Бібліотека - територія спілкування

Канікули - це прекрасна можливість для школярів цікаво провести час. Тож не дарма тиждень дитячого читання припадає на пору весняних канікул. У цей час читацька активність дітей зростає. 

Таких енергійних підлітків об'єднав новостворений клуб за інтересами "Букленд". Відбулися перші організаційні заняття, на яких діти познайомились та поділились враженнями про прочитані книги. 

Членів клубу єднають спільні інтереси, любов до книг та читання. У свою чергу бібліотекарі намагаються створити атмосферу любові та домашнього затишку, щоб нашим відвідувачам хотілося ще і ще завітати до нас.

Лікуємося травами

7 квітня відзначається Всесвітній день здоров'я. До цього дня працівники бібліотеки сімейного читання організували для членів клубу "Серпанок"  зустріч з фахівцем альтернативної медицини, очільницею білоцерківської фітоздравниці "Зелена планета" Аліною Пастовенською. Вона розповіла учасникам заходу про профілактичний та лікувальний вплив трав на організм людини, які рослини слід вживати при тій чи іншій хворобі, як правильно збирати та зберігати лікарські трави. 

Дуже цікавою була інформація про рослини, які є природніми антисептиками, імуномоделяторами та  гепатопротекторами. Пані Аліна порадила саме цієї весняної пори, яка дарує нам чудову вітамінну зелень, додавати свіжі різноманітні трави до свого харчового раціону. Відвідувачі отримали відповідь на численні запитання, мали змогу виміряти рівень цукру в крові, придбати фіто чаї  та трав'яні настоянки.

Кращі читачі бібліотеки

Сьогодні у рамках Тижня дитячого читання у бібліотеці відбувся БібліоОскар "Кращі читачі бібліотеки". Неймовірна, загадково-чарівна атмосфера читального залу наповнилася дитячим галасом. Найпопулярніші книги, які були прочитані нашими читачами, були представлені на виставці "Книги з формуляра". Бібліотекар Юля Харченко назвала кращих серед кращих читачів абоненту 5-9 класів.

Бібліотекар Галина Чередник розповіла про маленьких розумників молодшого відділу. Діти розповідали про себе, свої захоплення, улюблені книги та чим займаються у вільний від уроків час. Виявилося, що діти не тільки багато читають, а ще й гарно малюють, грають у шахи, співають, роблять поробки, грають на гітарі. На заході прозвучали дитячі вірші та гуморески. За свої старання кожна дитина отримала відзнаку "Кращий читач бібліотеки". А яке свято без солодощів? Під час чаювання юні книголюби знайомилися один з одним і весело спілкувалися про прочитані книги.

Я мріяла, що в Україні мене почують

4 квітня 1953 року народилася оперна і блюзова американська співачка українського походження, популярна виконавиця українських народних пісень – Квітка Цісик.

До 70-річного ювілею співачки у бібліотеці пройшов вечір пам’яті «Я мріяла, що в Україні мене почують». Згадати легендарну українку та насолодитися її неповторним співом у читальній залі бібліотеки зібралися члени клубу «Сузір’я». Бібліотекарка Світлана Могорит розповіла про цікаві факти з життя співачки, її непростий шлях до успіху та про родину, яка на чужині зуміла зберегти любов до української мови і пісні.

Розповідь супроводжувалася показом фотослайдів та відеозаписів інтерв’ю з Квіткою Цісик. Та найбільше емоцій та захоплення викликали відомі пісні у її виконанні: «Два кольори», «Я піду в далекі гори», «Журавлі», «Де ти тепер». Також Світлана Василівна порекомендувала книгу Романа Горака «Журавлі відлетіли…», яка містить есеї про Квітку Цісик та її рід.

Квітка Цісик прожила коротке, але наповнене любов’ю до України життя. Спів для неї був, як повітря, можливість виговоритися, відмолитися піснями за Україну.

Літературні задоволення та відкриття

Триває Тиждень дитячого читання і маленькі книголюби знову поспішають до бібліотеки. Все починається з дитинства і любов до книги теж. Важливо, щоб до рук малюка потрапила книжка, яка викличе захоплення та інтерес, бажання читати й знати більше і більше.

Сьогодні в бібліотеці для юних читачів було створено book-локацію "Літературні задоволення та відкриття". Бібліотекарка Зоя Чутковська розповіла малюкам про різноманіття народних і авторських казок. Та найбурхливіші емоції подарував малюкам перегляд вистави про хоробре зайчення. Малюки так щиро співпереживали маленькому беззахисному зайчику, що ледь не усунули його кривдників фізично. Але все скінчилося добре. І задоволена усміхнена малеча обіцяла прийти знову. Чекаємо!

