З любов'ю найріднішим

Напередодні зворушливо-ніжного свята Дня закоханих 💕 найактивніші читайлики бібліотеки власноруч створювали вітальні листівки, щоб подарувати тепло щирих дитячих сердець найдорожчим людям.

Усім закоханим...

Іноді здається, про любов написано так багато, що вже й писати нічого. Адже все вже сказали до нас, у тисячах рядків, слів, тонів, співзвучностей та ритмів. Проте це відчуття зводиться нанівець, коли справжнє кохання приходить до тебе. Бо ж у кожного любов своя, особлива, унікальна і неповторна.

Пропонуємо вам добірку літературних листівок “5 віршів про любов”. Настав час для нової надихаючої колекції віршів від визнаних майстрів. Усім любові!

Кроки Незалежності

У 2021 році Україна святкує 30-річчя Незалежності. До цієї визначної дати у повідомленнях під хештегом #Кроки_Незалежності разом згадаємо події, які творили історію України з року в рік.

1992 рік

10 січня. В Україні було введено в обіг купоно-карбованці. Для розрахунків за продовольчі та промислові товари приймались винятково купоно-карбованці; для розрахунків за послуги та інших видів платежів приймалися як рублі так і купони за курсом 1 до 1-го. Водночас, якщо на початку року буханка хліба коштувала всього 1 карбованець, то наприкінці – вже 25. За рік купоно-карбованці повністю витіснили з обігу радянські рублі. Передбачалося, що купони будуть використовуватися протягом півроку, проте вони проіснували до 1996 року.

15 січня. Депутати Верховної Ради України прийняли гімн, щоправда тільки "музичну редакцію". Слова гімну депутати спромоглися затвердити тільки через 11 років – у 2003-му.

28 січня. Після гострих дискусій народних депутатів і під тиском громадськості національний синьо-жовтий стяг Верховною Радою України затверджено Державним Прапором України. Хоча саме цей прапор став державним ще у 1917 році – в УНР.

19 лютого. Верховна Рада України 231-м голосом затвердила Тризуб як Малий герб України, назвавши його "головним елементом великого Державного герба України".

13 жовтня. Депутати Верховної Рада затвердили прем'єр-міністром генерального директора виробничого об'єднання «Південний машинобудівний завод», народного депутата України Леоніда Кучму.

1 грудня. Офіційно зареєстровано національний домен .UA

День безпечного Інтернету: не дайте себе обманути

Що поширюється швидше: правда чи брехня? Нещодавно було проведе дослідження щодо поширення правдивої та неправдивої інформації. Виявилося, що неправдива інформація поширювалася швидше. Чим оригінальнішою та емоційнішою була новина, тим охочіше ділилися нею користувачі.

Розуміючи принципи, за якими нас намагаються дезінформувати, нам буде простіше захиститися від цього.

10 базових правил, як не стати жертвою дезінформації:

 Читайте більше, ніж назву. Якщо проглягнути новину до кінця, можна виявити, що назва ніяк не пов’язана з текстом новин або ж у ній немає жодних даних, які підтверджують її правдивість.

 Завжди шукайте декілька джерел інформації. Це можуть бути ЗМІ, журналісти в соцмережах і експерти. Але обов’язково джерел має бути декілька.

 Не варто покладатися на інформацію з маловідомих сайтів. Пошукайте цю саму інформацію на перевірених, серйозних та професійних інформаційних сайтах.

 Часто вкиди йдуть від порожніх або свіжостворених акаунтів у соцмережах, або від акаунтів, що є підробками відомих медіа новин.

 Перевіряйте дату публікації. Стара новина може бути актуальною поточним подіям.

 Ніколи не плутайте факти з коментарями. Не варто повністю довіряти свідченням очевидців. Як правило, такі дописувачі не називають своє ім’я та прізвище, приховують обличчя.

 Не впевнені в інформації – не поширюйте її, щоб мимоволі не стати частиною дезінформаційного потоку.

