Відлітають журавлі від війни…

Для учасників клубу «Сузір’я» січень видався надзвичайно продуктивним та насичений подіями. Вони активно волонтерили, брали участь у різноманітних масових заходах у бібліотеці, відвідували художні виставки, а вокальний ансамбль клубу «Співограй» провів близько 15 виступів на різних локаціях міста та зібрав чимало коштів на допомогу ЗСУ. Щоб підвести підсумки місяця що минає, учасники клубу зібралися в читальній залі бібліотеки та провели літературно-музичну композицію «Відлітають журавлі від війни…»

Вокалісти ансамблю Наталія Мельник, Олександр Матвієнко і Людмила Безкрила зачарували усіх присутніх щирим виконанням українських патріотичних пісень «Відлітають журавлі від війни та від лиха», «Плаче захмарене небо», «Лелеки», «Місто спить» тощо. Пісні у їх виконанні розчулили присутніх, надали віри та надихнули на нові добрі справи заради перемоги

Крути: погляд у майбутнє

29 січня 1918 року назва невеликої станції на Чернігівщині ознаменувала відлік нового духовного злету української нації за свободу і незалежність. Саме під Крутами судилося загону української студентської молоді зустрітися у протистоянні з потужним корпусом більшовицького війська під командуванням Михайла Муравйова. Про ситуацію в столиці країни у січні 1918 року, про створення військових сотень, куренів армії УНР, а також про сам бій під Крутами розповіла учням 8-В природничо-математичного ліцею-гімназії №16 завідуюча бібліотекою Катерина Волинець під час історичного хронографу "Крути: погляд у майбутнє".

Учні дізналися, що у полон було захоплено і потім розстріляно 28 юнаків. Їх довго і жорстоко катували та вони не впали на коліна, не просили пощади і помилування. Мужньо зустріли вирок, дивлячись ворогові в очі, заспівали «Ще не вмерла Україна».

Після цього про подвиг молодих звитяжців забули на більш ніж 70 років, а їх могили за радянських часів були зруйновані.

Світлана Могорит продемонструвала кадри з документального фільму «Герої України. Крути» та трейлер до художнього фільму «Крути 1918».

Ми, нащадки, зобов’язані зберегти у собі той вічний вогонь, ту непереможну любов до Батьківщини, який запалили Герої Крут.

Недільний майстер-клас

Знову творча майстерка "Скринька ідей" об'єднала читайликів на недільний майстер-клас.

Разом з Наталія Домащук готуємось до Дня святого Валентина заздалегідь! Красиво висловити свої почуття допоможе оригінальне об'ємне сердечко. Виглядає дуже гарно і ефектно! Можна прикрасити блискітками, бантиками, гудзиками тощо.

Я син твій, нене Україно!

27 січня виповнюється 185 років від дня народження етнографа, фольклориста, поета, автора національного гімну України «Ще не вмерла України» Павла Чубинського. Слова гімну були написані автором у Києві восени 1862 року. Якось товариство, яке зібралося у будинку Павла Чубинського, співало пісню сербських повстанців, де були слова «Серце біє і кров ліє за нашу свободу». В той час двоє братів Чубинського воювали на боці сербів за незалежність від Османської імперії. Натхненний Павло Платонович написав свій текст. Поширення цього вірша сталося миттєво. Наступного року Михайло Вербицький написав до нього музику. У 1865 році в польському місті Перемишль на Шевченкових роковинах уперше прозвучав твір Павла Чубинського на музику Михайла Вербицького. У 1919 році пісня «Ще не вмерла Україна» виконанні хору під орудою композитора Кирила Стеценка лунала під час проголошення Акту Злуки між УНР і ЗУНР. З набуттям незалежності Україною слова вірша Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна» стали національним гімном держави. Оригінал тексту вірша зберігаються в Науковій бібліотеці імені Василя Стефаника у Львові. Глибинне значення кожного слова гімну українці усвідомили з початком повномасштабного вторгнення російських військ. Слова «Душу й тіло ми положим за нашу свободу» стали пророчими, а українці вкотре довели, що готові до кінця боротися з ворогом за свою незалежність.

