Згадаймо юність, що згоріла в Крутах

Бій під Крутами посідає одне із чільних місць в історії української держави. На довгі роки він став одним із символів боротьби українського народу за свободу і незалежність.

29 січня працівники бібліотеки провели для учнів 8-го класу ліцею «Білоцерківський колегіум» історико-патріотичний екскурс «Згадаймо юність, що згоріла в Крутах». Захід присвячений славним синам нашого народу , що в розквіті своїх духовних і фізичних сил віддали молодість і найдорожче, що є у людини – життя за свободу і незалежність України.

Учні колегіуму переглянули уривок із фільму «Крути-1918» та поринули у вир подій 1918 року – знакового в історії України. Слухачі долучились до діалогу з бібліотекарем Юлією Харченко, висловили власні міркування про ті події та провели паралелі між подіями 1918го року та нинішньою війною на Сході України. Присутні мали змогу познайомитись із книгами запропонованої тематики.

На гостини до першокласників

У цей чудовий зимовий день до 1-А класу СПМШ №16 завітала бібліотекар Галина Чередник. Вона познайомила учнів з новинками дитячої літератури, які поповнили фонд бібліотеки сімейного читання. Діти з цікавістю слухали про різноманітні журнали, а ще дізналися, що сьогодні дитячому журналу "Пізнайко" виповнилося 25 років!

Першокласники ділилися враженнями про прочитані книжечки та задавали бібліотекарю безліч запитань.

Весело і пізнавально збіг час з дотепними і позитивними читайликами.

Леонід Каденюк: у космосі найбільше вражає невагомість

28 січня виповнилося б 70 років від дня народження Леоніда Костянтиновича Каденюка (1951–2018), українського льотчика-випробувача, першого космонавта незалежної України, Героя України.

Щоб потрапити до льотного училища, Каденюку довелось дописати собі один рік. Туди приймали з 17 років, а йому було ще 16.

Якщо порахувати загальну кількість часу, який космонавт провів у небі, цей показник перевищить 2 400 годин. Тобто, Каденюк відпрацював у небі 100 повних діб без посадки.

Цікаво, що за тиждень до старту, аби запобігти інфекційним захворюванням, для екіпажу, з яким з Каденюком летів у космос, було введено особливий режим. Він передбачав виключення можливості перебування астронавтів у громадських місцях та будь-яких сторонніх контактів.

Для сигналу пробудження під час польоту на "Колумбії" Каденюк обрав Гімн України, який прозвучав у космосі двічі. Також під час цього польоту вперше у космосі побували герб і прапор України. Також Каденюк взяв у космос портрет Тараса Шевченка та "Кобзар", який він згодом подарував Національному музею Тараса Шевченка в Каневі.

Багаторазовий транспортний космічний корабель NASA "Колумбія", на якому літав Каденюк, використовувався для зйомок американського фільму "Армагедон" (1998 року).

Перший космонавт незалежної України якось сказав, що всім членам екіпажу "Колумбії" він подарував вишиті хрестиком українські сорочки і астронавти в них сфотографувалися, а ще їм дуже подобалися українські пісні.

Помер Леонід Каденюк від раптового серцевого нападу у віці 67 років

Цікаві факти про Антарктиду

Що ми знаємо про Антарктиду? Ну, хіба що там холодно і вона знаходиться на самісінькому південному полюсі.

Сьогодні, у День відкриття Антарктиди, хочемо навести вам найбільш цікаві факти про цей льодовий материк.

Антарктида - континент у Південній півкулі навколо географічного південного полюса, який охоплює приблизно 10% суходолу Землі.

Шостий найпівденніший материк Земної кулі було відкрито пізніше за всі інші і довго не був досліджений через наднизькі температури.

Антарктида, площа якої становить 13 мільйонів 661 тисяч кілометрів, не належить жодній країні світу.

Слово «Антарктида» означає «протележний Арктиці».

В Антарктида не живуть білі ведмеді - для них тут дуже холодно. Континент населяють лише пінгвіни .

