Надія юна нашої землі під Крутами навіки полягли

100 років минуло від того холодного зимового ранку 29 січня 1918, коли цвіт української молоді став на захист молодої незалежної держави України проти більшовицької орди. Юні українці показали чудеса героїзму, вступивши у двобій з переважаючими силами ворожої армії.

День інформації «Надія юна нашої землі під Крутами навіки полягли» розпочався в бібліотеці-філіалі №9 відкриттям книжкової виставки «Вони боролися за волю України», на якій були представлені книги історичної тематики, а також поетичні твори відомих українських письменників про героїв Крут.

Літературно-історичний альманах «На Аскольдовій могилі України цвіт» працівники бібліотеки провели спільно з класоводами 9-11класів БЗШ № 6. Одинадцятикласники (кл. кер. Г.Качка) підготували театралізовану виставу «Вирушали на Крути України сини». Нікого не залишили байдужими епізоди прощання матері з сином, сестри з братом, закоханих молодих людей, які розлучалися назавжди.

Директор школи Н.В.Верис у зверненні до учнів підкреслила, що тільки той народ має право на майбутнє, який добре знає і пам’ятає своє минуле.

Завідуюча бібліотекою К.В. Волинець нагадала присутнім маловідомі факти трагедії під Крутами, наголосивши, що історія нашої країни повторюється через певний період часу. На жаль, висновки з поразок і перемог не навчили нас бути готовими до агресіїсхідного сусіда.

На вечорі-реквіємі «Ми не схилили сонячне знамено…» восьмикласники Білоцерківського колегіуму вшанували пам’ять про загиблих молитвою вічної пам’яті тим, хто боровся на станції Крути за нашу державу, а всім присутнім побажали навчатися у героїв любові до рідного краю.

Володимир Висоцький: політ триває

Є люди, які метеором вриваються в життя, залишаючи після себе яскравий слід. Тому не дивно, що вони стають легендою. Такою людиною був Володимир Висоцький – поет, композитор, співак, артист. Його пісні однаково розуміли і відчували будь-хто: робочий і поет, чиновник і актор, хлопчисько-підліток і ветеран війни. Літературно-музичну композицію «Врятуйте наші душі», присвячену 80-річчю від дня народження корифея авторської пісні, підготували працівники бібліотеки для членів клубу «Сузір’я» та воїнів, які лікуються у Білоцерківському шпиталі.
Пісні, написані Володимиром Висоцьким про війну, це, перш за все, пісні про справжніх героїв. І не важливо, про яку війну і про який бій йде мова: про Другу світову, афганську чи про бої на сході нашої країни. Боляче лише від того, що кожного разу кількість загиблих на війні збільшується. Сльози на очах молоденьких солдатів і людей старшого віку засвідчили, як болить ця рана і як ще довго буде вона гоїтися. Справжнім відкриттям заходу став виступ Віталія Степури – молодого талановитого виконавця, шанувальника творчості В. Висоцького. Пісні «Я не люблю» і «Парус» прозвучали як вияв активної життєвої позиції справжніх чоловіків, а слова з пісні «Врятуйте наші душі» стали справжнім криком «SOS» людини, , яка переживає за майбутнє своєї країни.

Дорога долі Василя Стуса

«Долі не вибирають… Її приймають – яка вона вже не є. А коли не приймають, тоді вона силоміць вибирає нас». Ці слова Василя Стуса – велетня українського духу, якому випало пройти свою життєву дорогу у трагічну добу історії країни, стали символом утвердження справжньої свободи. Коли довелося вибирати: мовчати, щоб вижити, або ціною власного життя зберегти в собі українця, Василь вибрав останнє.

Про трагічну долю лицаря честі і разом з тим поета-мученика розповіла учням Білоцерківського колегіуму завідуюча бібліотекою №9 Катерина Волинець під час літературного вечора «Дорога долі Василя Стуса». Важкі довоєнні роки, ще важчі післявоєнні, бідність, важка праця загартували характер майбутнього поета, зміцнили його віру у важливість бути вільним навіть у складних життєвих умовах.

Звучали на вечорі відеоспогади відомого правозахисника, публіциста, нині покійного Василя Овсієнка, який у свій час перебуваючи в нашому місті, відвідав нашу бібліотеку і Білоцерківський колегіум.

