30 листопада - День домашніх тварин 
.
Вільям Фолкнер писав, що Марк Твен був «першим по-справжньому американським письменником, і всі ми з тих пір – його наступники». За книжками письменника в Україні створено декілька фільми: «Том Соєр» (1937р), «Принц та жебрак» (1972р), «Нові пригоди янкі при дворі короля Артура» (1988р), телесеріал «Пригоди Тома Соєра та Гекльберрі Фінна» (1981).
Народився Дмитро Чередниченко 30 листопада 1935 року в селі Межиріччі, що на Черкащині. Зростав серед розмаїтої природи, адже село розташоване між двома річками - Россю та Росавою. Вже з трьох років маленький Дмитрик навчився читати, а будучи школярем писати вірші. Після закінчення школи навчався в Київському педагогічному інституті. Здобувши професію вчителя, працював у школах Канівщини і Васильківщини, на журналістській та видавничій роботі, редагував українознавчий часопис для дітей «Жива вода».
Протягом 20 років працював Дмитро Чередниченко над українським букварем «Материнка». Разом із дружиною –письменницею Галиною Кирпою – уклав шкільні читанки «Ластівка», «Біла хата», «Писанка», «Зелена неділя», тритомну читанку- хрестоматію для дошкільнят «Український садочок» та інші збірки.
До його творчого спадку увійшли вірші, бувальщини та притчі для дітей і дорослих, прозові твори-повісті та оповідання, дослідження про відомих людей, переклади українською мовою літературних творів з багатьох європейських мов — чеської, словацької, литовської, латиської, білоруської.
У 1968 році вийшла друком перша книжка письменника для дітей «Щедринець». А потім було багато інших видань, зокрема таких, як: «Священна діброва», «Гарна моя казочка», «Жар- півень», «Вишневий острів», «Летюча ящірка» та інші.
Дмитро Чередниченко є лауреатом премій: імені Павла Чубинського, імені Максима Рильського, імені Івана Огієнка та премії Литовсько-Українського Фонду імені Тараса Шевченка. Як одного з найкращих в Україні перекладачів литовської літератури, письменника було нагороджено орденом «Лицарський хрест» (за заслуги перед Литвою). У 2009 році письменник отримав найважливішу премію України у галузі дитячої літератури — імені Лесі Українки за повість-казку «Хлопчик Горіхове Зерня і Лісовичка».
Мета — показати, що збереження пам'яті — це конкретні дії, що може зробити кожен: записати спогади родичів, які були очевидцями здійснення геноциду у 1932-33 роках, знайти старі сімейні світлини чи інші артефакти того періоду (сорочки, рушники, предмети побуту, тощо). Все це, за можливості, передати у місцевий музей чи Національний музей Голодомору-геноциду. Їхні
Можливо, хтось із вас бував, а хтось лише чув про Національний музей-садибу М. Пирогова. Садиба є пам'яткою історії національного значення та навчальною базою Вінницького національного медичного університету. Музей знаходиться на околиці Вінниці і присвячений життю та діяльності Миколи Івановича Пирогова – видатного науковця, хірурга та педагога. 25 листопада минає 210 років від дня народження цієї видатної людини. Солдати називали його «диво лікарем», а про випадки дивного зцілення і небувалу майстерність військового хірурга ходили легенди. Ставши військовим хірургом, Микола Пирогов вперше застосував наркоз, аби вгамувати біль пораненим. Особливу увагу приділяв щепленням від віспи та боротьбі з дифтерією. Саме М.Пирогов винайшов топографічну анатомію, що істотно поповнила багаж знань хірургів про людське тіло.
Спроби писати для дітей почалися з перекладів чарівних казок Шарля Перро. Великий успіх письменникові приносить повість для дітей «Подорож Джаннеттіно по Італії», що вийшла друком 1876 року. Впродовж 1878 – 1881 років він видає цілу серію книжок про Джаннеттіно – веселого, ледачого, трохи боягузливого італійського хлопчика, котрий любить добряче попоїсти.
Остаточний варіант казкової повісті вийшов окремим виданням у 1883 році під назвою «Пригоди Піноккіо, або Історія маріонетки».
Казку було перекладено 87 мовами. Українською мовою книга Коллоді побачила світ у 1967 р. Популярність казкового героя Коллоді надзвичайно велика. Покинувши звичні сторінки книжок, маленький дерев’яний хлопчик вийшов на театральні сцени, на екрани телевізорів.