Голокост – вічний урок людству

27 січня – Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту.

Голокост (в перекладі з івриту Шоа – катастрофа) – політика переслідування і тотального винищення єврейського населення Європи нацистами в 1933-1945 роках.

Після закінчення Другої світової війни минуло вже багато років, проте Голокост, його причини і наслідки активно обговорюються досі. Це світова трагедія, яку не загоїть час.

З метою вшанування жертв Голокосту для членів клубу «Сузір’я» в читальній залі бібліотеки була проведена година пам’яті «Голокост – вічний урок людству». Бібліотекарка Любов Вилегжаніна розповіла, що дату 27 січня обрано не випадково, саме цього дня в 1945 році війська Першого Українського фронту визволили найбільший з гітлерівських концтаборів «Освенцим» (Аушвіц-Біркнау), через який пройшли, як свідчать документи Нюрнберзького трибуналу, 2.5 млн. людей, 90% з яких були євреї. Усього у фашистських таборах смерті було знищено 6 мільйонів євреїв та людей інших національностей.

Більш детально Любов Геннадіївна зупинилася на символі Голокосту українського народу – Бабин Яр. Це місце пам’яті та некрополь близько 150-200 тисяч цивільних громадян та військовополонених, розстріляних нацистами у 1941-1943 роках. Серед них – євреї і роми, військовополонені, підпільники Організації українських націоналістів, в’язні Сирецького концтабору, пацієнти психіатричних лікарень. Найтрагічнішими стали 29-30 вересня, коли вбили майже 34 тисячі євреїв.

Нацистська операція в Бабиному Яру стала однією з наймасштабніших каральних акцій Другої світової війни. Більшість населених пунктів України мають свої місця нацистських розстрілів мирного населення. У Білій Церкві таким місцем був табір військовополонених № 334 (відомий як 7-й майданчик). Тут було розстріляно близько 4500 тисяч чоловіків, підлітків, дітей, жінок з немовлятами. Масові розстріли проводили також на 3-му військовому майданчику та у лісі під Шкарівкою.

27 серпня 1919 р. у нашому місті був відкритий Меморіал жертвам Голокосту та праведникам народів світу, які рятували євреїв під час нацистської окупації.

Присутні ознайомились з літературою, яка була представлена на тематичній книжковій виставці. Особливий інтерес проявили до художніх творів про виживання людей у нелюдських умовах: Анатолія Кузнєцова «Бабин Яр», Маріанни  Кіяновської «Бабин Яр. Голосами», Томаса Кініллі «Список Шиндлера», Джона Бойна «Хлопчик у смугастій піжамі», Марти Холл Келлі «Бузкові дівчата».

Хвилиною мовчання присутні вшанували світлу пам'ять безневинних жертв Голокосту. Скорботні події не мають термінів та часових проміжків – вони завжди живі, так само, як біль втрати за кожним, хто пройшов дорогою смерті і поліг у братських могилах.

Зима - час для читання

Зима - чарівна пора року. А ще - найкнижковіша. В такий чудовий січневий день до 4-Д класу завітали бібліотекарі з так званими "зимовими книжками", в яких йде мова про зиму чи події, які відбуваються взимку.

Бібліотекар Галина Чередник розповіла про цікаві, чарівні, неповторні моменти з книг К. Єгорушкіної "Країна Сніговія",  М. І Т. Прохасько "Хто зробить сніг" та О. Ільченко "Зимова казка", в якій розповідається  про птахів, що лишаються на зимівлю в наших краях.

А зима у пташиному світі - час великих випробувань.  Тому школярі радо ділилися досвідом, як треба допомагати птахам взимку, щоб подолати холод і голод. Весело і жваво діти складали казкові зимові пазли, розгадували кросворди та грали у веселу гру "Сніговик".  Про зиму хочеться читати, бо взимку ми живемо у чарівній і неповторній казці.

