У ріднім слові – цілий світ

Відсвяткували Міжнародний день рідної мови разом з 5-Б класом ліцею "Білоцерківський колегіум".

Бібліотекарки Жанна Харченко і Світлана Могорит провели для дітей мовознавчий батл «У ріднім слові – цілий світ». П’ятикласники із задоволенням грали у пізнавальні мовні ігри: вставляли пропущені слова в рядках українських народних пісень, редагували речення із словами-паразитами, добирали українські відповідники до запозичених слів, відгадували предмет, названий застарілим словом (гладущик, рубель, свічадо, бинда, тощо), підбирали синоніми до окремих слів.

Нам залишилася у спадок одна з найкрасивіших, наймилозвучніших мов світу. Тому наше завдання – берегти її, вдосконалювати та популяризувати у світі.

Мова кожного народу неповторна і своя

Мелодійна, барвінкова, вишукана, калинова, а ще материнська і головне - рідна. Всі ці слова про українську рідну мову лунали у віршах, які читали учні 3-А БЗШ №6 (класний керівник Надія Дядиноха). Цікаво і змістовно минула година спілкування присвячена Міжнародному дню рідної мови. Бібліотекарки Галина Чередник та Зоя Чутковська розповіли учням про необхідність збереження мовного різноманіття, про толерантне ставлення до носіїв різних мов і про важливість досконалого володіння рідною мовою.

Школярі переглянули відеоролик про українську мову, взяли участь в інтелектуальній грі " Знавець фразеологізмів". Малюки виявили неабияку кмітливість в розгадуванні ребусів та кросвордів. Приємно, що маленькі українці відповідально ставляться до чистоти рідної мови і завзято викорінюють суржик.

У нашої держави прекрасне майбутнє, адже підростає покоління справжніх патріотів, які щиро люблять і шанують найкращу рідну українську мову. 

Слава і біль України

20 лютого Україна вшановує пам’ять Героїв Небесної Сотні, які ціною власного життя захищали ідеали демократії, відстоювали права та свободи громадян, європейське майбутнє України. До цього дня працівники бібліотеки сімейного читання спільно з учнями 9-го класу СПМШ №16 та вчителькою Тетяна Пелих провели акцію пам’яті «Слава і біль України». 

Бібліотекарі разом з учасниками заходу здійснили подорож революційним Майданом, стали свідками кривавого розгону, брутальних дій влади,  загибелі героїв. На екрані промайнули кадри жахливих подій восьмирічної давнини, які змінили хід української історії. Діти познайомились із документальними та художніми  книгами  про подій на Майдані. Присутні вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання.

На знак солідарності із волевиявленням відчайдушних і самовідданих сміливців, які протестували проти режиму й свавілля влади, мільйони українців на весь світ гучно заявили про своє прагнення гідно жити у вільній, процвітаючій, цивілізованій, європейській державі. Саме 20 лютого 2014 року загинуло найбільше активістів Майдану. Наступного дня відбулося прощання із загиблими, яких назвали «Небесною Сотнею». Цього дня разом із всією Україною ми згадуємо подвиг загиблих.

Вічна пам'ять Героям Небесного Легіону! Слава Україні!

Народе мій, стань уже раз собою!

17 лютого 2022 року минає 130 років від дня народження Йосипа Сліпого - український церковний діяч, єпископ Української греко-католицької Церкви, кардинал Католицької церкви. Народився в селі Заздрість (нині Тернопільський район). Після Тернопільської гімназії вступив до Львівської греко-католицької духовної семінарії. Навчався в австрійському Інсбруку та Римі. В 1917 р. став священиком, а за 10 років - ректором Львівської богословської академії. В 1944 р. очолив Українську греко-католицьку церкву. Відсидів 18 рокіцв у радянських таборах. Помер 7 вересня 1984-го в Римі. 1992-го перепоховали у крипті собору святого Юра у Львові.

