середа, 30 грудня 2020 р.

Іде бичок...

Дорогі друзі! Напередодні Нового року 🎄пропонуємо вам відповісти на запитання жартівливої вікторини про 🐂


Казкові джунглі Редьярда Кіплінга

30 грудня виповнюється 155 років від дня народження Редьярда Кіплінга.

Повне ім’я всесвітньо відомого англійського казкаря, прозаїка, поета – Джозеф Редьярд Кіплінг. Друге своє ім’я автор отримав, завдяки назві озера, на якому вперше зустрілися його батьки. Світову популярність здобув завдяки поезії про британських солдатів, що перебувають на службі в колоніях та пригодницьким оповіданням, що стали класикою дитячої та підліткової літератури.
Біографія Редьярда Кіплінга неординарна, цікава та насичена подіями. Місцем його народження став Бомбей. Саме екзотична Індія відіграла велику роль у написанні найвідоміших творів письменника: роману «Кім» та фантастичних оповідань «Книга джунглів». В оригінальному творі «Книга Джунглів», Багіра – це персонаж чоловічої статі, а перекладачі змінили стать швидше за все, тому, що слово «пантера» – жіночого роду.
Редьярд Кіплінґ був першим у світі англійцем, який отримав Нобелівську премію в галузі літератури в 1907 році. До речі, автор став і наймолодшим з удостоєних цієї премії. Його рекорд досі не побитий: Кіплінґу в момент нагородження було 42 роки.
Син Кіплінґа – Джон – загинув в бою на початку Першої світової війни. Після смерті сина письменник жив настільки усамітнено, що одного разу один із журналів оголосив про його смерть. «Тільки що дізнався, що я мертвий, – написав у відповідь Кіплінґ – Будь ласка, не забудьте видалити мене зі списку ваших передплатників».
Цікавий факт: письменник міг писати лише чорним чорнилом. З цього приводу є кілька думок. Хтось вважає, що тільки чорнило, виготовлені з чорного вулканічного скла, могли надихнути Кіплінґа на роботу. Хтось припускав, що крім чорного чорнила письменник не міг нічого розгледіти на папері через поганий зір.
Помер Редьярд Кіплінг 30 січня 1936 року у Лондоні. Похований на Алеї поетів поруч з могилою письменника Чарльза Диккенса.

понеділок, 28 грудня 2020 р.

Іван Андрусяк: «Я до дитячої літератури не докотився, а доріс»

Кажете, діти не люблять читати? Це просто їм до рук не потрапляли книги письменника Івана Андрусяка. Розбишацький і позитивний, веселий і кумедний! Він любить дітей і пише для них неймовірні оповідання, казки та вірші. 

28 грудня найдобрішому письменнику сучасності виповнюється 52 роки! 

Вітаємо його з днем народження та бажаємо ще багато-багато років радувати читачів новими цікавими творами



Річниця першого у світі кіносеансу


28 грудня 1895 року в Парижі, у Гранд-кафе на бульварі Капуцинів, винахідники кінематографа брати Люм’єри влаштували перший у світі кіносеанс. В той день було продано всього 35 квитків, вартістю один франк, зате потім до братів Люм’єрів шикувалися величезні черги бажаючих побачити кіно. Після такого успішного дебюту кінематограф швидко поширився по Європі.

Хочете жити довше - щодня читайте!

 

Систематичне читання книг сприяє більш довгому життю читачів – такий висновок зробили американські дослідники з Єльського університету в своїй статті, що була опублікована в популярному журналі «Social Science & Medicine». Протягом 12 років експерти вивчали понад 3,6 тис. дорослих читачів-американців та зробили висновки, що ті, хто читає не менше ніж по півгодини в день (або понад трьох з половиною годин на тиждень), живуть приблизно на два роки довше тих, хто читати не любить 

При
 цьому також було відзначено, що любителі почитати періодику живуть менше тих, хто читає книги, а читачі нон-фікшн і літератури з самоосвіти живуть менше любителів почитати романи під час відпочинку, в поїздці або перед сном. Так що тим, хто скаржиться на брак часу для читання книг відповідаємо, що природа про це давно подбала, і час, витрачений на регулярне читання, повернеться читачам у вигляді додаткових років життя!