 Довіряйте собі та прислуховуйтеся до здорового глузду. Людиною, яка думає, важко маніпулювати.

 Фотофейк. Користувачі соцмереж (а інколи навіть ЗМІ) нерідко поширюють неправдиві світлини. Для визначення правдивості фото чи інших картинок в інтернеті потрібно не більше кількох секунд. Якщо ви користуєтеся браузером Google Chrome, достатньо лише «клікнути» на підозрілу картинку правою кнопкою миші і обрати пункт «Знайти картинку в Google». Це покаже аналогічні та подібні фото. Першоджерелом варто вважати фото, що було опубліковане першим – часто воно ще й найвищої якості.

 Відеофейк.

Намагайтеся знайти повнометражне відео, а не його фрагмент чи спеціально змонтований відеоролик.

За ключовими словами знайдіть цей відеоролик на інших сайтах.

Виберіть ролик із найбільшою кількістю переглядів і почитайте під ним коментарі – високою є ймовірність того, що серед тих, хто переглянув відео, є люди, які бачили оригінал і навіть розмістили на нього посилання.

Крім того, звертайте увагу на деталі на відео – назви об’єктів, автомобільні номери, вуличні таблички. За ними часто можна визначити, про що насправді йдеться.

 І ще одна порада: завжди ставтеся скептично до будь-яких повідомлень в інтернеті, або соцмережах.

Кроки Незалежності

У 2021 році Україна святкує 30-річчя Незалежності. До цієї визначної дати ми вирішили у повідомленнях під хештегом #Кроки_Незалежності згадати разом з вами події, які творили історію України з року в рік.

1991 РІК

24 серпня 1991 року Верховна Рада Української РСР переважною більшістю голосів ухвалила Акт проголошення незалежності України та створення самостійної Української держави – України. Ця дата вважається початком відліку історії існування України як незалежної держави. Територія України стала неподільною та недоторканою. На території України набули чинності виключно Конституція і закони України.

1 грудня 1991 року відбувся Всеукраїнський референдум. У бюлетні було запитання: «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?» із двома варіантами відповіді: «Так, підтверджую» або «Ні, не підтверджую». У голосуванні взяли участь 31 891,7 тис. громадян, тобто 84,2 відсотки загальної кількості включених до списків. Із них на запитання «Так, підтверджую» відповіли 90,3 % населення.

Одночасно з референдумом 1 грудня відбулися перші в історії незалежної Української держави вибори президента України, на яких главою держави був обраний Леонід Кравчук (61,59 відсотка голосів). Другий результат на виборах президента здобув В’ячеслав Чорновіл (23,27%), а на третьому місці опинився Левко Лук’яненко (4,49%). Загалом балотувалися 6 кандидатів.

4 вересня 1991 року, вже після проголошення незалежності України, над Верховною Радою України було піднято національний синьо-жовтий прапор.

Підтримка Акту незалежності по
 регіонах першого рівня у відсотках

25 грудня 1991 року о 19-00 по центральному телебаченню востаннє виступив президент СРСР Михайло Горбачов з повідомленням, що «в силу обставин, що склались з утворенням Співдружності Незалежних Держав, я припиняю свою діяльність на посту Президента СРСР». О 19-38 на куполі Кремлівського палацу було спущено прапор Радянського Союзу, який після майже 70-ти років припинив своє існування.

Тонкий митець у малюнку самобутніх реалій

2 лютого минає 120 років від дня народження письменника, перекладача, прозаїка доби Розстріляного відродження – Валер’яна Підмогильного.

Своїм духовним наставником у відчутті слова Підмогильний вважав Михайла Коцюбинського, достойно продовжуючи розбудову української словесності. Роман «Місто» В.Підмогильного визнано однією із знакових книг століття.

Потужна літературна та видавнича діяльність сприяли популярності та авторитету Валер’яна Підмогильного. 8 грудня 1934-го НКВДисти заарештували письменника за начебто «участь у терористичній організації, яка мала на меті терор проти керівників партії». На допитах Підмогильний не визнавав себе винним.