"Може, нам було б легко любити Україну, якби вона була багатою, самостійною і могутньою. Та сьогодні треба й варто любити Україну, щоб вона такою стала"

«Народе мій, стань уже раз собою! Позбудься своєї вікової недуги сварів і чварів, вислуговування чужим.. Отрясися од своїх вікових недостач, стань на свої ноти в Україні, піднеси свою голову, випростуй свої рамена.. Покажи свою силу і вдячність, бо, шануючи своє минуле, ти ростеш у своїй могутності і славі!...Внутрішні непорозуміння і дух незгоди – це одна з найголовніших причин нашого упадку... Тому за всяку ціну втримати єдність. Внутрішні непорозуміння і дух незгоди – це одна з найголовніших причин нашого упадку... Тому провідною думкою є за всяку ціну втримати єдність».

Тризуб - це воля, слава, сила

19 лютого 1992 року Верховна Рада України своєю постановою затвердила Державний Герб незалежної України. Ним став золотий тризуб на синьому щиті – знак Київської держави часів правління Володимира Великого, що символізує безперервність тривалого історичного розвитку українського народу. День Державного Герба України – чудова нагода познайомити маленьких читачів бібліотеки з підбіркою цікавих фактів про наш національний символ.

Бібліотекар Галина Чередник розповіла про найрізноманітніші трактування тризуба. Цікаво, що є понад сорок версій, що пояснюють його походження.

Діти з цікавістю прослухали легенду про Герб - припроменеву корону, яка зігрівала людей, показувала шлях до кращого життя і називалася Тризуб. Переглянувши мультик про державні символи, читайлики відповідали на різноманітні запитання.

Так і донині по всьому світу золотий тризуб прославляє рідну неньку-Україну.

Вітаємо!

17 лютого святкує свій ювілей відомий письменник-краянин, друг бібліотеки Віктор Євтушенко.

Колектив бібліотеки сімейного читання щиро вітає ювіляра! Бажаємо міцного здоров'я, творчого натхнення, позитивних емоцій та лише радісних і щасливих днів!

Зі святом єдності!

Президент України Володимир Зеленський видав указ про створення нового державного свята - Дня єднання, яке відзначатимуть щороку 16 лютого.

Цього дня Державний Прапор України буде піднято на будівлях усіх населених пунктів країни, а о 10:00 – виконано Державний Гімн.

День єднання оголошено для "посилення консолідації" українців, зміцнення їхньої "стійкості" на тлі зростання гібридних загроз, пропагандистського та морально-психологічного тиску на суспільну свідомість.

ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА

Лікує природа

Лікування та профілактика хвороб за допомогою трав набуває сьогодні особливо важливого значення. Кожна лікарська рослина містить речовини, які благотворно впливають на окремі органи людини. Кількість корисних речовин в різні періоди росту неоднакова, тому збирати їх потрібно в час найбільшого вмісту цінних компонентів. Якщо для лікування потрібна вся рослина або її квіти, то збирання проводять на початку цвітіння в суху, сонячну погоду. Листя збирають перед цвітінням. Корені, кореневища, бульби заготовляють восени або на провесні, бруньки дерев і кущів збирають з кінця січня до кінця березня. Наші предки вважали, що найкращий час доби для збирання трав – нічний. Вони гадали, що вночі рослини вбирають із землі більше вологи і корисних речовин. Все некорисне, що рослина поглинула вдень, вночі виходить назовні.

Поради щодо збирання трав, рецепти лікувальних сумішей, цікаві оповідання ви знайдете у книзі відомого народного лікаря-фітотерапевта Леоніда Павленка «Ліки з чар-зілля».

