Перша зустріч: Нові книги в бібліотеці

У бібліотеці відбувся яскравий і очікуваний захід – День нової книги "Дегустація літературних новинок", який зібрав як постійних читачів, так і нових відвідувачів. Цей захід став справжнім святом для всіх любителів літератури, адже кожен міг знайти щось цікаве серед широкого вибору нових надходжень.

З самого ранку в бібліотеці панувала особлива атмосфера: полиці були прикрашені новими книгами, які нещодавно поповнили фонди закладу. Серед новинок були як сучасні бестселери, так і літературні перлини, що вже здобули визнання у всьому світі. Усі книги були розділені за жанрами, що допомагало читачам легше орієнтуватися та знаходити те, що їх цікавить.

Захід розпочався з презентації нових видань, підготовленої бібліотекарями. Вони розповіли про кожну книгу, відзначивши її особливості, стиль автора, та поділилися враженнями від прочитаного. Серед нових надходжень були і художні твори, і наукова література, і книги для дітей, що робило вибір справді різноманітним.

Особливої уваги заслуговували книги українських авторів, які вже встигли завоювати популярність у літературному середовищі. Бібліотекарі підкреслили важливість підтримки національної літератури та заохочення читання творів, які розкривають багатство української культури та мови.

Під час заходу відвідувачі мали змогу не лише ознайомитися з новинками, а й взяти участь у літературній вікторині, присвяченій книгам, що були представлені.

Особливо приємним моментом стало те, що кожен відвідувач міг взяти додому одну з нових книг, що найбільше сподобалася, аби насолодитися читанням у затишній атмосфері. Цей день ще раз довів, що книга залишається незамінним джерелом знань і натхнення, а бібліотека – місцем, де завжди раді всім, хто любить читати.

День нової книги став чудовою можливістю для відвідувачів познайомитися з сучасною літературою, розширити свій кругозір та відкрити для себе нових авторів. Бібліотека продовжує виконувати важливу роль у культурному житті громади, підтримуючи інтерес до читання та залучаючи нових шанувальників книги.

Вам, Героям, слава!

29 серпня, в День пам'яті захисників України, біля бібліотеки відбулася патріотична акція під назвою "Вам, Героям, слава". Ця ініціатива має на меті вшанувати пам'ять тих, хто віддав своє життя, захищаючи нашу державу від ворога. У рамках заходу оформлена книжкова виставка під назвою "Україна – країна героїв", на якій представлені книги, що розповідають про героїчні подвиги українських воїнів, їхні долі та незламний дух боротьби за незалежність. Кожна книга є своєрідним спогадом про людей, які поклали своє життя заради миру та свободи.

Особливий символічний акцент надають соняхи, розміщені поруч із виставкою. Вони символізують пам'ять про Іловайськ, один із найбільш трагічних епізодів війни на сході України.

Цією акцією бібліотекарі намагалися привернути увагу перехожих до важливості цього дня, єдності та підтримки одне одного в складні часи, а також до вшанування пам'яті тих, хто віддав найцінніше заради нашого майбутнього.

У мирі й злагоді живи, Україно!

Щороку 24 серпня Україна святкує День Незалежності. Це особливий день, коли ми згадуємо про те, як важливо мати свою власну державу, в якій люди живуть у мирі, свободі та злагоді.

Традиційно до цього дня у бібліотеці-філії №4 сімейного читання відбулося свято рідної країни під назвою «У мирі й злагоді живи, Україно!» Захід став чудовою нагодою для малечі детальніше познайомитися з історією рідної країни та відчути гордість за неї.

Учасників заходу зацікавила розповідь про історію виникнення Дня Незалежності. Читайлики дізнавалися, що саме символізує це свято та чому воно є важливим для кожного українця.

Діти брали активну участь у різноманітних іграх та конкурсах. Захопливим моментом стала вікторина, під час якої присутні відповідали на запитання, демонструючи свої знання з історії рідної країни.

