лауреатами Шевченківської премії стали 8 хорових колективів.

☑️Щороку на Шевченківську премію подається близько 60 робіт.

☑️Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка в різні роки очолювали: О. Є. Корнійчук, М. З. Шамота, П.А.Загребельний, М. А. Орлик, Б. І. Олійник (двічі), О. Т. Гончар, В. О. Яворівський, І. М. Дзюба, Р. М. Лубківський, М. Г. Жулинський. З 2016 року Головою Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка призначено Юрія Щербака.

☑️Шевченківську премію присуджують один раз на життя.

Кроки Незалежності: 2005 рік

Чим запам'ятався українцям 2005 рік.
🇺🇦23 січня – на майдані Незалежності в Києві за присутності 59 офіційних зарубіжних делегацій і близько багатотисячного натовпу пройшла інавгурація Віктора Ющенка як третього Президента України.
🇺🇦4 лютого – призначення прим’єр-міністром України Юлію Тимошенко. Вона стала першою в історії України жінкою на посаді глави уряду.
🇺🇦4 березня – у себе в домі з двома пораненнями в голову виявлено тіло екс-міністра внутрішніх справ Юрія Кравченка.
🇺🇦16 травня - через 5 місяців після Помаранчевої революції про Україну знову заговорив увесь світ – наша держава вперше у своїй історії була господаркою пісенного конкурсу Євробачення.
🇺🇦11-22 травня - на 58-му Каннському міжнародному кінофестивалі українська документальна стрічка "Подорожні" режисера Ігоря Стрембицького перемогла у категорії короткометражних фільмів і отримала «Золоту пальмову гілку»
🇺🇦31 липня – в латвійській Юрмалі на музичному конкурсі «Нова хвиля 2005» представниця України Тіна Кароль зайняла друге місце.
🇺🇦8 вересня – відставка уряду Ю.Тимошенко
🇺🇦22 вересня – призначення прем’єр-міністром України Юрія Єханурова
🇺🇦24 жовтня – реприватизація «Криворіжсталі» – найбільшого гірничо-металургійного підприємства України.

середа, 19 травня 2021 р.

Вчинок та його відлуння

Кожного дня ми робимо ті чи інші вчинки і не замислюємось які вони, гарні чи погані. У житті бувають такі ситуації, коли варто поступитися власними зручностями заради інших, такі дії є виявом моральної активності. Перед юним поколінням життя ставить багато викликів. Важливо навчитися керувати своїми емоціями і вчинками, аби не нашкодити собі та оточуючим. Слово «емпатія» все частіше з’являється в лексиконі. Це можливість стати на місце іншого, щоб зрозуміти його почуття і думки та використовувати отримані знання під час взаємодії. Цим емпатія відрізняється від доброти і жалю. Не роби іншим того, чого не бажаєш самому собі. Раптом, у них інший смак? Емпатія – це саме те, що допоможе виявити ці смаки. 

Часом наші емоції подібні тигру, що втік із цирку: він некерований, тому може налякати і поранити оточуючих (та й сам постраждати в результаті). Потрібно керувати своїми емоціями і діями. Давньокитайський мислитель Конфуцій колись сказав: «Три шляхи у людини, щоб розумно чинити: перший найблагородніший – роздуми, другий, найлегший – наслідування, третій найгіркіший – досвід».

Серед підлітків поширена думка, що до повноліття за їх  правопорушення відповідають батьки. Але насправді, це твердження є помилковим. Законодавство передбачає конкретні випадки, коли починається юридична відповідальність неповнолітніх з 16 років, а за вчинення деяких кримінальних злочинів і з 14-ти.

вівторок, 18 травня 2021 р.

Трагедія кримськотатарського народу

18 травня  в Україні відзначається День боротьби за права кримськотатарського народу та вшановується пам'ять жертв депортації кримських татар.


Депортація кримських татар, розпочата 18 травня 1944 року, – один із найяскравіших прикладів злочинів радянського режиму, вчинених ним під час Другої світової війни. Понад 20 років радянська влада повністю заперечувала злочинний характер своїх дій. У 1967 році Верховна Рада СРСР визнала необґрунтованість тотального звинувачення кримських татар, але на відміну від інших «покараних народів», вони не отримали права повернутися до Криму. Лише 1989 року радянським парламентом депортація була визнана незаконною та злочинною.

Анексія Криму Російською Федерацією у лютому 2014 році актуалізувала проблему боротьби кримських татар за свої права. Вже 20 березня того ж року Верховна Рада України ухвалила Постанову № 1140-18 «Про Заяву Верховної Ради України щодо гарантії прав кримськотатарського народу у складі Української Держави», якою визнавала кримських татар корінним народом України та гарантувала їхнє право на самовизначення в складі України. 

субота, 15 травня 2021 р.

