Щасливе дитинство

Діти — це наше найбільше щастя.

Ми любимо їхні щирі усмішки й радість у очах та прагнемо дарувати їм якомога більше теплих і щасливих моментів.Розпочалися весняні канікули у бібліотеці яскраво та натхненно — із цікавого та захоплюючого майстер-класу до Дня щастя. Провела його пані Альона Губарева , вчитель музики Білоцерківської гімназії-початкова школа № 6 "Перспектива", яка подарувала дітям справжню атмосферу радості та творчості.

Під час заходу діти не лише творили, а й замислювалися над тим, що для них означає щастя.

Крок за кроком вони виготовляли власні «коктелі щастя». На кожному етапі учасники записували, що робить їх щасливими, де вони знаходять це щастя та що є для них найулюбленішим у житті.

Особливо захопливим моментом стало створення «банки щастя». Діти наповнювали яскравими барвами та доповнювали власними «щасливими інгредієнтами» — добротою, дружбою, родинним теплом, мріями та улюбленими заняттями.

На завершення заходу діти вирушили у символічну подорож «картою щасливого життя», де кожна зупинка відкривала нові важливі складові щастя: дружбу, любов, здоров’я, мрії та добрі вчинки. Ця гра допомогла дітям ще раз усвідомити, що щастя — це шлях, який ми створюємо самі.

Майстер-клас пройшов у дружній, теплій атмосфері, наповненій щирими усмішками та позитивними емоціями. Пані Альона не лише навчила дітей новим творчим прийомам, а й допомогла кожному

відчути: щастя — поруч, у простих речах і щирих почуттях.

Такий початок канікул став справжнім святом для кожного учасника. Адже щастя — це коли ти твориш, мрієш і ділишся радістю з іншими

Поезія -це завжди неповторність

"Поезія -це завжди неповторність" під такою назвою для членів клубу " Book Land"відбувся поетичний вернісаж. Юні читачі дізнались про Всесвітній день поезії, прослухали цікаві вірші, залюбки прочитали улюблені поетичні твори.

Бібліотекарка розповіла що таке поетичний образ. Діти залюбки підбирали епітети, порівняння, метафори. Захід пройшов цікаво та весело.

Філософія щастя

У часи, коли світ сповнений викликів і тривог, кожна людина особливо гостро прагне відчути щастя. Адже щастя — це не лише мрія, а й одна з фундаментальних цілей людства. Саме тому День щастя став чудовою нагодою зібратися разом, поділитися думками та віднайти власні джерела радості.

З цієї нагоди для учасників клубу «Серпанок» фахівчині бібліотеки організували гурман-вечір «Філософія щастя». Захід пройшов у теплій, щирій атмосфері, де кожен мав змогу не лише замислитися над глибинним змістом щастя, а й відчути його у простих речах — спілкуванні, творчості, музиці.

Під час зустрічі бібліотекарка Зоя Чутковська розповіла,що найщасливішими у світі традиційно вважаються жителі скандинавських країн. Їхній секрет — у гармонії з природою, високому рівні освіти, соціального захисту та турботі про здоров’я. Вони вміють жити спокійно, без зайвого поспіху, цінуючи кожен момент.

Та особливу увагу було приділено роздумам: що ж означає щастя для українців сьогодні? Учасники заходу зійшлися на думці, що сьогодні щастя стало іншим — можливо, меншим за обсягом, але значно глибшим за змістом. Це здатність любити, вірити, боротися і цінувати життя тут і зараз.

Особливу атмосферу заходу створили музичні виступи дуету Тетяни Полторацької та Олександра Матвієнка, які подарували гостям ніжні ліричні пісні, наповнивши залу теплом і емоціями.

Справжньою родзинкою вечора стала розповідь майстрині Лідії Гриценко, яка поділилася своїм захопленням — створенням витончених виробів з епоксидної смоли. Її роботи ще раз довели: щастя часто народжується у творчості, у здатності створювати красу власними руками.

Вода - джерело життя.

Вода — джерело життя на Землі! Вона дарує силу всьому живому, наповнює світ свіжістю та гармонією. Без води не можливе життя

Краплина життя: у шкільній бібліотеці відзначили Всесвітній день водних ресурсів. У шкільній бібліотеці Білоцерківський природничо-математичний ліцей-гімназія # 16 для учнів 3В класу (кл. кер. Людмила Горобінська) відбувся екологічний набат : Вода - джерело життя

До Всесвітнього дня водних ресурсів.

Діти переглянули відеопрезентацію, з якої дізналися цікаві факти про воду та нашу планету, а також зрозуміли, чому нашу планету називають Блакитною.

Після цього школярі активно відповідали на запитання, відшукували правильні відповіді та із захопленням грали у гру «Правда чи ні».

Фахівчиня бібліотеки представила дітям яскраві енциклопедії, які вони із задоволенням розглядали та відкривали для себе нові знання.

Найцікавішою частиною стало створення екоплакату: дітлахи виготовили «краплинки» з порадами, як берегти воду. Діти усвідомили, що прісної води на планеті дуже мало, тому її потрібно цінувати та зберігати.

