Книга-ювіляр

Цього року книзі "Чорний ворон. Залишенець" виповнюється 15 років. Це книга, яка пробуджує національну свідомість і закликає до дії.

Василь Шкляр створив епічний твір, який надихає, захоплює і змушує задуматися. Цей роман варто прочитати кожному, хто цікавиться історією України, прагне зрозуміти її глибинні корені і відчути гордість за свій народ.

Здорова жінка – здорова нація

Безперечно, здоров’я жінки є запорукою успіху та добробуту всієї сім’ї. Тому дбати про жіноче здоров’я потрібно з особливою увагою і турботою.

28 травня відзначається День здоров'я жінок. До цього дня у бібліотеці пройшов День інформації «Єдина краса – це здоров’я». У читальній залі відбулася зустріч чита́чок з лікаркою сімейної медицини «Міського центру первинної медико-санітарної допомоги №2» Ларисою Нероденко. Лариса Миколаївна розповіла, що величезна кількість соціальних та професійних ролей у жінок, велика відповідальність та активність, стреси та навантаження, безперечно, впливають на їх фізичне та психічне здоров’я. 

Пані Лариса наголосила про важливість профілактичних заходів для збереження жіночого здоров’я. А саме:

·        контроль артеріального тиску, аналіз на визначення глюкози в крові, перевірка ліпідного профілю;

·        дотримання режиму праці та відпочинку, правильне харчування, уникнення шкідливих звичок, регулярні фізичні навантаження;

·        підтримання постійної нормальної ваги тіла зменшує ризик найбільш небезпечних захворювань – серцево-судинних, діабету та раку;

·        щорічний огляд лікаря акушера-гінеколога з метою профілактики та своєчасної діагностики захворювань жіночих статевих органів та захворювань, що передаються статевим шляхом;

·        обстеження шкіри – якщо під час самообстеження помітне нове підозріле пошкодження шкіри або родимка, яка за останні кілька тижнів змінила вигляд, варто відвідати лікаря для повного профілактичного огляду.

Відвідувачі заходу мали можливість ознайомитися з літературою медичної тематики, представленій на книжковій виставці «Інформація цікава і корисна».

На абонементі бібліотекарка Юлія Харченко підготувала для відвідувачів огляд літератури «Здорова жінка – здорова нація».

Хресна проща від Романа Іваничука

27 травня виповнюється 95 років від дня народження відомого українського письменника, Героя України - Романа Івановича Іваничука.

Ідея любові до української землі, свого народу об'єднує твори Романа Іваничука в один цикл, в один великий роман про рідну історію. Людина в його творах духовно пов'язана з тим часом, в якому живе, пронизана його плином, і він зумовлює її поведінку. Історичній прозі письменника притаманні гостросюжетність, оригінальність, поєднання елементів художньої фантастики, коріння якої слід шукати в національному фольклорі.

Народився письменник на Івано-франківщині. Навчався у Львівському університеті. Через те, що відмовився вступати до комсомолу і на свята ходив у вишиванці, його виключили з університету за «антирадянську діяльність» Свою літературну діяльність розпочав новелою «Скиба землі», яку схвально зустріла критика. В 1958 р. вийшла друком збірка новел «Прут несе кригу», яка принесла автору визнання. У 1968 р. побачив світ роман «Мальви».  За романи «Вода з каменю» та «Четвертий вимір» письменника нагороджено Державною премією імені Тараса Шевченка. У 90-х pp. письменник збагатив українську літературу новими творами: «Бо війна - війною...», «Орда» , «Ренегат»та «Євангеліє від Томи», написав автобіографічний твір "Благослови, душе моя, Господа...", в якому розповів про своє життя.

Роман Іванович брав активну участь у національно-визвольному русі, у підготовці і проголошенні Декларації про державний суверенітет України. Помер письменник на 88-му році життя. Похований на Личаківського цвинтаря у Львові.

Українці – нація Героїв

23 травня в Україні відзначають День Героїв. Це день пам'яті українців, що присвятили своє життя боротьбі за свободу та незалежність нашої країни. Цього дня працівниці бібліотеки-філії №4 сімейного читання завітали до читачів-учнів 8-В класу ліцею-гімназії №16 та провели для них годину мужності «Українці – нація Героїв».

Світлана Могорит розповіла про захисників Батьківщини: перших київських князів, козацьких ватажків, народних месників, героїв визвольної боротьби українського народу ХХ століття.  Ознайомила восьмикласників з історією відзначення Дня Героїв, повідомивши, що ця дата була обрана не випадково, адже 23 травня 1938 року було вбито засновника ОУН Євгена Коновальця. У травні також загинули автори української національної ідеї – Микола Міхновський та Симон Петлюра.