Відгадування зашифрованих назв міст стало справжнім випробуванням для юних розумників, а складання з пазлів карти України не залишило нікого байдужим. Під час гри «Правда чи ні?» юні учасники мали можливість проявити свої логічні здібності, відгадуючи, що правда, а що вигадка з наведених фактів про країну.

На завершення свята всі разом заспівали гімн України, що стало символічним підсумком заходу, підкресливши єдність та любов до своєї країни.

Шлях до Незалежності: Історія, культура, сучасність

Віртуальна книжкова виставка, присвячена Дню Незалежності України, покликана ознайомити відвідувачів із ключовими подіями в історії України, видатними особистостями, які боролися за незалежність, культурними надбаннями та сучасним українським мистецтвом.

ІСТОРІЯ БОРОТЬБИ ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ

«Історія України-Русі» М. Грушевський: Важливе історичне дослідження, яке охоплює період від найдавніших часів до середньовіччя. Ця книга дає змогу зрозуміти витоки української державності. Писалася з перервами протягом 1895—1933 років. Справила вплив на формування української історіографії новітнього часу.

«Чорний Ворон» В. Шкляр: Роман про події українського визвольного руху в 1920-х роках. Ця книга відображає незламний дух українського народу у боротьбі за свою незалежність.

«Історія січових стрільців 1917-1919 рр. Воєнно-історичний а нарис». В. Кучабський, М. Безручка 

Книга яскраво і самобутньо відтворює славний бойовий шлях українських січових стрільців, їх справжню роль у бурхливих подіях в Україні початку XX століття.

КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА УКРАЇНИ

«Кобзар» Тарас Шевченко: Збірка поезій, яка стала символом українського національного відродження. Шевченко є не тільки поетом, але й символом української ідентичності.

«Захар Беркут» Іван Франко: Історична повість про боротьбу українського народу проти іноземних загарбників, яка відображає силу та єдність української громади.

«Енеїда» Іван Котляревський: Перша епічна поема українською мовою, яка поєднує в собі гумор, сатиру і глибоку любов до української культури. «Енеїду» сміливо можна назвати своєрідною енциклопедією українського побуту кінця ХVІІІ — початку ХІХ століття.

СУЧАСНА УКРАЇНА: ПОГЛЯД У МАЙБУТНЄ

«Ворошиловград» Сергій Жадан: Роман про сучасну Україну, її виклики та пошуки національної ідентичності. Ця книга показує, як минуле впливає на сучасність і формує майбутнє країни.

«Доця» Тамари Горіха Зерня: Книга про війну на сході України та її вплив на людей. Це розповідь про силу духу, боротьбу за виживання та надію на краще.

«Справа Василя Стуса» В. Кіпіані — це книга-дослідження, присвячена життю та діяльності Василя Стуса, видатного українського поета та дисидента, який боровся проти радянської системи і став символом боротьби за свободу слова і національну незалежність України.

ОСОБИСТОСТІ, ЩО ЗМІНИЛИ ХІД ІСТОРІЇ

«100 важливих постатей України» Юрій Сорока: Книга «100 важливих постатей України» ясно дає зрозуміти, що не тільки боротьба за свободу і державність визначала хід історії країни. Україна подарувала світові багато талановитих людей — фізиків, мислителів, архітекторів, мікробіологів, письменників, багато хто з читачів відкриє тут для себе нові імена або більше дізнається про тих, про кого чув уже раніше.

«Степан Бандера: людина і міф»: Документальна розвідка знайомить з біографією видатного провідника українського націоналістичного руху Степана Бандери. Доповнена низкою документів і публіцистичних статей, присвячених цій довго замовчуваній постаті в історії українського державотворення.

«Леся Українка: Життя і творчість» Олена Апанович: Документально-художня книга Анатолія Костенка створена на основі величезного мемуарного та архівного матеріалу, написана живою мовою, крок за кроком розкриває таємничий образ однієї з найталановитіших поетес в українській літературі.

Читайте ці та інші книги, щоб більше дізнаватися про історію та культуру своєї країни, адже знання минулого допомагає краще зрозуміти сучасність і створювати майбутнє.

