Сиропусний тиждень, Масниця, Масляниця, Пущення, Колодій – такі назви має традиційне
праслов’янське свято, яке сягає періоду Трипільської культури і відзначається
протягом тижня перед Великим Постом. Колодій – це маленький Сонце-Божич, який
розкручує Сонячне Коло, тобто є Коло-Дієм. На теренах Київської Русі він був
Богом шлюбу, примирення і взаєморозуміння. Низку обрядових дійств на честь
весняного пробудження природи підготували для своїх читачів працівники
бібліотеки. На святі Колодія жіноцтво клубу «Сузір’я» поділили на дві команди «Свекрухи» і
«Тещі», а команду «Зяті» представляли військовослужбовці 72-ої ОМБр.
Завідуюча Катерина Волинець розповіла
про історію святкування кожного дня Сиропусного тижня, зазначивши, що
розпочинався він у понеділок роздачею млинців нужденним, продовжувався
родинними посиденьками, веселими народними гуляннями, а закінчувався Великою
Прощеною неділею.
Бібліотекар Жанна Харченко разом з
учасниками заходу відзначили народження Колодки, сповивання її жінками,
хрестини, похрестини. «Хрещені батьки» Колодки відповідали на народознавчі
запитання, відгадували жартівливі загадки. Прикрашені стрічками і квітами колодки
прив’язували до ніг читачкам-мамам, які не одружили своїх синів протягом
шлюбного сезону, а неодруженим хлопцям дісталися колодочки, які прив’язали до
лівої руки. Від цього обрядового полінця можна було «відкупитись» цукерками, монетами,
виконанням пісень тощо. Пані Жанна провела інтелектуальний батл між «зятями» і
«тещами», в якому жінки відповідали на запитання пов’язані з військовою
справою, а чоловіки здавали екзамен на знання дівочих примх і побажань.
Та найбільш емоційним було жартівливе
гадання на млинцях: за начинкою дізнавались передбачення змін у житті. Якщо
млинець з творогом – це до вірних друзів, з яйцем і цибулею – до поповнення в
родині, з яблуками – до зустрічі з майбутніми чоловіком чи жінкою...
Звучали на святі веснянки у виконанні
Валентини Зикової і Людмили Смирнової, а пісні у виконанні Людмили Безкрилої
наповнили всіх веселим настроєм.
Як гімн життя звучало прохання матерів:
«Колодію, Колодію! Маємо на тебе надію! Дочекатися ранньої весни, теплого літа,
щедрої осені, сніжної зими. А ще добробуту, злагоди, миру кожній родині і нашій
рідній Україні.