Бібліотекарка Жанна Харченко розповіла про героїзм і жертовність наших співвітчизників у бою під Крутами в 1918 році та Небесну Сотню, яка загинула на Майдані за гідне життя у вільній країні.

Сьогодні Україна відстоює свою незалежність у жорстокій війні з росією, яка триває з 2014 року. 

Бібліотекарки підготували для учнів мультимедійну презентацію «Незламні духом» та розповіли про героїчні вчинки та мужність наших захисників: добровольця Василя Сліпака, сапера Віталія Скакуна, снайпера Олександра Мацієвського, льотчика Степана Тарабалки, командира 1 ОМБР «Вовки Да Вінчі» Дмитра Коцюбайла, командира батальйону 72 ОМБр ім. Чорних Запорожців Андрія Верхогляда, медикині-сержантки Катерини Ступницької.  

Фахівчині підготували книжкову виставку «Україна – країна Героїв», на якій було представлено літературу про українців, які творили історію країни.

Учасники заходу вшанували пам’ять загиблих воїнів хвилиною мовчання.

Слово про поета

Емоційно і  пізнавально пройшло чергове  засідання розмовного клубу «ПроМова», яке  відбулося у Всесвітній день вишиванки. Присутніх привітали артисти ансамблю "Співограй" клубу "Сузір’я" піснями на вірші Миколи Сома, Дмитра Луценка, Леоніда Гажали. 

На захід працівники бібліотеки  запросили члена Національної спілки письменників України поета-гумориста Володимира Івановича Дідківського. Жанна Харченко підготувала мультимедійну презентацію «Слово про поета». На екрані промайнули основні етапи літературного і педагогічного  шляху письменника. На книжковій виставці були представлені книги В.Дідківського та його вихованців.

Під керівництвом викладачки української мови та літератури Ганни Григорівни Качки учні гімназії-початкової школи №6 «Перспектива» майстерно виконали гуморески гостя та Павла Глазового.  Володимир Іванович прочитав свої твори актуальної нині тематики. Його гумор гострий, влучний, спонукає замислитись хто ми є і якою мовою говоримо.

До землі Вам, матусі, уклін

Щиро вітаємо наших талановитих читачів, вихованців народної студії "Берестяночка" ЦПО "Соняшник", учнів ліцею-гімназії №16, переможців міської виставки-конкурсу дитячих малюнків і поробок "До землі Вам, матусі, уклін": Пациаді Варвару, Шавшину Дарину, Солом'яних Марію і Дашу, а також Ніколайчук Емму із заслуженою перемогою! Бажаємо нових творчих успіхів, здійснення мрій і бажань, миру і перемоги!

Одягни вишиванку – це модно і гарно

Щороку у третій четвер травня українці святкують День вишиванки, яка є нашою національною гордістю.  За традицією вишита сорочка передавалася з покоління в покоління, з роду в рід, як родинна реліквія. Вона є символом здоров'я та краси, оберегом щасливої долі та родової пам'яті. Цього дня бібліотекарі завітали до учнів 2-В класу ліцею-гімназії №16 та провели для них годину народознавства «Одягни вишиванку – це модно і гарно». З піднесеним настроєм ошатно вбрана у вишиванки дітвора чекала на свято. 

Другокласники уважно прослухали розповідь бібліотекарів про історію і значення свята та про вишиванку, як народний символ, який об'єднує українців по всьому світу і людей небайдужих до долі нашої держави. А ще діти порадували відповідями на запитання вікторини, розгадували кросворд, проявивши при цьому неабияку кмітливість і уважність. 

Найбільше емоцій дітлахів викликала справжня дефіляда-демонстрація своїх унікальних вишиванок. Також не обійшлося без віршів та танців.  Позитивні емоції та  відчуття гордості за приналежність до українського народу не залишали малечу до кінця заходу. Пишаємось маленькими розумниками – українці вони такі! Сильні! Незламні! Сміливі і Вільні! З Днем вишиванки, Україно!

Вся моя слава – Україна

(до 175 річчя від народження Панаса Мирного)

13 травня 1849 р. у м. Миргород на Полтавщині в сім’ї чиновника народився Панас Якович Рудченко, якого ми знаємо, як відомого українського письменника – реаліста Панаса Мирного. Освіту він здобував  у Миргородському та Гадяцькому повітовому училищах. Не маючи можливостей продовжувати систематичне навчання, наполегливо займався самоосвітою. Усе життя Панас Якович працював чиновником. 

