вівторок, 30 березня 2021 р.

Якщо на Олексія тепло, то і весна теплою буде

30 березня святкується День святого Олексія.
У народі вірять, що цього дня приходить справжнє тепло, друга назва свята – Теплого Олекси. Преподобний Олексій народився в IV ст. у побожній і заможній римській сім’ї. Він залишив родину і зрікся привілеїв свого походження. Святий Олексій відбув на схід, до нинішньої Туреччини. Там він жив убого, щодня молився при місцевому храмі Пресвятої Богородиці. Одного разу паламареві церкви явилася Діва Марія і вказала на праведного Олексія як на чоловіка Божого. Богородиця звеліла ввести його до храму. Багато людей дізналися про праведника й стали шанувати його. Однак святий, на бажаючи слави, залишив місто та після довгих років мандрів повернувся до рідного дому в Римі. Батьки не впізнали рідного сина й дозволили йому жити при будинку, даючи харчі з власного столу. Там Олексій прожив ще 17 років, терпеливо зносячи різні прикрощі від слуг. Після смерті при ньому знайшли записку, в якій було сказано, ким він є насправді. Поховали Олексія у Римі.

Традиції дня святого Олексія

Вважається, що цього дня приходить справжнє тепло, тому господарі починали готуватися до польових робіт: виносили на вулицю картоплю для посадки, ремонтували садовий і городній інвентар. Пасічники цього дня прогрівали вулики на сонці, окроплюючи їх освяченою в храмі водою. А рибалки займалися плетінням сіток для рибного лову – вона вважалася щасливою і в неї весь рік добре ловилася риба. У передостанній день березня в народі було прийнято збирати бруньки берези, адже вважалося, що вони мають особливу цілющу силу. Також на теплого Олекси збирали березовий сік і пили його всією родиною. У храмах святому Олексію молилися про гарний урожай і теплу погоду.


Дитячі історії від Марини Павленко

30 березня відзначає свій день народження Марина Павленко. Ми знаємо її як українську письменницю, поетесу, художницю, педагога та науковця. В літературному доробку авторки чимало книжок для дітей. Це збірка казок "Півтора бажання (казки старої Ялосоветиної скрині)’", повісті-казки "Домовичок з палітрою", "Домовичок повертається", повісті "Миколчині історії", "Чи шкідливо ходити покрівлями гаражів?", романи для підлітків "Русалонька з 7-В".

Видання своїх поетичних творів "Чар папороть" та "Душа осики" Марина Павленко оформила сама, як художниця. Письменниця брала участь і перемагала в кількох літературних конкурсах - зокрема в такому як "Коронація слова". Діти з задоволенням читають її добрі, веселі, казкові, пригодницькі і повчальні історії та з нетерпінням чекають новинок.

Кроки незалежності: 1998 рік

 #кроки_незалежності

Згадуємо 1998 рік
📌 7 — 21 лютого: Зимові Олімпійські ігри у Нагано. Українці здобули 1 срібну медаль і посіли 19 місце.
📌 26 лютого — 1 березня: Перший державний візит президента Л. Кучми до Москви — підписання масштабного договору про економічне співробітництво, майбутнє СНД, демаркацію до 1999 р. кордонів.
📌 29 березня: вибори депутатів всіх рівнів. У Верховну Раду пройшли комуністи, набравши 24,7 %, а також пройшли 20 «мажоритарників». Народний рух підтримали 9,4 % виборців, Соціалістів/селян — 8,5 %, Всього з 30 партій 4%-й бар'єр подолали 8.
📌 4 квітня: велика аварія на донбаській шахті — загинуло 63 шахтаря.
📌 22 квітня: у Києві вбито Вадима Гетьмана — колишнього главу НБУ.
3 липня: Указом Президента Леоніда Кучми для малого бізнесу ввели спрощену систему оподаткування.
📌 7 липня: Головою Верховної ради депутати обрали Олександра Ткаченка.
📌 Серпень: Фінансово-економічна криза, гривня знецінюється у 2,5 рази — з 1,8 грн. до 4 грн. за долар США
📌 21 жовтня: парламент Криму прийняв нову Конституцію і здобув статус Автономної Республіки.
📌 3−6 листопада: повінь на Закарпатті — загинули 17, без даху залишилось близько 8 тис., у зоні стихійного лиха опинилися близько 350 тис. осіб.
📌 В Україні впрваджують нагороду "Герой України"

понеділок, 29 березня 2021 р.