Літературна мандрівка Європою

Вже майже 20 років у третю суботу Україна відзначає День Європи! 

Це день спільних цінностей, спільної історії всіх націй континенту. Україна історично і ментально частина Європи! У 1885-1887 роках географи з Імператорсько-Королівського військово-географічного інституту у Відні визначили, що географічний центр Європи знаходиться у селищі Ділове, Закарпатської області, де і було встановлено двометровий знак.

Ми підготували для вас справжній тур літературою!Пропонуємо маршрути у 7 країн Європи.

Відкривайте книжки і забувайте про кордони!

Куди б ви зараз хотіли: у високі гори Португалії, в Іспанію, Литву чи Британію, в сучасний час чи повернутися на кілька десятків років назад? ✈️Полетіли! Атмосфера і нові враження гарантовані! 



Секрети щасливої сім'ї

З сім’ї починається життя людини, тут відбувається формування її як особистості.

Що означає поняття "нормальна", "правильна" або "щаслива" сім'я? Однозначну відповідь на це питання мабуть не дасть ніхто. Воно й не дивно, адже в кожного є свої критерії. Однак, сімейне щастя має певні правила, властиві кожній родині. 

Спільне обговорення та вирішення проблем.

У сім'ї потрібно вільно говорити про бажання, висловлювати свою думку,  обговорювати те, що не влаштовує. Адже накопичення проблем і невдоволення може стати причиною конфліктів, сварок і, навіть, розлучень.

Бажання зберегти сім'ю та бути разом завжди.

Люди з досвідом тривалого спільного життя знають, що в стосунках необхідно мати здатність пристосовуватися один до одного, шукати шляхи та способи залишатися разом. Будь-які сімейні труднощі за бажання можна вирішити шляхом діалогу та обговорення.

Гнучкість та дипломатія.

Не дотримуйтеся думки "має бути саме так, і не інакше". Якомога рідше з'ясовуйте стосунки на підвищених тонах.

Позбувайтесь рутини сімейного життя.

Намагайтесь позбуватися нудьги та рутини в сімейному житті. Проводьте більше часу за спільними інтересами: обговорення прочитаної книжки чи перегляду фільму. Погодьтеся, вам ніколи не стане нудно з людиною, якій цікаві ваші справи та захоплення та яка підтримує усі ваші починання.

Навчіться прощати і вибачатися.

Сімейне життя взагалі неможлива без пробачень. Подружжя, діти, батьки – найближчі один одному люди і їх спілкування, на жаль, не складається з одних тільки приємних моментів. Тому дуже важливо вміти попросити вибачення і самому вибачати найрідніших людей. 

Поважайте один одного.

Не обговорюйте з друзями своє сімейне життя, не жартуйте з іронією над дружиною, чоловіком або дітьми. Навпаки, не скупіться на компліменти та похвалу. 

І не забувайте про те, що сім'я – це співпраця. Бережіть свої родини!

пʼятниця, 14 травня 2021 р.

Чи кожен здатен винести свій хрест?

До 150-річчя від дня народження видатного українського письменника Василя Стефаника бібліотекарі підготовили цикл масових заходів.

Про життєві дороги письменника, про людей, які стали прообразами героїв новел, про маловідомі, але надзвичайно цікаві й промовисті факти  життя Василя Стефаника розповіла десятикласникам ліцею «Білоцерківський колегіум» під час години роздумів «Чи кожен здатен винести свій хрест?» завідуюча бібліотекою Катерина Волинець. 

«Камінний хрест» — єдиний твір письменника, присвячений темі еміграції. В основу новели покладено реальний факт: Штефан Дідух (у творі Іван), односелець Василя Стефаника, емігруючи до Канади, ставить на своїй нивці кам’яний хрест (який, до речі, і донині стоїть у Русові). У трагедії героя твору по краплі зібрано горе тисяч емігрантів, долею яких переймався письменник. Не раз проводжаючи на Краківському вокзалі земляків у Америку чи Канаду, він постійно бачив опухлі від плачу очі, чув захриплі від стогону голоси. Образ хреста у творі символізує тяжку, каторжну працю селянина, а водночас трагедію його вимушеної розлуки з рідною землею.

За мотивами цього твору видатний режисер Леонід Осика в 1968 р. на Київській кіностудії імені О. Довженка зняв фільм «Камінний хрест», який увійшов у скарбницю найвизначніших українських кіношедеврів.


Приклад людяності й самопожертви

14 травня Україна вперше відзначає День пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни.
Пам’ятну дату в цьому році запровадила Верховна Рада України своєю постановою, яка була ухвалена 2 лютого.
Станом на 1 січня 2020 року 2 659 громадян України удостоєні Державою Ізраїль звання Праведника народів світу за порятунок євреїв від Голокосту. За кількістю праведників Україна посідає четверте місце після Польщі, Нідерландів та Франції.
Подвиг українців – гідний приклад людяності й самопожертви.