Прем'єра книги Тетяни Стрижевської "Лінія термінатора"

Що може відчувати підліток, коли його життя змінюється в одну мить і він втрачає друзів, кохану дівчину, з якою навіть не встиг попрощатися, розкішне життя у рідному місті? Позаду — усе, що для нього важливе, попереду — невідомість. Борис Макаров через війну на Сході України опиняється в Києві, куди тікають його батьки, які навіть не питали хлопця, чи хоче він їхати. Йому доводиться вчитися жити спочатку і знаходити нових друзів, навіть якщо це будуть два диваки з класу. А ще — дорослішати, сперечатися з батьками, закохуватися по-справжньому, глибоко переживати, змінювати світогляд. І, попри всі втрати, вчитися любити життя навіть тоді, коли не хочеш, коли земля йде з-під ніг і ти залишаєшся сам на сам зі світом.

Тетяна Стрижевська - письменниця, киянка, випускниця Інституту журналістки КНУ ім. Т. Г. Шевченка. В її домашній бібліотеці — близько ста книжок з історії Києва.

Як журналістка і редакторка Тетяна Стрижевська висвітлювала теми підліткового життя в «Edipresse Ukraine». Цей досвід допоміг створювати художні тексти, в яких сучасні підлітки впізнавали б себе. Рукопис «Файні товсті дівки, йо!» переміг у конкурсі «Напиши про мене книжку-2016» («Фонтан Казок»). Повість про двох гламурних киянок, які приїхали на літні канікули в карпатське село, стала бестселером видавництва. У 2018 році вийшла книжка «Де ESC з моїх халеп?» («Легенда»). Повість про синьоволосу старшокласницю Сніжку Юну, схибнуту на комп’ютерних іграх та аніме, швидко завоювала любов читачів. 2020 року Тетяна Стрижевська спробувала себе в жанрі нон-фікшн і написала своєрідний гід загадковими локаціями столиці «Химерний Київ» («Портал»). Авторка розповідає про найвідоміші київські лякачки, химери, загадки і чудеса. Де жив Змій Горинич? На яку гору літали відьми? В яких особняках «мешкають» привиди? Як Оранта вже тисячу років захищає киян? На сторінках цього путівника читач знайде відповіді на ці та багато інших запитань. «Борис, Борисе! Щоденник переселенця» отримала 1 премію у номінації «Дорослі для підлітків. До теми столичного життя підлітків авторка повертається у своєму романі «Кокони».

Зима весну зустрічає

15 лютого відзначається Стрітення Господнє – важливе християнське свято, яке символізує зустріч Бога з людством. Цей день відноситься до 12 свят, які присвячені Христу і подіям з його життя. Назва свята перекладається як "зустріч" або "представлення". І отримало воно таку назву через те, що у цей день новонароджений Ісус Христос зустрівся з праведником Симонеоном і пророчицею Анною. Саме вони впізнали у немовляті нового Месію.

Сталось це на 40 день після народження Ісуса, коли діва Марія принесла його в Єрусалимський храм на посвяту. Старець Симонеон, якому було провіщено жити, аж поки той не зустріне людського спасителя, одразу ж заявив, що ця дитина — син Божий. Пророчиця Анна підтвердила, що бачить перед собою майбутнього спасителя людського роду.

Стрітення символізує зустріч Старого і Нового Завітів. У народному побуті цей день здавна вважався зустріччю зими із весною.

Майстер-клас до Дня св.Валентина

Кожному приємно отримати подарунок у День св.Валентина. Особливо, якщо він створений власноруч. 

Пропонуємо разом з дітьми виготовити чудову паперову пандочку і подарувати її тим, кого любите.

Подарунок з любов'ю

У День святого Валентина для малих читайликів бібліотекарі провели майстер-клас із виготовлення паперової іграшки, яку вони подарують тим, кого люблять.

Спогади про маму

Вірші поетів-краян

Тетяна Строкач

Мамині вишні розквітли в саду,

Ніжно мене обіймають гілками.

В сад весняний я до мами іду,

Вічності ніби немає між нами.

Ці пелюстки ніжні, мов сивина,

Снігом укрили матусині скроні...

