пʼятниця, 30 жовтня 2020 р.

Увага! Конкурс!

Для учнів та учасників мистецьких шкіл, творчих колективів, студій художнього читання міста Біла Церква та Білоцерківської ОТГ до Дня української писемності та мови оголошується онлайн конкурс«Зачаруй мене розмовою, – українською мовою».

Умови конкурсу за посиланням: https://drive.google.com/file/d/1DSwe4sbXCRjgVBheWchVYwRZfB2g3ZPL/view?usp=sharing

 

Який стосунок має Гелловін до України?

Ви, мабуть, помітили, настільки швидко зростає популярність цього свята в останні роки? Здебільшого молодь і діти вважають Гелловін чудовою нагодою перевдягнутися в чудернацьке казкове створіння та повеселитися з друзями. А старше покоління - вважає, що це "диявольське святкування, яке не повинно з'являтись у лексиконі українців" і що варто шанувати свої народні традиції.

Для розуміння потрібно зануритися в історію свята. Виявляється, свято досить старовинне, і навряд чи будь-чиї предки, древні народи із самобутньою культурою, поклонялися б нечистій силі. Окрім того, свято не тільки американське, його здавна відзначають багато інших народів.
Все почалось з 1 листопада, яке древні кельти обрали для особливого святкування – Савину (День вшанування предків і щось на кшталт нового року). Слов'яни (особливо українці та білоруси), наприклад, періодично здійснювали обряди під назвою "Діди", "Баби" та "Діти" для поминання померлих родичів. А ще, якщо пригадуєте, різдвяною прикрасою столу в українців споконвіків був дідух, який символізував не тільки врожай та добробут, а й предка, зачинателя та оберега роду, тобто мав пряме відношення до вищезгаданого обряду. Цей символ не є насправді християнським, він має язичницьке коріння.

Отже англійці, мексиканці, ірландці, американці та ін. вшановують 1 листопада всіх святих – це християнське свято, яке очевидно нашарувалося на язичницьке свято Савин. Ті, хто його святкують, вірять, що саме в цей день душі померлих відвідують своїх живих родичів, тому живі йдуть на цвинтар з улюбленими стравами і напоями своїх померлих предків.
Але повернімося до кельтів. Вони вважали, що, окрім душ померлих, на землю цього дня може потрапити і різна нечисть: домовики, відьми, бісенята й інші бешкетники (які є і в українських древніх віруваннях також!). Відповідно маскування було всього лиш спробою обдурити злих духів. Люди вірили в те, що відьми, злі феї та мерці можуть викрасти їхніх дітей, тому перевдягали малечу у страхітливі костюми, аби збити з пантелику нечисть. А ще від потойбічних сил намагались відкупитись, насипавши повну торбу ласощів та смаколиків. Мабуть, про це дізнались малі бешкетники і вирішили скористатись ситуацією на власну користь.
А перевдягання і в нашій культурі є. Щоправда, українська молодь змінює образ взимку: на Різдво чи під час Маланки. З Різдвом і так все зрозуміло: ходить переодягнений вертеп та й співає колядок. Отже подібне свято в Україні дещо змісилося на зимовий період.

Радимо прочитати дітям

Тривають шкільні канікули. Їх потрібно використати змістовно і цікаво. А що може бути кориснішим ніж цікава книжка???Отож, пропонуємо вам, любі читайлики, книжку "Маляка принцеса Драконії", автором якої є Сашко Дерманський.
Це історія про школу, але не звичайну, а
драконячу. А ще про дівчинку Маляку і про ознаки справжніх принцес. 

Ви навіть зможете за цими ознаками перевірити чи часом ваша подруга, мама або сестричка не є принцесою. А для учнів 3 класу ця книжка буде особливо корисною, бо незабаром вони вивчатимуть її у школі.

Розвиваючий журнал для дітей

Кажуть, що солодке шкідливе. А ми стверджуємо, що інколи солоденьке буває надзвичайно корисним і, навіть, повчальним. Не вірите? Тоді дивіться нашу відеопрезентацію чудового дитячого журналу «Карамельки».

«Карамельки» – розвивальний журнал українською мовою для дітей 2–6 років. Казки, вірші, прописи, розмальовки, головоломки, уроки англійської, захопливі факти й творчі майстер­класи всебічно розвинуть дитину та допоможуть їй підготуватися до школи.