Відома галичанка - Марійка Підгірянка

29 березня ми святкуємо 140- літній ювілей Марійки Підгірянки - відомої просвітительки та авторки казок, оповідань, віршів для дітей.

Марійка Підгірянка... під таким лагідним літературним псевдонімом, що звучить у чомусь по-дитячому і водночас з мелодійною поетичністю, увійшла до храму красного письменства жінка-гуцулка,  Марія Омелянівна Ленерт-Домбровська, -  справді народна вчителька...

Народилася  Марійка Ленерт 1881 року, в с.Білі Ослави на Івано-Франківщині в родині лісничого.

Свої поетичні сили Марійка Підгірянка пробує з 13 років. Друкувати вірші почала з 1904 року в періодичних виданнях. Перша збірка поезій «Відгуки душі» вийшла 1908 році.

Більшість творів поетеса написала для дітей і про дітей. Основні мотиви віршів Марійки Підгірянки до 1939 року — мрії про краще майбутнє народу, оспівування краси рідного краю, природи Карпат. Авторка щедро використовує фольклорні мотиви, її вірші ніжні і легкі, часто нагадують українські народні пісні («Співанки», «Вечір», «Що роблю я, що я дію»). Працювала Марійка Підгірянка і в жанрі поеми.

Досить своєрідною є поема «Мати-страдниця», написана 1919 року. Події твору — одна зі сторінок життя західноукраїнських вигнанців під час Першої світової війни, коли тисячі галичан померло в концентраційних таборах від голоду та епідемій. 

За роки незалежності побачили світ у видавництвах Києва, Ужгорода, Коломиї, Івано-Франківська книжки «Розповім вам казку, байку», «Гарний Мурко мій маленький», «Безкінечні казочки», «Зіллюся з серцем народу», «Краю мій, рідний», «Учись, маленький», «Три віночки», «Мелодії дитинства», «Мати-страдниця».


У 2009 році син поетеси Маркіян Домбровський фінансово допоміг видати найповніше зібрання творів Марійки Підгірянки великим томом «Для Вкраїни вірно жиймо» (Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2009).

   Померла Марія Омелянівна 20 травня 1963 р., в смт Рудне біля Львова, похована у Львові на Личаківському цвинтарі — відома галичанка, українська поетеса, яка подарувала нам невмирущу поезію.

субота, 27 березня 2021 р.

І знову у мандри запрошують книги

#Тиждень_дитячого_читання

Як любов і цікавість до читання починаються з дитинства - так  тиждень дитячого читання на початоку весни пробуджує ту радісну хвилю бажання розгорнути нову книгу й зануритися в найзахопливіші історії та пригоди.

Плани зокрема й видавничі: яскраві, грандіозні та безкінечно цікаві. Адже у 2021 році українські видавці планують вражати читачів справді чудовими книжками –  українськими та зарубіжних авторів.

Маємо надію, що ця book- локація приверне вашу увагу та розпалить ваш читацький апетит, юні читайлики.

Ця книжка — передовсім про відчуття прекрасного, гармонійне співіснування зі світом і пошук внутрішніх цінностей. Про особливу атмосферу Японії та світогляд її жителів на яскравому історичному тлі. Як споглядати дерево, що поволі змінює барви? Яке горнятко гарніше — рівненьке й блискуче чи зліплене власноруч? Як почати цінувати кожну зустріч, адже другої такої може не бути?

Нелегко живеться на вулиці котикам-безхатькам. Нема в кого згорнутися клубочком на колінах, нема кому заспівати муркотливої колискової чи з ким дивитися разом із вікна на дощ, натомість — холод, голод і мокрі босі лапки. Часом крихітне самотнє вуличне кошенятко може запримітити собі людину, з якою захоче прожити ціле життя. Так сталося і з маленькою Мусею, яка вибрала свою людину — Бабусю. Історію зворушливої дружби розповідає у своїй новій книжці відома письменниця і перекладачка Галина Кирпа.
 

Ми щодня зустрічаємо Лесю Українку в пам'ятниках і назвах вулиць, на купюрах і в шкільних кабінетах. Але яким щодня бачила світ сама Леся? Жива людина, а не офіційний портрет. Що вона любила, з чого сміялася й сумувала, про що писала листи рідним, з ким дружила? Кумедні прізвиська для братів-сестер, хоумскулінг, стильні вбрання, нехіть до публічних виступів і далекі мандри — певно, кожен знайде щось спільне з Лесею, яка називала себе boule vagabonde — «мандрівний клубочок».