Ця казка об’єднує дітей різних країн, вчить їх жити у мирі, любові та злагоді». Недаремно італійці жартуюють, що Піноккіо невідомий лише у тих країнах, де немає дітей.
23 листопада народився письменник Микола Носов.
Оповідання й повісті М. Носова перекладені майже 100 мовами, за їх сюжетами створено багато мультиплікаційних і художніх фільмів. Один з них, а саме мультфільм «Незнайко на Місяці», у 1997 р. завоював Гран-прі на престижному кінофестивалі в Каннах.
У це свято варто звертатися до архангела Михаїла з проханням про захист від ворогів, лукавого, темних сил і злих людей.
Раніше на Михайлів день влаштовували великі гуляння, які тривали кілька днів. Це пов'язано з тим, що після цього свята починався Різдвяний піст і наші предки поспішали наїстися досита.
Називається свято Собором — тому що церква вшановує собор усіх вищих сил із архангелом Михаїлом, а також собор людей на землі, які ці сили прославляють.
В Україні ще за часів Київської Русі шанували святого Михайла — він був покровителем князів, котрі зображали архангела на гербах Києва. Традицію вшанування згодом перейняли і козаки в часи гетьманщини. Вони вважали Святого Михайла уособленням справедливості, перемоги добра над злом, боротьби за правду.
Українські традиції до Дня Михайла
Існує повір’я, що 21 листопада випадає перший густий сніг, тому що Михайло приїхав на своєму білому коні.
Проводжали цей день пишним застіллям, із м’ясними стравами та різними смаколиками. Адже вже через тиждень починався передріздвяний піст — Пилипівка.
Українські прикмети на 21 листопада:
Якщо цього дня сніг буде мокрим, то майбутній урожай буде хорошим.
Якщо стоятимуть густі тумани, то така погода буде до 19 грудня (Св. Миколая)
Якщо на Михайла ніч ясна, то зима буде сніжна і красна.
Якщо Михайло дощем служить – добру й суху весну ворожить.
Іній – на великі сніги, а туман – на відлигу.
Якщо відлига – не жди санного шляху до Миколи.
На Михайла вітер з полудня – буде тепло до середини грудня.
Якщо на Михайла небо похмуре, а на гілках іній – буде хороший врожай.
Від Михайла зима починає кувати морози.
Як Михайло закує, то Микола не розкує.
І співа цілий світ, як великий Майдан,
Богодайне твоє "Ще не вмерла..."
Мати рідна моя! Знай здолаєм грозу:
Ми відстоїм Донбас, Крим до себе пригорнем.
Славен буде в народах твій меч і тризуб!
Славна будеш навік, незалежна й соборна!'
17 листопада святкує 50 - річний ювілей відомий український письменник Андрій Кокотюха, один з найпопулярніших авторів у сучасній Україні. До вашої уваги віртуальна книжкова виставка "Майстер детективу: Андрій Кокотюха". Захопливого читання!
 |
| Їм закидають масові вбивства вчителів. Бандерівцям місце в ГУЛАГу, де вони... можуть бути корисними. Замість скніти в таборах, ватажок повстанців Данило Червоний наводить там лад! І нехай він планує втечу, йому, героєві чи бандиту, єдиному до снаги приборкати ув`язнених злодіїв. |
 |
| Дія роману відбувається у містечку Дунаївцях на Поділлі. Тут орудує маніяк, котрий убиває людей, відрубує їм голови та заховує невідомо де, а тіла нещасних залишає у людних місцях. Як виявилося, нинішні жахливі події перегукуються, більше того — безпосередньо пов’язані з давнього легендою про Безголового — жорстокого мучителя простого люду пана Ржеутського, якого колись покарали за численні кривди, відтявши голову. Волею долі у центрі подій опиняється київський адвокат Лариса, завдяки котрій місцева поліція розплутує ці страшні й загадкові убивства. Для шанувальників детективного жанру. |
 |
| Серійний маніяк-убивця вийшов на полювання. Дівчатам не варто гуляти по студентському містечку з настанням сутінків. Міліція безсила: адже для них головне – закрити справу, а не зловити справжнього психопата. Тому головним героям доводиться не просто самим починати полювання на маніяка, а й встигнути вирахувати його, поки за його злочини не засудять невинного. Між тим сезон смертей триває… |
 |
