Чи щось таке мені наснилось...

 Вірші поетів-краян

Наталія Кузьмічова

Чи щось таке мені наснилось,

Чи чула я таке колись...

Зима і Веснонька зустрілись

І не сваритись поклялись.

Пообіцяли вдвох дружити

І поступатися усим,

Своє собі завжди робити

І жити лиш життям своїм.

Зима, звичайно, трохи в шоці:

- Постій, сестрице, не спіши!

Про тебе, глянь, на кожнім кроці

Поети ліплять вже вірші.

А я ще тут і все ще можу,

Ще править мій молодший син.

Захочу - всиплю й заморожу,

І покажу свій норов всім!

Та нині добра я, рідненька,

І Лютий мій вже подобрів.

Підемо, мабуть, помаленьку,

Без сліз, обра'з і зайвих слів.

А ти проходь, хоч грубка в хаті

Вже не топилась сотні літ...

Прощай, не будем заважати,

Зігрій в своїх обіймах світ!

Колодія величаємо - весну зустрічаємо!

Сиропусний тиждень, Масниця, Пущення, Колодій – такі назви має традиційне праслов’янське свято, яке сягає періоду Трипільської культури і відзначається протягом тижня перед Великим Постом. Цього року Масниця святкується з 20 по 26 лютого.

Низку обрядових дійств на честь весняного пробудження природи підготували для своїх читачів працівники бібліотеки сімейного читання. На святі Колодія жіноцтво клубу «Сузір’я» поділилося на дві команди «Свекрухи» і «Тещі». Команду «Зяті» представляли військовослужбовці.

Бібліотекарки розповіли про історію святкування кожного дня Сиропусного тижня. Учасники заходу відзначили народження, хрестини, похрестини Колодки, відповідали на народознавчі запитання, відгадували жартівливі загадки. Прикрашені стрічками і квітами колодки прив’язували до ніг жінкам, які не одружили своїх синів протягом шлюбного сезону. А неодружених хлопців жартома «карали» прив’язуванням колодочки до лівої руки. Від цього обрядового полінця можна було «відкупитись» цукерками, монетами, виконанням пісень тощо.

Ведучі свята провели інтелектуальний батл між «зятями» і «тещами», в якому жінки відповідали на запитання пов’язані з військовою справою, а чоловіки здавали екзамен на знання жіночих захоплень.

Та найбільш емоційним було жартівливе гадання на млинцях: за начинкою дізнавались передбачення змін у житті. Якщо млинець з сиром – це до вірних друзів, з яйцем і цибулею – до поповнення в родині, з яблуками – до зустрічі з майбутніми чоловіком чи жінкою...

Піднімали настрій учасникам заходу українські народні пісні у виконанні солісток клубу «Серпанок».

Як гімн життя звучало прохання матерів: «Колодію, Колодію! Маємо на тебе надію! Дочекатися ранньої весни, теплого літа, щедрої осені, сніжної зими. А ще добробуту, злагоди, Перемоги, Миру кожній родині і нашій рідній Україні.

В Україні проживаєш, а чи мову її знаєш?

 21 лютого – Міжнародний день рідної мови

Мова – це найсильніший інструмент збереження і розвитку матеріального й духовного спадку кожного народу. Тому знати, вивчати, берегти і збагачувати рідну мову – це обов’язок кожної людини.

В бібліотеці сімейного читання пройшов День інформації «Рідна мова – коріння нації».

Бібліотекарі читального залу провели для семикласників ліцею «Білоцерківський колегіум» мовознавчий тренінг «В Україні проживаєш, а чи мову її знаєш?» Діти дізналися цікаві факти про українську мову, утворювали нові слова із запозичених іноземних, відгадували мовні загадки, продовжували рядки з українських народних пісень, застосовували архаїзми тощо.

В читальному залі також була розгорнута книжкова виставка «Рідна мова моя, поетична й пісенна!»

Рідна мова - серця мого подих

Сьогодні рідна мова стала для українців ще ближчою і дорожчою. В країні триває війна за рідну землю, незалежність і право говорити рідною мовою.