Поезія Василя Стуса, наповнена болем, сумом і разом з тим сповнена віри і оптимізму прозвучала у виконанні бібліотекарів Світлани Могорит і Жанни Харченко.

Пророчими виявилися слова поета:

Народе мій, до тебе я ще верну…

Як син, тобі доземно уклонюсь

І чесно гляну в чесні твої вічі,

І в смерті з рідним краєм поріднюсь.

Нам берегти тебе, соборну і єдину

Яка ж вдалась сьогодні днина!

Що хочеться співать пісень.

Моя соборна Україна

Знов зустрічає новий день.

22 січня – особлива дата в історії становлення незалежності України. Саме цього дня 1919 року Директорія Української Народної Республіки проголосила Злуку всіх українських земель в єдину Українську державу. До цієї визначної події для вихованців центру розвитку дитини «Альтернатива» бібліотекарі провели годину єдності «Нам берегти тебе, соборну і єдину». Діти уважно слухали розповідь про символи, традиції та звичаї нашої країни, які об’єднують нас в єдину державу та ділилися своїми враженнями від подорожей мальовничими куточками нашої Батьківщини. Бібліотекарі читали дітям патріотичні вірші Ганни Чубач «Батьківщина Україна», разом співали пісню «Україна – це ти», а потім взявши в руки жовто-блакитну стрічку, утворили «ланцюг Соборності», як символ духовної єдності та свободи українського народу. 

А третій же празник – Святе Водохреща

З чого починається кожне українське свято? З того, що батько чи мати питають дітей: "Чи знаєте ви, який нині день?" І разом згадують-розповідають, що і як відзначають сьогодні. Саме завдяки цьому невмирущому маленькому сімейному ритуалу українці від прадавніх часів аж дотепер зберегли традицію народних свят.

19 січня – Водохреща (Богоявлення, Йордань, Хрещення Господнє). Це одне з 12 найбільших християнських свят новорічно-різдвяного циклу. Цього дня Іван Хреститель охрестив у річці Йордан Ісуса Христа, після чого сталося Богоявлення – Ісус оголосив себе Спасителем і Месією. Свято – це не тільки і не стільки застілля, скільки вміння створити святковий настрій та провести незабутній день разом із родиною та друзями. У книзі братів Капранових «Веселих свят!» ви знайдете все про головні українські свята – історію, традиції, прикмети, ритуали, а ще пісні з нотами, святкові страви із рецептами, ігри та забави, рукомесло зі схемами, і до того ж, багато малюнків та іншої корисної інформації.
Книжка навчить святкувати українські свята по-сучасному і водночас так, як це робили наші дідусі та бабусі.

Світ казок Шарля Перро

12 січня минуло 390 років від дня народження відомого французького письменника-казкаря Шарля Перро. Він є автором дуже популярних казок, які знають і люблять діти всього світу. Бібліотекар Жанна Харченко запросила маленьких вихованців ДНЗ №19 у літературну подорож чарівним світом казок Шарля Перро. Дітям дуже сподобався образ Жанни Миколаївни, яка в ролі бабусі із казки про Червону шапочку, повідала їм незвичайні історії та неймовірні пригоди добрих фей і злих відьом, прекрасних принців і доброзичливих красунь. Одягнувши костюми казкових героїв, діти побували в образах злого Вовка, кмітливого Кота в чоботях, працьовитої Попелюшки і доброї Червоної шапочки. Веселі конкурси і цікаві вікторини, підготовлені бібліотекарями, виявили найкращих знавців чарівних казок Шарля Перро – найдобрішого казкаря в історії дитячої літератури.

За давньою традицією під час новорічно-різдвяних свят ватаги колядників та щедрівників вітають українців обрядовими піснями. Учасники народного фольклорного етнографічного колективу "Родинонька" із с.Дрозди з веселими щедрівками завітали до працівників бібліотеки, бажаючи їм щастя, здоров’я, благополуччя, всіляких гараздів та успіхів у новому році. Бібліотекарі подякували гостям за вітання та гарний святковий настрій.

Працівники бібліотеки відвідали військовослужбовців в Білоцерківському шпиталі. Вони привітали захисників з новорічно-різдвяними святами і подарували їм солодощі, фрукти, книги та вітальні листівки, виготовлені дітьми-читачами бібліотек міста, з найщирішими побажаннями добра, здоров’я, миру і здійснення всіх найзаповітніших мрій.