Знаменита сімейка Ніколаса знову прославилася. Його з батьками та братиком Сирочком і сестричкою Помідорцею несподівано запрошують у Сполучені Штати Америки. На них чекає стільки всього: телешоу, ракети, космос і навіть сам президент США. Але з якої нагоди стільки почестей? Щоб довідатися, читайте нову книжку короля комедії Джеремі Стронґа.

Дім, родина, квітучі гранати, дитячі пригоди. Одного дня усе це змітає Другою світовою війною. А іншого дня, після вже стількох утрат, виявляється, що бути кримським татарином — вирок. Поспішна депортація, тижні в товарняках, ще тяжчі втрати, непривітне нове місце мешкання, тяжка праця. Спогади про втрачений Крим.

«Шевченко від А до Я» – продовження серії абеток-енциклопедій «Видавництва Старого Лева», у якій відомих діячів української культури показано з неочікуваного і дуже людяного боку. Це арт-бук для родинного читання, завдяки якому і діти, і дорослі дізнаються не лише біографію талановитого живописця, ґравера, прозаїка, драматурга, співака, актора, скульптора Тараса Шевченка, а полюблять його так, як можна любити друга.



Для глядача театр - завжди як казка

27 березня - Міжнародний день театру

Театр є одним з найдавніших методів розваги публіки. У сучасному світі існують тисячі оперних, драматичних, естрадних, комедійних, камерних та інших театрів. А батьківщиною театру в сучасному вигляді вважається Стародавня Греція. 

🎭 Символами театру вважаються дві театральні маски – комедії і трагедії. У давнину всі театралізовані дії відбувалися на площах і аренах, і щоб в останніх рядах бачили характер персонажів, чули, про що йде мова, лицедії стали застосовувати яскраві маски, що виражають різні емоції. 

🏛️ Сучасні багатосеріальні фільми — не винахід нашого часу. У давнину на Сицилії ставилися спектаклі, які тривали роками. Щовечора в театрі збиралися глядачі, щоб подивитися продовження.

🏛️ Найстарішим театром в Європі вважається театр Маноель (Валлетта), побудований в 1731 році. Це діючий театр на 650 глядачів з унікальною акустикою залу.

🏛️ Національний академічний український драматичний театр ім. М.Заньковецької – один з найдавніших театрів України. Історія театру почалося у 1783 році.

🏛️ Найменший театр у світі, згідно Книги рекордів Гіннеса, знаходиться в австрійському містечку Філлах. Театр зі сценою 1,3 х 1,3. метра розрахована лише на 8 глядачів.

🎭 Ми, білоцерківці, пишаємося своїм Київським академічним обласним музично-драматичним театром ім. П. К. Саксаганського. Перші постановки на його сцені були ще в 30-х роках ХХ століття.

Саме в Білій Церкві відбулася визначна подія в житті не лише міста, а й усієї України – у липні 1920 року українською мовою було вперше показано трагедію В. Шекспіра «Макбет», в якій головні ролі виконували Лесь Курбас і Любов Гаккебуш. Саксаганці зуміли здобути прихильність публіки не лише в Україні, а й за кордоном.

Сьогодні шлемо найщиріші вітання з Міжнародним днем театру усім театральним діячам, театрознавцям та людям, чиє життя і робота пов’язані з театральною сферою.

середа, 24 березня 2021 р.

А ти знаєш, що є такі книги?



Кращі читачі бібліотеки рекомендують

 #Тиждень_дитячого_читання

Який дивовижний і неймовірний світ, і скільки ще в ньому невідомого...На безліч цікавих запитань можна знайти відповіді у дитячих книгах. Про життя на нашій Планеті, де є повітря, вода
і земля, які дають можливість рости різноманітним видам рослин і тварин, а також
пригодницькі повісті, казкові оповіді, веселі віршики - все це любить читати одна з найкращих читачів бібліотеки Ярослава Сидоренко. Разом з бабусею Наталію Дмитрівною та мамою Юлією Вікторівною вона часто приходить до бібліотеки. Дівчинка дуже любить тварин, тому часто бере книги природничої тематики. Ярослава із задоволенням ділиться враженнями про веселу захоплюючу мандрівку у дивовижний світ "Казок зі Львова" Юрія Винничука.
Дівчинка найактивніша учасниця всіх конкурсів бібліотеки. Такі читайлики, як Ярослава є та завжди будуть відданими поціновувачами книги та пронесуть любов та повагу до неї через усе своє життя.