Ще вчора кожен мав своє життя, у якому, здавалося, не було місця для подвигу. Але прийшла вогняна зима 2013–2014-го, і тисячі українців опинилися у вирі Революції гідності, щоправда, по різні боки барикад. Успішний бізнесмен Стогов стає активістом Автомайдану, учорашня продавниця Алла перетворюється на волонтерку, тітушка Сірий іде туди, де більше платять, а беркутовець Олег ладний карати «майданутих» навіть задарма... Ми бачимо Майдан їхніми очима. Бачимо і затамовуюємо подих. Бо тут усе справжнє — і життя, і кохання, і ненависть. І смерть. А ще — відчайдушна віра, що кінець кінцем усе буде добре... |
 |
Весна, 1945 рік. На Західній Україні — тотальний наступ загонів НКВД на повстанську лісову армію. Максим Коломієць на прізвисько Східняк очолив летючий відділ, який здійснює диверсійні військові операції. Про нього ходять легенди: безстрашний відділ Східняка може діяти одночасно у кількох місцях, а сам Коломієць — невловимий. Майору НКВД Полиніну доручають надскладне завдання: він має знищити Східняка. Агент потрапляє до летючого відділу і втирається в довіру до командира: НКВД хоче зруйнувати повстанський рух зсередини. Операція «Біла ніч» зазнає успіху. Але заманити Східняка в пастку — не так просто… |
 |
| Максим Коломієць стає командиром рейдової групи УПА, яка з Волині скеровується на схід України. Група має завдання вербувати невдоволених радянським режимом людей, займатися агітаційною роботою, аби підготувати збройне повстання проти «совєтов». Та все пішло не так... |
 |
Осiнь 1944 року. Подiлля. Лiнiя фронту вже далеко, але спокою в тилу немає. У селищi Сатанів страх перед гестапо змiнився боязню каральних операцiй НКВС, мало того, округу тероризують озброєнi до зубiв банди кримiнальникiв та дезертирiв, але й це ще не все: кiлька мiсяцiв у околицях на узлiссi знаходять тiла людей, загризених дикими тваринами. Люди кажуть, завiвся в тутешньому лiсi вовкулака... Розгадати таємницю сатанівського лiсу береться бойовий офiцер, фронтовик Андрiй Левченко. Разом iз ним у небезпечнiй грi є втікач із сталінського табору Iгор Вовк, жорстокий капiтан НКВС Сомов, дезертир Жора Теплий та повстанський сотник Грiм. Їхнi долi сплелися в тугий вузол, кожен має свiй секрет. Кому з них вдасться вистояти в двобої з перевертнем? |
 |
Піщане — селище з поганою славою. А все тому, що в його околицях вже давно зникають люди, і найчастіше — молоді. Одного разу поліція знаходить там само тіло 26-річного Євгена. Це шокує Ольгу, адже Євген був хлопцем її доньки Яни, з ним вона втекла з дому. Ольга відчуває, що донька в небезпеці, та поліція не квапиться шукати дівчину. Тому Ольга звертається до колишнього правоохоронця Вадима Чотара. Його вже давно цікавлять дивні події, що відбуваються поблизу Піщаного, особливо в зачиненому старому пансіонаті… Ольга і Вадим заглиблюються у пошуки Яни, але хтось навмисне збиває їх зі сліду. Той, хто боїться, що вони розкриють усі темні таємниці Піщаного… |
 |
Воно живе на дні Тихого затону в зачарованій Десні. Воно — породження деснянських легенд, міфів або — чиєїсь хворобливої фантазії. Підводне чудовисько ніхто не бачив, але його бояться жителі довколишніх сіл. Бо воно виходить з води і вбиває рибалок. Але чудовисько залишає сліди. Отже, воно не міфічне, має плоть і кров. Слід бере колишній опер Віталій Мельник, сищик із поганою репутацією, нестандартним мисленням та залізною хваткою. Куди ведуть ці сліди? Відповіді — в фіналі одного з найкращих українських готичних детективів: «Темна вода». |
 |
| Прокинувшись вранці у власній квартирі біля мертвого тіла, колишній поліцейський Олег Кобзар опиняється поза законом. Земля горить під ногами, його оголошено в розшук, ще й полюють убивці, яких направляє невідома і жорстока рука. Тільки здаватися — не в правилах Кобзаря. Врятувати власне життя і знайти справжнього вбивцю йому допомагає слідча Віра Холод — єдина, хто вірить в непричетність Олега і готова навіть порушити правила, аби відновити справедливість. |
16 листопада — Міжнародного дня толерантності. Пропонуємо вашій увазі добірку дитячих книг📚 для сімейного читання. На прикладі літературних героїв поясніть малюкові, що значить "бути толерантним". Толерантність - це не тільки доброта душі, співчуття і повага до інших, це ще й вміння дозволити іншим бути такими, як вони є.