пʼятниця, 25 грудня 2020 р.

Чому на Заході Різдво 25 грудня, а у нас 7 січня?

Православні і католики західного обряду святкують Різдво Христове – 25 грудня. Хоча ця дата народження Ісуса Христа – умовна. Ані в Біблії, ані в жодному документі її не знайти. То чому саме цю дату було обрано?2 5 грудня в Римській імперії традиційно відзначали одне із найважливіших свят ‒ «Непереможного Сонця». Саме тоді темрява помітно відступала, а світловий день ставав довшим. Цього дня почали відзначати день народження «Правдивого сонця» – Ісуса Христа.

Традиція святкувати Різдво 25 грудня в католиків та православних всього світу залишилася й досі. Однак роблять вони це за різними календарями. На Заході – за григоріанським, а, наприклад, в Україні, Грузії, Сербії та Росії за юліанським календарем.

Що ж розвело християн?

Дуже давно Юлій Цезар запровадив календар, практично такий самий, як сучасний, – юліанський. Здавалося все ідеально, та календар виявився не зовсім точним. Насправді, Земля робить оберт навколо Сонця на близько 12 хвилин повільніше, ніж думали давні римляни. Календар почав зміщуватися. Різдво почало помалу наближатися до весни, а Пасха до літа! За півтори тисячі років юліанський календар відстав аж на цілих 10 днів.

«Неподобство», – подумав папа Римський Григорій XIII і затіяв реформу юліанського календаря.

Папа Римський наказав деякі роки, які раніше були високосними, «вважати» невисокосними. Цим суттєво зменшив розходження ‒ до 26 секунд на рік. Щоб компенсувати відставання, він наказав навіть пропустити 10 днів. І у 1582 році одразу за 4 жовтня настало 15-е! Реформований календар назвали, звичайно, – григоріанським!

Але не всі країни перейшли на новий календар. Зокрема, українські землі, які пізніше були в Російській імперії, жили за старим юліанським. Мотиви політичні: «Католик православному не брат», – вважали в імперії.

Та під час революції Українська Народна Республіка перейшла на новий григоріанський календар. Більшовики теж запровадили його. Але не церква, яка трималася традиції та не хотіла підтримувати комуністів.

Склалася ситуація, що звичайні люди почали жити за новим стилем (григоріанським календарем), а церква продовжувала за старим (юліанським).

Неточність церковного – юліанського календаря – за роки поглибилася. Зараз вона становить аж 13 днів.

Тож, коли на юліанському (церковному) календарі настає 25 грудня, то на григоріанському, за яким ми живемо, 7 січня.

Важливий факт: перед Різдвом християни дотримуються Пилипівського посту, який є одним із найважливіших у році. Християни західного обряду завершують піст 25 грудня, а тоді зі спокійною душею відзначають Новий рік – свято співів, танців та веселощів.

Тоді як православні віряни починають постувати 28 листопада й закінчують 6 січня. І прямо посеред посту, коли необхідно духовно очиститись та підготуватись до зустрічі Різдва Христового, вони гучно святкують Новий рік. Тобто, відзначення Різдва 7 січня створює своєрідний дисонанс у релігійному житті.

Україна — одна з п’яти країн, де християни офіційно святкують Різдво двічі — 25 грудня і 7 січня (крім нас ще Білорусь, Молдова,  Еритрея та Ліван). Останнім часом українці міцніше укріпилися в тій думці, що правильніше і логічніше святкувати народження Сина Божого з усім світом, коли спочатку святкується Різдво, а за ним  - і Новий рік.

вівторок, 22 грудня 2020 р.

