Новорічно-різдвяні історії для дітей

Тривають зимові свята, які асоціюються у нас із затишком, домашніми смаколиками та теплими різдвяними історіями. Найкращий спосіб відзначити цю чарівну пору – відсвяткувати в родинному колі та почитати разом з дітками цікаві книги.

Валько «Дивовижне Різдво»

Чи є краща пора в році за різдвяні дні? Лісові мешканці готують подарунки та прикрашають оселі в передчутті веселих свят. І треба ж такому статися, що саме напередодні Святвечора товстун Якоб втратив своє житло?! Добре, що поруч з ним були його вірні друзі. Читай у цій дивовижній книжці, як Бузиновий Ведмідь і Маленький Зайчик зарадили лихові та врятували свято!

Вікторія Борзова «Казки зимові»

Всім відомо, що найдивніші дива відбуваються на Різдво та Новий рік. От саме таким чарівним настроєм наповнена збірка зимових казок з чудовими ілюстраціями. Та ще й у кожному сюжеті, як завжди у казках, багато мудрих істин, що їх зберігає народ і талановиті казкарі. А пошук відповідей на запитання спонукатиме юних читачів дуже уважно стежити за кожною історією.

Богдана Матіяш «Казки Різдва»

Різдво – це час, повний таємниці, радості й дива. Казки Різдва нагадують про зміст цього свята – чудесне Боже народження, повне довіри й ніжності, – і теж можемо, зачудовані, перед цією таємницею зупинитися, побути малими дітьми, з їхньою вірою і простотою прийти привітати новонародженого Месію. Пережити безліч див, які стаються, коли віримо.

Джонатан Стуцмен, Гезер Фокс  «Малюк Санта»

Напередодні свят Санта Клаус почувається як ніколи старим і виснаженим. Він закликає всю магію Різдва і загадує заповітне бажання — знову помолодшати. Але не так сталося, як гадалося, і Санта отримує трохи більше, аніж забажав. До Різдва залишається усього три дні, а Санта Клаус змінив свої черевики на маленькі черевички, а гучне «хо-хо-хо» на «гуу-агу». Різдво потрапило в халепу! Чи встигнуть малюк Санта й ельфи врятувати свято?

«Новорічні історії»

Новий рік та Різдво у компанії улюблених мультгероїв – що може бути веселіше? Гортаючи ці яскраві сторінки, дитина разом із персонажами популярних мультфільмів перенесеться до чарівного світу святкових пригод. Захопливі оповідки, в яких обов'язково є місце для новорічних див, оздоблені барвистими ілюстраціями. Чи можна мріяти про кращий подарунок під ялинку.

«Книжка під ялинку»

Різдво та Новий рік — чарівні свята! Давні традиції та сімейний затишок, мрії про щасливе майбутнє й обов’язково — приємні сюрпризи! «Книжка під ялинку» стане одним із них.
Ця чудова збірка подарує радість вашим допитливим, розумним і цікавим малятам, та й дорослих не залишить байдужими. Адже до неї увійшли перевірені часом старовинні українські казки, оповідання й вірші про зимові свята та розваги. А ще колядки і щедрівки, що потішать бабусю й дідуся.

Юліта Ран, Ксенія Маркевич, Сашко

 «Сім святкових бажань»

Існують книги, які здатні стати справжнім душевним символом зимових свят. Ми підслухали, як справляють зимові свята дітлахи з різних куточків світу, чого бажають та від кого отримують подарунки. Їх чарівні пригоди й теплі родинні історії переповіли для вас провідні українські дитячі письменники, а втілили найяскравіші ілюстратори”.

А що друге свято - святого Василя

14 січня – перший день нового року за старим календарем. Цей день наші предки відзначали з особливим розмахом. Зустрічати Новий рік прийнято було в гостях у найстаршого в родині. До нього увечері 13 січня приходили родичі і до ранку не розходилися.

У цей день вранці варили гречану кашу, за допомогою якої визначали майбутнє родини на подальший рік. Уважно дивились за процесом приготування. Якщо почне витікати – погана прикмета. А як зняли пінку, а каша яскрава і навариста – це до щастя в домі.