 

четвер, 29 жовтня 2020 р.

Пам'ятаємо

В ході німецько-радянської війни (1941—1945) саме на території України відбулися ключові битви за визволення Європи від нацизму. У ході вигнання нацистських окупантів з України силами чотирьох Українських фронтів, які налічували понад 2,3 млн осіб, протягом січня 1943 — жовтня 1944 було проведено низку наступальних операцій.

 Важкі бої прокотились двічі по  території нашої держави, тому український народ пізнав лихоліття війни у повному її прояві. Українці, згуртувавшись, чинили шалений  спротив ворогові у підпіллі, партизанських об’єднаннях, діючій армії.

28 жовтня 1944 року територія нашої держави була звільнена від фашистів. 

Тому, вшановуючи цей День, схилімо голови перед святою пам’яттю людей, силою волі яких був наближений мир.

Доземний вам уклін, дорогі бабусі і дідусі!

 28 жовтня День бабусі й дідуся

Тож у цей святковий час ми низько схиляємось перед дідусями і бабусями, тому що вони виростили добрими і мудрими своїх дітей, а тепер передають свій досвід онукам. Довгого і доброго вам віку у здоров'ї і повазі!

понеділок, 26 жовтня 2020 р.

Народний письменник і феномен сучасності

26 жовтня 1950 року народився Володимир Лис – відомий український журналіст, прозаїк і драматург. Він є володарем численних престижних літературних премій, серед яких, титул «Золотий письменник України», багаторазовим призером «Коронації слова», «Людина року» і кавалером ордена «За заслуги ІІІ ступеня», автором уже легендарного «Століття Якова» - «Найкращого роману десятиріччя», що ліг в основу екранізації. Лис входить у ТОП-100 найвпливовіших людей Волині.
У доробку Володимира Лиса твори різних жанрів і тональностей – історичні романи («Століття Якова» (2010), «Соло для Соломії» (2013)), своєрідні «саги поколінь» («Країна гіркої ніжності» (2015), «Діва Млинища» (2016)), іронічні романи («Іван і Чорна пантера» (2011)), романи-детективи («І прибуде суддя» (2004, 2018)) та автобіографічні романи.

пʼятниця, 23 жовтня 2020 р.

Казкар з Італії – Джанні Родарі

Сьогодні, 23 жовтня, святкує 100-літній ювілей добрий друг дітей, письменник, журналіст, найвигадливіший казкар Італії Джанні Родарі.

Автор відомої на увесь світ казки про хороброго борця за справедливість Цибуліно народився в маленькому містечку Оменья, що на півночі Італії, біля підніжжя Альп.
З дитинства маленький жвавий Джонні звертав на себе увагу як дитина творча і обдарована. Дуже любив читати книги і намагався писати власні вірші. Із задоволенням малював і мріяв стати відомим художником. А ще захоплювався музикою і обрав для гри найскладніший інструмент - скрипку. Пізніше мріяв бути винахідником неймовірних іграшок, які б змогли бути привабливими дуже довго. Енергійний і цікавий до всього хлопчик міг би досягнути багато чого, якби... Не втрата батька, коли Джонні було лише 9 років. Мати залишилася сама з трьома дрібними дітьми. Грошей на навчання не було, і тому Джонні навчався в духовній семінарії, бо там учнів одягали і годували.
В 17 років, по закінченню семінарії став працювати вчителем початкових класів місцевих сільських шкіл. І тут вперше розкрився унікальний талант Родарі – його рідкісний дар спілкування з дітьми – розповідати про складне просто, з вигадкою, складати на ходу всілякі небилиці, які не мають прямого відношення до уроку, але які пробуджують фантазію дітей. Вчителювання було перервано війною.
Після війни він стає журналістом, його матеріали на тему виховання і дитячої психології, бесіди з батьками і педагогами друкуються в газетах Мілана та Риму. В заснованому в 1948 році „Куточку для малят ” майбутній письменник почав друкувати вірші для дітей трудової Італії, близькі за формою до дитячого фольклору.„Куточок для малят ” мав великий успіх. Якось до редакції надійшов лист від однієї жінки. "Я живу в темному й сирому підвалі, уже багато років у нас немає домівки, — писала вона. — У цьому підвалі росте мій синочок, його звати Чиччо. Напиши для нього віршика". Джанні написав пісеньку про Чиччо, а тоді ще багато віршів про знедолених дітей. А 1951-го з'явилася його перша казка "Пригоди Чиполліно". Кмітливий і веселий хлопчик-цибулинка та його друзі влаштовують у своїй фруктово-овочевій країні соціалістичну революцію та перемагають експлуататорів.
1967- го літератора визнали найкращим письменником Італії, а 1970- го він отримав найпрестижнішу премію Ханса Крістіана Андерсена та став всесвітньо відомим.
Діти усього світу знають і люблять його твори: „Книга філастроке ”(1950), „Книга веселих віршів ”(1950), „Пригоди Цибуліно ”(1951), „Подорож Голубої Стріли ”(1954), „Джельсаміно в Країні брехунів”(1958), „Вірші в небі і на землі”(1960), „Казки по телефону ”(1962), „Торт у небі ”(1966), „Граматика фантазії ”(1973) тощо.
Особливе значення має книга Д.Родарі „Граматика фантазії. Введення в мистецтво придумування історій”, про яку письменник, як сам він зізнавався, мріяв більше тридцяти років. Автор учить дорослих грати з дітьми – фантазувати, придумувати, складати.
Джанні Родарі, цей талановитий письменник, якого знають і люблять у всьому світі, прожив лише 60 років.