У Полтаві він жив до самої смерті. Перші твори письменника (вірш «Україні» та оповідання «Лихий попутав»), підписані ім’ям Панас Мирний, з’явилися за кордоном, у львівському журналі «Правда» в 1872 році.  1875 року в співавторстві з братом Іваном Біликом було закінчено роботу над романом «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», який вперше з’являється в Женеві у 1880 році. Робота над соціально-психологічним романом тривала 4 роки. Було шість редакцій роману. Рудченко писав під псевдонімом і жодного разу не опублікував своє фото, не шукав слави, його особа була не відома жандармерії. У той час українська мова була заборонена, авторів переслідували, тому Рудченко вимушений був взяти псевонім. Із дитячих років Панас Мирний відрізнявся мовчазністю, замкненістю, не любив сварки. Як згадувала сестра: “Був дуже мирним”. Можливо, саме через цю рису свого характеру Панас Рудченко взяв собі цей псевдонім. За 40 років служби він ні з ким не конфліктував. 

Афанасія Рудченка вшановують як високого за рангом, талановитого й сумлінного чиновника. Водночас полтавська жандармерія розшукує «політично підозрілу особу» Панаса Мирного. Панас Мирний знаний як дослідник і палкий агітатор української мови та перекладач Вільяма Шекспіра, Генрі Лонгфелло та інших. Революція 1917 року перевернула життя багатьох людей. Радянські критики писали про Мирного як про прибічника радянської влади. Доказом того, що він не сприйняв революцію, є вірш «До волі» та розповідь у «Літературній енциклопедії» про те, що П. Мирний підтримував Центральну раду, а пізніше Петлюру. Ще за молодих років Панас Якович був зв’язаний з революційним визвольним рухом, з 1875 року брав участь у нелегальній роботі революційного гуртка «Унія». Коли 1914 року було заборонено вшанування пам’яті Шевченка, письменник у відозві, написаній з цього приводу, висловлює глибокий протест і обурення діями російської влади. Енциклопедією суспільного життя 2-ї половини 19 століття, разом з попередніми творами став роман "Повія" – один із найвидатніших творів української прози дорадянського періоду та світової романістики. Поряд з епічними творами Мирний залишив у спадок блискучі зразки малих художніх форм – оповідання, нариси, новели. Помітне місце в творчості займали драматичні твори. Мирний був засновником часопису "Рідний край", підтримував творчі стосунки з М. Драгомановим, М. Старицьким, М.Л. Кропивницьким, М. Заньковецькою, М.В. Лисенком, Оленою Пчілкою, П. Житецьким, С. Русовою, М. Коцюбинським, О. Терлецьким, С.О. Єфремовим та іншими громадсько-культурними діячами.

Помер П. Мирний 28 січня 1920 року. В одноповерховому дерев'яному будинку на окраїні Полтави було створено літературно-меморіальний музей. Вулицю, на якій проживав П. Мирний, названо його ім'ям. Понад 20 років директором музею був син письменника Михайло Рудченко. У центрі містечка Гадяча є будинок, на меморіальній дошці якого напис: «У цьому будинку з 1858 по 1865 р. жив і працював видатний український письменник П. Мирний». Слава та визнання прийшли до П. Мирного після смерті. Його твори перекладено багатьма мовами світу. За сюжетами творів Мирного ставлять п'єси, знімають фільми, його твори вивчають і досліджують у освітніх та наукових закладах. Проте сказати про П. Мирного краще, ніж він сам в останньому своєму нарисі «Робота», що побачив світ 1909 року, неможливо: «Ні, не слава... поривала мене в мої молоді літа до роботи. Моє невеличке серце ще змалечку пестила любов до тебе, мій обездолений краю, і вона оповила мою душу чарівними снами й підбурювала думки до роботи».

Уся велич і гордість світу - від мами

Кожної другої неділі травня святкуємо День матері. Мама – найрідніше, найкраще, наймиліше, святе слово для кожної людини. Величезна, щира, глибока любов світиться в її очах, бо що може бути більшим ніж любов матері до дитини і дитини до матері? 

На літературно-музичне свято "Уся велич і гордість світу - від мами" завітали найменші читайлики книгозбірні зі своїми матусями та бабусями. Діти вітали своїх найрідніших віршами, піснями, грою на гітарі (у виконанні Максима Губарева).

Бібліотекарка Галина Чередник познайомила з історією виникнення свята, розповіла цікаві факти про матір. Особливо захопила гра-конкурс на кмітливість"Чи знаєш ти свою маму?" та весела гра "Мамині долоньки". Ця чудова можливість показала, що навіть із зав'язаними очима малеча відчувала тепло материнських рук. 