вівторок, 23 березня 2021 р.

Прочитала і вам рекомендую

Щорічно останній тиждень березня для дитячих бібліотек сповнений приємних турбот, пов'язаних з проведенням Всеукраїнського тижня дитячого читання. У центрі уваги Тижня,як завжди, є книга та її шанувальники - діти.

Сьогодні ми познайомимо вас з Дашою Григоренко, ученицею 4-го класу СПМШ 16. Читачкою нашої бібліотеки є ще з дошкільного віку. Даша любить читати детективи, казкові пригоди та книги про тварин. Переважно читає книги сучасних українських та зарубіжних авторів: Оксани Лущевської, Миколи Михтодовича, Сашка Дерманського, Голлі Вебба, Кресиди Ковелл та інших. Разом з мамою Інною Анатоліївною беруть у бібліотеці книги та журнали.Талант дівчинки проявляється не тільки у читанні книг та дитячих журналів, але й у малюванні та навчанні англійської. Дівчинка приймає активну участь у проведенні майстер- класів. Дар'я брала участь у конкурсі читців-декламаторів творів Тараса Шевченка, у конкурсах "Нова радість стала" та у конкурсі малюнків до творів Лесі Українки.


понеділок, 22 березня 2021 р.

Читай, щоб світ зробити кращим

Сьогодні розпочався #Тиждень_дитячого_читання «Читай, щоб світ зробити кращим». Свято започатковане далекого 1944 року. У незалежній Україні це свято затверджене 22 лютого 1993 року, а з 2009 – отримало статус Всеукраїнського. На жаль, цьогорічний тиждень дитячого читання, як і навчання, проходитиме онлайн. У рамках тижня будемо знайомити вас з кращими читачами бібліотеки. Серед найактивніших читачів нашої бібліотеки – Анна та Назар Поп, учні СПМШ №16. Вперше до книгозбірні, ще маленькими дошколяриками, їх привела мама Ольга Валеріївна. Книги та читання стали не лише захопленням, а й улюбленою справою цієї родини. Прикладом для дітей є батьки, які цікавляться новинками сучасної української та зарубіжної літератури. Серед їх улюблених письменників: Макс Кідрук, Люко Дашвар, Володимир Лис, Чарльз Мартін.

Аня і Назар люблять читати пригоди, казкові історії, тому не дивно, що більшість книг, прочитаних дітьми – це твори Сашка Дерманського, Наталії Щерби, Галини Ткачук та інші. Діти є постійними учасниками різноманітних літературних конкурсів, які проводять бібліотеки міста. У цьому році Назар брав участь у конкурсі читців-декламаторів творів Тараса Шевченка, Павла Глазового. Крім того, талановитий хлопчик пише власні усмішки.
Далі буде.

Чарівна Рось, як поживаєш?

«Вода, в тебе немає смаку, ні кольору, ні запаху. Тебе неможливо описати, тобою насолоджуються, не відаючи, що ти таке. Не можна сказати, що ти необхідна для життя: ти – саме життя!" Антуан де Сент-Екзюпері.

І це дійсно так, бо вода – невіддільний компонент усіх біохімічних процесів.
Природна окраса та джерело життя для жителів нашого міста – річка Рось. Походження назви річки достеменно невідоме. Одні джерела стверджують, що назва річки походить від назви слов’янських племен росів, чи русів, які в давнину проживали на берегах річок Рось, Роська, Роставиця. Інші дотримуються думки, що назва пішла від назв Київська Русь, Білорусь. Мальовнича річка Рось відома ще із стародавніх часів. За літописом вона була межею Київського князівства.
Рось належить до найбільших правобережних приток Дніпра. Вона бере початок у Погребищенському районі Вінницької області за 2 км на північний захід від с. Ординці. Далі річка тече переважно у східному напрямку через Київську та Черкаську області. У Дніпро, а точніше в Кременчуцьке водосховище, Рось впадає за 19 км нижче Канівської ГЕС. Загальна довжина річки становить 346 км, площа річкового басейну – 12600 км2. Найбільшими притоками Росі є річки Роставиця (116 км) та Кам’янка (105 км).
Сьогодні стан річки Рось називають екологічною катастрофою. Активісти та зоозахисники уже давно б’ють на сполох. І тому є багато причин: в першу чергу це будівництво 66 дамб та гребель, через які в деяких місцях із повноводної артерії, річка перетворилася на мілководні струмки. При цьому джерела, які наповнювали річку, замулюються. На жаль, самі люди забруднюють річку – викидають у воду сміття, залишають на її берегах різноманітні відходи, які річка забирає з припливами.
Багато домогосподарств та підприємств, які розташовані поблизу річки, скидають стічні води з хімічними відходами у водойму. Відтак катастрофа загрожує усім користувачам питної води з басейну річки Рось.
У #Всесвітній_день_водних_ресурсів хочемо нагадати, що стан річки, яка дає нам життя та здоров’я – у наших руках! Не будьте байдужими до свого майбутнього!