Соборність мовою фактів і документів

22 січня 1919 року на Софіївському майдані у Києві було оголошено Акт Злуки ЗУНР та УНР в єдину соборну Українську Народну Республіку. Об'єднана Україна відстоювала свою незалежність разом з багаточисленними повстанцями, які тоді були  буквально у кожному селі.

До Дня Соборності працівники бібліотеки провели для членів клубу "Серпанок" годину історичної пам'яті "Соборність мовою фактів і документів". Ведучі заходу -  завідувачка бібліотекою Катерина Волинець і куратор клубу Людмила Плохотнюк розповіли присутнім про передумови і проголошення Акту Злуки у січні 1922 року. Катерина Василівна більш детально зупинилася на періоді боротьби за незалежність України 1919 - 1939 років, розповіла про боротьбу відомих борців за волю Батьківщини - Степана Бандери, Андрія Мельника, Євгена Коновальця, Романа Шухевича.

Людмила Анатоліївна доповнила розповідь фактами з біографій вояків УПА Василя Кука та Михайла Зайця.

Відвідувачі мали змогу познайомитися з історичними виданнями на книжковій виставці "Вони боролися за волю України".

Сердечко в дарунок

Сьогодні читальна зала бібліотеки наповнилася дитячим галасом, які завітали на творчу майстерню "Скринька ідей". 

Діти шили, клеїли, майстрували "Будиночок мрії", а допомагала їм у цьому  майтриня Наталія  Домащук. М'яка іграшка хатинка-сердечко може бути гарним  подарунком для всієї родини.

Мрійники та вигадники

Історія людства – це історія винаходів та відкриттів.

Якось Ейнштейна запитали, як з'являються відкриття, які змінюють світ. Вчений ненадовго замислився і відповів: «Дуже просто. Всі знають, що зробити це неможливо. Серед них трапляється один дивак, котрий цього не знає. Він і робить винахід». Приблизно так чинять і діти. У них мало життєвого досвіду і їх допитливість підштовхує до нестандартних рішень.

Про дітей-винахідників та винаходи, якими користується усе людство, розповіли сьогодні бібліотекарі учням 5-Г класу природничо-математичного ліцею-гімназії № 16. Саме 17 січня, у день народження юного дослідника Бенджаміна Франкліна, в майбутньому одного з найвідоміших політиків США, було обрано для свята юних винахідників. Цього дня у світі відзначається – День дитячих винаходів.

Дітям було дуже цікаво, що ж такого понавигадували юні винахідники України і всього світу. П’ятикласники дізналися, що такі речі, як батут, шрифт Брайля, хутряні навушники,  калькулятор, фруктовий лід, пластилін та багато інших, звичних для нас предметів, придумали діти.

Цікавою і пізнавальною виявилася гра «Предки – нащадки». Бібліотекарі демонстрували побутові речі минулого, а діти шукали серед запропонованих зображень сучасний аналог.

Перелік винаходів, авторами яких є діти, можна продовжувати до нескінченності, адже юні таланти постійно щось вигадують і за підтримки дорослих втілюють свої фантастичні ідеї у життя.

Погляд на місто: Львів

Наша країна надзвичайно красива, з багатою історією та величезною кількістю культурних надбань. Українські міста оспівані в піснях, поезіях, романах.

Розпочинаємо рубрику #Погляд_на_місто

Читаючи запропоновані книги, ви можете підзарядитися енергетикою, поринути в атмосферу одного з міст, не лишаючи власної домівки.

Сьогодні – це Львів. Місто, яке надихає і зріднює, живе в історіях про кохання і диво.

Вдовиченко Г. Бора / Галина Вдовиченко. – 2-ге вид. – Х. : Клуб сімейного дозвілля, 2015. – 238 с.