Антарктида – найсухіший, найвітряніший і найхолодніший континент. Найнижча температура в цих місцях була зафіксована в 2010 році, як найнижча у світі: -92 ° C.

Найвища коли-небудь зареєстрована температура в Антарктиді становила 14,5 °C.

Швидкість вітру в деяких місцях Антарктиди може досягати 320 км /год.

У деяких районах Сухих долин Мак-Мердо (непокрита льодом частина Антарктиди) не було ні дощу, ні снігу останні 2 млн років.

Льодовиковий щит Антарктиди лежить вже приблизно 40 мільйонів років. Середня товщина льоду становить приблизно 1,6 км.

 Тут є свій прапор (білий континент на блакитному тлі) – але ні інституту громадянства, ні уряду немає, так як немає постійного населення.

На континенті знаходиться близько 90% льоду всієї Землі. Це 75% прісної води усього світу.

Тут немає часових поясів. Оскільки Антарктида в основному ненаселена та знаходиться під міжнародним управлінням, континент офіційно не розділений на часові пояси. Дослідні станції вибирають, до якого часового поясу прив'язуватися: країні, яка їх фінансує, або країні, географічно найближчій до їх бази.

Сьогодні продовжується освоєння та вивчення Антарктиди. Тридцять країн, зокрема й Україна, розбили там свої постійно діючі бази, де дослідницькі групи цілий рік проводять метеорологічні та геологічні дослідження. «Білий континент» залишається країною загадок, де ще багато що належить відкрити.

 

Моцарт: музика ангелів

Сьогодні виповнюється 265 роки від дня народження одного з найвідоміших композиторів світу – Вольфганга Амадея Моцарта. Хоча його життя було досить коротким (35 років), музикант залишив після себе колосальну спадщину, ставши автором понад 600 музичних творів.

Цікаво, що:

Моцарт народився у сім'ї Леопольда Моцарта, скрипаля і композитора при дворі зальцбургского архієпископа. Хлопець з дитинства був обдарований талантом – уже з чотирирічного віку він почав складати музику, дуже швидко опанував мистецтво гри на клавірі, скрипці, навчаючись у батька. Уже в 12 років юний композитор працював над оперою.

У віці 14 років Моцарт був нагороджений папським орденом «Золотої шпори», обраний членом Філармонічної академії в Болоньї, тим самим ставши наймолодшим (і донині) членом та володарем ордена.

До 17 років широкий репертуар Моцарта включав понад 40 великих творів.

Деякі опери Моцарта так і залишилися незавершеними, оскільки скрутне матеріальне становище родини змушувало композитора присвячувати багато часу різним підробіткам. Так, відома меса «Реквієм» так і не була завершена Моцартом. Твір завершив учень композитора – Зюсмайер.

Сімейне тріо (юний Моцарт з батьками)

Залишав цей світ Вольфганг в бідності, без належних почестей. Полеміка навколо обставин смерті Моцарта не вщухає й досі. Вчені, які вивчали смерть Моцарта, розділилися на два табори: прихильників насильницької і природної смерті. Однак абсолютна більшість вважає, що Моцарт помер природним шляхом, від гострої ревматичної лихоманки, а будь–які версії отруєнь, особливо – версія отруєння Сальєрі вважаються помилковими.

Цікаво, що син Моцарта Франц Ксавер майже 30 років жив і творив у Львові. Там він організував хорове товариство, викладав, виступав з концертами і диригував оркестром. До речі, Львів його настільки надихнув, що він навіть написав п'єси для фортепіано на мотиви українських народних пісень.

Трагедія. Історія. Пам'ять

27 січня у світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту – переслідування та масового винищення нацистами євреїв під час Другої світової війни.

В Україні було розстріляно понад півтора мільйона євреїв, але й до сьогодні дослідники не мають точних даних щодо більш точної кількості страчених. Символом Голокосту в Україні став Бабин Яр у Києві. Нацистські окупанти розстріляли там майже 100 тисяч київських євреїв.