Кінокоролева Анна

Сьогодні, коли дівчата та жінки з іменем Ганна (Анна) святкують свої іменини, хочемо розповісти вам про чарівну і талановиту кінозірку ХХ ст., якою захоплювався увесь світ.
Її часто називають американською актрисою. Однак за походженням одна з найкрасивіших артисток Старого Голлівуду, Анна Стен, була українкою.
Анна Петрівна Фесак (справжнє прізвище акторки) народилася в Києві 3 грудня 1908 року. Її батько працював художником-постановником в театрі, мати була балериною Київського театру опери і балету. Донька творчих батьків рано захопилася фортепіано й акторською грою в театрі, опанувала німецьку, зналася на літературі. Мала яскраву вроду (від матері Анна успадкувала світле волосся та виразні блакитні очі). Її типаж настільки відповідав тогочасній моді, що акторську кар'єру Анні пророкували всі.
У середині 20-х років минулого століття акторка вийшла заміж за київського конферансьє і актора естради Бориса Стена, чиє сценічне ім'я Стен взяла собі як псевдонім.
1929-го Анну запросили зніматися у стрічці "Бухгалтер Кремке" до Німеччини. Після зйомок вирішила продовжити кар'єру в Європі. З початку 30-х років про неї уже писала уся німецька преса.
1932 року наша землячка зустріла американського режисера та продюсера Семюеля Голдвіна, який у захваті від знайомства заявив: "Це найзначнішій день у всій моїй кар’єрі. Вона - щось особливе, вона - зірка". І запросив Стен до США.
По той бік океану Анна стане першою зіркою Голлівуду з України, зніматиметься більше, ніж у Європі, отримає відзнаку Венеціанського фестивалю за роль у фільмі "Шлюбна ніч" (1935). Однак її доля в Америці складатиметься не просто…
Чужа країна та мова, інший продюсер, незнайоме оточення. А головне – зовсім інша концепція кіно. 1942 року, в інтерв'ю українському часопису Ukrainian life Анна Стен вперше повідомила про те, що є українкою. Всі вважали Анну німкенею, через блискучу кар'єру в Німеччині. Але ж ні. Вона була – українкою. Її порівнювали з Марлен Дітріх та називали новою Гретою Гарбо.
1962 року актриса припинила свою діяльність в кінематографі і серйозно зайнялася живописом. Її картини неодноразово виставлялися в Бостонському музеї та мистецьких виставках Європи.

свята Анна – мати Пресвятої Богородиці.

22 грудня православні та греко-католики відзначають День святої Анни. Свято встановлене на згадку про непорочне зачаття праведною Анною доньки Діви Марії. 

Анна була дружиною Іоакима. Разом подружжя прожило багато років, були заможною родиною, але дітей у них не було. У ті часи євреї вважали, що бездітність – це покарання за гріхи і ганьба. Іоаким і Анна вели праведне життя, допомагали бідним, благаючи Господа про милосердя.

За переказами, Іоаким навіть пішов у пустелю і там 40 днів постився, плакав і молився, щоб Бог подарував їм дитину. Молилася і Ганна.

Бог зглянувся над ними, і вже в досить похилому віці Анна зачала і народила Марію, яка згодом стала матір’ю Ісуса Христа.

Свята Анна вважається захисницею жінок, вагітних і немовлят, а ще цього дня прийнято молитися святій про зцілення від безпліддя. 


У народі в цей день говорили:

💥 Ясне сонце — на Новий рік буде сильний мороз, якщо хмарно, на деревах іній — під Новий рік буде відлига.

🌠Яка Ганна до полудня, така зима до кінця грудня.

🌙 Яка Ганна до ніченьки, така зима до весноньки.

✨ Коли іній вкриває дерева, то це передвісник хорошого врожаю.

🌂 Коли йде дощ – вся весна буде дощовою.

Тихий і безвітряний день – на врожай садовини.

субота, 19 грудня 2020 р.

Український феномен: Марія Матіос

19 грудня народилась Марія Матіос (1959 р.) — українська письменниця, публіцистка. Лауреатка Шевченківської премії (2005), «Коронації слова» (2007). Найвідоміший твір — роман «Солодка Даруся» (2004) пережив 6 перевидань та визнаний однією з кращих книг незалежної України. 

Творчий доробок: збірка поезії «Жіночий аркан» (2001), історія українців Буковини «Нація» (2001), сповідь закоханої жінки «Щоденник страченої» (2005), гуцульська сімейна сага «Майже ніколи не навпаки» (2007), «Москалиця» (2008), книга рецептів «Кулінарні фіґлі» (2009), «Армагедон уже відбувся» (2011), «Букова земля» (2019).