Спілкування з учнями 4-Б класу  та 3-А класу школи 16 було, як завжди, цікавим і змістовним.
Бібліотекарки Галина Чередник та Зоя Чутковська розповіли дітям про важливість збереження мовного різноманіття, толерантне ставлення до носіїв різних мов і про важливість досконалого володіння рідною мовою.

Мовленева гра "Рідна мова - серця мого подих", організована працівниками книгозбірні, покликана привернути увагу школярів до знання та збагачення словникового запасу з української мови. Протягом дружньої і щирої розмови діти поглибили свої знання у вивченні фразеологізмів та народних приказок. Вони виявили неабияку кмітливість в розгадуванні ребусів та кросвордів, справно відповідали на питання вікторини. 

Приємно, що маленькі українці відповідально ставляться до чистоти рідної мови і завзято викорінюють суржик. Україна в майбутньому сильна і процвітаюча  держава, адже підростає покоління справжніх патріотів, які щиро і віддано люблять свою країну і рідну українську мову.

Наш герб – тризуб

19 лютого – День Державного Герба України. 31 рік тому, 1992 року, Верховна Рада України постановою затвердила Малий Державний Герб незалежної України.

До цього дня працівники бібліотеки сімейного читання спільно з бібліотекаркою природничо-математичного ліцею-гімназії № 16 Мирославою Пациаді провели для семикласників урок державності «Наш Герб – тризуб». Під час заходу діти дізналися, що тризуб має тисячолітню історію. У давні часи він був знаком Київської держави часів правління Володимира Великого. З часом дизайн тризуба змінювався, був навіть двозуб. На довгий час тризуб був забутий, а повернувся він як державний символ 1918 року, коли Українська Центральна Рада офіційно затвердила його як герб УНР. В срср тризуб потрапив під переслідування як символ національно-визвольної боротьби за незалежність та вважався "знаком українських націоналістів".

Сьогодні тризуб став таким же впізнаваним у світі, як і український прапор. Він є символом незламності та стійкості українців.

Такі заходи виховують у підростаючого покоління шанобливе ставлення до державних символів, патріотизм і гордість за свою країну.

У нашій пам’яті вони навічно залишились

20 лютого в Україні щорічно відзначають День Героїв Небесної Сотні.

Цього дня вшановуємо пам’ять про тих, завдяки яким змінено перебіг історії нашої держави. Революція Гідності стала протестом у новітній історії України, боротьбою українців за свої права і демократичний європейський вибір.

До дев’ятої річниці тих кривавих подій на Майдані працівники бібліотеки провели для восьмикласників ліцею "Білоцерківський колегіум" акцію пам'яті "У нашій пам’яті вони навічно залишились ".

Бібліотекарі розповіли про силове протистояння під час Революції Гідності та підготували для учнів мультимедійну презентацію світлин тих трагічних поді, наголосивши, що саме в період із 18 до 20 лютого 2014 року загинули та отримали травми найбільше протестувальників. За кілька місяців протесту в столиці силовики вбили 107 людей, яких нарекли Небесною Сотнею.

Весь біль і жах цих подій українці, як співуча нація, виражали в піснях. Музика допомагала вистояти та піднімала дух патріотизму. На захід були запрошені учні шкіл мистецтв №1та №6. Вони виконали музині номери, які звучали під час Революції Гідності.

Бібліотекарі представили восьмикласникам книги, які описують події Революції Гідності та його героїв.

Семен Гулак-Артемовський - творець першої української опери

16 лютого виповнюється 210 років від дня народження українського композитора, оперного співака, драматурга Семена Степановича Гулака-Артемовського. До цього ювілею в бібліотеці сімейного читання відбувся літературно-музичний вечір «Запорожець на чужині». Бібліотекарі ознайомили відвідувачів з цікавими фактами з життя і творчої діяльності ювіляра.

Рід Гулака-Артемовського належить до старовинного козацького роду. Його дід служив генеральним обозним у гетьмана Петра Дорошенка. Від свого предка-козака отримав дар цілителя-характерника і лікував людей. Добре розбирався в живописі, сам непогано малював. Товаришував з Тарасом Шевченком, якому присвятив пісню «Стоїть явір над водою».

Гулак-Артемовський 25 років життя віддав сцені. Розпочав співати спочатку у хорі Софіївського собору, а потім Михайлівського монастиря.