пʼятниця, 19 березня 2021 р.

Я тільки у слові живу...

19 березня одній із найвідоміших українок сучасності виповнюється 91 років. Ліну Костенко вважають генієм слова, залізною жінкою та живою легендою, а її біографія є прикладом для мільйонів українців та невичерпним джерелом мудрості. Її вислови надихають на зміни і змушують замислитися над вічними темами. Усе своє життя письменниця не боялася влади та відкрито говорила всю правду про неї як за часів КДБ, так і за часів незалежності України. Нині вона воліє мовчати, за неї говорять її твори.


Костенко Л. "Берестечко"

Роман у віршах "Берестечко" творився на різних етапах протистояння України та її боротьби за незалежність - від середини 1960-х до кінця 1990-х. ХХ століття впізнає себе в ХVII-му. Україна знову змушена долати фатальну циклічність своїх проблем. Але драма поразки стає філософією відродження, катарсисом, повстанням руїни людини і народу. Перемога над поразкою - основний філософський і психологічний код цього твору.






Костенко Л. "Записки самашедшого"

Роман написано від імені 35-річного комп’ютерного програміста, який на тлі особистої драми прискіпливо, глибоко й болісно сканує усі вивихи нашого глобалізованого часу. У світі надмірної (дез)інформації і тотального відчуження він – заручник світових абсурдів – прагне подолати комунікативну прірву між чоловіком і жінкою, між родиною і професією, між Україною і світом. За жанровою стилістикою «Записки українського самашедшого» – насичений мікс художньої літератури, внутрішніх щоденників, сучасного літописання й публіцистики.



Костенко Л. "Маруся Чурай"

Історичний роман у віршах «Маруся Чурай» визначної української поетеси Ліни Костенко – один із вершинних творів української літератури, своєрідна енциклопедія духовного життя нашого народу в XVII ст. Висока драма любові вирує на тлі епічних історичних змагань, де доля легендарної Марусі Чурай тісно переплетена з долею України.



Костенко Л. "Річка Геракліта"

“Річка Геракліта” – це міні вибране вже друкованих та нових поезій Ліни Костенко. Цикли природи та людського буття тут зв’язані в єдине ціле, циклічний міфологічний час та лінійний час християнства перетинаються між собою. Вірші-осяяння, вірші-попередження, вірші-реквієми і вірші, де тріумфує неприборкана стихія людських почуттів, створюють цілісну симфонічну “поему” філософського осягнення Часу. Художній коментар до поезій – оригінальні роботи Сергія Якутовича, який “транслює” таємницю буття через витончені фантазійні “портрети” пір року, які постають у символічних, містичних та неореалістичних жіночих образах.


Костенко Л. "Проміння землі"

Вірші Ліни Костенко вражають своєю задушевністю, теплотою і дивовижною щирістю, тою високою щирістю, яка розкриває душу людини без дріб’язкового копирсання, надривності, цинізму». У віршах, що ввійшли до збірки, домінують замилування красою світу, відчуття органічності та яскравості буття, яке в молодості дарує людині ілюзію його вічності. Проте у них можна знайти і громадянські настрої, гостру стурбованість байдужістю світу, вразливість тонкої людської натури, епічне переживання історії, схильність до іронії, зацікавлення фольклором. 




Костенко Л. "Скіфська одіссея"

Герой поеми-балади Ліни Костенко «Скіфська одіссея» – молодий Грек з Ольвії – два з половиною тисячоліття тому рушив у плавання Дніпром-Борисфеном у напрямку майбутнього Києва, пізнаючи грецький і скіфський світи Припонтиди. А це був і час народження Європи серед мурів Афін. У поемі, написаній іскрометно й іронічно, постає багатостолітня – реальна й міфічна – стихія творення України на стику західної і східної цивілізацій, а сама Україна бачиться як невід’ємна частина середземноморської культури. Ця поема набуває особливої гостроти сьогодні, оскільки з анексією Криму Росія відібрала також античне минуле України, перетворивши сонячну землю мандрів Геродота на зону зненависті й мілітаризму.