Зварену гречку треба було обов’язково з’їсти до останньої ложки, щоб не накликати на себе лиха. Також вранці всі ходили вдосвіта вмиватись холодною водою з річки чи озера. Це робили – щоб весь рік бути бадьорим та здоровим. Наші предки вважали, що не можна 13 та 14 січня позичати чи брати у борг гроші. А також не можна виносити сміття – щоб не винести щастя.

Ще одна важлива традиція на ранок 14 січня – ходити посівати. На Василя всі хлопці різного віку ходять з дому в дім, сиплять на поріг зерно та читають вірші із привітанням господарям. Бажають, щоб наступний рік був щедрим. Але якщо щедрувати 13 січня могли всі охочі, то посівати хлопці йдуть без дівчат.

А ще наші предки вірили, що народжена на Василя дитина буде щасливою і здоровою усе життя.

Дружний колектив - запорука успішної роботи

Сьогодні незвичайне свято - День любові до свого колективу 💕. Як добре, коли на роботу ідеш із задоволенням, коли колеги люблять і поважають один одного. Тоді всі робочі питання вирішуються результативно та легко. Саме таким є наш колектив бібліотекарів - професійним, дружнім та позитивним. Ми не лише разом працюємо, а й цікаво проводимо дозвілля.

Бібліотекарі в ефірі

Телепередача про звичаї та традиції святкування Щедрого вечора, або свято Маланки, вийшла в ефір. У репортажі взяли участь бібліотекар Жанна Харченко та наші юні читайлики

Від Різдва до Меланки звучать щедрівки та колядки

13 січня святкується Щедрий вечір або, як його ще називають – свято Маланки. Зранку починають готувати другу обрядову кутю — щедру. Як і на багатий вечір, кутю також ставлять на покуті. Крім того, господині печуть млинці, ковбасу, готують пироги та вареники з сиром, капустою, щоб обдаровувати щедрувальників та посівальників.

Звечора і до півночі щедрувальники обходять оселі. За давньою традицією, новорічні обходи щедрувальників, як і різдвяних колядників, відбуваються після заходу Сонця. Дівчата поодинці чи гуртом оббігають сусідів, щоб защедрувати.

Щорічно, до новорічно-різдвяних свят працівники нашої бібліотеки організовували обрядові дійства, щоб познайомити читачів з народними звичаями і традиціями наших предків.

Цьогоріч, у зв’язку з карантинними обмеженнями, бібліотекар Жанна Харченко підготовила для глядачів телеканалу Еспресо: Біла Церква народознавчі оповідки «Щедрий вечір в Україні», а юні читачі бібліотеки – сестрички Даша та Аріна Розживіни у своїх щедрівках побажали всім здоров’я, миру та достатку.

Запрошуємо усіх бажаючих подивитися цей репортаж сьогодні (13 січня) о 18.00 годині на телеканалі Еспресо: Біла Церква

Є воля до життя - є людина

Не одне покоління юнаків і дівчат розпочинає власний шлях пізнання життя із захоплюючих творів великого американського письменника Джека Лондона (нар. 12 січня 1876). Від ‘’Жаги до життя’’ і північних оповідань до ‘’Білого Ікла’’ і ‘Сердець Трьох’’, від ‘’Поклику предків’’ і ‘’Людей Безодні’’ до ‘’Залізної П’яти’’ і ‘’Мартіна Ідена’’.

Приваблює в цих книгах не тільки захоплюючий сюжет, карколомні пригоди та непересічні герої, але й насамперед - глибоке розуміння людини, найтонших її прагнень, устремлінь і порухів душі.

Дуже прикметно що практино всі твори Джека Лондона значною мірою автобіографічні. Він писав про те, що сам пережив, про людей, котрих зустрічав на своєму недовгому, та надзвичайно непростому життєвому шляху. А юність його минула в нечуваних злиднях, у тяжкій роботі на фабриці, де платили по долару за день і на ці гроші можна було ледь животіти…

‘’У 15 років я був мужчиною, рівним серед мужчин’’ – напише письменник в автобіографії. Юний Джек працюючи кочегаром на торговому судні, потрапив на Північ. Там якраз були відкриті поклади золота. В нелюдських умовах відчайдухи-золотошукачі затято прагнули розбагатіти, ризикуючи своїм здоров’ям, а часто і життям. В екстремальних умовах найкраще виявлялись характери людей. Виживати там дозволяли наполегливість і праця, а найголовніше – людяність. Екстремальним є саме життя, котре маємо прожити як люди – такий найголовніший досвід передає нам Джек Лондон у своїх творах. Письменник наполегливо доводив, що і в найтяжчих обставинах людина не є безпорадною. Все вирішують її духовні якості, її воля, людяність, почуття морального обов’язку і віра

Вітаємо!