Скромна Христина отримала фантастичний подарунок – особняк у Львові й ніяк не може збагнути, за які заслуги, бо звикла ледве зводити кінці з кінцями. А тим часом, розплутуючи таємницю, вона просто житиме в чудовому будинку, який стане притулком для людей і тварин: дівчинки-підлітка, давньої подруги, старого чоловіка й дивака з перебитим носом, кота Кіцманя і собаки Альми. У новій домівці вони пізнають найбільшу розкіш у світі – розкіш спілкування. Спокійна світла розповідь про те, як можна будні перетворити на свята, як ступити крок до щастя, як здійснити бажання.

Винничук, Ю. П. Танго смерті : роман / Юрій Винничук. - Х. : Фоліо,  2015. - 377 с.

Події у романі Юрія Винничука «Танґо смерті» розгортаються у двох сюжетних зрізах. У довоєнному Львові і під час Другої світової четверо друзів – українець, поляк, німець і єврей, батьки яких були бійцями армії УНР і загинули у 1921 році під Базаром, – переживають різноманітні пригоди, закохуються, воюють, але за будь-яких катаклізмів не зраджують своєї дружби. Паралельно у наші дні відбуваються інші події з іншими героями. І не лише у Львові, але й у Туреччині. Проте яким чином обидві сюжетні лінії зійдуться докупи, довідаєтеся у несподіваному фіналі.

Горбань С. Роман з містом : роман / Світлана Горбань, Наталя Лапіна. - Х. : Клуб сімейного дозвілля, 2015. - 188 с.

Магда Свідзинська жила в буремному ХХ столітті в місті, у яке неможливо не закохатися до безтями... Чарівний Львів! Любий пане Лемберг! Саме твоїми брукованими вуличками вона бігла назустріч коханню та щастю. Власне, ти був свідком її світлих перемог і гірких поразок. Разом із тобою вона пройшла крізь пекло війни та жаль розлук і втрат... Надзвичайна доля чудової жінки, історія її кохання, сили та відданості – наче ще одна химерна оздоба міста, вузькі вулички якого бережуть пам'ять різних часів і епох...

Гурницька Н. Мелодія кави у тональності кардамону : історія забороненого кохання : роман / Наталія Гурницька. - Х. Клуб сімейного дозвілля, 2015. - 395, [3] с.

Драматична історія забороненого кохання юної дівчини до набагато старшого за неї одруженого польського шляхтича, яка розгортається в атмосфері Львова XIX сторіччя! Що це – мінлива пристрасть чи справжні почуття? Для неї – це перше кохання, для нього – мабуть, уже й останнє... Чи отримають закохані шанс змінити власну долю, залишитись разом і чи взагалі можливо побудувати щастя, балансуючи на краю прірви та порушуючи всі можливі заборони?

Кокотюха А. Автомобіль із Пекарської :[роман] / Андрій Кокотюха. - Х. : Фоліо, 2016. - 281, [1] с.

Львів, 1911 рік. У центрі міста, на вулиці Пекарській, у власному розкішному автомобілі знайдено мертвою доньку нафтового магната. У вбивстві підозрюють її таємного коханця. Це – Густав Сілезький, один із королів львівського злочинного світу. Він може довести свою невинність, та докази готовий довірити лише одній людині – Климу Кошовому. Тепер герой повинен знайти справжнього вбивцю, аби витягнути давнього знайомого з тюрми. У пошуках йому допомагає вірний друг Йозеф Шацький, і разом вони розкривають брудні таємниці з життя міської аристократії. Люди в масках, кримінальні ватажки, мільйонери, провокатори – підозрюються всі. І все ж найбільший ризик для Клима Кошового – його приватне розслідування категорично не подобається впливовій красуні Магді Богданович.

Кокотюха А. Адвокат із Личаківської :[роман] / Андрій Кокотюха. - Х. : Фоліо, 2015. - 281, [2] с.