Прапор України повіває, синьо-жовтим златом сяє

У бібліотеці відбулася патріотична година для дітей, присвячена Дню прапора України під назвою "Наш прапор – наша сила", на якому маленькі читачі мали змогу дізнатися більше про один із найважливіших символів держави.

Працівники бібліотеки розпочали зустріч із розповіді про історію українського прапора, його значення для народу та місце в історії країни. Вони пояснили, що синьо-жовті кольори символізують мирне небо та пшеничні лани, які здавна є символом добробуту української нації. А ще діти ознайомилися з цікавими та дивовижними прапорами світу, з їх унікальними історіями та значеннями. Учасники заходу дізналися, коли і в яких випадках в Україні піднімають прапор. 

Діти активно ділилися своїми знаннями та враженнями, розповідаючи про важливі моменти, коли прапор є символом гордості та національної єдності. Одним з таких подій є Олімпійські ігри. Бібліотекарки підготували презентацію, в якій показали чемпіонів Олімпійських ігор 2024 року. Відзначили, що на п'єдесталі перемоги вони стояли з українським прапором, демонструючи всьому світу силу та відвагу нашої нації.

Незабутнім моментом свята став пісенний виступ Ніколь, вихованки школи мистецтв №2, яка проникливо виконала патріотичну пісню.

На згадку про  цей важливий день усі діти отримали в подарунок маленькі прапорці, як символ гордості за свою країну.

Такі патріотичні заходи допомагають виховувати в молодому поколінні любов до Батьківщини та повагу до її символів, адже саме з таких маленьких кроків починається велика національна свідомість.

Магія слова Сергія Жадана

У бібліотеці відбувся День інформації «Я себе почуваю, як ріка, яка пливе проти власної течії…», присвячений 50-річному ювілею одного з найвидатніших українських письменників сучасності Сергія Жадана.

Цього дня відвідувачі бібліотеки мали змогу ознайомитися з життям і творчістю ювіляра, який народився 23 серпня 1974 року в місті Старобільськ Луганської області. Виріс у регіоні, що згодом став епіцентром суспільно-політичних подій, які глибоко вплинули на його письменницьку діяльність.

Літературний дебют Жадана відбувся в середині 1990-х років. Його перші вірші та проза швидко здобули визнання завдяки своєму унікальному стилю, який поєднував елементи постмодернізму, соціальної критики та глибокої індивідуальності. Збірка поезій "Цитатник" (1995) та роман "Депеш Мод" (2004) стали першими великими успіхами на його творчому шляху.

У рамках Дня інформації в бібліотеці оформлена книжкова виставка під назвою «Магія слова Сергія Жадана». Відвідувачі можуть переглянути найвідоміші твори письменника, серед яких його поетичні збірки, романи та есеї. Особливу увагу привертають книги, що розкривають теми війни, переселенців та сучасних викликів українського суспільства, які автор талановито описує у своїх книгах. На виставці представлені такі знакові твори, як «Ворошиловград», «Інтернат», «Життя Марії», «Псалом авіації», «Список кораблів» та інші.

Читачі ділилися своїми враженнями від прози та поезії ювіляра, наголошуючи на глибині та актуальності тем, що поширюються в його книгах, зокрема в контексті сучасних подій в Україні.

Творчість Сергія Жадана перекладена на багато мов світу, що свідчить про його міжнародне визнання. Він є лауреатом численних літературних премій, серед яких Премія імені Йозефа Конрада, Премія Василя Стуса та багато інших. У 2015 році його було номіновано на Нобелівську премію з літератури.

Історики України - ювіляри

У 2024 році в Україні відзначаються ювілеї кількох видатних істориків, чиї внески у розвиток національної науки та культури є неоціненними. Ці науковці не лише досліджували минуле України, але й сприяли формуванню національної ідентичності, поширенню історичних знань серед широких верств населення та підвищенню престижу української історичної науки на міжнародній арені.