У березні 1935-го його засудили на десять років позбавлення волі. Покарання відбував у таборі особливого призначення, продовжуючи писати. 3 листопада 1937-го Валер’яна Підмогильного разом з понад тисячею інших українських політичних в’язнів розстріляли в урочищі Сандармох (Республіка Карелія). Йому було 36 років.

Так радянська влада відсвяткувала 20-річчя Жовтневого перевороту.

Пропонуємо вам ознайомитися з деякими книгами Валер'яна Підмогильного, які посідають чинне місце у його літературній спадщині.

Роман «Місто», завершений у 1927 році, став першим урбаністичним твором в українській літературі з новими героями, проблематикою та манерою оповіді. В ньому автор описав молодь, яка на початку 1920-х років тисячами потягнулася з сіл, щоб завоювати та зробити своїм українське місто. Письменник показує бажання молодих селян «вийти в люди», аналізує їхню психологію, розповідає про конфлікт, який розгоряється між людьми з різними світоглядами. Після масових репресій інтелігенції 1930-х років, під які потрапив також і Валер’ян Підмогильний, роман «Місто», як і інші твори письменника, був заборонений до 1989 року.

У 1929 році Підмогильний завершує роман «Невеличка драма». Головна героїня Марта Висоцька, як і герої роману «Місто», переїздить із села до мегаполісу. Але там вона нікому непотрібна зі своїм романтичним мрійництвом. Суспільство, що поклало собі за ідеал лише досягнення науково-технічного прогресу, усе менше зважає на людину. Її духовність, за думкою системи, лише гальмуватиме динамічний розвиток унітарної держави. І ще один важливий контекст роману, який, звісно, тоталітарна влада не могла пробачити письменнику.

“Повість без назви” — найдивовижніший твір Валер’яна Підмогильного (1901—1937). Головний герой­ розшукує у величезному місті чарівну незнайомку, котру мимохідь побачив серед вуличного натовпу­ і в яку пристрасно закохався. Ця жінка стає його мрією, спонукає переосмислити все своє життя, переоцінити власні ідеали, заново осягнути себе і цінність людського існування. Читача вражає щирість роздумів і точність слова письменника. До збірки входять також ранні оповідання автора. Наведені твори зберігають свою цінність і сьогодні. Вони спов­нені людяності, допомагають глибше зрозуміти себе і наш час.

Згадаймо юність, що згоріла в Крутах

Бій під Крутами посідає одне із чільних місць в історії української держави. На довгі роки він став одним із символів боротьби українського народу за свободу і незалежність.

29 січня працівники бібліотеки провели для учнів 8-го класу ліцею «Білоцерківський колегіум» історико-патріотичний екскурс «Згадаймо юність, що згоріла в Крутах». Захід присвячений славним синам нашого народу , що в розквіті своїх духовних і фізичних сил віддали молодість і найдорожче, що є у людини – життя за свободу і незалежність України.

Учні колегіуму переглянули уривок із фільму «Крути-1918» та поринули у вир подій 1918 року – знакового в історії України. Слухачі долучились до діалогу з бібліотекарем Юлією Харченко, висловили власні міркування про ті події та провели паралелі між подіями 1918го року та нинішньою війною на Сході України. Присутні мали змогу познайомитись із книгами запропонованої тематики.

На гостини до першокласників

У цей чудовий зимовий день до 1-А класу СПМШ №16 завітала бібліотекар Галина Чередник. Вона познайомила учнів з новинками дитячої літератури, які поповнили фонд бібліотеки сімейного читання. Діти з цікавістю слухали про різноманітні журнали, а ще дізналися, що сьогодні дитячому журналу "Пізнайко" виповнилося 25 років!

Першокласники ділилися враженнями про прочитані книжечки та задавали бібліотекарю безліч запитань.

Весело і пізнавально збіг час з дотепними і позитивними читайликами.