Захід залишив у дітей гарні враження та важливе розуміння: без води не існуватиме життя.

"Поети комають у небо..."

18 березня в бібліотеці відбувся День інформації «Поети копають в небо…», приурочений до 60-річчя від дня народження білоцерківського журналіста, письменника, поета, скульптора і громадського діяча Олександра Виговського. Подія зібрала поціновувачів його творчості, зокрема учасників клубу «Сузір’я», для яких було проведено літературну годину «Його слово — зброя і молитва».

Завідувачка бібліотеки Зоя Чутковська ознайомила присутніх із життєвим і творчим шляхом талановитого краянина. Олександр Виговський постає як непересічна, багатогранна особистість — майстер слова, уважний спостерігач життя і щирий патріот України. У своїй журналістській діяльності він залишив по собі яскравий слід: його гострі, подекуди іронічні статті, присвячені подіям місцевого значення, і сьогодні зберігають дух часу та пам’ять про автора.

Літературна спадщина митця вирізняється брутальною відвертістю і реалістичністю. Його твори — це своєрідні послання майбутнім поколінням, у яких немає ідеалізованих героїв чи однозначно негативних персонажів. Усі образи — живі, справжні, зі своїми чеснотами і вадами, як і в реальному житті. Саме ця глибока правдивість і робить творчість Олександра Виговського близькою та зрозумілою читачеві.

Особливе зацікавлення викликала й інша грань таланту митця — його скульптурна творчість. Під час заходу було представлено зображення дерев’яних скульптур, над якими працював автор. Загалом його колекція налічує понад 60 робіт, кожна з яких має власний характер і настрій.

Учасники заходу мали змогу почути поезії Олександра Виговського, а також уривки з його прозових творів. Зокрема, Юлія Харченко зачитала оповідання «О пів на шосту Богородиця сказала…» зі збірки «Новосвітські батюшки та матушки», яке викликало щирі усмішки та оплески слухачів завдяки тонкому гумору і життєвій спостережливості автора. Також присутні ознайомилися з цікавими оповідками з книги «Одного разу в Білій Церкві».

Захід супроводжувала книжкова виставка «Щира правда життя», на якій були представлені твори письменника. Вона стала важливим доповненням до зустрічі, дозволивши відвідувачам ближче познайомитися з доробком митця.

Година цікавої етимології.

Засідання розмовного клубу «ПроМова» вкотре стало очікуваною та приємною подією для його учасників. Цього разу година цікавої етимології була присвячена дослідженню власних імен — темі, що завжди викликає щирий інтерес і жваве обговорення.

На початку зустрічі фахівчиня бібліотеки Зоя Чутковська розповіла про значення власного імені в житті людини, важливість його обрання та вплив на формування особистості. Присутні дізналися про своєрідний «сакральний код», що, за народними уявленнями, закладений у кожному імені. Для кращого розуміння теми учасники переглянули пізнавальне відео про походження давніх українських імен та їхнє значення.

Модераторка клубу Тетяна Омельченко підготувала змістовну презентацію про походження українських імен, цікаво й доступно розповіла про їхню історію, значення та особливості творення. Після цього зустріч перетворилася на жвавий діалог: кожна з учасниць клубу мала нагоду поділитися історією свого імені, розповісти про його значення та про те, чи відчуває вона його вплив на власний характер і долю. Дискусія була настільки захопливою, що година промайнула майже непомітно.

На мовній частині заняття члени клубу опановували правильне використання кличного відмінка, зокрема під час написання листів і привітань. Учасниці закріплювали знання на практичних прикладах, що допомагає впевненіше використовувати багатство української мови у щоденному спілкуванні.

Хоробрі лицарі, мужні серця!

У березні в Україні відзначають особливу дату — День українського добровольця, день шани тим, хто за покликом серця став на захист рідної землі. Напередодні цього свята у бібліотеці відбувся урок мужності «Хоробрі лицарі — мужні серця».

На зустріч до учнів 8-Д класу (класний керівник Наталя Рябушенко) Білоцерківського природничо-математичного ліцею-гімназії №16 завітав доброволець, учасник бойових дій, боєць 11-ї окремої роти спеціального призначення з позивним «Лютий» — Юрій Манжула. Ветеран пережив важке поранення, російський полон і, попри всі випробування, вистояв.

Розпочинаючи розмову, гість говорив про справжні поняття мужності та героїзму. Він наголосив, що не вважає свій вчинок особливим, адже, на його думку, природне покликання кожного справжнього чоловіка — бути захисником своєї країни. Найбільше ветеран розповідав про своїх побратимів, їхню відданість, братерство та підтримку, що проявляються саме в найважчі моменти, коли життя під загрозою.

Юрій Манжула має шість бойових нагород. Особливо дорогими для нього є орден «Хрест Мужності», який він отримав від генерала Валерія Залужного, та медаль «За незламність духу», як нагороду за витримку й силу волі під час відновлення після тяжкого поранення.

Учні слухали розповідь ветерана, затамувавши подих. Він щиро поділився спогадами про важке поранення, перебування в полоні, моральні випробування та нестерпний фізичний біль. Водночас боєць наголошував, що вижив завдяки підтримці побратимів, їхній самопожертві та вірі один в одного.

