Чому на Заході Різдво 25 грудня, а у нас 7 січня?

Православні і католики західного обряду святкують Різдво Христове – 25 грудня. Хоча ця дата народження Ісуса Христа – умовна. Ані в Біблії, ані в жодному документі її не знайти. То чому саме цю дату було обрано?2 5 грудня в Римській імперії традиційно відзначали одне із найважливіших свят ‒ «Непереможного Сонця». Саме тоді темрява помітно відступала, а світловий день ставав довшим. Цього дня почали відзначати день народження «Правдивого сонця» – Ісуса Христа.

Традиція святкувати Різдво 25 грудня в католиків та православних всього світу залишилася й досі. Однак роблять вони це за різними календарями. На Заході – за григоріанським, а, наприклад, в Україні, Грузії, Сербії та Росії за юліанським календарем.

Що ж розвело християн?

Дуже давно Юлій Цезар запровадив календар, практично такий самий, як сучасний, – юліанський. Здавалося все ідеально, та календар виявився не зовсім точним. Насправді, Земля робить оберт навколо Сонця на близько 12 хвилин повільніше, ніж думали давні римляни. Календар почав зміщуватися. Різдво почало помалу наближатися до весни, а Пасха до літа! За півтори тисячі років юліанський календар відстав аж на цілих 10 днів.

«Неподобство», – подумав папа Римський Григорій XIII і затіяв реформу юліанського календаря.

Папа Римський наказав деякі роки, які раніше були високосними, «вважати» невисокосними. Цим суттєво зменшив розходження ‒ до 26 секунд на рік. Щоб компенсувати відставання, він наказав навіть пропустити 10 днів. І у 1582 році одразу за 4 жовтня настало 15-е! Реформований календар назвали, звичайно, – григоріанським!

Але не всі країни перейшли на новий календар. Зокрема, українські землі, які пізніше були в Російській імперії, жили за старим юліанським. Мотиви політичні: «Католик православному не брат», – вважали в імперії.

Та під час революції Українська Народна Республіка перейшла на новий григоріанський календар. Більшовики теж запровадили його. Але не церква, яка трималася традиції та не хотіла підтримувати комуністів.

Склалася ситуація, що звичайні люди почали жити за новим стилем (григоріанським календарем), а церква продовжувала за старим (юліанським).

Неточність церковного – юліанського календаря – за роки поглибилася. Зараз вона становить аж 13 днів.

Тож, коли на юліанському (церковному) календарі настає 25 грудня, то на григоріанському, за яким ми живемо, 7 січня.

Важливий факт: перед Різдвом християни дотримуються Пилипівського посту, який є одним із найважливіших у році. Християни західного обряду завершують піст 25 грудня, а тоді зі спокійною душею відзначають Новий рік – свято співів, танців та веселощів.

Тоді як православні віряни починають постувати 28 листопада й закінчують 6 січня. І прямо посеред посту, коли необхідно духовно очиститись та підготуватись до зустрічі Різдва Христового, вони гучно святкують Новий рік. Тобто, відзначення Різдва 7 січня створює своєрідний дисонанс у релігійному житті.

Україна — одна з п’яти країн, де християни офіційно святкують Різдво двічі — 25 грудня і 7 січня (крім нас ще Білорусь, Молдова,  Еритрея та Ліван). Останнім часом українці міцніше укріпилися в тій думці, що правильніше і логічніше святкувати народження Сина Божого з усім світом, коли спочатку святкується Різдво, а за ним  - і Новий рік.