Семен Гулак-Артемовський – автор першої української опери «Запорожець за Дунаєм», написаної у 1861 року. Будучи на чужині, намагався вивести на сцену театру рідні йому образи представників українського народу, побут, культуру та його пісні.

Опера витримала іспит часом і входить до золотого фонду української класичної музичної спадщини як один з найулюбленіших творів нашого народу.

Учасники заходу були у захопленні від продемонстрованих уривків з театральної вистави та кінофільмів «Запорожець за Дунаєм», відзнятих у різні роки.

Завершився ювілейний вечір-присвята спільним виконанням відомої пісні «Ой на горі та женці жнуть» – композитором якої є Семен Гулак-Артемовський.

Стрітення Господнє величаймо

15 лютого відзначаємо свято, яке прийшло до нас із сивої давнини  дохристиянських часів. За народними переказами називали його Зимобором, Громовицями, Стрічанням, або ж Стрітенням.

Цього дня Зима з Весною

Зустрічаються в двобої

Перемогу хто здобуде

Панувати далі буде.

Малі читайлики, що завітали на свято в бібліотеку, послухали розповідь бібліотекарки про походження свята та казку про зустріч юної дівчини Весни, яка прийшла на зміну старій немічній Зимі.

Про закликання весни та різноманіття пісень-веснянок, на які багатий український народ. Про народні прикмети, за якими варто стежити цього дня. Якщо цей день буде ясним, сонячним, то й весна буде ранньою.

Дітвора з цікавістю слухала легенду про пташку жайворонка, яка народилася  з сонячного жару. Ця смілива пташка першою повертається з вирію і несе на своїх крилах золоті ключі, які замикають холод і відмикають сонце, а з ним весну.

Валентинки своїми руками

14 лютого - День святого Валентина. Це свято щирої любові та дружби, усмішок і подарунків. 

Цього дня для маленьких читайликів працівники бібліотеки провели майстер-клас з виготовлення вітальних валентинок "Сердечко для захисника".

Бібліотекарі розповіли дітям про традиції святкування цього дня у різних країнах світу, а малеча поділилася, як вітають своїх найрідніших та друзів. 

Діти у своїх валентинках  висловили щиру підтримку і вдячність нашим захисникам. Дитячі роботи відправляться волонтерами разом з допомогою на передову.

Нехай в холодних окопах тепло дитячих сердець зігріває воїнів та надає сил.

А яке ж свято без подарунків? За свої старання малеча отримала солодощі.

Подаруй книгу з любов'ю

14 лютого - Міжнародний день дарування книг.

До цього дня у бібліотеці проходила акція "Подаруй книгу з любов'ю". Дякуємо усім, хто долучився і поповнив наш фонд цікавою різножанровою літературою.

Дарувати бібліотеці книги можна не лише до свята, а й протягом року.

Богдану Жолдаку - 75!

13 лютого виповнюється 75 років від дня народження Богдана Жолдака – прозаїка, драматурга, кіносценариста, члена Національної спілки письменників та Національної спілки кінематографістів України.

Богдан Жолдак – автор численних п’єс, сценаріїв до художніх та документальних кінофільмів, дитячих книг, бойової прози. Про стійкість, мужність і жертовність українських патріотів йшлося під час патріотичної години «Укри – бойова проза», яку провела для членів клубу «Сузір’я» бібліотекар Юлія Харченко.

Вона познайомила присутніх з творчою біографією ювіляра та сюжетами кіноповістей: «Укри», заснованої на реальних подіях російсько-української війни та «Лицарів фортуни» – воїнів Збройних Сил України, бійців добровольчих батальйонів, волонтерів, які протистоять збройному вторгненню рашистів та найманців.

Богдан Жолдак був ведучим кількох телевізійних програм на УТ-1 та каналі «1+1» і щотижневої радіопередачі на першому каналі Національного радіо «Брехи – літературні зустрічі з Богданом Жолдаком». Помер в 2018 році.

Давайте познайомимось: Я – нова книга

Сьогодні у бібліотеці – День нової книги. Протягом дня бібліотекарі знайомили читачів з новими надходженнями різножанрової літератури. На абонементі сімейного читання оформлена книжкова виставка «Давайте познайомимось: Я – нова книга».