 А все почалося, коли до влади в Німеччині прийшов Адольф Гітлер, який затвердив у країні націонал-соціалістичний режим. Цей режим грунтувався на нацистській расовій доктрині, згідно з якою німці-«арійці» належать до вищої раси, а євреї, як в основному і інші народи, вважалися – недолюдьми.

За роки війни нацисти знищили близько 6 млн євреїв, що становило приблизно третину загальної чисельності євреїв в усьому світі в той час.

Голокост євреїв на окупованій нацистами території Радянського Союзу відрізнявся від подібних заходів у Європі. Там євреїв заганяли в гетто, з часом могли відправити до місць масових знищень у газових камерах. На українських землях більшість єврейського населення було розстріляно.

Десятки тисяч людей по всьому світу за порятунок євреїв під час Голокосту були нагородженні високим званням «праведник світу». Серед них - 1755 українців.

У 2020 році вперше вийшов друком український переклад свідчень про Голокост «Чорна книга», видавництвом "Дух і літера". Це збірка свідчень і документів про Голокост, зібраних Єврейським антифашистським комітетом у роки Другої світової війни. Оригінальний текст книги було набрано 1947 року, однак розгортання антисемітської кампанії в СРСР завадило її публікації. Головний розділ книги стосується подій, що відбувалися в Україні.

Тетянин день

25 січня православна церква вшановує пам'ять святої мучениці Тетяни. У народі свято називають Тетянин день. Крім того, її іменини вважаються неофіційним Днем студентів. Тому 25 січня прийнято ставити свічки і молитися святій Тетяні про успіхи у навчанні.

Хто така свята мучениця Тетяна?

Тетяна була донькою багатих батьків, які таємно сповідували християнську віру. Тетяна не вийшла заміж, а стала служила в храмі в Римі, допомагала бідним людям.

III століття – це час особливо жорстоких гонінь на християн. Тетяну з її батьком схопили і посадили в храм Зевса, де вимагали поклонитися язичницьким ідолам.

Тортури святої Тетяни розписані на декількох сторінках Житія святих. Кати поводилися особливо жорстоко. Тетяну кидали до левів, викололи очі, палили вогнем. Всі страждання свята Тетяна брала зі смиренням, і здавалося, що вона не відчувала болю, тільки постійно молилася, до останнього моменту поки їй не відсікли голову.

Пізніше юну християнку Тетяну Римську проголосили святою, а день її смерті 25 січня став Тетяниним днем.

Казковий світ Гофмана

Ернст Теодор Амадей Гофман народився 24.01.1776 р. Сьогодні твори Гофмана цінуються, як особливе надбання німецької нації і світової літератури. Музикант і композитор, художник-декоратор і майстер графічного малюнка, письменник Гофман був прихильником вчення про універсальність мистецтва, яке вважав єдино можливим джерелом перетворення світу.

Саме художніми творами Гофман здобув собі світову славу. Більшість його оповідань та повістей мають казковий сюжет.

«Лускунчик і Мишачий король» (1816), задуманий як казка для дітей, став культовим твором. На відміну від інших творів Гофмана, що вселяють жах, які перегукуються з містичними повір’ями: «Пісочна  людина», «Майорат», «Церква єзуїтів в Г.» (збірник «Нічні етюди»), історія про Лускунчика підходить для читання і дітям. Казка про зачарованого принца згодом стала основою прекрасного балету П.І. Чайковського та численних екранізацій і мультиплікацій.

У 1819 році «народжується» потворний і цинічний «Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер». Після заклинання доброї феї навколишні перестають помічати зовнішню недосконалість карлика Цахеса. Навпаки – його злісні ідеї здаються блискучими, сальні жарти – верхом дотепності. Лише невелика купка людей та студент Бальтазар бачать Цахеса колишнім. Щоб захистити свою любов, Бальтазар вступає в боротьбу з Цахесом.