І все, що я писав, мені боліло


Для українців ім’я Василя Стефаника по-особливому дороге. З українського письменника він переріс у письменника світового значення. Як Шекспір, як Шевченко, як Бернс - Стефаник займає гідне місце в світовій літературі. Пропонуємо вашій увазі ювілейну віртуальну виставку «І все, що я писав, мені боліло» до 150-річчя від дня народження письменника.

Горак Р.Д. Кров на чорній ріллі : есе-біографія Василя Стефаника / Р. Д. Горак. – К. : Академія, 2010. – 608 с.

Його називали Володарем дум селянських, Мужицьким Бетховеном, а він вважав себе Великим страдником.
Над ним висіло прокляття за сподіяний предками злочин – знав, що має спокутувати його. Від того все навколо було чорним, як мужицьке поле.
Постійно мучив його неспокій. Ніде не знаходив пристановища.
Франко вважав його своїм наслідником у літературі, критикував тих, хто хотів спримітизувати написане ним.
Таким постає Василь Стефаник в есе-біографії Романа Горака «Кров на чорній ріллі».


Грицюта М. С. Художній світ В. Стефаника / М. С. Грицюта. – К. : Наук. думка, 1982. – 199 с.

Монографія присвячена питанням традицій і новаторства критичного реалізму в українській прозі. Автор розглядає філософсько-моральні пошуки В. Стефаника і його сучасників, своєрідність принципів художнього зображення дійсності та особливостей психологізму в новелах В. Стефаника. 


Єрмак В. В. Творча історія поезій у прозі Василя Стефаника / В. В. Єрмак. – К. : Наук. думка, 2016. – 147 с. 

У монографії розглянуто твори видатного українського прозаїка Василя Стефаника (1871 - 1936), жанрово-стильові особливості яких, зокрема потужна лірична складова, дозволили самому автору кваліфікувати їх як поезії в прозі. За життя письменника ці твори так і не вийшли окремим виданням.


Лесин В. М. Василь Стефаник / В. М. Лесин. – К. : Дніпро, 1981. – 150 с. – (Літературні портрети).

У книжці популярно розповідається про життя письменника, його ідейно-творчі шукання, аналізуються особливості стилю і самобутність новеліста, простежується  місце письменника в історії літератури.

Василь Стефаник. Життя і творчість у документах, фотографіях, ілюстраціях: альбом / автор-упоряд. Ф. П. Погребенник. – К. : Рад. шк., 1987. – 144 с.


В альбомі висвітлюється життєвий і творчий шлях видатного письменника - Василя Стефаника.





Погребенник Ф. П Сторінки життя і творчості В. Стефаника / Ф. П. Погребенник. – К. : Дніпро, 1980. – 350 с.

У книзі на основі документальних і архівних даних розповідається про життя і творчість В. Стефаника (1871 - 1936) – видатного українського письменника, співця селянської долі. Дослідження цікаве документальною точністю викладу матеріалу, всебічним висвітленням різних сторін життєдіяльності новеліста.


Василь Стефаник у критиці та спогадах. Статті, висловлювання, мемуари / упоряд. Ф. П. Погребенник. – К. : Дніпро, 1970. – 483 с. : іл.

Збірник «Василь Стефаник у критиці та спогадах» - це перша широка публікація критичних, літературознавчих та мемуарних матеріалів про видатного українського письменника, що належать українським, російським і зарубіжним критикам та історикам літератури.


Стефаник К. В. Літературно-меморіальний музей В. С. Стефаника / К. В. Стефаник, Б. П. Галюк. – Ужгород : Карпати, 1981. – 46 с.

У селі Русові Івано-Франківської області, де народився відомий український письменник, автор психологічних новел про життя західноукраїнських селян кінця XIX -  початку XX століття Василь Стефаник, відкрито літературно-меморіальний музей, експонати якого розповідають про життя і творчість видатного новеліста, про вшанування пам’яті письменника.

Процюк С. Троянда ритуального болю : роман про Василя Стефаника / С.Процюк .- К. : Академія , 2010 . - 182с. 

Цей психобіографічний роман є історією загадкового внутрішнього світу і харизми Василя Стефаника. Його манила й переслідувала троянда - символ життя і смерті. Ритуалом власної творчості він прагнув подолати трагізм і суперечності буття. 