Для дітей був проведений калейдоскоп новинок «Нова книга завітала». Маленькі читайлики були у захваті від цікавих, яскравих книг. Гортаючи сторінки нових видань, діти дізналися: де народжуються плюшеві ведмедики, чому небо блакитне, навіщо сонечкові цятки, де росте чарівне дерево, чому, коли нюхати квіти, завжди крутить у носі?

Бібліотекарі читального залу презентували для підлітків нову книгу української письменниці Тетяни Рубан "#Фізик".

У День нової книги відвідувачі обмінювалися думками та з користю провели вільний час.

Запрошуємо усіх до бібліотеки і сподіваємося, що ви знайдете для себе книги, від яких отримаєте насолоду.

В майбутнє - здоровими

У Білоцерківському ліцеї іноземних мов-гімназії № 9 проходить декада під назвою «Здорове життя». З цієї нагоди працівники бібліотеки сімейного читання запросили до учнів 9-Б класу (класовод Вдовиченко О.В) очільницю Білоцерківської фітоздравниці «Зелена планета Земної» Аліну Пастовенську, яка підготувала для дев’ятикласників бесіду на тему здорового харчування.

Пані Аліна розповіла про важливу роль харчування у фізичному та психологічному розвитку дитини, адже з їжею вони отримують білки, жири, вуглеводи, мінерали і вітаміни. Вона наголосила, що при неправильному харчуванні дитина може стати дратівливою, у неї знижується працездатність, апетит, уповільнюється ріст. Крім того, вона назвала продути, які обов’язково повинні бути в раціоні підлітків, які перекуси корисні, а які шкідливі.

Під час бесіди учні отримали відповідь на запитання, які їх найбільше турбують.

Кольори поезії Дмитра Павличка

Нещодавно, 29 січня, відійшов у вічність вірний син українського народу, відомий письменник, громадський діяч Дмитро Павличко. «Серце вільне і пісенне» – під такою назвою у бібліотеці сімейного читання відбувся вечір пам’яті поета для членів клубу «Сузір’я». Звідувачка книгозбірні Катерина Волинець познайомила присутніх з віхами творчої біографії Дмитра Васильовича, акцентуючи увагу на його патріотичних віршах, пророчих словах про долю і нелегкий шлях України до свободи і незалежності.

Бібліотекарка Світлана Могорит підготувала цікавий відеоряд пісень на вірші поета: «Явір і яворина», «Впали роси на покоси», «Долиною туман тече». Та найбільш відомою, яка вже стала народною, є пісня – «Два кольори». Цікаво було почути запис розповіді Дмитра Павличка про історію написання цієї пісні, за яку його звинуватили в націоналізмі, прославленні ОУН, кольори прапора якої були червоно-чорні. До заходу була оформлена книжкова виставка «Кольори поезії Дмитра Павличка», на якій представлені книги як для дорослого читача, так і дитяча поезія. 

Безпечна подорож океаном комп’ютерних знань

7 лютого відзначається Всесвітній день безпечного інтернету.

У час цифрових технологій створення безпечного віртуального простору набуває особливого значення. Для поглиблення інформації про використання безпечного інтернету до учнів 6-Б класу природничо-матиматичного ліцею-гімназії №16 ім. М.Кириленка завітали працівники бібліотеки сімейного читання. Бібліотекарі Світлана Могорит і Жанна Харченко провели для дітей медіаурок «Безпечна подорож океаном комп’ютерних знань». Вони розповіли, що інтернет, який надає можливість для здійснення відкриттів, спілкування й творчості, містить величезну кількість інформації, причому далеко не завжди безпечної. Дитина, перебуваючи в глобальній інформаційній мережі, часто стикається з небажаним контентом та піддається насильству з боку користувачів інтернету.

Світлана Василівна розповіла про найбільш поширені типи загроз:

✅Отримання недостовірної чи неправдивої інформації.

✅Формування залежності.

✅Спілкування з небезпечними людьми.

✅Залучення до виконання протиправних дій.

✅Загроза зараження ПК вірусами

Жанна Миколаївна ознайомила шестикласників з основними правилами безпечної роботи в інтернеті та порадила:

❌Не реагувати на непристойні та грубі коментарі.

❌Повідомляти дорослим про ситуації в інтернеті, які непокоять.