Антонович Володимир Боніфатійович – 190 років

Володимир Антонович (1834-1908) – видатний український історик, археолог, етнограф та громадський діяч, який відіграв ключову роль у формуванні української національної історіографії. Був одним із засновників Київської школи істориків, його наукові праці стали основою для багатьох наступних досліджень української історії.

Володимир Боніфатійович приділяв увагу й історії розвитку культури, займався етнографічними дослідами. З-під його пера вийшло кілька робіт, присвячених цьому питанню. Одним із перших він висунув концепцію споконвічності української самобутності. Запровадив у науковий обіг термін «Україна-Русь», який активно використовував у своїх працях найвидатніший учень Володимира Антоновича – історик Михайло Грушевський.

Володимир Антонович залишив по собі величезний науковий спадок – понад 300 праць з історії, археології та етнографії України.

Антонович В. Історичні постаті України : історичні нариси / Володимир Антонович. – К. : Центр навчальної літератури, 2022 . – 376 с.

До збірника увійшли життєписи українських національних героїв — гетьманів Д. Вишневецького, П. Сагайдачного, Б. Хмельницького, П. Дорошенка, І. Мазепи, П. Полуботка, П. Орлика, написані відомими вітчизняними і зарубіжними письменниками й істориками. У їхніх працях використано багаті матеріали, які зберігаються в бібліотеках та архівах Лондона, Парижа, Відня, Дрездена, Берліна, Стокгольма, Риму, Стамбула, в приватних колекціях. Вони відкривають чимало присипаних пилом забуття фактів, які дають можливість не під усталеним кутом зору поглянути на вітчизняну історію.

Книжка розрахована на студентську молодь, викладачів шкіл і вузів, масового читача, не байдужого до історії України.

Антонович В. Коротка історія Козаччини / Володимир Антонович ; з іл. і картою України. – К. : Центр навчальної літератури, 2019. – 158 с.

«Коротка історія Козаччини» — оригінальний, самобутній твір визначного українського історика В.Б. Антоновича, створений на багатому фактичному матеріалі, надзвичайно захоплююча. На її сторінках оживає сива давнина — історія славного козацтва, Запорозької Січі, що була душею визвольної боротьби українського народу у XVI–XVII століттях.

Розрахована на широке коло читачів.

Антонович В. Про козацькі часи на Україні / Володимир Антонович. – К. : Центр навчальної літератури, 2019. – 240 с.

Ця книга захоплююча, яскрава розповідь про славетну історію Запорозької Січі – од витоків і до злочинного зруйнування її російським царатом.

Незвичайна історія створення книги. Професор Київського університету В. Б. Антонович (1834-1908) потай від властей викладав студентам протягом 1895 - 1896 навчального року історію козаччини.

Зачаровані слухачі детально законспектували блискучі лекції історика, і згодом рукопис, відредагований О. Кониським, вийшов друком подалі від злого ока російської цензури у Чернівцях (1897) та в Коломиї (1912). 

Брайчевський Михайло Юліанович – 100 років

Михайло Брайчевський (1924-2001) – провідний український історик, археолог, громадський діяч, хранитель історико-архітектурних пам’яток Києва, автор низки науково-дослідницьких праць з історії України. Він – почесний професор Національного університету «Києво-Могилянська академія». Лауреат премії ім. М. Грушевського та премії Фундації Омеляна і Тетяни Антоновичів. Член Української вільної академії наук (США) та Наукового товариства імені Шевченка. Заслужений діяч науки і техніки України. Голова Київського осередку Українського історичного товариства ім. М. Грушевського. Засновник Товариства охорони пам'яток історії та культури України. Брайчевський також відомий своєю активною громадянською позицією, зокрема участю в дисидентському русі.

Він активно досліджував питання пізньосередньовічної історії, розробляв проблему використання кібернетики в археології. Чимало його праць присвячено різноманітним явищам культури, літератури, мистецтва. Багато уваги вчений надавав проблемі збереження історичної та культурної спадщини України.

Брайчевський М. Конспект історії України / М. Брайчевський – К.: Знання, 1993. – 208 с.