 |
| Бестселер Р. Дж. Паласіо розповідає про хлопчика августа, який народився з рідкісною генетичною аномалією: усі риси його обличчі — перемішані між собою. Йому зробили 27 операцій, у свої 10 років він ще жодного разу не був у школі. А тепер повинен туди піти. Вперше. До звичайних дітей. |
 |
| Четверокласниця Майя розповідає про дітей, з якими вона вчиться у школі. Сімейна історія кожної дитини — унікальна і не схожа на «класичну». З Майєю вчаться діти, що народилися за допомогою штучного запліднення, і хлопчик, сім’я якого приїхала з окупованого Криму, білоруська дівчинка Аксана, яка живе з татом, бо її мамам померла, і Кирило, який живе з опікуном, бо його батьків позбавили батьківських прав. А у Майї — дві мамі |
 |
| В казці-притчі «Маленький принц» Антуан Сент- Екзюпері майстерно передав ідеї універсальних людських істин про людяність, доброту та любов. Твір - нагадування, що всі люди живуть на єдиній планеті й в ім'я її збереження потрібно змінитися. Нам усім конче необхідно духовно очиститися від вад, забути непорозуміння, прагнути до самовдосконалення, берегти чистим світ своєї душі. І тоді кожен з нас буде щасливим на своїй планеті. |
 |
| Зворушливу історію про маленького симпатичного кактусика Філіпе майстерно описала дитяча письменниця Симона Чіраоло в книжці-картинці "Обійми мене". Авторці вдалося зачепити чимало серйозних тем — і про самоідентифікацію, і про вміння бути собою, і про самотність, і про дружбу, — а заразом порушити важливі питання, відповіді на які діти можуть пошукати разом із батьками під час затишного сімейного сторітайму. А після обов’язково помалювати різноманітних кактусів і кактусенят. Оскільки втриматися від того, щоби не спробувати продовжити цю милу, сповнену емоцій і гумору історію, просто неможливо. |
 |
Всі люди такі різні, навіть, якщо вони рідні. Гарні віршики про те, як зберегти порозуміння в родині, поважаючи один одного. Чудова книжечка дитячої письменниці Тані Стус з ілюстраціями художниці Марти Кошулинської – це допомога батькам у вихованні толерантності у дитини. Всі люди дуже різні. Є усміхнені, є насуплені. Є самотні, щасливі, нещасливі, загублені. Хтось любить говорити без зупину, а хтось – мовчати. Усі ми – різні. І це чудово! Таким є головний посил цієї невеличкої книжечки. Ба більше, люди бувають різними у різні дні та періоди життя. Якщо у нас трапляються неприємності, ми сердимося і плачемо. Коли нам радісно, ми галасуємо і усміхаємося.Світ великий – у ньому місця вистачить для всіх. Тому не варто засуджувати людей чи намагатися їх змінити. Хай кожен буде собою. |
 |
Дедалі більше з’являється у нас та наших дітей можливостей дізнатися про
тих людей, які не вписуються у рамки так званої «норми». Принцип інклюзивності
шкільного навчання наближає інші реальності та інші способи взаємодії із дітьми
з розладами аутистичного спектру. Саме цій тематиці письменник Марк Лівін
присвятив свою книгу про підлітка з синдромом Аспергера. Що ж це за синдром?
Зазвичай його називають високофункціональним аутизмом, адже у осіб, у яких він
є, інтелект нормального або навіть високо рівня. Натомість великою їх проблемою
лишається соціальна взаємодія та емоційний розвиток: їм важко дається
невербальна комунікація, а повторювані ритуали, складання списків та дотримання
розкладу тримають їх світ разом. В історії 14-річного Матвія, яку написав Марк
Лівін, є дуже важливий друг — уявний собака Рікі, який є для Матвія провідником
шляхами, що мають вести додому.
 |
| У перших двох книжках ми звикли до того, що усі герої: кроти, бобри, білки, зайці, їжаки, кабани — усі жителі Букового та сусіднього Грабового лісів спокійно розуміються одне з одним, розмовляючи однією мовою. Аж ось, маленька команда мореплавців опинилася на острові, де є кози, які розмовляють зовсім іншою мовою. Як зрозуміти козу? |