Звертаючись до школярів, Юрій Манжула говорив про віру в себе, силу духу та патріотизм, який живе в кожному українцеві. Він підкреслив, що українці — нація нескорених, і обов’язково відстоять свою свободу та незалежність.

Під час зустрічі учні активно ставили запитання. Зокрема, їх цікавило, чому боєць обрав позивний «Лютий». Ветеран відповів, що саме лють до ворога, який прийшов на українську землю, спонукала його добровільно стати до боротьби за волю України.

Щира і відверта розповідь бійця глибоко зворушила присутніх. Дівчата не стримували сліз, а слова вдячності, підтримки й теплі обійми стали символом єдності двох поколінь — тих, хто захищає країну, і тих, хто зростає під мирним небом завдяки їхній мужності.

Зустріч ще раз нагадала всім присутнім: герої живуть поруч із нами, а їхня сила духу й відданість Україні є прикладом для молодого покоління.

Слова палкі, мелодія врочиста, державний гімн ми знаємо усі

Пісня – душа народу, а Державний Гімн – символ сили, свободи та єдності українців.

До Дня Державного Гімну України працівники бібліотеки №1 провели для учнів 2 В (кл.к. Олена Величанська) Білоцерківський природничо-математичний ліцей-гімназія # 16 патріотичну вікторину під назвою «Слова палкі, мелодія врочиста, державний гімн ми знаємо усі».

Захід розпочався з виконання Державного Гімну України. Діти з повагою поклали долоньки на серце та разом заспівали головну пісню нашої держави.

Під час зустрічі школярі дізналися цікаві факти про історію створення Державного Гімну України. Бібліотекарі розповіли, що слова гімну написав Павло Чубинський, а музику створив український композитор Михайло Вербицький. Також діти довідалися, що офіційно Державний Гімн України було затверджено у січні 1992 року.

Юні учасники переглянули цікаву тематичну презентацію, яка допомогла краще зрозуміти історію та значення Гімну. Вони також послухали, як звучить наш Гімн у різних виконаннях.

Під час вікторини школярі активно відповідали на запитання, відгадували загадки та говорили про значення державних символів для кожного українця.

Захід пройшов у теплій та пізнавальній атмосфері й допоміг дітям ще більше відчути гордість за свою країну та повагу до її державних символів.

Тарас Шевченко - постать, що єднає покоління

Останні дні першої декади березня прогресивне людство вшановує великого українця - Тараса Григоровича Шевченка. Для членів клубу "Серпанок" в читальній залі бібліотеки відбувся літературний діалог "Тарас Шевченко - постать, що єднає покоління". Бібліотекарка нагадала присутнім про цікаві факти біографії нашого Кобзаря, його становлення як художника, співця долі свого народу.

Прозвучали вірші, актуальні сьогодні, які закликають до боротьби за волю. Члени клубу: Тамара Кучеренко, Людмила Плохотнюк, Наталя Тараненко, Сергій Ходаківський прочитали улюблені вірші поета. Присутні з цікавістю переглянули книги, представлені на виставці "Нам треба голосу Тараса" та ознайомились з унікальним виданням книги з власної бібліотеки Тетяни Полторацької, з рукописами Т.Г.Шевченка. Вдалим доповненням до заходу була вікторина Видатні постаті України, адже саме ці люди були творцями історії нашої держави, а сучасники вписують до неї свої сторінки.

У вінок Кобзареві

9 березня ми вшановуємо День народження великого сина українського народу — Тараса Григоровича Шевченка. Його слово й сьогодні звучить сильно, гордо й пророчо, єднаючи покоління українців.

Учні 4-А класу БПМліцею-гімназії №16 (класовод Тамара Селезька) долучилися до святкування, взявши участь у конкурсі на краще читання поезій Великого Кобзаря. Маленькі декламатори зворушливо та натхненно читали вірші з безсмертної збірки Кобзар, передаючи глибину почуттів і любов до рідної України. Діти не тільки читали твори, але й демонстрували свої малюнки...

На папері розквітали червоні калини, шуміли широкі степи, пливли хмарини над Дніпром, усміхалася рідна Україна.

У кожному малюнку — дитяче бачення великого слова. У кожному виступі звучала щирість, повага до творчості поета та гордість за нашу культурну спадщину. Діти старанно готувалися, вивчали поезії, намагалися передати настрій і силу Шевченкового слова.

Від бібліотекарів учні дізналися багато цікавих фактів із життя автора безсмертного Кобзаря: про його дитинство, нелегку долю, талант художника та щиру любов до України.

Особливе пожвавлення викликала вікторина "Маленьким Шевченкознавцям"- за творчістю поета. Учні активно відповідали на запитання, демонстрували уважність і гарні знання, впізнавали відомі рядки та факти з життя Кобзаря.

Нехай слово Тараса Шевченка й надалі надихає нас любити Україну, шанувати її історію та берегти рідну мову.

Разом вплітаємо у вінок Кобзареві наші старання, талант і любов!