Кудін О. "Ліна Костенко"

У книзі автор пропонує читачам задуматися над життєвим і творчим шляхом Ліни Костенко: чому дівчинка, народжена в найважчі, темні та підневільні часи України стала чи не взірцем особистісної, життєвої і творчої свободи? На думку Кудріна, велич Ліни Костенко в українському бутті полягає ще й у тому, що вона перекодовує нашу історію: годі рюмсати, треба тримати «лінію оборони» і невпинно йти далі.


Усе моє життя – це ходіння крізь стіни

Емма Андієвська - українська поетка, письменниця, художниця. Народилася 19 березня 1931 року в Донецьку. Вперше у своєму житті почула українське слово в Вишгороді, куди сім’я переїхали з Донбасу. У 1957-му закінчила Український вільний університет (Мюнхен) за спеціальностями «філософія» та «філологія». Видала десятки збірок поезій, оповідань та казок,три романи, написала тисячі картин. Мешкає в Мюнхені. Національну премію України імені Тараса Шевченка Еммі Андієвській присудили за збірки «Міста-валети», «Бездзигарний час», «Шухлядні краєвиди», «Маратонський біг» та «Щодення: перископи».

Україна ввійшла в її серце на все життя. «Знаєте,–говорить письменниця,– я ще в дитинстві знала, що навіть якщо буду одна-єдина українка у всьому світі, але хотітиму по-справжньому, то вона буде. Україна буде. Все!»

До рідного краю вернулись лелеки

До Дня повернення лелек на рідну землю, який святкується 19 березня, маленькі читачі бібіліотеки взяли участь у майстер-класі та виготовили таких ось чудових птахів



Жінки в літературі

Стали відомі імена переможниць премії Women in Arts-2021, яка вручається щороку жінкам за вагомі внески у культуру й мистецтво. Радіємо, що у номінації «Жінка в літературі» цьогоріч перемогла Софія Андрухович авторка романів «Фелікс Австрія» та «Амадока»!

середа, 17 березня 2021 р.

Невиправданий ризик: небезпечне селфі

У сучасному світі фото стало невід'ємною частиною життя людини. Соціальні мережі заповнені мільйонами фотографій, переважно зробленими самостійно. Таке явище має власну назву – Селфі. Селфі (англ. Selfie, в ід «self» – сам, себе). – різновид автопортрета, яка полягає в фіксації самого себе на фотокамеру, на камеру мобільного телефону, планшета іноді за допомогою дзеркала або монопода. Селфіманію називають хворобою XXI століття. Діти готові ризикувати здоров'ям і життям заради схвалення незнайомих людей у соцмережах.

В чому полягає небезпека Селфі?

Коли людина намагається сфотографувати сама себе, у неї розсіяна увага, втрачається рівновага, вона не дивиться на всі боки і не відчуває небезпеки.

Необдумані екстремальні Селфі небезпечні для життя!

КОЖЕН день в світі відбувається кілька смертей селфіманів ... Бажання зробити селфі «не таке, як у всіх» часто призводить до безглуздої смерті. Можна захопитися і не помітити небезпеку. Немає повернення назад. На пам'ять рідним залишається тільки кадр. І він – останній!

Памятайте, наскільки цінне Ваше особисте та унікальне життя!

Робіть селфі, переконавшись, що ви перебуваєте в безпечному місці і вашому життю нічого не загрожує!


Обірване життя...

Проста істина: коли людину втрачаєш, то розумуєш її особливу цінність для тих, хто її оточував, хто знав, хто працював поряд. Сьогодні згадуємо Олександра Виговського. 17 березня йому б виповнилося 55 років. Хоча його життя обірвалося в молодому віці, воно було насиченим і плідним. Він зумів реалізувати себе як митець, письменник, журналіст. За книгу «Душа під № Дубль-А-1п» Олександр Виговський отримав визнання – міську літературно-мистецьку премію ім.І.С.Нечуя-Левицького. Він став автором першого у Білій Церкві пам’ятника Героям Небесної Сотні.

Багато кого я недолюбив 

В минулому, зараз каюсь.

Багато чого б змінити хотів,

Але не відрікаюсь

Від долі, друзів і ворогів,

Синців, страждань та образ.

Якби вибирать довелось,

я б волів

Себе прожити ще раз.

Вітаємо!