Зі святом!

Хай здійсняться усі ваші найзаповітніші мрії ✨, а святий Миколай принесе у кожну родину здоров'я, щиру втіху і любов💕





Формула сонця Миколи Руденка

19 грудня виповнюється 100 років від дня народження Миколи Руденка – письменника, поета, філософа, громадського діяча, правозахисника, дисидента. Він – син донецького шахтаря, пережив голод, розруху, війну, з якої повернувся тяжко пораненим офіцером. І саме він виступив ініціатором створення Української Гельсінської групи для боротьби за права людини, за рідне слово, за свободу літературної творчості, за право свого народу на незалежне життя, національні традиції і культуру. 

Це стало прямим протестом проти радянського тоталітаризму. В своїх творах письменник закликає людство врятувати землю, з якої сталінізм випив сонячну енергію – Хлібну Основу людського буття. Тобто – зрушене Космічне Право де людина є часткою єдиного природного цілого, тому повинна творити добро, щоб не порушувати гармонію Всесвіту. Микола Руденко закликав до негайного припинення руйнівної дії людини на природні процеси. Письменник був переконаний, що тільки сонячний потік, який вливається з Космічного Серця до артерій людства зможе творити прогрес. 

Отака віра Миколи Руденка в життєдайне, животворяще Світло давала йому сили не тільки вижити в тюрмах, а й спонукала до плідної творчості. В літературному доробку автора більше 30 творів, що виходять в перекладах англійською, французькою, німецькою мовами. Ось найвідоміші з них:

‘’Вітер в обличчя’’ (1955)

‘’Остання шабля’’ (1959)

‘’Слідами космічної катастрофи’’ (1962)

Поема ‘’Хрест’’ (1976)

‘’Найбільше диво – життя. Спогади’’      (1998)

‘’Енергія прогресу’’(1998)


пʼятниця, 18 грудня 2020 р.

Миколай іде по світу

 

Напередодні чарівного свята – Дня Святого Миколая, яке є найбажанішим для дітвори,  працівники бібліотеки  відвідали учнів 1- В класу (Класовод О. Величанська) СПМШ №16.

Діткам було цікаво дізнатися історію свята, яке відзначають не тільки в Україні а й інших державах, адже Святого Миколая вважають заступником всіх дітей. 

А також чим Святий Миколай  відрізняється від Санта Клауса і Діда Мороза. Про дитинство Миколая школярі подивилися пізнавального мультика. Неабияке задоволення отримала дітвора, граючись в музично- рухливу гру «Весела рукавичка».

Святий Миколай, що завітав на свято до чемних і слухняних діток, уважно послухав віршики, які підготували діти і пригостив усіх смачними солодкими дарунками. Насамкінець першокласники розгадували загадки і ребуси, розповідали  гостю про свої гарні  вчинки і добрі справи.

четвер, 17 грудня 2020 р.

Варварин день

 17 грудня відзначається День Варвари, присвячений пам'яті святої великомучениці, яка зазнала страждань за віру. 

Цей день святкували лише жінки. У читальному залі бібліотеки члени гуртка "Креативне рукоділля' поділилися своїми творчими напрацюваннями, обмінялися досвідом. Їх роботи виконані у різних стилях і техніках. Недаром у народі кажуть: 'Свята Варвара золотими нитками Ісусові ризи шила, і нас навчила"

вівторок, 15 грудня 2020 р.

Новорічні майстер-класи

Зовсім не за горами Новий рік. Якимсь теплом, магією та казковим віє від нього. В очікуванні свята, працівники бібліотеки організували для своїх читачів новорічні майстер-класи: для маленьких дошколяриків – виготовлення листівки, а для дорослих – різдвяний оберіг. Новорічні поробки додали усім гарного передсвяткового настрою.

Книги року ВВС-2020

Журі премії «Книга року ВВС» визначило лауреатів 2020 року. Їх назвали 11 грудня під час офіційної церемонії, яка цього року вперше відбулася онлайн.