Михайло Брайчевський... Біль і совість української історіографії. Десятиліттями замовчуваний за безкомпромісність і чесність, вiн, здавалося, робив безнадійну справу, пишучи «до шухляди» все нові й нові сторінки історії України. Йому пропонували престижний курс лекцій в одному з найкращих університетів світу. Він відмовився тільки тому, що треба було або відійти од своїх переконань, або назавжди залишити Україну... І ось настав час, коли Михайло Брайчевський може відкрито висловлювати свій погляд на сучасність, на історію України-Русі, створивши власну концепцію.

Пропонована книжка – виклад системи поглядів видатного українського вченого на історію України.

Брайчевський М. Походження Русі / Михайло Брайчевський. – К. : Центр учбової літератури, 2021. – 226 с.

Проблема походження Русі в східнослов’янській історіографії така ж стара, як і сама історіографія. Питання про те, звідки взялася Русь, завжди цікавило наших предків, і вже найдавніші згадки про далеке минуле Русі містять у собі перші спроби відповісти на це питання. У дослідженні М.Ю. Брайчевський на основі зіставлення археологічних, лінгвістичних, антропологічних джерел з писемними свідченнями про розселення слов’янських племен вибудував цілісну концепцію східнослов’янського етногенезу.

Брайчевський М. Походження слов'янської писемності / Михайло Брайчевський. — К. : Києво-Могилянська академія,  2007. – 152, [1] с.

Дискусійну проблему формування слов'янської писемності автор розглядає у загальному соціокультурному контексті ранньої історії слов'янства, користуючись не лише писемними джерелами, а й величезним археологічним матеріалом. Теоретична глибина і дивовижна ерудиція автора поєднується з умінням просто й цікаво розповісти про найскладніші речі.

Брайчевський, М. Ю.  Скарби знайдені і незнайдені. К. : Наукова думка, 1991. - 262 с.

Хто не захоплювався дивовижними пригодами героїв роману Стівенсона «Острів скарбів»; долею Френсіса Моргана і його друзів у книзі Джека Лондона «Серця трьох»; хто не шукав скарб разом з Томом Сойером і Геккель-бері Фінном? Та чи багато хто знає, як були знайдені справжні скарби.

Звичай закопувати дорогоцінності в землю або ховати їх десь в потаємних місцях існував з давніх-давен. Про справжні скарби, їх значення для науки, про легенди і перекази, пов’язані з пошуками скарбів, розповідав відомий український історик."

 

Лисяк-Рудницький Іван Павлович – 105 років

Іван Лисяк-Рудницький (1919–1984) — видатний український історик, публіцист, політолог та один із найвпливовіших інтелектуалів української діаспори. Він зробив значний внесок у дослідження історії України, особливо в галузі інтелектуальної та політичної історії, а також української еміграційної думки. Лисяк-Рудницький був відомий своєю здатністю поєднувати глибокий аналіз історичних подій із соціально-політичним контекстом. Він є автором численних статей і книг, присвячених українській історії та політиці. Його дослідження охоплюють широке коло тем – від історії української національної ідеї до аналізу політичних процесів XX століття. Він розглядав українську історію в контексті європейської історії, підкреслюючи взаємодію між українськими та європейськими політичними ідеями.

Лисяк-Рудницький справив значний вплив на розвиток української інтелектуальної думки. Його ідеї та дослідження сприяли формуванню нових підходів до розуміння української історії в глобальному контексті. Багато його робіт і сьогодні залишаються актуальними, і вони є важливим джерелом для науковців, які досліджують політичну та культурну історію України.

Лисяк-Рудницький, І. Історичні есе. У 2-х т. Т. 1 / Іван Лисяк-Рудницький. – К.: Дух і літера, 2019. – 632 с.

"Історичні есе" — одна з найвідоміших робіт Лисяка-Рудницького, яка є збіркою його наукових есе, присвячених українській історії та національній ідеї.