Ретрокнига «Адвокат із Личаківської» переносить читача на початок ХХ століття, а саме 1908 рік та розповідає про молодого киянина Клима Кошового, який дивом вирвався з тюрми й тікає від переслідувань царської влади до Львова. Але й тут його заарештовує поліція – біля трупа відомого адвоката Євгена Сойки. Покійний мав у місті сумнівних друзів та могутніх ворогів. Самогубство – чи вбивство? Пошуки істини водять Кошового темними лабіринтами львівських вулиць. На шляху – зухвалі батяри, міські кримінальні королі та російські терористи-бомбісти. А ще поліцейський комісар Марек Віхура, в якого Клим постійно плутається під ногами. Правда приголомшить Кошового та його нового відданого друга Йозефа Шацького. Й назавжди змінить долю загадкової та впливової красуні Магди Богданович...

Коломійчук Б. Моцарт із Лемберга : [роман] / Богдан Коломійчук. - Л. : Старий Лев, 2018. - 279, [3] с.

Дія роману відбувається у першій половині XIX століття у Відні, Галичині та Баварії. Головний герой – молодший син геніального композитора Вольфганга Амадея Моцарта, Франц Ксавер. Попри успадкований талант, Франц не досяг батькової слави, але життя його було сповнене пристрасті, інтриг та пригод. А доля – тісно пов’язана зі Львовом, тодішнім Лембергом. У творі гармонійно поєднуються жанри історичного, пригодницького та любовного романів, а динамічний сюжет тримає читача від першої до останньої сторінки.

Львів... Львів'янки... Любов... : [антологія] / [упоряд. О. Думанська]. - Л. : Піраміда, 2014. - 215 с.

Антологія має яскраво виражений гендерний ухил: авторки – усі жінки. З різними характерами й прихильностями, уподобаннями та стилями, прагненнями й набутками, досвідами й професіями. Але вони всі вибрунькувалися на родовому дереві Міста, Яке Люблять. Люблять тихо чи несамовито, проте не позірно. Тому образ Міста проступає на сторінках не пахощами кави чи гарячого шоколаду, а іменами, вуличками, каменицями, годинниками. Під цією обкладинкою зібрані фрагменти нових романів і оповідання та новели як авторок з літературною біографією, так і початківців, що згодом, безсумнівно, підтвердять перші спроби свіжими творами. Добір авторок – на сумлінні упорядниці, теж жінки.

Львів. Смаколики. Різдво. : збірка / [укл. і передм. Н. Нікалео]. - Х. : Клуб сімейного дозвілля, 2016. - 252, [1] с.

По-справжньому святкова сімейна книга «Львів. Смаколики. Різдво». Вона перенесе вас до припорошеного снігом Львова, де головним героям випадає на долю зустрічатися та закохуватися, зневірятися та віднаходити надію, сумувати та радіти. Вони блукатимуть вузькими вуличками Міста Лева, виходитимуть на Площу Ринок, милуватимуться ялинкою та сидітимуть разом із вами у затишній кав'ярні, переповідаючи свої історії. Книга написана за участю українських авторів, таких як Дара Корній, Світлана Горбань, Анна Хома, Алла Рогашко, Ніка Нікалео, Любов Долик, Вікторія Гранецька та Тетяна Белімова. Їхні оповідання – наче теплий марципан до чашки какао або терпких шоколад до філіжанки кави, що стануть у нагоді холодними зимовими вечорами. На їхніх сторінках – все тепло та чарівний шарм найромантичнішого міста України.