У номінації «Книга року ВВС» переміг роман Сергія Сергійовича SAIGONа «Юпак».

«Дитячою Книгою року ВВС» обрали «Мед і Паштет – фантастичні вітрогони» Уляни Чуби.

Серед есеїстики перемогу здобула книжка Оксани Забужко «Планета полин».

Усього на конкурс подали понад 80 книжок.

Видавці книг-переможців у трьох номінаціях отримають право використовувати логотип премії Книга року ВВС на наступних виданнях.

неділя, 13 грудня 2020 р.

Калита, калита, ти рум'яна та смачна

Сьогодні усіх Андріїв вітаємо з Днем ангела!!!
Щороку 13 грудня християни вшановують пам'ять апостола Андрія. Згідно з християнськими переказами, святий Андрій був названий Первозванним, бо був першим з 12 апостолів і учнів Ісуса Христа. На Андрія відмовляються від будь-якої роботи. 
Вважається, що працювати сьогодні – великий гріх. За народним календарем, цього дня прийнято веселитися, адже саме сьогодні відзначають день Калити. Це свято – одне з найвеселіших у зимовому циклі. Дівчата та хлопці збиралися разом, готували смаколики та влаштовували забави. За традиціями наших предків, молодь сходилася до однієї хати. Вони жартували, розповідали цікаві історії та грали в різні ігри, а в ніч з 12-го на 13-е грудня ворожили.
Було так заведено, що кожне село і навіть вулиця мала "свою" хату для вечорниць. На них ближче знайомилися і пару собі вибирали. Як тільки вечоріло, дівчата приносили хто що мав: сир, масло, яйця, борошно, фрукти. Хлопці приносили наливку і цукерки. Господиня ще вдень варила ком­пот із сушених фруктів і картоплю на вареники. Дівчата приходили заздалегідь, щоб допомогти господині приготувати святкову вечерю. А хлопці переказували цікаві історії, вставляючи поміж тим всілякі жарти, щоб наймолодші дівчата не заспали, адже треба було дочекатися 12-ої години ночі, щоб наворожити собі свою доленьку. Молодь обов’язково грала у веселу гру під назвою Калита. Дівчата заздалегідь випікали смачний корж з діркою посереднині, через яку протягувалася стрічка. Калиту підвішували до стелі, щоб парубок, який братиме участь у грі, міг дістати випічку лише зубами. Головне завдання молодика – вкусити калиту. 
На свято Андрія намагалися передбачиати погоду: 
❄️ Якщо в цей день іде сніг - зима буде довгою та морозною 
🌦️ Якщо сніг випав до 13 грудня - зима буде теплою та м'якою 
☀️ Сонячна погода у цей день обіцяє багатий урожай наступного року.

пʼятниця, 11 грудня 2020 р.

Андрій Мельник на тлі епох

 

12 грудня - 130 річниця від дня народження Андрія Атанасовича Мельника – українського державного, військового, та політичного діяча. Полковник армії УНР, голова ОУН (М), борець за незалежність України, активний учасник української революції 1917-1920 років, знакова особистість в українській історії та її національно-визвольному русі. Мельник був героєм Громадянської війни, спочатку офіцером корпусу січових стрільців під командуванням Євгена Коновальця, пізніше - полковником армії УНР. Його військова та політична кар'єра почалася на фронтах Першої світової війни, досягла свого піку в роки Другої світової війни і завершилася під час холодної війни.
Після закінчення Громадянської війни Мельник залишився жити за кордоном і з ентузіазмом узявся за організацію легальної і підпільної діяльності українських патріотів. На початку 1920-х років разом з Євгеном Коновальцем вони створили Українську військову організацію (УВО), яка була покликана вести збройну боротьбу проти більшовиків.
У роки фашистської окупації України він послідовно відстоював ідею створення української незалежної держави, за що потрапив під арешт, а з 26 лютого 1944 року був ув’язнений в концтаборі Заксенхгаузен. Після звільнення у 1945 році жив у Німеччині та Люксембурзі. У 1947-му на Третьому великому зборі українських націоналістів Мельник обраний довічним головою ПУН. Післявоєнний період свого життя присвятив боротьбі за консолідацію емігрантських сил. У 1957 році висунув ідею створення Світового конгресу українців і союзу українців, реалізовану в 1967 році зі створенням Світового конгресу вільних українців.