❌Не надавати особистої інформації.

❌Відмовлятись від зустрічей з випадковими людьми, з якими познайомились в онлайні.

❌Не ділитися своїми фото з незнайомцями.

❌Не скачувати та не встановлюйте невідомі програми за посиланнями, навіть якщо їх надали друзі.

Бібліотекарі порадили дітям більше часу проводити з друзями, гуляти на свіжому повітрі та читати цікаві книги.

Будинок дитинства Любові Забашти

З неба зіроньки злетіли,

Стали білими,

Їх піймать у рученята

Захотіли ми.

На долоньки вони впали...

Де поділися?

Розтали.

3 лютого 1918 року народилася Любов Забашта - поетеса, драматург, прозаїк. Дитяча поезія авторки - неповторна. 

Вона тонко передає природну «дитинність» стихії («дощик» грається — поливає поле «через ситечко») і «дорослість» дитини («хлопчина» поспішає стати «сівачем»).

До 105 річниці ювілею бібліотекарі провели поетичну мандрівку "Будинок дитинства Любові Забашти". Діти із задоволенням читали та слухали вірші про рідний край, природу, тварин.

Маленькі читайлики ділилися враженнями про своїх домашніх улюбленців, та які дерева і квіти вони знають. У творчому доробку поетеси є загадки, примовки, колискові та сценарії до свят.

Оздоровча терапія

Точковий масаж одна з найдавніших технік, яку ефективно використовують з лікувальною та оздоровчою метою. Секрети ефективності цієї техніки ще до кінця не розкрито, але цей підхід вже давно довів свою дієвість для позбавлення болю у різних частинах тіла.

Про види, користь та особливості точкового масажу розповіла в бібліотеці учасникам клубу «Сузір’я» Ольга Дмитрівна Кірман під час години здоров'я "Оздоровча терапія". Вона вже багато років практикує точковий масаж та допомогає людям позбутися болю.

Ольга Дмитрівна розповіла, які точки впливають на загальний стан організму, центральну нервову систему, розслаблення м'язів, суглобів, нормалізують функцію опорно-рухового апарату.

Ця інформація була дуже цікавою та корисною, щоб підтримувати свій фізичний стан і бути здоровими.

Син української землі - Тимотей Бордуляк

2 лютого відзначаємо 160-й ювілейний день народження відомого українського письменника, перекладача, просвітянського та громадського діяча, священника УГКЦ Тимотея Бордуляка.

Тимотей Бордуляк був дуже освіченою людиною. Свою літературну діяльність він розпочав з поезії, переважно в жанрі сонету. У 1887 році в журналі «Зоря» був вперше опублікований його вірш «Русалка». Перша прозова публікація Т. Бордуляка називалася «Дай, Боже, здоров’я корові». Це оповідання принесло автору широку популярність не тільки у Галичині, а й за її межами. У 1889 році у Львові вийшла збірка оповідань письменника під назвою «Ближні», в яку увійшло понад 20 оповідань.

У 1900 р. у  Городищі та сусідніх Носівцях на Тернопільщині Тимотей Гнатович організував початкові школи з українською мовою навчання. У Носівцях заклав ще і читальню та громадський шпихлір. Заснував також та очолив осередок «Просвіти».

Творчість Т. Бордуляка сповнена глибокого гуманізму, любові та пошани до людей. У ній надзвичайно правдиво показано важкі умови життя українського селянства, його високі моральні якості. Це було особливо помітно в таких його семи оповіданнях, як «Прохор Чиж», «Жура», «Переварний страйк», «Вістка», «Передновок», «Ювілят», які друкувалися у різних періодичних виданнях.

Досконало володіючи англійською, французькою, німецькою, італійською, іспанською, польською, російською, чеською, болгарською мовами о. Тимофій читав в оригіналі світову класику, перекладав українською мовою твори Гете, Гейне, Лондона, Дефо, Сервантеса, Толстого, Міцкевича, Данте, Софокла. Підтримував творчі контакти з І. Франком, Панасом Мирним, О. Маковеєм, М. Коцюбинським, Лесею Українкою, Б. Лепким, В. Стефаником, О. Кобилянською.

 Помер Тимотей Бордуляк 16 жовтня 1936 року.