Мереживне диво маньчжурського горіха

Як добре, коли професія і улюблене заняття гармонійно поєднуються. Саме так склалося в житті нашого земляка Володимира Васильовича Селеги. Він більше сорока років пропрацював майстром вищої кваліфікації на білоцерківській меблевій фабриці. Завдяки навикам робити з деревом, Володимир Васильович захопився технологією виготовлення різноманітних дерев’яних виробів з використанням маньчжурського горіха, який росте в дендропарку «Олександрія». Збираючи плоди цього рідкісного в Україні дерева, народний умілець інкрустує зрізами горіха сувенірні скриньки, тарілки, рамки для картин та дзеркал, вази, горщики. Кожен виріб неповторний та унікальний. Володимиру Васильовичу далеко за вісімдесят, але увесь свій вільний час пенсіонер присвячує улюбленій справі. Скільки виробів створив за життя і не пригадає.

Лише домашня колекція налічує більше сотні екземплярів. А скільки їх подаровано друзям, знайомим, закордонним гостям міста – не злічити.

Зараз частина цієї колекції експонується в бібліотеці-філії №4 сімейного читання. Відвідувачі книгозбірні із захопленням споглядають унікальні, надзвичайно красиві вироби і дякують Володимиру Селезі за його талант та винахідливість. Адже майстрів такого професійного рівня в Україні – одиниці.

Виставка робіт буде діяти до кінця січня цього року.

До нас прийшов дракончик Тишка

Сьогодні для найменших  читайликів знову відкрила двері творча майстерка "Скарбничка ідей".

Дітлахи шили та розмальовували символ 2024 року – дракончика. Допомагала в цьому Наталія Домащук. Цей новорічний дракон видався різнобарвний та веселий, а дитячі оченятка світились від задоволення і посмішок.

Цікаво, що у Китаї уособленням повітряних стихій, грози, грому, бурі був дракон. Ця казкова істота була настільки поважною, що його зображення на одязі могли мати тільки імператори та аристократи. 

Тому  в сучасній Україні теж є свої дракони – грізні вояки, які несуть загибель усім, хто зазіхає на нашу свободу. А прикраси у вигляді драконів, не тільки символи 2024 року, а ще й знак перемоги над ворогом! 

Сценарій життя Сергія Параджанова

За рішенням ЮНЕСКО, 2024 рік – рік Сергія Параджанова

9 січня виповнилося 100 років від дня народження режисера Сергія Параджанова – вірменина, який народився в Тбілісі, але зняв один із головних фільмів українського кінематографа, «Тіні забутих предків». Його вплив на українське і світове кіномистецтво важко переоцінити. Параджанов був дуже чутливий до національних світів, був закоханий в Україну, яка стала його другою Батьківщиною.

До ювілею геніального митця працівники бібліотеки-філії №4 сімейного читання провели день інформації «Я помщуся світу любов’ю». Бібліотекарка Любов Вилегжаніна цікаво, емоційно розповіла про життя ювіляра, наповнене як щасливими, так і трагічними подіями. У нього було яскраве творче життя, разом із тим сповнене боротьби за право творити вільно й чесно. Параджанов ставив фільми, що не відповідали вимогам проголошеного «соціалістичного реалізму», через творчі та особисті погляди йшов на конфлікт з цензурою, пануючою владою. В знак протестів проти арештів національно свідомої інтелігенції, був заарештований та засуджений на п’ять років.

Але попри хвороби та жахливі умови, він зумів відкрити школу живопису в колонії суворого режиму. Режисер просив, щоб його співкамерники малювали все, що їм цікаво і що турбувало. Альбом із сотнями портретів і замальовок і вісім сценаріїв фільмів стали його надбанням за роки ув’язнення. Водночас, його виключили зі Спілки кінематографістів, відібрали написані ним 17 сценаріїв. 1977 р. звільнений на вимогу світової громадськості із забороною проживати в Україні та знімати фільми. У в'язниці режисер захворів на діабет, а запалення легень переросло в рак, який у результаті і став причиною його смерті у 1990 році у віці 66 років.

1988 році Сергій Параджанов дав своє останнє інтерв’ю українською мовою: «Не можна допустити, щоб настав час, коли не буде слова українською чи не буде пісні української, чи не буде сонця українського і не буде соняшника українського!»