четвер, 10 грудня 2020 р.

Знай свої права

10 грудня міжнародна спільнота відзначає День прав людини. Саме у цей день в 1948 році Генеральна Асамблея ООН прийняла Загальну декларацію прав людини – перший універсальний міжнародний акт з прав людини.

Загальна декларація прав людини є видатним документом в історії людства. Цим документом закріплено, що права людини – невід’ємний елемент людської особистості і людського буття. Загальною декларацією прав людини започатковано процес створення системи міжнародних стандартів у галузі прав людини, набуття ними універсального характеру.

У День прав людини пропонуємо в ігровій формі згадати статті Конституції України. 

Для цього переходьте за цим посиланням: https://learningapps.org/watch?v=pnu7squen20

середа, 9 грудня 2020 р.

Багатогранність таланту Михайла Старицького

Михайло Петрович Старицький увійшов в історію вітчизняної культури як видатний майстер слова, один із фундаторів українського професійного театру. У грудні виповнюється 180 років від дня народження письменника. До цієї ювілейної дати в читальному залі бібліотеки була проведена літературно-мистецька година «Багатогранність таланту Михайла Старицького». Бібліотекар Юлія Харченко розповіла читачам про життєвий шлях митця, який був сповнений нелегкими випробуваннями, злетами і падіннями, але спрямований на розвиток української культури та становлення національної самосвідомості.

За своє життя він створив безсмертні перлини в усіх жанрах літератури та театрального мистецтва, виховав покоління талановитих письменників та поетів.

Бібліотекар Світлана Могорит детальніше зупинилася на комедійній п’єсі Старицького «За двома зайцями». У 1961 році був знятий однойменний художній фільм. Сюжет п’єси Михайло Старицький запозичив з комедії Івана Нечуя-Левицького «На Кожум’яках».
Українське озвучення фільму є первинним. Однак, невдовзі його було частково переозвучено російською (окрім монологів Голохвастого суржиком), а україномовні копії – знищено. Відтоді, впродовж понад 40 років фільм демонструвався винятково московською мовою. Зрозуміти ідеологічні причини цього – не важко. Адже глядач сприймає фільм так: усі позитивні герої, кияни розмовляють російською, а негативні, придуркуваті та смішні персонажі балакають суржиком.
І лише у 2013 році вдалося знайти первісну українську фонограму картини у фільмофонді. Фільм "За двома зайцями" по праву вважається класикою вітчизняного кінематографа, його обожнюють вже кілька поколінь глядачів, а багато висловлювань його персонажів стали крилатими.
На Андріївському узвозі головним персонажам картини встановлений пам'ятник.
Також читачам був продемонстрований уривок з фільму за однойменною п’єсою М.Старицького «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці». У фільмі є багато українських народних пісень, виконаних солістами Державного хору ім. Г. Верьовки.
Велика, розмаїта спадщина Михайла Петровича Старицького живе й понині зберігаючи незламний дух та немеркнучу красу народної української душі.

понеділок, 7 грудня 2020 р.

Берегине моя, українська хустко

7 грудня відзначається День української хустки. Ще з давніх-давен хустка в Україні слугувала оберегом, символом жіночності, любові та вірності. Дівчата та жінки носили її протягом усього року. При цьому вона була обов’язковим головним убором заміжньої жінки. Хустка була ознакою соціального стану жінки: молодиці носили білі або яскраві хустки, старші жінки – темні, вдови – чорні. Вона також свідчила і про рівень достатку родини, адже заможні жінки покривали голову хустками із дорогих тканин, бідні – із дешевших.



Хусткою українка закривала волосся, але у неї завжди було відкрите обличчя. Це свідчить про велике волелюбство українок.


