Київ і Україна в житті та творах Булгакова

Михайло Опанасович Булгаков - письменник, драматург, лібретист, лікар. Серед найвизначніших творів Булгакова: «Майстер і Маргарита», «Собаче серце», «Іван Васильович», «Біла гвардія», «Дияволіада» та ін..

Народився М.О.Булгаков 15 травня 1891 року в Києві.

Як митець і мислитель, Михайло Булгаков перебував під значним впливом творчості письменника Миколи Гоголя та філософа Григорія Сковороди.

Булгаков знайомий і з українською мовою, і з місцевим побутом, історією, культурою. Київ відіграв особливу роль у житті та творчості письменника. Михайло Булгаков любив підніматися нагору по Андріївському узвозу, відтіля дивитися на дахи багатоповерхових будинків і купола церков, на вулиці, провулки й площі. «Я тільки дійшов би до площі в Андріївської церкви, - говорив він сестрі, - і відтіля подивився б і послухав. Адже видний весь Поділ». Київ був з М. Булгаковим завжди. Місто - в «Білій гвардії». Батьківщина Максутова - в «Театральному романі». В «Майстрі й Маргариті» - опис «весняних розливів Дніпра» і «сонячних плям, що грають весною на цегельних доріжках Владимирської гірки,» - пейзажі, до яких був байдужий нічого не розуміючий Поплавський, за що й був покараний Воландом. Київ завжди надихав Михайла Опанасовича Булгакова, давав йому нові теми для творів. Саме в Києві в Булгакова з'явилося бажання зайнятися літературою. Своє місто Булгаков не тільки любил, він знав його. Київ був виходжений уздовж і поперек спочатку в дитинстві, потім - у юнацькі роки. Особливо подобався Київ Булгакову взимку. Зими в Києві були сніжними, «вулиці курілися серпанком, і скрипів збитий гігантський сніг». Михайло й Тетяна Булгакови любили прогулюватися взимку в парках. Вони часто любувалися деревами, покритими снігом. Булгаков відчутно зберігає свою ідентичність з містом, подіями, настроєм та характером киян, віддзеркалюючи їхній спосіб буття у місці та у часі. Він, якщо можна так висловитися, мислив Києвом», - скаже в книзі «Майстер і Місто» Мирон Петровський. «Ах, які зірки в Україні. Серце щемить, хочеться іноді болісно в поїзд і туди. Знову побачити яри, занесені снігом, Дніпро… Немає красивішого міста на світі, ніж Київ», - скаже в оповіданні «Я убив» доктор Яшвін, у якому легко упізнати самого автора (українською - «я ж він»). Будинок на Андріївському узвозі, 13, де впродовж тривалого часу мешкала родина Булгакова і де відбувалася дія «Білої гвардії» та «Днів Турбіних», перетворено на літературно-меморіальний музей письменника.

Житомир, тиха зелена Богунія. І вулиця з назвою «Зелена», дачі академіка Тарасєвича. Тут у липні-серпні 1937 р. близько трьох тижнів мешкав зі своєю дружиною Михайло Булгаков. З містом Житомир, Булгакова пов'язує не лише його перебування на дачі, а також прототипи героїв відомої телевізійної стрічки «Дні Турбіних», створеної за однойменною п'єсою Михайла Булгакова «Біла гвардія». Відомо, що більшість творів Михайла Булгакова автобіографічні, тому їх герої мали своїх прототипів у реальному житті.

8 вересня 2007 р. на вулиці Київській біля кінотеатру «Україна» був встановлений пам'ятник Ларіосику - Іларіону Суржанському, прототипом якого стала реальна людина, яка проживала в Житомирі. Це Микола Миколайович Судзіловський - двоюрідний брат чоловіка сестри М. Булгакова.

Апелюючи до історії у творчості Булгакова, ми розуміємо, що історична пам’ять - це не лише минуле, це ще й настанова на майбутнє, це - історичний досвід. Таке переосмислення його крізь призму сучасності дає нам право зробити декілька важливих наголосів, що мають позбавити нас пострадянських уявлень про нього та посилити сучасне сприйняття і його творчості, і нашого часу.

Чи є Булгаков українцем? Безумовно, він являє собою місцевий феномен - за менталітетом, особливостями характеру, за подіями, які йому випало пережити у Києві від народження і до переїзду до Москви. Жорстокий шок московського життя він переживав не лише через крах минулого та занурення рафінованого інтелігента до чужого йому радянського ладу («Собаче серце»), але також через конфлікт способів життя, різниці менталітету («Театральний роман», «Майстер і Маргарита») двох столиць, де Київ постійно винурює м’яким та рідним на противагу більш жорсткій Москві.

Що є необхідним нині для переосмислення Булгакова? Перш за все він мусить зазвучати українською мовою. Творчість Булгакова і його твори потребують постійного вивчення та переосмислення. Це буде відгуком на історію, що розкриває його актуальність нині. Для цього абсолютно не треба поступатися ним російській культурі - достатньо розуміти, що він - така ж природна частина української культури, як, до прикладу, Шекспір - до тих пір, поки ми будемо знаходити у його творах важливе, співзвучне нашому життю.