17 березня святкує день народження Лариса Миколаївна Ніцой – українська письменниця, педагог, громадський діяч, член Національної спілки письменників України. ЇЇ книги для дітей «Страшне страховисько», «Автомобільчик», «Неслухи і вередулі», а особливо «Незламні мурахи» стали улюбленими казками наших маленьких читайликів.

Колектив бібліотеки щиро вітає пані Ларису з Днем народження! Бажаємо тепла, добра і творчої наснаги! Пам’ятаємо незабутні зустрічі з вами у нашій бібліотеці та нетерпінням чекаємо нових.



понеділок, 15 березня 2021 р.

Кроки Незалежності: 1996 рік

28 травня. Павло Лазаренко призначений прем'єр-міністром України, який став наймолодшим очільником уряду незалежної України.


1 червня. З України до Росії перевезено останні ядерні ракети, в результаті чого країна остаточно отримала статус без'ядерної держави в обмін на ядерне паливо для атомних електростанцій, яке повернулося після переробки ракет, і гарантії від Росії та США своєї безпеки та територіальної цілісності. Остання шахтно-пускова установка міжконтинентальних твердопаливних ракет була ліквідована в Україні в 2001 році.


З 19 липня по 4 серпня перші Літні Олімпійські ігри, на яких Україна виступала як незалежна держава. 18-річна гімнастка Лілія Підкопаєва вражає публіку. ЇЇ подвійне сальто вперед з поворотом досі не зміг повторити жоден гімнаст. У неї 2 золоті і 1 срібна медаль. Молодий боксер Володимир Кличко став першим європейцем в історії, що завоював олімпійське золото з боксу у надважкій вазі.


25 серпня. Президент України Леонід Кучма підписав указ «Про грошову реформу в Україні», якою з 2 по 16 вересня з обігу була вилучені купоно-карбованці і введена нова повноцінна валюта – гривня та її сота частина – копійка.

неділя, 14 березня 2021 р.

Прийшла Євдокія — селянинові надія

Якщо весна барилася й не поспішала до нас приходити, то люди її починали закликати. А починали закликання на Новий рік. Тобто на 1 березня за старим стилем, або на 14 березня за новим. За народними звичаєм цей день зветься  - Явдохи. А за християнським календарем – день преподобної мучениці Євдокії, яка була страчена за християнську віру близько 160 - 170 рр.

Святкування Нового року навесні, на Явдохи, зберігалось на Україні аж до XV століття. Саме тому, у нас в колядках та щедрівках прилітає ластівка. Саме цього дня з першою ластівкою з вирію з'являється до нас весна. Побачивши її, діти брали у жменю землі, кидали їм услід і говорили: «На тобі, ластівко, на гніздо!» — це, щоб швидше весна приходила. Господині брали до рук грудку землі й кидали її на город зі словами: «Кріп сію!» На тому місці, де вона падала, мав зійти кріп.

Якщо в дитини ластовиння на обличчі, то, за бажанням, вона може спробувати позбутися його за допомогою ластівки. Коли ця дитина побачить ластівку, то має проказати: «Ластівко, забери мої веснянки, натомість дай мені білянки».

Господарі, що вже думають про посіви ранніх ярових зернових культур, за поведінкою ластівок угадують погоду: «стеляться» ластівки над землею — буде погожа погода, можна вже сіяти овес; «бояться» ластівки землі — ще буде негода. При цьому має значення й кількість ластівок, бо ж, як відомо, «одна ластівка ще весни (погоди) не робить».

Починаючи з цього дня, діти ходили по дворах і славили прихід весни, співали закличні веснянки і носили із собою вирізаних з дерева ластівок або випечених «жайворонків».

Добрий господар обов'язково зрізав сухі гілки дерев у саду. Ця процедура проводиться не тільки для того, щоб дерева краще родили, але й щоб на цих деревах нечиста сила не селилася.

Вважалося, що свята Євдокія зберігає ключі від весняних вод, тому цього дня заносили до хати талу воду, вмивали дітей і самі вмивалися. Люди вірили – як умитися на Явдоху молоком, будеш на обличчя білим і гарним. А ще кропили водою стіни – щоб ті дихали. Давали цю воду курям, щоб добре неслися, коровам – щоб доїлися. 

Господарі вгадують у цей день майбутній урожай: якщо день сонячний — уродить пшениця, якщо ж день похмурий і небо захмарене — буде врожай на просо і гречку. Якщо в цей день хуртовина, то селяни кажуть: «Явдоха хвостом крутить — буде пізня весна!»

З Явдохи починаються і магічні весняні ігри — «веселки», «гаївки», що «допомагали» весні у її оновлювальній роботі.