Особливість гофманівської фантастики полягає в тому, що людський і надлюдський світи в його творах зближені і виявляються одночасно існуючими сторонами одного і того ж життя. Реальне стикується з зверхреальним, а  час передбачає перехід у позачасове… Одного разу Гофман побачив, що його вихованець і улюбленець смугастий кіт на ім’я Мурр відкриває лапою ящик письмового столу і укладається там спати на рукописах. Так виник задум цієї незвичайної книги, в якій глибокодумні міркування і «героїчні» пригоди кота Мурра перемежовуються сторінками біографії його господаря – капельмейстера Крейслера, так схожого на самого Гофмана. Роман, на жаль, залишився незавершеним.  Восени 1821 року  улюблений кіт Мурр вмирає, не дочекавшись видання 2-го тому «Життєвих поглядів». В епілозі книги Гофман пише: «Розумного, високоосвіченого, філософічного і поетичного кота Мурра посеред його блискучих життєвих терен наздогнала невблаганна смерть».

У 1819  році здоров’я 43-річного Гофмана було підірвано. Життєві труднощі перетворили талановиту  людину в п’яницю. Незважаючи на це, Ернст не втрачає дотепності і сили уяви: свої останні твори він диктував дружині або секретарю. Останнім дивом було оповідання «Кутове вікно», де схоплене на льоту вислизає життя, відображене для нас навіки… У романі «Володар бліх» (1822) письменник мав необережність відтворити карикатуру на комісара Кампца, який маючи владу при дворі короля Пруссії, домігся винесення догани письменнику і суворої цензури роману. Судова несправедливість підкосила і без того слабке здоров’я Гофмана. У віці 46 років він вмирає. На надгробку могили на Єрусалимському кладовищі Берліна вказано ім’я письменника при народженні і його регалії: «Радник суду, чудовий у своєму красномовстві, поет, музикант, художник, відданий своїм друзям».

Талант, дарований небом

23 січня 1891р. народився Павло Григорович Тичина  у селі Піски Чернігівської області. Український поет, перекладач, публіцист, громадський та державнийдіяч доби УНР та УРСР. Автор слів Гімну Української РСР.

Біографія Павла Григоровича Тичини — непроста, адже письменник жив у складний і трагічний час. У цей період тоталітарний режим зламав не одного талановитого митця. Кожному українцеві варто познайомитися з його творчістю і дізнатися більше про життєвий шлях.

Гей, вдарте в струни, кобзарі...

Гей, вдарте в струни, кобзарі,

Натхніть серця піснями!

Вкраїнські прапори вгорі —

Мов сонце над степами...

Розбилися об скелі...

Єднаймось браття, українці!

22 січня українці святкують одне з найбільших державних свят - День Соборності.

Пропонуємо вам відповісти на питання вікторини та перевірити свої знання з історії України, пов'язаних з становленням соборної держави України

Від холоду він не ховається, в крижаній воді купається.

20 січня, в світі відзначають Міжнародний день обізнаності про пінгвінів.

Саме час почитати  з дитиною цікаві книги про цих чудових кумедних птахів. Вони не тільки дуже винахідливі, але й зворушливо-віддано турбуються про своїх малюків.

Чому тварини пустелі мають великі вуха і світлий колір? Пінгвіни мешкають серед льоду й снігу, чому вони не мерзнуть? Чи можуть тварини жити у скелястих горах? Авжеж так! Природа попіклувалася, щоб кожна істота могла пристосуватися до свого середовища. Гайда у подорож світом по глибинах океанів, барвистих джунглях й величних гірських вершинах. Зустрінемо найдивовижніших тварин і рослини та дізнаємося, як вони пристосовуються до різних природних умов.

Ця книга познайомить вашу дитину з дивовижними птахами - пінгвінами. Малюк дізнається, як пінгвіни витримують холод, чому вони не літають, як вирощують пташенят, а також багато інших цікавих фактів. А ще разом з малюком ви зможете потанцювати, як пінгвінчики, і прочитати добру казку.

Книжка Дональда Біссета "Пінгвіня Джо та черепашка Джейн" - це чудова казочка про пригоди маленького пінгвіняти, яке потрапило до спекотної сонячної Африки.