четвер, 22 жовтня 2020 р.

Голос совісті – Борис Олійник

Борис Олійник – унікальна постать в українській культурі, політиці, філософії. Це один з найбільших поетів другої половини ХХ століття. Його називають «дивовижним чародієм інтимної лірики, володарем плечового удару  в публіцистиці, недосяжним фігуристом в іронії, майстром поеми.  Він створив свій неповторний поетичний світ максимально чистих почуттів, глибокої філософії, чітко означений ритмічним контуром вірша, самобутньою ритмомелодикою і оригінальним словниковим ландшафтом». Як поет і мислитель Борис Ілліч володів вродженим глибоким чуттям соціальних і політичних зрушень у суспільстві. Саме Борис Олійник першим відкрив світу всю трагедію голодомору і вимагав поіменно назвати винуватців. 

Олійник весь у животрепетному струмені свідомості народу. Він «роздягнув» усю нашу душу, «розкоронував гречкосійство», намагання «одсидітись у вербах», струснув усю національну розгубленість, сльзоточивість і півнячий героїзм.

Постать Бориса Ілліча Олійника, як магніт манила до себе людей творчих, небайдужих, талановитих. Давня дружба поєднувала Бориса Олійника із письменниками-краянами. Він часто бував на Білоцерківщині, милувався неповторними краєвидами Росі та Раставиці, бував у музеї Нечуя Левицького, поблизу села Трушки, відвідував село Яблунівка та пам’ятний знак Миколі Степановичу Вінграновському. Ми мали за щастя слухати його  на творчих зустрічах, які відбувались у нашому місті, побували на ювілейних вечорах Бориса Олійника у палаці Україна та Українській опері.

Справжньому українцю, поету, громадянину Борису Олійнику присвячені численні нариси, статті, літературно-критичні матеріали. У 2019 році побачила світ книга «Стою на землі» нашого земляка, заслуженого працівника культури України, поета-пісняра Анатолія Івановича Кульчицького. Ця книга спогадів про незабутнього великого поета  Бориса Ілліча Олійника, якого з автором книги поєднувала дружба у понад сорок років. 

А.І.Кульчицький є автором вокального циклу «Дивніше з див» на слова Б.І. Олійника. «Постать Бориса Ілліча Олійника унікальна в національній культурі: великий поет і громадський діяч, та, насамперед, велика Людина. Він був неперевершений у всіх творчих і подвижницьких справах і таким завжди залишається в наших серцях».

вівторок, 20 жовтня 2020 р.

Стоп насильство!

Останнім часом тема насильства доволі популярна в нашому суспільстві. З насильством ми безпосередньо або опосередковано стикаємося досить часто. Однак складною ця тема є через не зовсім правильне розуміння людьми причин, цілей і сенсу будь-якого насильства.

  • Що таке насильство?

  • Які види насильства існують та як вони можуть проявлятися?

  • За якими показниками можна визначити, що дитина є жертвою фізичного насильства?

  • Що потрібно знати про сексуальне насильство тим, хто працює з дитиною?

  • Що таке кібербулінг та як допомогти дитині з ним боротися?