Вітаємо Леоніда Федоровича Бровченка – нашого талановитого земляка, журналіста з Днем народження!

Зичимо доброго здоров’я, гарного настрою, сонечка, тепла, подальших творчих здобутків.

Леонід Федорович народився 11 січня 1954 року в селі Матюші на Білоцерківщині. Закінчив Київський державний університет ім. Т.Г.Шевченка за спеціальностями радіофізика-лазерника та журналіста. Працював на заводі Арсенал, у газетах «Київська правда», «Радянська Україна», «Голос України».

У його творчому доробку сотні публікацій у ЗМІ, книги: "Насамперед - учитель", "Пріоритет - таланту!", "Двірник великою мітлою", "Книжка мовчки все розкаже", "Як пестощі поспіхом до біди довели", "Як Єву Цабе на слизьке заганяли" та інші.

Леонід Бровченко – член Національної спілки журналістів України, «Заслужений журналіст України». 

Його відзначено найвищою відзнакою у галузі журналістики «Золотим пером», нагороджено Почесним знаком Київської спілки журналістів «За особливі заслуги», він – член-кореспондент Української Академії Наук (відділення журналістики)

Хрещений батько роботів

9 січня 1890 року народився хлопчик, якому судилося стати одним із найвизначніших чеських письменників ХХ століття. Це – Карел Чапек, прозаїк і драматург, блискучий журналіст та обдарований фотограф. І… хрещений батько роботів, адже появою цього слова саме йому має завдячувати вся наукова й ненаукова фантастика разом із прихильниками кібер-культури та японськими шанувальниками розумної машинерії.

Найвідоміші його твори: збірки оповідань та казок,  п'єси "Біла хвороба", "Мати", "З життя комах", "РУР".  А роман "Війна з саламандрами" вважається  вершиною творчості Чапека і одним з кращих романів двадцятого століття. Ще за життя він отримав широке визнання, був номінантом Нобелівської премії з літератури 1936 року.

Я - син свого народу!

8 січня 1935 року на Полтавщині народився Василь Симоненко - поет, журналіст, один з представників покоління "шестидесятників". 

Василь Симоненко горів бажанням запалити національне відродження. Разом зі своїми товаришами він займався питаннями розкриття злочину Сталіна проти українського народу. За його участю було відкрито таємні братські могили жертв сталінських репресії на Васильківському та Лук’янівському кладовищах та у Биківнянському лісі, тим самим підписуючи собі смертний вирок. Влітку 1962 року поета жорстоко побили працівники міліції залізничної станції «Ім. Тараса Шевченка» (Сміла), що призвело до смертельної недуги.

Писати вірші Василь Симоненко почав ще в студентські роки, однак довго тримав їх у шухляді. Разом з Ліною Костенко, Іваном Драчем, Миколою Вінграновським, Василем Стусом був членом Клубу творчої молоді.

За коротке життя Василя Симоненка встигли побачити світ лише дві книги – «Тиша і грім» (збірка поезій) та «Цар Плаксій і Лоскотрон». Його вірші вийшли друком у Мюнхені. Решта праць вийшла вже після смерті поета за допомогою його друзів.

Василь Симоненко прожив лише 28 років, похований у Черкасах.

З Різдвом Христовим!

Бажаємо вам добра,

Від Різдва і до Різдва,

Щоб здоров'ям, щастям в хаті,

Ви були завжди багаті.

Спокій в домі, сонце ясне,

Хай ніколи не погасне,

Хай у добрі проживає

Вся ваша родина.

Колядуйте, веселіться,

Бо весела днина.

Ми щиро бажаєм веселих вам свят,

Куті, пампушків, українських коляд.