День українського духу незламності!

14 березня - День українського добровольця. У цей день українці вшановують мужності та героїзму захисників незалежності, суверенітету, і територіальної цілісності України.

Відзначення Дня українського добровольця саме 14 березня обрано не випадково. Саме цього дня 2014 року з Майдану на тренувальну базу в Нових Петрівцях відправилися перші добровольці, де почали підготовку до участі в боротьбі за територіальну цілісність України.

Умій прощати

Сьогодні, 14 березня, православні християни відзначають важливе свято — Прощену неділю. Це останній день Масниці і переддень Великого посту, що розпочнеться 15 березня і триватиме до Великодня (2 травня).

Цього дня потрібно відпустити всі образи, налагодити стосунки з людьми, з якими посварилися, попросити прощення у рідних, близьких, друзів, якщо свідомо чи ненароком їх будь-коли могли образити.

Якщо у вас попросили вибачення, скажіть у відповідь: «Бог простить і я прощаю». Це потрібно для того, щоб людина увійшла у період Великого пісту із чистою душею й совістю. У Прощену неділю також добре сходити на сповідь до церкви. 

Крім того, що це багатовікова традиція наших пращурів, вчені давно довели, що вміння прощати і відпускати образи благотворно впливає на здоров’я людини.

Часто в Прощену неділю християни намагаються допомогти нужденним, пожертвувати на благодійність.

пʼятниця, 12 березня 2021 р.

Кроки Незалежності

 Продовжуємо #Кроки_Незалежності

Згадуємо 1995 рік.
1995 – НАЙКРИМІНАЛЬНІШИЙ рік 90-х. За офіційними даними в країні сталося 641,8 тисяча злочинів
Новий 1995 рік українці святкують під гуркіт канонади: вперше новорічну ніч українське небо розтинають святкові феєрверки.
1 квітня. В присутності міністра оборони США Вільяма Перрі в Україні почато демонтаж і знищення ядерного озброєння.
27 травня. На будинку Київської міської ради встановили древній герб, який повернули місту рішенням міської ради 18 квітня 1995 року, і на щоглі перед фасадом будинку Київради підняли прапор із зображенням архістратига Михаїла — небесного покровителя Києва.
У травні починається процес, який ставить формальну крапку у народженні нашої держави. На четвертому році незалежності ми нарешті починаємо отримувати синеньку «книжечку» – паспорт громадянина України.
14 липня 
під час прогулянки у ботанічному саду помирає Святійший Патріарх Київський і всієї України-Русі Володимир. У вівторок, 18 липня, під час похорону Патріарха, відбулися сутички з міліцією і підрозділом «Беркут». Кийками били всіх без розбору, пускали сльозогінний газ, не даючи можливість поховати Святійшого у Софіївському Соборі. Цей день ввійшов в історію, як «кривавий вівторок».
21 серпня. У Лондоні підписано документи про передачу Україні британської антарктичної станції «Фарадей», яку перейменували на «Академік Вернадський».
Починаючи з 17 вересня, п’ять найближчих років українські підлітки звірятимуть свої музичні смаки з «Територією А». Головною зіркою проєкту стає Юрко Юрченко. Відповідно до опитування «Мистецькі вершки року» найпомітнішою постаттю в сучасній українській музиці названа Ірина Білик.
24 вересня. Україна відхилила пропозицію президента Білорусії Олександра Лукашенка про створення митного союзу з Білорусією і Росією.
15 жовтня – вибух у Донецьку під час футбольного матчу стане хрестоматійним зразком кримінальних війн середини 90-х років.
31 жовтня рішенням Верховної Ради Україна приєдналася до Ради Європи.
3 листопада
 "АвтоЗАЗ" призупиняє поставки легкових автомобілів на внутрішній ринок, водночас починаються переговори з корейською фірмою «Daevoo». Завдяки спільному підприємству через деякий час в Україні почнуть збирати машини економ-класу – «Сенс» і «Ланос»
Під кінець року українці не уявляють своє життя без комерційних кіосків. Типовий асортимент – запаяна у вакуумну упаковку сирокопчена ковбаса, плавлений сир, шоколадні цукерки. Все здебільшого польського виробництва й невідомо якого терміну придатності. З’являються бульйонні кубики «Maggi» та «Gallina Blanca», різнокольорові густі лікери, імпортне шампанське і хімізовані розчинні напої з барвниками, які дуже часто рекламуються: «Просто додай води».