Мама у вишнях й сама, як весна,

Тисне в задумі до серця долоні...

Пошепки вітер їй пісню співа,

Квіти у тиші тріпочуть несміло.

Там, поміж вишень, здається, жива

Мама стоїть...

Та шляхи засніжило...

Маминих вишень п'янкий білий цвіт

Спогадом теплим в минуле вертає.

Ніби матуся з далеких світів

Ласку й любов знов дарує безкраю...

Книги-ювіляри 2022

Шановні читачі! Пропонуємо вам ознайомитись з книгами, які в 2022 році святкують ювілеї! Це найвідоміші, найцікавіші твори світової та української літератури. Багато з них були написані кілька століть тому, але й досі затребувані серед читачів. 

Запрошуємо вас обрати книги-ювіляри у нашій бібліотеці. Для когось ця зустріч буде першою, а хтось зможе перечитати знайомі твори, знайти вподобані рядки, згадати улюблених героїв.

Заради нас

Сьогодні в читальній залі бібліотеки читачі мали нагоду подивитися фільм із елементами мюзиклу про історію народження Ісуса Христа. Фільм "Заради нас" у виконанні всесвітньо відомого хору та оркестру „Грасіас“ з Південної Кореї - справжній шедевр, який не залишив байдужим жодного відвідувача. Захід спрямований на розширення уявлення про сенс Різдва в житті кожної людини.

Мова оригіналу англійська з дубльованим українським перекладом.

Після перегляду фільму відвідувачі бібліотеки мали можливість поспілкуватися з організатором кінопоказу Джаканом Лі.

Інтернет: друг чи недруг?

8 лютого – Всесвітній день безпечного Інтернету. Для сучасного суспільства інтернет є невід'ємною частиною життя, а діти, які народилися після його появи, вже не уявляють своє життя без всесвітньої мережі. Існує багато ризиків спілкування в мережі "Інтернет". Ось деякі твердження, як дітям уберегтися онлайн

Різдвяні дзвони пісень у прозі

7 лютого виповнюється 210 років від дня народження Чарльза Дікенса, найпопулярнішого романіста вікторіанської епохи.

Відомі твори автора – це "Пригоди Олівера Твіста", "Крамниця старожитностей", "Домбі і син", "Девід Коперфілд", "Холодний дім", "Важкі часи", "Крихітка Дорріт", "Великі сподівання".

Різдво було найулюбленішим святом письменника. Цікавий той факт, що в Англії ім’я Дікенса стало синонімом Різдва. Написання ж "Різдвяних повістей" стало для автора тим віконцем, де він міг хоч трохи відпочити від повсякденності. Отож, першу і найвідомішу зі своїх повістей, "Різдвяну пісню у прозі", Чарльз Дікенс створив під час нічних прогулянок Лондоном. Книга відразу стала популярною.

Головний герой Скрудж – великий скнара і дуже самотній чоловік, що пережив не зовсім щасливе дитинство та сповнену труднощів юність. Його образ є втіленням егоїзму та бездушності.

Хоча після казкової подорожі з трьома Духами (Духом колишнього Різдва, Духом теперішнього Різдва, Духом прийдешнього Різдва) він перероджується в доброго дядечка Скруджа.

Цілком очевидно, що у потаємній глибині Скруджевих примар криється і власний біль письменника.

Не можна не прислухатися до мудрих слів неперевершеного майстра: "Різдво, - зазначав Дікенс, - це пора, коли голосніше ніж в будь-який інший час року, говорить у нас пам’ять про всі злигодні, образи і страждання у світі, що оточує нас, і так само як і все що ми зазнали упродовж свого життя, спонукає нас робити добро".

День нової книги у бібліотеці

Сьогодні у бібліотеці – День нової книги. Протягом дня бібліотекарі знайомили читачів з новими надходженнями різножанрової літератури. На абонементі сімейного читання були оформлені книжкові виставки «Давайте познайомимось: Я – нова книга», на якій були представлені твори для старшої вікової категорії читачів та виставка «На хвилі читацьких захоплень» для підлітків.