У виконанні вокального ансамблю "Джерельце" у (складі Зарубенка Дмитра, Кузьменко Єви, Падалко Злати, Смірнової Емми) прозвучали пісні "Мамочка", Родина", "Даруйте всім добро", "Всі ми діти твої, Україно!" Маленька читачка бібліотеки Анастасія Каструбіна  виконала чудову пісню на слова Тетяни Строкач "Я у мами-зірочка", яка захопила всіх присутніх. А яке ж свято без подарунків, виготовленими власноруч?

Радісна та щаслива дітвора дарувала своїм матусям і бабусям "Серце в долоньках", та оберіг "Ангела- охоронця". Висловлюємо щиру подяку  Алена Губарева - вчителю музичного мистецтва Білоцерківської гімназії-початкової школи №6 "Перспектива" за активну допомогу в проведенні заходу. Щиро вітаємо наших дорогих матусь і дякуємо їм за безмежну відданість, нескінченні турботи, терпіння і велику любов!

Весна несе нащадкам спогади свої

Цього року Україна вперше відзначала 8 травня як День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років, як єдину дату, коли Україна відзначає перемогу над нацизмом та вшановує памʼять загиблих у Другій світовій війні. Відомо, що українці на боці антигітлерівської коаліції зробили значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками гітлерівської Німеччини. Мільйони українців чинили спротив зі зброєю в руках у різних регулярних арміях світу, сотні тисяч боролися в підпільних і повстанських структурах. Майже всі українські підприємства були переорієнтовані на потреби оборони. Водночас українська земля була одним із основних театрів воєнних дій, місцем масштабних битв і найзапеклішого спротиву.

Цій темі була присвячена година історичної пам’яті «Весна несе нащадкам спогади свої», яку підготували учасники клубу «Сузір’я». Координатор клубу Тетяна Сулейманова наголосила, що чимало жахіть війни, які раніше асоціювалися з другою світовою війною, зараз стали реальністю в Україні внаслідок воєнних злочинів російської армії.

Тріо «Співограй» у складі Наталії Мельник, Людмили Безкрилої та Олександра Матвієнка підготували літературно-пісенну композицію «Боже, Україну збережи!». Звучали пісні «Війна», «Молитва матері», «Лелеки повертаються додому», «Небо тихо плаче», «Вальс пам’яті», «Я хочу жити в Україні».

Бібліотекарі оформили книжкову вітрину «Україна у другій світовій війні».

Вітаємо переможців!

Найщиріші вітання переможцям міського конкурсу дитячих малюнків і виробів "О, Писанко! Ти символ України", який відбувся у Центральній бібліотеці для дітей.

Ці талановиті діти є читачами нашої бібліотеки, навчаються у ліцеї-гімназії №16 та є студійцями Народної студії "Берестяночка" ЦПО "Соняшник" (кер. Валентина Коробко):

Емма Ніколайчук ,

Варвара Пациаді,

Віталіна Бойко,

Ліза Набільська,

Ірина Стародуб,

Назар Юзва.

Бажаємо переможцям нових успіхів, творчих здобутків і перемог!

Погляд на місто: Харків

Наша країна надзвичайно красива, з багатою історією та величезною кількістю культурних надбань. Українські міста оспівані в піснях, поезіях, романах.

 #Погляд_на_місто

Читаючи запропоновані книги, ви можете підзарядитися енергетикою, поринути в атмосферу одного з міст, не лишаючи власної домівки.

Сьогодні – це Харків. Незламне місто-герой, його вважають "другою столицею" країни. Це комфортний та зелений мегаполіс, який має багатовікову та вражаючу історію.

Ці книги є у нашій бібліотеці.

Багряний І. Сад Гетсиманський : [іст. роман] / Іван Багряний. – К. : Школа, 2008. – 507, [1] с.

«Сад Гетсиманський» – один з перших творів у світовій літературі, в якому з позиції учасника подій викрито злочини сталінського режиму. Дії твору розгортаються у Харкові, у в’язницях на Раднаркомівській та Холодній горі.  У романі  йдеться про трагічну долю сім'ї сільського коваля Якова Чумака, зокрема, його наймолодшого сина Андрія, про те, як люди зберігали гідність на межі буття і смерті.

Вишня О. Київ – Харків  // Вишня О. Твори в семи томах. Т. 7 : фейлетони, гуморески, усмішки / Остап Вишня. – К. : Дніпро, 1965. – С. 50-59.

