Ми на тебе, Колодію, маємо надію

Сиропусний тиждень, Масниця, Масляниця, Пущення, Колодій – такі назви має традиційне праслов’янське свято, яке сягає періоду Трипільської культури і відзначається протягом тижня перед Великим Постом. Колодій – це маленький Сонце-Божич, який розкручує Сонячне Коло, тобто є Коло-Дієм. На теренах Київської Русі він був Богом шлюбу, примирення і взаєморозуміння. Низку обрядових дійств на честь весняного пробудження природи підготували для своїх читачів працівники бібліотеки. На святі Колодія жіноцтво клубу «Сузір’я» поділили на дві команди «Свекрухи» і «Тещі», а команду «Зяті» представляли військовослужбовці 72-ої ОМБр.

         Завідуюча Катерина Волинець розповіла про історію святкування кожного дня Сиропусного тижня, зазначивши, що розпочинався він у понеділок роздачею млинців нужденним, продовжувався родинними посиденьками, веселими народними гуляннями, а закінчувався Великою Прощеною неділею.

         Бібліотекар Жанна Харченко разом з учасниками заходу відзначили народження Колодки, сповивання її жінками, хрестини, похрестини. «Хрещені батьки» Колодки відповідали на народознавчі запитання, відгадували жартівливі загадки. Прикрашені стрічками і квітами колодки прив’язували до ніг читачкам-мамам, які не одружили своїх синів протягом шлюбного сезону, а неодруженим хлопцям дісталися колодочки, які прив’язали до лівої руки. Від цього обрядового полінця можна було «відкупитись» цукерками, монетами, виконанням пісень тощо. Пані Жанна провела інтелектуальний батл між «зятями» і «тещами», в якому жінки відповідали на запитання пов’язані з військовою справою, а чоловіки здавали екзамен на знання дівочих примх і побажань.

         Та найбільш емоційним було жартівливе гадання на млинцях: за начинкою дізнавались передбачення змін у житті. Якщо млинець з творогом – це до вірних друзів, з яйцем і цибулею – до поповнення в родині, з яблуками – до зустрічі з майбутніми чоловіком чи жінкою...

         Звучали на святі веснянки у виконанні Валентини Зикової і Людмили Смирнової, а пісні у виконанні Людмили Безкрилої наповнили всіх веселим настроєм.

         Як гімн життя звучало прохання матерів: «Колодію, Колодію! Маємо на тебе надію! Дочекатися ранньої весни, теплого літа, щедрої осені, сніжної зими. А ще добробуту, злагоди, миру кожній родині і нашій рідній Україні.

На шлях я вийшла ранньою весною

25 лютого 1871 року в невеличкому волинському містечку (нині Новоград-Волинський) у сім’ї Косачів народилася дівчинка, яка згодом стане великою поетесою. Її мужній голос пролунає не лише на всю Україну, а й на весь світ.

Готуючись до славного ювілею Лесі Українки (наступний 2021 рік – рік 150-річчя від дня народження великої українки), працівники бібліотеки-філії №9 підготували для членів клубу «Сузір’я» літературно-мистецьку композицію «Хотіла б я піснею стати». 

Завідуюча книгозбірнею Катерина Волинець розповіла присутнім про цікаві факти біографії поетеси, важку і нерівну боротьбу з невиліковною хворобою, а також щасливі і сумні історії кохання Лесі до Сергія Менжинського, які зворушили своєю чистотою, мужністю і жертовністю. 

У виконанні бібліотекаря Жанни Харченко і читачки Валентини Зикової прозвучали «весняні» вірші Лесі Українки «На шлях я вийшла ранньою весною», «Веснянка», «Стояла я і слухала весну», «Квіток, квіток, як можна більше квітів…», а також відео-кліпи пісень на її слова «Давня весна», «Горить моє серце», «Знов весна і знов надії».

Рідна мова! Перші матері слова

Світ дивує мовним багатоголоссям та різноманіттям. Кожна мова унікальна і неповторна, вона збагачує духовне надбання світу. Та найкраща, наймелодійніша, найдорожча – одна-єдина мова – рідна.

До Міжнародного Дня рідної мови бібліотекарі провели для читачів низку заходів. Напередодні святкування до бібліотеки на зустріч з учнями 3-А класу БЗШ №16 завітала відома поетеса-краянка Тетяна Строкач. 

Діти уважно слухали вірші про українську мову, які поетеса зачитувала з власної збірки «Веселковий дивосвіт», залюбки брали участь у розгадуванні кросворду та активно відповідали на запитання казкової вікторини.

21 лютого, в Міжнародний день рідної мови, працівники бібліотеки підготували для учнів 2-3 класів БЗШ №7 мовознавче свято «Рідна мова! Перші матері слова». Діти уважно переглянули відеоролик «Цікаві факти про українську мову» та прослухали розповідь бібліотекаря Зої Чутковської про різноманіття мов у світі. Для маленьких читайликів важливо знати, що рідна мова для кожної людини – це життєдайне джерело, яке передається з покоління в покоління. Потрібно виховувати любов і гордість до рідної мови, зберігати її чистоту і красу. Велике захоплення у малечі викликала можливість відшукати слова «суржики» в запропонованих реченнях. Бібліотекар Галина Чередник підготувала для школярів цікаві ребуси, кросворди, мовні загадки та ігри в слова. Свято видалося змістовним і веселим, а найголовніше – звучала щира, рідна, казкова, барвиста українська мова.

Шляхетність і духовність особистості полягає в тому, що люблячи і плекаючи рідну мову, варто поважати і вивчати інші мови, які є для когось рідними.

Передчуття весни від Олега Орача

У лютому цього року виповнилося б 80років від дня народження відомого українського поета, лауреата премій ім. Лесі Українки та ім. В. Сосюри – Олега Орача.

У далекому 1965 році він дебютував збіркою «Подорожник». Наступні книги: «Земля на видноколі», «Передчуття», «Зимние жаворонки», «Долоні», «Написи на снігу», «Свято спілого листя», «За білим перевалом – переконливо свідчили про самобутній талант автора». У творчому лоробку Олега Орача є багато книг для дітей: «Журавликова пісня», «Березневі світанки», «Хто де живе», «Дружна сімейка», «Довге літо».

До ювілею письменника працівники бібліотеки сімейного читання підготували літературно-мистецький вернісаж «Привітай, мене земле,– я твій подорожній». На зустріч до членів клубу «Сузір’я» завітала завідувачка бібліотекою-філією №10 Ганна Нагорна, яка багато років спілкувалася з Олегом Орачем і його дружиною – білоцерківчанкою Галиною  Калюжною. Ганна Григорівна розповіла присутнім про дружбу з родиною  Олега Юхимовича, незабутні зустрічі, приємні хвилини спілкування, народження нових віршів, збірок поезій. Понад усе у подружніх стосунках вони цінували вірність, довіру, любов. «Не відлітай!»– прохала коханого Галина Калюжна перед відходом його у вічність,–

На двох одна любов у нас,одна –

Ніхто її не зможе поділити.

Не відлітай!»

Лунали на заході пісні на слова талановитого подружжя у виконанні композитора і виконавця Павла Дворського.

Бібліотекар Жанна Харченко познайомила читачів з творчістю Олега Орача у бібліографічному огляді «Привітай, мене, земле,– я твій подорожній».