Відповіді на ці та багато інших питань ви знайдете в посібнику Ірини Дорожко «Насильство. Булінг».  

У книзі надано практичні поради та розробки занять для допомоги дітям, які зазнали насильства.

Книга для вчителів та психологів навчальних закладів, батьків.

Не залишайте дитину сам на сам з проблемами, навіть якщо вони здаються вам несерйозними. Будьте для своїх дітей підтримкою та добрим порадником у будь-якій ситуації.

понеділок, 19 жовтня 2020 р.

Білченя, його друзі та чарівна книга

В осінній похмурий день, коли сонечко заблукало десь поміж важких дощових хмар, а холодний вітер заважає гратися на вулиці, почитайте книгу Ольги Фадєєвої "Білченя, його друзі та чарівна книга." Авторка - вона ж і художниця, дбайливо й зворушливо проілюструвала майже кожну сторінку книжечки гарними яскравими малюнками. Добра, тепла та затишна книжка адресована маленьким читачам, стане гарною розвагою під час канікул.
Книга вийшла напередодні осені і це найкращий час, щоб почат
и знайомство з нею. Адже її події починаються з того, що маленьке білченя Білл дуже сильно чекало осені. А як не чекати, коли він її жодного разу не бачив, а всі навколо тільки про неї й говорять. Хто каже, що вона мокра, хто – довга, хто – руда… Самі кажуть, що прийде не з порожніми руками, а потім готують їй припаси… Чого тільки не кажуть про осінь дорослі. Разом з Біллом та його друзями юні читачі проживуть усі пори року і дізнаються, що кожна з них по своєму прекрасна і чарівна. Так-так, саме чарівна! Адже Білл не звичайне білченя, а чарівник-початківець...

пʼятниця, 16 жовтня 2020 р.

Наші на карті світу

Левко Симиренко. Українці мало знають про цього видатного українського вченого та його родину, історія якої унікальна і повчальна водночас. На жаль, у свідомості українців Симиренки ще не посідають того місця, яке їм заслужено належить. Тому, хочеться сьогодні розповісти про феномен цього роду.

Перші достовірні відомості славетного роду Симиренків відносяться до прадіда Левка – Степана. Степан Симиренко був козаком. Після відмови присягнути на вірність російської імператриці Катерині ІІ його земля перейшла у володіння графа Воронцова, і волелюбний чоловік за мить став кріпаком, а відповідно, і його сини, і внуки. От тільки син Федір миритися з цим не хотів. Він вмовив свого поміщика здати йому в оренду млини. Справи пішли так добре, що за кілька років він ці млини викупив, згодом зароблених грошей вистачило на мрію життя – звільнити себе і своїх синів із кріпацтва.
Підприємлива родина починає торгувати борошном, м’ясом та шкірою, а назбиравши достатньо грошей, 1843 року наважується взятися за нову в ті часи галузь і відкрити цукровий завод. Поки на інших подібних виробництвах працівники випарювали цукор з бурякового соку на сковорідках, завод Симиренків вражав технічними новаціями. Річ у тім, що син Федора Платон, який вивчав інженерію у Парижі, привіз на батьківщину креслення парового двигуна, що втричі збільшив потужності виробництва. Окрім цукру, хороші прибутки надходили і від продажу зерна. Аби швидше його доставляти в одеські порти, 1853 року брати спустили на води Дніпра перший металевий пароплав «Українець» потужністю 50 кінських сил, а незабаром і «Святослав».
Пам’ятаючи недавню скруту, новоспечені «цукрові королі» будують для своїх працівників поряд із заводом ціле містечко з лікарнею, школами і навіть театром. Кожну сім’ю забезпечують окремим будинком з городом, або гуртожитком. Ввечері вулиці освітлювалися гасовими ліхтарями, на той час таку розкіш могли собі дозволити лише найбільші міста імперії.Свідком усіх цих новацій став і Тарас Шевченко, коли 1859 року відвідав завод у Млієві на Черкащині. Платон Симиренко (батько Левка) виділив 1100 рублів на видання «Кобзаря», який містив сімнадцять творів. Братові Платона – Василеві вдалося налагодити виробництво першого українського мармеладу, який успішно експортували за кордон. Впродовж десятків років 10% із заробітку йшли на культуру. Фінансову підтримку від Симиренків отримували М.Коцюбинський, М.Драгоманов та багато українських товариств та видань.
Син Платона Левко натомість став провідним садівником – йому вдалося зібрати у маєтку Млієва найбагатшу в Європі колекцію плодових дерев. Лише яблунь там було 900 сортів, стільки ж груш, а ще 350 різновидів вишень, черешень, за що він отримав нагороду у Франції. Саме він 1880 року вивів сорт «Ренет Симиренка», який і в наші дні продається по всій Україні. При своєму розсаднику організував школу садівників і виховав низку висококваліфікованих фахівців. Загинув Науковець від кулі чекіста 1920 року, а його сина Володимира – відомого селекціонера плодових дерев – через несприйняття мічурінської біології та хибних теорій Трохима Лисенка енкаведисти двічі ув’язнювали та зрештою розстріляли 1938 року.