Київ і Україна в житті та творах Булгакова

Михайло Опанасович Булгаков - письменник, драматург, лібретист, лікар. Серед найвизначніших творів Булгакова: «Майстер і Маргарита», «Собаче серце», «Іван Васильович», «Біла гвардія», «Дияволіада» та ін..
Народився М.О.Булгаков 15 травня 1891 року в Києві.
Як митець і мислитель, Михайло Булгаков перебував під значним впливом творчості письменника Миколи Гоголя та філософа Григорія Сковороди.
Булгаков знайомий і з українською мовою, і з місцевим побутом, історією, культурою. Київ відіграв особливу роль у житті та творчості письменника. Михайло Булгаков любив підніматися нагору по Андріївському узвозу, відтіля дивитися на дахи багатоповерхових будинків і купола церков, на вулиці, провулки й площі. «Я тільки дійшов би до площі в Андріївської церкви, - говорив він сестрі, - і відтіля подивився б і послухав. Адже видний весь Поділ». Київ був з М. Булгаковим завжди. Місто - в «Білій гвардії». Батьківщина Максутова - в «Театральному романі». В «Майстрі й Маргариті» - опис «весняних розливів Дніпра» і «сонячних плям, що грають весною на цегельних доріжках Владимирської гірки,» - пейзажі, до яких був байдужий нічого не розуміючий Поплавський, за що й був покараний Воландом. Київ завжди надихав Михайла Опанасовича Булгакова, давав йому нові теми для творів. Саме в Києві в Булгакова з'явилося бажання зайнятися літературою. Своє місто Булгаков не тільки любил, він знав його. Київ був виходжений уздовж і поперек спочатку в дитинстві, потім - у юнацькі роки. Особливо подобався Київ Булгакову взимку. Зими в Києві були сніжними, «вулиці курілися серпанком, і скрипів збитий гігантський сніг». Михайло й Тетяна Булгакови любили прогулюватися взимку в парках. Вони часто любувалися деревами, покритими снігом. Булгаков відчутно зберігає свою ідентичність з містом, подіями, настроєм та характером киян, віддзеркалюючи їхній спосіб буття у місці та у часі. Він, якщо можна так висловитися, мислив Києвом», - скаже в книзі «Майстер і Місто» Мирон Петровський. «Ах, які зірки в Україні. Серце щемить, хочеться іноді болісно в поїзд і туди. Знову побачити яри, занесені снігом, Дніпро… Немає красивішого міста на світі, ніж Київ», - скаже в оповіданні «Я убив» доктор Яшвін, у якому легко упізнати самого автора (українською - «я ж він»). Будинок на Андріївському узвозі, 13, де впродовж тривалого часу мешкала родина Булгакова і де відбувалася дія «Білої гвардії» та «Днів Турбіних», перетворено на літературно-меморіальний музей письменника.
Житомир, тиха зелена Богунія. І вулиця з назвою «Зелена», дачі академіка Тарасєвича. Тут у липні-серпні 1937 р. близько трьох тижнів мешкав зі своєю дружиною Михайло Булгаков. З містом Житомир, Булгакова пов'язує не лише його перебування на дачі, а також прототипи героїв відомої телевізійної стрічки «Дні Турбіних», створеної за однойменною п'єсою Михайла Булгакова «Біла гвардія». Відомо, що більшість творів Михайла Булгакова автобіографічні, тому їх герої мали своїх прототипів у реальному житті.
8 вересня 2007 р. на вулиці Київській біля кінотеатру «Україна» був встановлений пам'ятник Ларіосику - Іларіону Суржанському, прототипом якого стала реальна людина, яка проживала в Житомирі. Це Микола Миколайович Судзіловський - двоюрідний брат чоловіка сестри М. Булгакова.
Апелюючи до історії у творчості Булгакова, ми розуміємо, що історична пам’ять - це не лише минуле, це ще й настанова на майбутнє, це - історичний досвід. Таке переосмислення його крізь призму сучасності дає нам право зробити декілька важливих наголосів, що мають позбавити нас пострадянських уявлень про нього та посилити сучасне сприйняття і його творчості, і нашого часу.
Чи є Булгаков українцем? Безумовно, він являє собою місцевий феномен - за менталітетом, особливостями характеру, за подіями, які йому випало пережити у Києві від народження і до переїзду до Москви. Жорстокий шок московського життя він переживав не лише через крах минулого та занурення рафінованого інтелігента до чужого йому радянського ладу («Собаче серце»), але також через конфлікт способів життя, різниці менталітету («Театральний роман», «Майстер і Маргарита») двох столиць, де Київ постійно винурює м’яким та рідним на противагу більш жорсткій Москві.
Що є необхідним нині для переосмислення Булгакова? Перш за все він мусить зазвучати українською мовою. Творчість Булгакова і його твори потребують постійного вивчення та переосмислення. Це буде відгуком на історію, що розкриває його актуальність нині. Для цього абсолютно не треба поступатися ним російській культурі - достатньо розуміти, що він - така ж природна частина української культури, як, до прикладу, Шекспір - до тих пір, поки ми будемо знаходити у його творах важливе, співзвучне нашому життю.