Леонід Каденюк: у космосі найбільше вражає невагомість

28 січня виповнилося б 70 років від дня народження Леоніда Костянтиновича Каденюка (1951–2018), українського льотчика-випробувача, першого космонавта незалежної України, Героя України.

Щоб потрапити до льотного училища, Каденюку довелось дописати собі один рік. Туди приймали з 17 років, а йому було ще 16.

Якщо порахувати загальну кількість часу, який космонавт провів у небі, цей показник перевищить 2 400 годин. Тобто, Каденюк відпрацював у небі 100 повних діб без посадки.

Цікаво, що за тиждень до старту, аби запобігти інфекційним захворюванням, для екіпажу, з яким з Каденюком летів у космос, було введено особливий режим. Він передбачав виключення можливості перебування астронавтів у громадських місцях та будь-яких сторонніх контактів.

Для сигналу пробудження під час польоту на "Колумбії" Каденюк обрав Гімн України, який прозвучав у космосі двічі. Також під час цього польоту вперше у космосі побували герб і прапор України. Також Каденюк взяв у космос портрет Тараса Шевченка та "Кобзар", який він згодом подарував Національному музею Тараса Шевченка в Каневі.

Багаторазовий транспортний космічний корабель NASA "Колумбія", на якому літав Каденюк, використовувався для зйомок американського фільму "Армагедон" (1998 року).

Перший космонавт незалежної України якось сказав, що всім членам екіпажу "Колумбії" він подарував вишиті хрестиком українські сорочки і астронавти в них сфотографувалися, а ще їм дуже подобалися українські пісні.

Помер Леонід Каденюк від раптового серцевого нападу у віці 67 років

Цікаві факти про Антарктиду

Що ми знаємо про Антарктиду? Ну, хіба що там холодно і вона знаходиться на самісінькому південному полюсі.

Сьогодні, у День відкриття Антарктиди, хочемо навести вам найбільш цікаві факти про цей льодовий материк.

Антарктида - континент у Південній півкулі навколо географічного південного полюса, який охоплює приблизно 10% суходолу Землі.

Шостий найпівденніший материк Земної кулі було відкрито пізніше за всі інші і довго не був досліджений через наднизькі температури.

Антарктида, площа якої становить 13 мільйонів 661 тисяч кілометрів, не належить жодній країні світу.

Слово «Антарктида» означає «протележний Арктиці».

В Антарктида не живуть білі ведмеді - для них тут дуже холодно. Континент населяють лише пінгвіни .

Антарктида – найсухіший, найвітряніший і найхолодніший континент. Найнижча температура в цих місцях була зафіксована в 2010 році, як найнижча у світі: -92 ° C.

Найвища коли-небудь зареєстрована температура в Антарктиді становила 14,5 °C.

Швидкість вітру в деяких місцях Антарктиди може досягати 320 км /год.

У деяких районах Сухих долин Мак-Мердо (непокрита льодом частина Антарктиди) не було ні дощу, ні снігу останні 2 млн років.

Льодовиковий щит Антарктиди лежить вже приблизно 40 мільйонів років. Середня товщина льоду становить приблизно 1,6 км.

 Тут є свій прапор (білий континент на блакитному тлі) – але ні інституту громадянства, ні уряду немає, так як немає постійного населення.

На континенті знаходиться близько 90% льоду всієї Землі. Це 75% прісної води усього світу.

Тут немає часових поясів. Оскільки Антарктида в основному ненаселена та знаходиться під міжнародним управлінням, континент офіційно не розділений на часові пояси. Дослідні станції вибирають, до якого часового поясу прив'язуватися: країні, яка їх фінансує, або країні, географічно найближчій до їх бази.

Сьогодні продовжується освоєння та вивчення Антарктиди. Тридцять країн, зокрема й Україна, розбили там свої постійно діючі бази, де дослідницькі групи цілий рік проводять метеорологічні та геологічні дослідження. «Білий континент» залишається країною загадок, де ще багато що належить відкрити.