Зруйнована культурна спадщина Київщини

З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну, Київська область одна з перших прийняла на себе удар загарбників. Ворог ішов на українську столицю, несучи смерть і руйнування мирних міст і сіл. У перші місяці війни від обстрілів постраждав і культурний фонд Києва та області – центри дозвілля, бібліотеки, будинки культури, кінотеатри, заклади мистецької освіти, музеї, храми тощо.

До річниці визволення столичного регіону від окупантів у бібліотеці пройшла година незламності «Зруйнована культурна спадщина Київщини». Бібліотекарка Світлана Могорит розповіла присутнім на заході про деякі знищені об’єкти інфраструктури, які представляли історичне минуле нашої країни.

• 27 лютого 2022 року росіяни знищили Історико-краєзнавчий музей в Іванкові, у якому зберігалися картини відомої художниці Марії Примаченко.

• 2 березня 2022 року зазнав суттєвих ушкоджень краєзнавчий музей та бібліотека у Бородянці. Серед знищених експонатів була унікальна колекція ляльок – діорама «Весілля», яка входила до книги рекордів України.

• Георгіївський храм у Заворичах Броварського району на Київщині пережив дві світові війни, але дощенту згорів від обстрілів російських військ. 7 березня 2022 року окупанти ударом артилерії знищили старовинну дерев’яну святиню.

• 15 березня 2022 року російська армія ракетами обстріляла київський мікрорайон Лук’янівка. Вибуховою хвилею було пошкоджено будівлю Київської малої опери, яка має статус памʼятки історії та архітектури Києва.

• Під час окупації російські військові пошкодили приміщення Музею ткацтва в Обуховичах Вишгородського району. Частину унікальних експонатів знищили, а деякі викрали під час відступу.

Світлана Василівна зазначила, що такі цілеспрямовані атаки, а також спалення українських книжок, незаконне вивезення культурних цінностей, архівних документів, позбавлення українців доступу до культурної спадщини, русифікація окупованих територій є ознаками культурного геноциду України. Визволення Київської області стало символом нескореності та віри у перемогу у війні проти російських загарбників.

Наша книжечка дитяча - вірна подружка дітей

3 квітня у бібліотеці відкрився Всеукраїнський тиждень дитячого читання. Цього року він проходить під гаслом «Читайте з нами українське».

З нагоди відкриття Тижня до бібліотеки завітали маленькі читайлики, учні 1-Д класу спеціалізована природничо-математична школа І-ІІІ ступенів № 16. Для них працівники молодшого відділу бібліотеки  провели екскурсію, познайомили з книгами, представлених на виставці "Наша книжечка дитяча - вірна подружка дітей", пограли з першокласниками в рухливі ігри та показали лялькову виставу "Хоробрий зайчик".

Діти були у захваті від знайомства з бібліотекою та  великої кількості різноманітних, яскравих дитячих книг, які вони пообіцяли обов'язково прочитати.

Людина, яка змогла стати вільною

3 квітня виповнюється 105 років від дня народження Олеся Гончара – українськиого письменника, літературного критика, громадського діяча. Він – перший лауреат премії імені Тараса Шевченка (9 березня 1962), голова Спілки письменників України (1959–1971), академік НАН України (1978).

«Прапороносці» – лірико-філософський роман-реквієм, трилогія про події Другої світової війни. Роман написаний в 1946-1948 роках і складається з частин: «Альпи» (1946), «Голубий Дунай» (1947), «Злата Прага» (1948). Вперше опублікований в журналі «Вітчизна», згодом – окремим виданням.

«Тронка» Олеся Гончара – сюжетно насичений роман у новелах, в якому автор змальовує життя простих людей, їхні радощі і страждання. Наскрізною ідеєю у творі є ідея перемоги любові і простого земного щастя над жахіттями руйнації, які несе війна. Твір складається з дванадцяти новел, кожна з яких являє собою завершений художній твір. Усі новели пов'язані спільною проблемою, загальним романтично-реалістичним ключем викладу, героями, що діють здебільшого в кількох новелах.

«Собор» – філософський роман, у центрі твору – проблема духовності сучасної людини, а точніше – проблема духовності сучасного українця. Тому вона тісно пов’язана з проблемами батьків і дітей, наступності поколінь, збереження історичної пам’яті та національної гідності, національного нігілізму, відступництва від свого народу. Роман складається з багатьох розділів, у кожному з яких розповідається про одного із героїв. Та всіх їх об’єднує образ собору, який є епіцентром подій, що розгортаються навколо. Його можна назвати головним персонажем роману. Він став справжнім художнім відкриттям Олеся Гончара, сприйнявся як болюче попередження для всіх українців. Саме через цей образ автора так гостро критикували, а твір заборонявся довгий час…

