Простір для читання для українських дітей

“Перед лицем великої біди, якою є війна, хочемо створити безпечне місце, приязне і спокійне для дітей з України. Це буде простір для читання, гри і розвитку. Діти разом з батьками можуть провести тут час, розвивати свої здібності, взяти участь в креативних зустрічах і майстер-класах, які допоможуть їм адаптуватися в Кракові".

Таке звернення з'явилось в бібліотеках Кракова! Працівники філій запрошують всіх небайдужих допомогти організувати в бібліотеках "Щасливі куточки" для наших громадян, які перебувають зараз в польському місті Краків. Пропонують приносити дитячі книжки українською мовою та художні матеріали для творчості.

Щиро дякуємо нашим колегам Biblioteka.Kraków за небайдужість, дружбу,тепло,турботу, милосердя.

Адже дитинство не зупиняється з початком війни. Вдячні за можливість зробити його щасливішим!

Церковне свято: Теплого Оолекси

30 березня православні християни святкують День святого Олексія. 

За народними переказами цього дня приходить справжнє тепло, тому друга назва свята – Теплого Олекси.

Олексій народився у Римі у знатній родині. Одного разу в храмі йому привиділося, як помирає його мати. Він побажав вимолити у Бога її життя. Тому відрікся від будинку і майбутнього щасливого життя.

У вечір свого весілля він покинув отчий дім. Залишив батьків і молоду дружину. 17 років він провів у місті Едессі при храмі Пресвятої Богородиці, де щоночі молився і щодня просив милостиню.

Після того як людям відкрилося, що Алексій – чоловік Божий, вони стали почитати його. Незабаром преподобний таємно залишив місто. Доля розпорядилася так, що йому довелося повернутися в рідний дім. Але Олексій не відкрився рідним, а прикинувся простим бідним.

Батько, доброї душі людина, поселив його в сараї і наказав годувати з власного столу. Але Алексій брав лише воду і хліб. Кожну ніч він проводив у молитві. Згодом, він відчув що скоро помре і написав про своє життя.

ПРИКМЕТИ на Теплого Олексія

🔹Яка погода на Олекси – така і на Великдень буде.

🔹Якщо на теплого Олекси бджоли зроблять перший обліт – буде добрий медозбір.

🔹Тепла сонячна погода віщує урожайний рік.

🔹Гуси, що високо летять, віщують снігопади.

🔹Якщо помолитися Олексію, то багато меду буде.

🔹Якщо погода 30 березня прохолодна, то весна буде пізньою.

Мораль одна - опам'ятайтесь!

 

Церковний календар

22 березня православні відзначають свято 40 святих. 

Це свято на честь пам'яті сорока севастійських мучеників – воїнів-християн з міста Севастії, які прийняли мученицьку смерть за віру в Христа.

Ці воїни були кращими в армії давньоримського імператора Лікінія. Сам Лікінійя був жорстоким гонителем християнства. Воєначальник Агрікола зажадав від них жертву язичницьким богам. Воїни відмовилися. За це їх катували, а потім морили холодом у крижаному озері. Один нещасний не витримав тортур - і вибіг з озера погрітися. Але як тільки ступив на землю - упав замертво.

Вночі один з стражників - Аглай - побачив вінці над головами тих 39 воїнів, що все ще страждали в холодній воді. Тоді він сам роздягнувся і приєднався до своїх нових братів по вірі зі словами "І я – християнин!" Так мучеників знову стало сорок.

Сорок Севастійських мучеників - небесні покровителі усіх чоловіків, особливо воїнів і мандрівників. У цей день йдуть до церкви і ставлять 40 свічок, моляться та просять захисту від бід, хвороб, б'ючи 40 поклонів. 

Сьогодні молімося за Україною та її захисників 🇺🇦

З Днем народження, Ліно Василівно!

19 березня День народження святкує геніальна українська письменниця і поетеса Ліна Костенко. 

Її вірші завжди торкаються душі. Один з таких - "Мій перший вірш написаний в окопі", який сьогодні є дуже актуальним.

Мій перший вірш написаний в окопі, 

на тій сипкій од вибухів стіні, 

коли згубило зорі в гороскопі 

моє дитинство, вбите на війні. 

Лилась пожежі вулканічна лава. 

Горіла хата. Ніч здавалась днем. 

І захлиналась наша переправа 

через Дніпро – водою і вогнем. 

Гула земля. Сусідський плакав хлопчик. 

Хрестилась баба, і кінчався хліб. 

Двигтів отой вузесенький окопчик, 

де дві сім'ї тулились кілька діб. 

О перший біль тих не дитячих вражень, 

який він слід на серці залиша! 

Як невимовне віршами не скажеш, 

чи не німою зробиться душа?! 

Це вже було ні зайчиком, ні вовком – 

кривавий світ, обвуглена зоря! – 

а я писала мало не осколком 

великі букви, щойно з букваря, – 

той перший віршик, притулившись скраю, 

щоб присвітила поночі війна. 

Який він був, я вже не пам'ятаю. 

Снаряд упав – осипалась стіна.

Вітаємо Ліну Василівну 💐!!! Бажаємо усіх земних гараздів та мирного неба!!! 🇺🇦