середа, 14 жовтня 2020 р.

Зі святом!

14 жовтня, у світлий День Покрови Пресвятої Богородиці, День українського козацтва, ми відзначаємо ще й День захисника України. Це свято воістину всенародне, окроплене кров’ю та освячене вірою. Адже наш народ завжди прагнув до незалежності, давав достойну відсіч загарбникам  і відстоював рідну землю. Всі ті, хто носить почесне звання захисника Вітчизни уособлюють етапи розвитку нашого славетного війська: ті хто брав участь у визвольних змаганнях, вів смертельний двобій із фашизмом, брав участь у локальних воєнних конфліктах, миротворчій діяльності, несе сьогодні нелегку військову службу.
Славну когорту мільйонів героїв, загиблих у різні часи за соборність   та волю України, вже у двадцять першому столітті поповнили Герої Небесної Сотні та тисячі наших співвітчизників, які загинули за час неоголошеної війни на сході України. Обов’язок кожного з нас – завжди пам’ятати про цих героїв, котрі життя віддали, захищаючи Україну

понеділок, 12 жовтня 2020 р.

Журнали-всезнайки

Дуже часто у батьків не вистачає часу відповідати на нескінченні питання дітей🤔. Вихід є: познайомте своїх чомучок з дитячим журналом "Розумашки".

У "Розумашок" завжди є час пояснити маленьким читачам, що, як, навіщо і чому? І навіть більше! 

Жовтневий номер уже в нашій бібліотеці!

неділя, 11 жовтня 2020 р.

Художник – володар всіх фарб веселкових

Художники – люди з особливим мисленням. Вони бачать те, чого не бачать звичайні люди, знаходять прекрасне у повсякденному, вміють зобразити думки на полотні, закарбувати емоцію. У художній палітрі кристалізується внутрішній світ людини, звучать кольори глибоких почуттів.

Щорічно у другу неділю жовтня в Україні відзначається День художника. Цього року свято припадає на 11 жовтня. У Білій Церкві живе і працює багато талановитих художників. Серед найкращих друзів бібліотеки – Валентина Коробко, родина Валерія та Олени Вовченків, Тетяна Здепська, Наталія Чернова, Олександр Дмитренко, Світлана Паламарчук, Галина Невінчана, Людмила Красніцька-Луцик, Вікторія Опаряк, Георгій Пономарьов.

Вітаємо художників та поціновувачів їхнього таланту зі святом! Нехай життя буде барвисте як палітра, щастя вам і гармонії у житті та творчості!

 

четвер, 8 жовтня 2020 р.

Вітаємо

Колектив бібліотеки вітає з днем народження письменницю-краянку, художницю, журналістку Галину Невінчану. Галина Вікторівна автор і учасник численних художніх виставок у рідній Білій Церкві, Києві та за кордоном. З 2000 року займається книжковим дизайном. У доробку автора оформленням понад трьох десятків видань.

Пані Галина працювала кореспондентом білоцерківської газети «Юр’ївська земля». Друкувалася у місцевих виданнях: «Новини Надросся», «Новини Київщини», «Замкова гора»,  «Копєйка», «Сім’я», «Тема», «Громадська думка»

Автор книжок: «Півень у фрістайлі», «Зерна і  жорна», «Амури і  конкури", «Містечковий бомонд», збірка оповідань "Чужі вікна", "Модестова наука, або Де чатує небезпека", "Перезавантаження".

Бажаємо Галині Вікторівні міцного здоров'я та плідної праці на літературно-мистецькій ниві.