Повість «Бригантина» написана у 1970-1972 рр., і це дуже відчутно. Дія відбувається в школі для неповнолітніх правопорушників, та, коли автор починає розповідати читачу історії Василька Гаркавенка, Бугра, Гени чи того ж Порфира Кульбаки, виявляється, що вони такі ж, як і наші сучасні діти зі звичайнісіньких загальноосвітніх шкіл. Дитячі мрії, бажання мати маму й тата, дружба й зрада, любов і ненависть, працелюбство й лінощі - усе це оживає перед нами на сторінках книги. Головний герой увесь зітканий із протиріч: працелюбний і разом із тим лінивий, із загостреним до жорстокості почуттям справедливості до людей і безмежно закоханий у природу й звірів - загалом милий звичайний недолюблений хлопчик. Колоритні образи вчителів - не заскорузлих, не запліснявілих у своїх принципах, бо такі не принесуть користі в роботі зі зболілими душами своїх вихованців. Веселі і разом із тим сповнені болю, трохи наївні дитячі колишні пустощі, описані чудовою мовою - це ж прекрасно...

«Берег любові». Дія в романі розгортається на півдні України. В центрі розповіді ­– доля старого майстра вузлов'яза з вітрильника «Оріон» (існує реальне вітрильне судно «Товариш») Андрона Ягнича, його юної племінниці медсестри Інни Ягнич, історія її любові. Життя на сторінках «Берега любові» постає хоч і в романтичному осяянні, але корені його земні, реальні. Починаючи від невтішної картини запалу хлібів, крилатого лету «Оріона», монументальних образів Ягнича й Чередниченка, світлої, золотистої постаті Інни й до трагедії сім'ї Веремієнків — все це взято з реального буття степовиків, котрі пізнають у романі і свої краї (Кураївка нагадує Чулаківку в пониззі Дніпра), і своїх земляків.

Твори Гончара перекладали 67 мовами, а Біографічний центр у Кембриджі визнав письменника "Всесвітнім інтелектуалом 1992–1993 років". 2016 Український інститут національної пам’яті вніс Гончара у перелік проєкту "Незламні". Це 15 видатних людей, які пережили 1932–1933, – ті, кого не зламав Голодомор.

І боюсь, і молюсь, сподіваюсь, і вірю, і плачу

Так охарактеризувала свій життєвий і творчий шлях відома українська поетеса, наша землячка Галина Калюжна. Їй виповнилося б 65 років. На жаль, доля відміряла Галині Михайлівні неповних 53 роки.

Народилася Галина Калюжна 3 квітня 1958 року в місті Біла Церква. Вірші почала друкувати на сторінках періодичних видань ще зі шкільних років. У 1975 році дев'ятикласницею прийшла в літературне об'єднання «Заспів» при білоцерківській міськрайонній газеті. Того ж року дебютувала віршем «Зацвів чагарник посивілий». 

У 1977 році закінчила середню школу № 3 і вступила до Вінницького педагогічного інституту, після закінчення якого з відзнакою повернулася в рідне місто філологом.  Згодом отримала звання «Вчитель-методист», «Відмінник освіти України», «Вчитель року». Головним покликанням своїм вважала навчання дітей рідної мови і літератури, а віршування – станом душі. Її поезія – це Слово, Живопис і Музика водначас. Тому не дивно, що більше 30 текстів Галини Калюжної покладено на музику, переважна більшість Павлом Дворським.

До ювілею поетеси працівники бібліотеки сімейного читання (б-р Олександрійський, 125) підготували вечір пам’яті «Не відлітай! Такий тривожний час…». На зустріч з поціновувачами творчості поетеси була запрошена наша колега Ганна Нагорна, яка була другом талановитої родини Олега Орача і Галини Калюжної. Ганна Григорівна поділилася з присутніми своїми спогадами про перше знайомство, про цікаві факти із життя Галини Михайлівни, про її сумні і трагічні роки тяжкої невиліковної хвороби. Більш детально пані Ганна розповіла про співпрацю

Галини Калюжної і Павла Дворського, результатом якої стало написання прекрасних пісень. На заході прозвучали відеозаписи найбільш відомих: «Наша розмова довга», «Не відлітай», «Не забудь мене», «Ночі кохання» та  вірші поетеси у виконанні бібліотекарів Юлії Харченко, Світлани Могорит, Зої Чутковської.

Мойого серця шепіт,

волання і моління

до Господа, до Бога,

до потаєнних сфер:

не дайте нам розлуки,

даруйте нам спасіння…

Щирий сміх продовжує життя

Сьогодні у нас мало приводів для веселощів. Але між тривожних новин ми знаходимо хвилини для радості.

Напередодні  Дня сміху у читальній залі бібліотеки зібралися читачі старшого покоління - члени клубу "Серпанок", щоб весело провести час, відволіктися від сумних думок та буденної метушні. Жартівливі пісні та дотепні гуморески піднімали усім настрій, а міні-вистава "У кабінеті лікаря" викликала у присутніх бурхливі оплески і щирий сміх.