«… Наш рідний Харкове», привіт! Хороший він, Харків. І харків’яни хороші. Робочий народ, індустріальний, вузівський…В Харкова серце робоче:  воднораз і кріпке, могутнє, сталеве, і ніжне (останнє стосується не тільки харків’янок!)…

Води в Харкові небагато. Лопань Лопанню, а от що харків’яни скаржаться, що обмаль у них улітку прохолодних напоїв, мало морозива… За це треба насваритися пальцем на тих, кому про це турбуватися слід…

Харків’яни – народ ввічливий, чемний, привітний…»

Жадан С. Месопотамія : [зб. Оповідань і віршів] / Сергій Жадан. – Х. : Клуб сімейного дозвілля, 2014. – 364, [1] с.

«Месопотамія» – це книга про Харків і харків'ян, про звичайних людей: наших сусідів, мешканців навколишніх багатоповерхівок, випадкових перехожих, яких ми щодня зустрічаємо і які перетворюються в пасажирів переповненого транспорту, де ми штовхаємося в єдиному пориві потрапити на роботу чи на навчання... Загалом, про нас з вами.

І ще вона про наше повсякденне, буденне життя, яке затягує так, що, здається, не залишається часу ні на що – ні на великі звершення, про які мріялося в дитинстві, ні на осмислення того, що відбувається, ні на те, щоб зупинитися помилуватися красою... Сумно?

Виявляється, ні! Адже це і є те найголовніше – життя! І Сергій Жадан, піднімаючи в книзі найважливіші проблеми - визнання і зради, втечі і повернення, ніжності і жорстокості, – доводить, що можна отримувати радість від усього. Від всього, що відбувається з нами в цьому житті.

Квітка-Основ’яненко Г. Сватання на Гончарівці : [повісті, п’єси] / Григорій Квітка-Основ’яненко. – Х. : Фоліо, 2008. – 349, [2] с. – (Укр. класика).

Комедія «Сватання на Гончарівці» написана Григорієм Квіткою-Основ’яненком у 1835 році.  У 1912 році в Харкові виник постійний театр, для якого автор написав кілька п'єс. Події твору відбуваються на Гончарівці – історичному районі Харкова. .Попри серйозність вперше порушеної в українській літературі проблеми кріпацтва, п’єса не втрачає смаку водевільної інтриги.  Щирий гумор у п’єсі переплітається з авторською іронією, мотивами народних пісень, обрядовою поезією.  Яскраві та цікаві характери героїв, комедійні ситуації та діалоги, динамічний сюжет  ось вже понад півтора століття підтримають незгасаючий інтерес до п’єси класика.

Куліш М. Мина Мазайло : п’єса / Микола Куліш. – К. : Знання, 2018. – 104 с.

Сатиричну п’єсу «Мина Мазайло» не дарма називають філологічним водевілем: комічні слова й фрази, факти кумедного зросійщення українців, пародія на мовні дискусії тощо. Усе це смішно, але водночас це сміх крізь сльози. Харківський службовець Мина Мазайло соромиться власного прізвища – занадто воно українське. Тому в нього виникає почуття меншовартості. Тож він вирішує змінити його і шукає вчительку, яка навчила б його говорити «по-руському». Проте, коли Мина замислюється над варіантом свого майбутнього прізвища, – Сірєнєв, Розов, Алмазов, – його син Мокій хоче відтворити повну форму родового прізвища…

Хвильовий М. Сентиментальна історія : вибрані твори / Микола Хвильовий. – К. : Знання, 2018. – 238 с. – (Скарби)

«Сентиментальна історія» – психологічна повість Миколи Хвильового, в якій порушено тему знецінення моралі. Головна героїня цього твору, чиста й наївна Б’янка, мріє зустріти своє найбільше кохання. Але у Харкові її оточує звичайна сіра буденщина, де нікого не цікавлять одвічні людські цінності.

Щиро й проникливо оповідає дівчина свою сентиментальну історію, що зворушує до глибини душі. 

Кучерявий баранець

Сьогодні на творчій майстерці "Скринька ідей" читайлики бібліотеки виготовляли м'яку іграшку на магнітах "Кучерявий баранець." Разом з майстринею Наталіює Домащук діти вправно працювали з синтепоном, шили та декорували свій виріб. Кожен створив свою неповторну іграшку, зроблені з душею і любов'ю.

Великодня композиція

Здавна українці завжди з нетерпінням чекають Великдень і готуються до нього заздалегідь. Для створення піднесеної і світлої атмосфери готують традиційні атрибути – яйця-крашанки, ароматні паски, великодні композиції, складають букети з первоцвітів і гілочок верби. 

Сьогодні у читальній залі бібліотеки для справжніх панянок пройшов майстер клас “Великодня композиція”.