Вітаємо всіх школярів та випускників
Бажаємо гарного літнього відпочинку, чудового настрою, а випускникам щасливої життєвої дороги, особистих перемог, реалізації задумів і творчих планів!
"Ракета на чотирьох лапах"
(2005 рік, переклад Віктора Морозова).
Що це? Комета, болід чи реактивний літак? Ні, це всього лиш собака Стрілка - справжня ракета на чотирьох лапах, суміш вихору, хорта і спортивного автомобіля "Феррарі". Вона має фантастичну здатність втягувати у халепу свого одинадцятирічного господаря Тревора та його подружку Тіну. |
"Мій тато і зелений алігатор"
(2006 рік, переклад Ореста Стадника).
Оце сімейка! Татко приволік додому живого алігатора, а бабуся бігає на побачення, як шістнадцятирічна дівчинка, та ще й гасає на мотоциклі! Лише мама дає всьому раду, хоч інколи годує родину самими сосиками і збирається... вибухнути. |
"Гармидер у школі (2007 рік, переклад Андрія Поритка).
Як? До вашої школи ще й досі не завітала міс Гармидер? Спробуйте попросити про це вашого директора - адже міс Гармидер зазвичай працює вчителем на заміну. Ніхто зі школярів не відмовився б від такої учительки, бо уроки з нею перетворюються на задоволення: веселощі, гру, розваги, рейвах, тарарам, одне слово - суцільний гармидер! |
"Знамениті сіднички мого братика" (2007 рік, переклад Ореста Стадника та Оксани Лучишиної).
Як стати знаменитим? Для цього треба, щоб у вас була коза Посмітюха, черепаха Шумахер, дивакуватий батько і бабуся на мотоциклі. Тоді вашу родину покажуть у програмі про найбільш докучиливих сусідів. А головне - щоб у вашого маленького братика були найвідоміші в світі... сіднички. |
"Кімнатні пірати"(2008 рік, переклад Андрія Поритка).
Не дивуйтесь, якщо у сусідстві з вами оселяться справжні пірати! Адже далеко не кожен корсар любить море. Є серед них і такі, що не люблять води, зате обожнюють затишні помешкання, в яких можна не лише чудово облаштувати піратський корабель, але й знайти скарби! |
"Розшукується Ракета на 4-х лапах" (2008 рік, переклад Віктора Морозова).
Чудова новина! Ракета на чотирьох лапах повертається!Повертається для того, аби знову завдати клопоту своїм господарям, вскочити у халепу, накрасти купу їжі та... зникнути. Але не сумуйте: вона обов'язково повернеться! І не сама... |
"Знайомтесь: Фараон!" (2008 рік, переклад Андрія Поритка і Наталії Трохим).
Єгипетський фараон пролежав купу часу в гробниці, аж поки двоє бандитів-невдах не розбальзамували його ненароком, шукаючи карту скарбів. І от мумія, що ожила, гуляє сучасним містечком, наче забинтований пацієнт, який щойно втік від санітарів. А тим часом двійко нерозважливих бандитів-початківців уже снують свої недолугі плани із захоплення єгипетского фараона. |
"Вікінг у моєму ліжку" (2010 рік, переклад Віктора Морозова).
Туман, у якому поволі пересувався човен вікінгів, був таким густим, що ніхто не помітив, як у море упав бідолаха Сігурд. Уплав він ледве дістався берега і пішов навпростець. А коли туман розсіявся, вікінг Сігурд побачив, що опинився в яомусь дивному місті. Насправді ж у густому тумані відбувся зсув часу, і стародавній вікінг потрапив до сучасної Англії - у містечко Флотбі, де надибав готель із такою ж рідною назвою - "Вікінг". |
Панихида під час перепоховання праху Шевченка. Київ, травень 1861 року |
Селяни копають
могилу Т.Шевченку в Каневі
|
Перша могила на Чернечій горі у Каневі, з дерев'яним хрестом. 1861 рік |
Мирний П. Вибрані твори / П.Мирний. – К. : Дніпро, 1974. –
559 с.
До книги увійшли кращі твори класика української
літератури Панаса Мирного. В повісті «Лихі люди» дано широку картину
соціально-економічних відносин у пореформеному українському селі. В інших
творах показано ідейне розшарування української інтелігенції («Лихі люди»),
трагедію матерів-одиночок, які втрачають своїх дітей («Лихий попутав», «Морозенко»),
переселенці, що марно шукають кращої долі у невідомому краю. В ліричному
образку «Сон» письменник зображує вільне життя свого народу в майбутньому
соціалістичному суспільстві
|
Мирний П. Казка про
правду та кривду : для мол. та серед. шк. віку / П.Мирний ; упорядкув. та
передм. О.Лещенко. – К. : Школа, 2009. – 19 с. : іл.
У "Казці про
Правду і Кривду" (1889) письменник звертається до одвічного протистояння
між добром і злом, світлом і темрявою, справедливістю та беззаконням.
Прикметною є жанрова специфіка твору, в якому гармонійно поєднуються дві малі
епічні форми: казка та оповідання. На прохання дітей, що очікують на казку,
старенька бабуся пригадує історію про запеклу боротьбу Кривди з Правдою. Даний
кут сприймання надає оповіді вагомості, адже літня героїня прожила довге життя,
і з вуст такої авторитетної людини казка здається щирою бувальщиною.
|
|
Мирний П. На пасіці: оповідання / П.Мирний. - К. : Веселка, 1981. - 16 с. : іл.
Уривок з повісті Панаса Мирного про хлопчика і його коня-коника, про те, як вони стали друзями. |
|
Мирний П. Повія: роман з народного життя / П.Мирний. – К. :
Рад. шк., 1987. – 352 с.
В історію
української літератури Панас Мирний
увійшов як майстер психологічної прози. Одним з кращих його творів
вважається роман «Повія» про трагічну долю бідної селянської дівчини Христі.
Нужда та переслідування місцевих багатіїв женуть Христю з рідного села на
заробітки в місто. Але й там вона не знаходить щастя — знов насильство,
підлість, брехня, що завдають їй болю і страждань, штовхають у прірву...
|
|
Мирний П. Хіба
ревуть воли, як ясла повні : роман з народного життя / П.Мирний;
худож.-оформлювач А.Ленчик. – Харків : Фоліо, 2005. – 350 с.
Це
соціально-психологічний роман із елементами детективу. Створений класиком
української літератури Панасом Мирним (1849 – 1920) у співавторстві з Іваном
Біликом (1845 – 1905). У ньому психологічно переконливо розкривається трагічна
доля правдошукача, борця проти приниження людини, соціальної несправедливості,
який став злочинцем, «пропащою силою». Події відбуваються на тлі широкої
правдивої картини українського життя XVIII – XIX ст.
|
Сніги! Не сніги, а ріллі, Наорані смертю за мить. І хлопець – одне вугілля – Біля танка свого лежить. Руку підняв до неба. Крик занімів на вустах. Бо жити б йому ще треба В незайманих десь містах, Ще б чути довкола себе Той гомін прекрасних міст. Бунтуючи, зняв до неба Чорний кулак танкіст |
І руки його обгорілі Не хочуть такого кінця! І зуби аж сяють білі На спаленій масці лиця! Бо то ж недомріяна мрія, То ж вірність його комусь – Напис на танку біліє: «Жди – я вернусь!». 1945 р, Секешфехервар |