Захід супроводжувався демонстрацією уривків з фільмів Сергія Параджанова «Колір граната», Ашик-Керіб» та «Тіні забутих предків». На абонементі читачі могли ознайомитися з літературою про ювіляра, яка була представлена на книжковій виставці «Сценарій життя Сергія Параджанова».

Вивчаємо англійську в бібліотеці

В Україні запустили проєкт з популяризації вивчення англійської мови Future Perfect, щоб у подальшому офіційно зробити її мовою міжнародного спілкування. Вона використовується в політиці, науковій діяльності, бізнесі та багатьох інших сферах життя. Незалежно від професії, або країни проживання знання цієї мови відкриває безліч можливостей і переваг.

Сьогодні в бібліотеці сімейного читання запрацював англомовний клуб "Speak English". Навчати бібліотекарів погодилася вчителька англійської мови, волонтерка Катерина Аббасова.

Білоцерківський вчений зі світовим ім’ям

У січні цього року виповнилося б 95 років від дня народження видатного білоцерківця, відомого вченого-біолога, заслуженого працівника вищої школи України Олексія Івановича Кононського. Народився Олексій Іванович 6 січня 1929 р. в м. Сквира, в селянській родині. У 1948 pоці вступив до Білоцерківського сільськогосподарського інституту на ветеринарний факультет, який закінчив із відзнакою у 1953 році. Протягом чотирьох років працював на виробництві завідувачем районної ветеринарної лікарні і старшим ветеринарним лікарем МТС Гвардійського району на Хмельниччині.

У 1961 р. Олексій Іванович захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук. Із 1960 р. працював на кафедрі органічної і біологічної хімії: асистентом, доцентом, старшим науковим співробітником, докторантом, завідувачем та професором кафедри.

Олексій Кононський заснував білоцерківську наукову школу в галузі гістології та біохімії, вихованцями якої є 7 докторів і 15 кандидатів наук, у тому числі 4 академіки та 1 заслужений працівник вищої школи України.

«Білоцерківський вчений зі світовим ім’ям», – так називалася літературно-краєзнавча година, яку підготували бібліотекарі для читачів з нагоди ювілею відомого земляка. Завідувачка Катерина Волинець розповіла присутнім про цікаві факти з біографії Олексія Івановича, познайомила з книгами, які написані як самим автором, так і в співавторстві. Детальніше розповіла про книгу «Серце хірурга», в якій описані головні етапи життя і діяльності видатного хірурга, заслуженого лікаря України Григорія Ковбасюка. Зацікавила присутніх книга «Здоров’я, загартування і зимове купання», яка стала для читачів своєрідним дороговказом боротьби за власне здоров’я. Цінним історико-краєзнавчим дослідженням стала книга «Минуле та сучасне медицини Білої Церкви», написана Олексієм Кононським у співавторстві з Григорієм і Володимиром Ковбасюками.

Вдячні білоцерківці назвали ім’ям вченого одну з вулиць міста та встановили меморіальну дошку на фасаді будинку, де жив Олексій Іванович, розташованому по бульвару Олександрійський, 21.

Талант мужності і талант співчуття

8 січня 1879 року народився класик української літератури,

письменник-гуманіст, чудовий оповідач художнього слова - Степан Васильченко. Його твори доброзичливі, з почуттям гумору. Про кого б не розповідав автор у своїх творах – дітей чи дорослих – вони про любов і доброту, матеріальну скруту й духовне багатство, про справжні чесноти людини...

Степан Васильченко любив дітей і присвятив їм чимало щирих і правдивих творів.

Герої Васильченкових оповідань – жваві, дотепні, сповнені енергії, кмітливі, допитливі. Дитячий світ маленьких героїв, немов крапля чистої джерельної води, вбирає в себе і віддзеркалює промені сонця і хмари життєві.

Талант Степана Васильченка неповторний, невмирущий. Його твори оживляють веселі усмішки, утверджують високі пориви до краси і гуманізму.