Для дітей було проведене літературне знайомство «Книга збирає друзів». Маленькі читайлики були у захваті від новеньких, яскравих, барвистих дитячих книг.

Бібліотекарі читального залу презентували для відвідувачів нову книгу української письменниці, номінантки «Книги року ВВС-2021» Євгенії Кузнєцової "Спитайте Мієчку".

Запрошуємо усіх до бібліотеки і сподіваємося, що ви знайдете для себе книги, від яких отримаєте насолоду.

Кузнєцова, Є. Спитайте Мієчку : роман / Євгенія Кузнєцова. – Л. : Старий Лев, 2021. – 265, [1] с.

Що робити сестрам, яким так легко загубитися у власних думках і бажаннях у великому місті? Все наче й добре, але хочеться поставити життя на паузу, хоча б до вересня, та повернутися у місце свого дитинства. Заплетені стіни старого будинку відгороджують від усього світу з його безліччю питань, а бабуся Тея нічого не запитує, зате завжди поруч. Але літо час не спиняє: на порозі будинку з’являються люди з колишнього, теперішнього і майбутнього життя. Всі у цьому домі – і самі сестри, і бабуся, і індійська кузина, і розгублена мама, і навіть рудий кіт без імені – на порозі змін. Літо іде, ростуть гарбузи на експорт, розмови не стихають, а проблеми і рішення біжать наввипередки.

Є й досі ластівка в дорозі в Україну

2 лютого виповнюється 210 років від дня народження Євгена Павловича Гребінки – українського письменника, з діяльністю якого пов’язаний новий етап у розвитку національної культури. До цієї дати у бібліотеці сімейного читання для членів клубу «Серпанок» відбувся поетичний салон «Є й досі ластівка в дорозі в Україну».

Завідувачка бібліотекою Катерина Волинець познайомила присутніх з життєвим і творчим шляхом письменника, на екрані промайнули цікаві доленосні кадри з різних періодів його життя. У виконанні працівників бібліотеки прозвучали байки, ліричні твори ювіляра. Захоплено сприйняли читачі романс «Очі чорні», багато хто називав його російським, циганським, тільки не українським. Учасникам заходу цікаво було дізнатися, що автором цього твору є саме Євген Гребінка.

Євген Гребінка прожив лише 36 років, але залишив для нащадків значну літературну спадщину.

Невичерпність Євгена Маланюка

1 лютого виповнюється 125 років від дня народження Євгена Филимоновича Маланюка – українського письменника, культуролога-енциклопедиста, публіциста, літературного критика, сотника Армії УНР, «Імператора залізних строф».

Дитинство, навчання, тяжкі воєнні роки поручника армії УНР, потім еміграція: Чехословаччина, Польща, Німеччина, нарешті США, куди Маланюк приїхав у 1949 році з надією кращого життя в Новому світі.

Сувора школа збройної боротьби за державність України знайшли відображення у його поезії. Тема України стала провідною у творчості Євгена Маланюка. Він намагається вмотивувати, пояснити логіку історичних подій, осмислити їх сенс для України. Його творам притаманний рішучий тон та виразна лірична меланхолійність, витонченість та схильність до аристократизму, самота емігранта з нелегким самоаналізом пережитого. Тут усе в єдності.

Купив цей час фальшивою ціною:

Ісходом, втечею, роками болю й зла.

А треба було впасти серед бою

На тій землі, де молодість цвіла.

А треба було вдряпатись кігтями

Закляклих рук в той кревнорідний грунт,

Зерном лишитись – хай би в вовчій ямі, –

Щоб виросли з землі і гнів, і бунт.

Українська ментальність у трактуванні Маланюка є однією з ключових характеристик. Національне було дуже істотним в його світогляді та творчості.