В книзі Г.Снєгірьова "Країна пінгвінія" маленькі читайлики знайдуть описи життя чудових і незвичайних птахів пінгінів. Своїми спостереженнями з читачами ділиться вчений - полярник, якому пощастило проживати поряд з пінгвінами.

Що ми знаємо про пінгвінів? Пінгвіни — незвичайні птахи, які живуть на просторах Антарктики, полюбляють рибу та ніколи не зустрічаються з полярними ведмедями. А ще пінгвіни просто обожнюють подорожі! Десять пінгвінів з книжки «Де ховаються пінгвіни?» — яскраве тому підтвердження! Ці маленькі шукачі пригод вирішили покинути стіни зоопарку та вирушили у головну мандрівку свого життя.

Зазвичай пінгвіни живуть в Антарктиді. Незвично, якщо вони гостюють у київського школяра Вані Овалова. Ще незвичайний, коли вони стріляють з гармат і беруть участь в рок-концертах. А ще розносять в будинку все в пух і прах ... Вміють вирощувати парникові помідори ... А ще доставляють до Києва даний антарктична морозиво ... Літають в космос ... А ще ... А ще відкрийте цю книгу і давайте разом посміємося над неймовірно смішними і цікавими пригодами її героїв: Вані Овалова, Сашка Кочерябова, пінгвінів Міхільсона і Жігі-Жігі!

А той третій празник - святе Водохреща

Водохреща, Хрещення чи Йордан – народно-релігійне свято, котре православні та греко-католики святкують 19 січня. Воно є останнім святом з різдвяно-новорічного циклу та завершує Святки – 12 днів Коляди між Різдвом та Водохрещем. Із цим святом пов'язують хрещення Христа. Коли Ісус Христос досяг 30-річного віку, він прийняв хрещення від Івана Хрестителя в річці Йордані.

Напередодні свята українці традиційно зустрічають другий Святвечір. Впродовж 18 січня віряни тримають піст та нічого не їдять. Сідати за вечерю можна лише після появи першої зірки на небосхилі. До столу подають пісні страви – рибу, вареники з капустою, кутю, узвар тощо.

Вода на Хрещення вважається цілющою, вона символізує початок життя та очищення. Йорданську воду зберігають за образами та бережуть на випадок хвороби. Вражає той факт, що вода, освячена на свято Йордана, зберігається не псуючись та не засмерджується впродовж року. Віряни певні, що справа у святості, а скептики кажуть, що виною всьому срібло з хрестів, котрі занурюють у воду.

Набрати свяченої води можна у церкві. Також освячуються водойми - річки та озера. За тиждень до свята у кризі замерзлих водойм вирізається ополонка у формі хреста. Цим традиційно займається чоловіча громада: на річці вирубається ополонка, а великий хрест з льоду встановлюють над ополонкою та обливають його червоним квасом з буряка, що символізує кров. Ополонку освячує священик. Згідно з релігійними переконаннями, така вода очищує від гріхів та заряджає здоров’ям на увесь наступний рік. Для вірян після Водохреща починається весільний сезон, що триває до Великого посту.

Зранку 19 січня у церквах відбуваються святкові богослужіння. Після них народ іде до водойми, несучи дерев’яного хреста та хоругви поперед процесії.

Підійшовши до ополонки, весь натовп зупиняється та стає навколо ополонки. Священик занурює хрест в ополонку під спів церковного хору. Коли воду освячено, віряни набирають з ополонки воду у заздалегідь припасений посуд. Раніше люд, що приїхав кіньми, набирав воду ще й у відра, щоб напувати коней.

Сміливці пірнали у священну ополонку, а дівчата, набравши з освяченої ополонки води, наливали у велику миску, на дно клали пучок калини або намисто і вмивалися – «щоб лиця красні були».

Наступного після Водохреща дня (20 січня) люди справляли "посвятки" – тобто переходили до звичайного трудового ритму, та відзначали свято Івана Хрестителя. Також жінкам вже дозволялося ходити по воду, чого вони не могли робити в свята.