"Найквітковіша" художниця України – Катерина Білокур

Автопортрет (1950 р.)
7 грудня, на Катерини, виповнюється 120 років "найквітковішій" художниці України – Катерині Білокур. Художниці, яка не маючи жодної освіти – ні початкової шкільної, ні художньої, – піднялася на високий щабель професійної майстерності і головне – віднайшла свою манеру живопису і свій стиль. Її історія – унікальна у світовому контексті, як це часто буває з геніями.
В день народження художниці пропонуємо пригадати цікаві факти з біографії Катерини Білокур.
В юності Катерина шила людям на замовлення, вишивала, була своєрідним дизайнером у рідному селі. В музеї-садибі художниці в Богданівці експонуються рушники з монограмами "К.Б." і вишиті нею сорочки.
Картина "Колгопне поле"
Катерина малювала декорації для драмгуртка, грала на сцені театру – у виставах "Наталка Полтавка", "Сватання на Гончарівці", "Наймичка", "Безталанна" і "Матір-наймичка". У 1928 році Катерина Білокур вступала до Київського театрального технікуму, але її не допустили до іспитів, як і в Миргородський художньо-керамічний технікум бо не мала документів про початкову освіту.
Катерина Білокур робила пензлики з котячої шерсті і користувалася ними навіть тоді, коли вже була Народною художницею України і мала всі професійні засоби для малювання.
Картина "Берізка"
У 1940 році Катерина Білокур мала кілька виставок
, приїздила до Києва і на одній із виставок познайомилася з поетом Павлом Тичиною. Збереглися листи художниці до дружини поета Лідії та до Павла Григоровича, кілька вітальних листівок і телеграм від Тичин.
Три картини Білокур – “Цар-Колос”, “Берізка” і “Колгоспне поле” були включені до експозиції радянського мистецтва на Міжнародній виставці в Парижі (1954). Тут їх бачить Пабло Пікассо і висловлює думку, яка стала відомою на весь світ. “Якби ми мали художницю такого рівня майстерності, то змусили б заговорити про неї цілий світ”.

Свято "дівочої долі"

 7 грудня – християни вшановують пам'ять великомучениці Катерини Олександрійської, а власниці імені Катерина святкують свої іменини. У часи коли за християнські вірування людей переслідували та карали — Катерина була непохитною у своїх переконаннях. Ба більше, пропагувала християнство за що її вирішили стратити. Жінка гідно прийняла покарання, не відреклася від віри, за що й була названа великомученицею. Катерина — це ім’я, що означає “чиста душею”. 

Вважається, що Свята Катерина допомагає дівчатам знайти свого судженого. Тому цей день також називають “святом дівочої долі”. Дівчатам, які шукають кохання, традиційно радять цього дня сходити до церкви, поставити свічки та помолитися перед іконою Святої Катерини. 

Під вечір незаміжня дівчата ворожать на свою долю. Також на Катерини вони зрізали гілки вишні і ставили у воду біля ікон. Вважалося, якщо до Старого нового року (Маланки) вишні зацвітали, то скоро дівчина вийде заміж. До речі, 7 грудня хлопець міг заявити про свою симпатію, запросивши дівчину покататися на санях. Люди стежили, хто до кого найчастіше сідає в сани, то з тим і одружиться.

Цього дня віряни звертаються до святої Катерини з проханнями про сімейний добробут,  взаємне кохання та здоров'я дітей, а під час молитви біля образу мучениці обов'язково запалювали три свічки, щоби рід не перервався.

неділя, 6 грудня 2020 р.

Геніальний хірург, який врятував серця тисяч людей

6 грудня 1913 року народився Микола Михайлович Амосов - талановитий вчений, видатний хірург, основоположник біокібернетики в Україні, письменник, громадський діяч, академік Національної академії наук України та Академії медичних наук України. Він створив інститут серцево-судинної хірургії та першим здійснив протезування мітрального клапана серця, а на міжнародному рівні вперше ввів у вживання протезування клапанів серця, що мають антитромботичні властивості.

Крім хірургічної практики, геній медицини писав книги. Талант письменника приніс Амосову визнання і славу. Його книга «Роздуми про здоров'я» була видана гігантським тиражем - 7 мільйонів екземплярів. Микола Амосов продовжував хірургічну практику до поважного віку, свою останню операцію на серці він провів, коли йому вже минуло вісімдесят років.

У 2008 році за результатами опитування громадської думки Микола Амосов був визнаний другою людиною, після Ярослава Мудрого, удостоєний звання «великого українця всіх часів».

Збройні сили України – слава, гордість, міць країни

6 грудня, наша країна відзначає одне із найважливіших державних свят - День Збройних Сил України. 

Дата свята була обрана не випадково: після здобуття Україною Незалежності, 6 грудня 1991 року був ухвалений закон "Про Збройні Сили України". А 6 грудня 1919 року розпочався легендарний Перший Зимовий похід війська армії Української республіки.

Шановні військовослужбовці Збройних Сил України! Сердечно вітаю Вас з професійним святом. Бажаю не втрачати віри у нашу перемогу, завжди пам’ятати, що вдома на вас чекають рідні та близькі люди, які щодня підносять до Бога свої молитви за вас!

У цей день ми схиляємо голови у скорботі перед пам’яттю героїв, які віддали своє життя за нашу благословенну українську землю. Вічна їм слава!

Дякую за мирне небо! 

Дякую за сумлінну службу!

Слава Збройним Силам України! 

Слава Україні!

субота, 5 грудня 2020 р.

Разом - сила

 

У всьому світі 5 грудня відзначають День волонтера. Волонтер - це той, хто добровільно, за покликом серця, віддає свою енергію, час та ресурси. Офіційно вважається, що волонтерський рух зародився на ще початку XX століття. Після Першої світової війни, у 1920 році у Франції, був здійснений перший волонтерський проект за участю німецької і французької молоді, які добровільно відновлювали найбільш зруйновані споруди після запеклих боїв. Естафету підхопили інші країни і цей рух поширився світом. 

Завдяки нелегкій праці волонтерів безліч людей отримує необхідну допомогу по всьому світу. Вони допомагають дітям і дорослим, піклуються про здоров'я людей і тварин, їхній комфорт і безпеку. Не кожен зможе, відкинувши свої справи і потреби, прийти на допомогу тому, хто потребує. Бути волонтером може тільки по-справжньому добра і чуйна людина.

До початку війни в Україні наймасовішим волонтерським проектом був чемпіонат Європи з футболу 2012 (Євро-2012), до якого залучили понад 12 тисяч волонтерів. Цього року, в зв'язку з поширенням коронавіруса, сотні людей стали волонтерами, щоб допомогти забезпечити лікарні необхідним медичним обладнанням для порятунку людей від епідемії.

Під час Революції Гідності та російської агресії на Сході нашої держави потужний волонтерський рух став зразком єдності українського суспільства. З того часу волонтери збирають кошти та все необхідне на потреби військових. 

У нашій бібліотеці неодноразово проходили зустрічі читачів з місцевими волонтерами - К. В. Климчук  (Біла Церква. Час змін. Допомога Армії) та представниками волонтерської групи "Шалені бджілки", засновником і координатором якої є Юрій Москаленко.  Їх допомога військовим на фронті безцінна. Вітаємо їх та усіх причетних до волонтерської справи з Днем волонтера та дякуємо за небайдужість і активну громадську позицію.

четвер, 3 грудня 2020 р.

Журнальні іменини

Український журнал "Малятко" є традиційним сімейним журналом для дітей. Цього року журнал святкує свій ювілей - 60 років з дня випуску. За ці роки у редакції склались тривалі традиції щодо змістовного наповнення та оформлення журналу. У ньому безліч яскравих ілюстрацій, веселих віршів і цікавих ігрових завдань, головоломок, кросвордів. У 12 номері, який надійшов до нашої бібліотеки сьогодні, переважає новорічна тематика . Тут і віршики про зиму, і оповідання з малюнками замість деяких слів, і конкурс, у якому діти мають визначитися, яка обкладинка журналу цього року була найкращою. А ще пропонується дітям зробити саморобку - новорічну ялинку та прикрасити її на свій смак .

З журналом "Малятко" ваша дитина завжди цікаво і змістовно буде проводити свій час