До першого тому “Історичних есе” видатного українського вченого, професора Івана Лисяка Рудницького (1919–1984) входять твори з методологічних питань середньовічної та ранньомодерної історії України, інтелектуальної історії, а також українсько-російських, українсько-польських та українських-єврейських відносин протягом століть Особливе місце у книжці посідають студії, присвячені аналізу концепцій українських політичних мислителів доби “національного відродження” ХІХ ст.

Лисяк-Рудницький, І. Історичні есе. У 2-х т. Т. 2. / Іван Лисяк-Рудницький. – К.: Дух і літера, 2019. – 624 с.

До другого тому “Історичних есе” входять твори з історії України нової доби. У них аналізується спадщина найвпливовіших напрямів української політичної думки XX ст.: консервативного, національно-комуністичного, національного та ліберального. Висвітлюються ключові питання історіографії Української революції 1917–1921 рр., роль історичних міфів у російсько-українських відносинах часів СРСР, дискусії у середовищі української діаспори після Другої світової війни та еволюція політичної свідомості дисидентів у підрадянській Україні.

Видання розраховане на науковців, студентів, громадських діячів та всіх, хто цікавиться історією України.

Лисяк-Рудницький І. Щоденники / Іван Лисяк-Рудницький. - Київ: Дух і Літера, 2019. – 696 с.

Щоденники видатного українського історика Івана Лисяка-Рудницького (1919–1984) покривають широкий спектр подій його біографії – життя Львова у 1930-х рр., української громади Кракова у 1939–1940 рр., побуту у нацистському Берліні та окупованій Празі 1940–1945 рр., побуту на еміґрації у Західній Європі та США у 1945–1954 рр. і, нарешті, радянського Києва у 1970 р.

Вони кидають нове світло на центральні сюжети української історії ХХ століття, а також на його особисте формування як історика.

Видання розраховане на науковців, студентів, громадських діячів та усіх, хто цікавиться історією України.

Максимович Михайло Олександрович – 220 років

Михайло Олександрович Максимович (1804–1873) — видатний український історик, філолог, етнограф, ботанік та перший ректор Київського університету Святого Володимира (зараз Київський національний університет імені Тараса Шевченка). Його наукова і просвітницька діяльність охоплювала багато галузей, і він зробив значний внесок у розвиток української науки, культури та освіти.

Максимович був одним із перших дослідників української історії, фольклору та народної культури. Він збирав і публікував українські народні пісні та думи, допомагаючи зберегти багату культурну спадщину українців. Досліджував історію Київської Русі та її вплив на розвиток української культури і суспільства. Він прагнув показати самобутність українського народу, його культуру та історію у світовому контексті.

Він залишив багатий спадок у вигляді наукових праць, досліджень та культурних ініціатив, які і сьогодні мають значення для вивчення української культури та науки.

Максимович М. О. У пошуках омріяної України : вибрані українознавчі твори / Михайло Максимович. – К. : Либідь, 2003. – 360 с.

У книзі вміщено ключові українознавчі праці видатного вченого-енциклопедиста М. О. Максимовича, що стояв біля витоків становлення української ідеї. У дослідженнях, більшість із яких востаннє друкувалися в 70-80-х роках XIX ст., віддзеркалюється цілий етап розвитку українства та формування новітньої самосвідомості. Видання, що здійснюється з нагоди 200-річчя від дня народження вченого, знайомить із поглядами М. О. Максимовича стосовно найголовніших вix української історії. Багатий ілюстративний матеріал допомагає відтворити колорит тих епох, які він досліджував.

Полонська-Василенко Наталія Дмитрівна – 140 років

Наталія Полонська-Василенко (1884-1973) – українська вчена, історик, археолог, архівістка, перша жінка приват-доцент Університету святого Володимира у Києві, одна з провідних представниць державницької школи в українській історіографії, авторка майже 200 наукових праць у царині історії Запоріжжя та Південної України, доктор історичних наук.  Підсумком усієї наукової діяльності історика стала двотомна “Історія України” (1973-1976).

Представниця історичної школи учня Володимира Антоновича, Митрофана Довнар-Запольського. Перша в Україні жінка-доктор історичних наук.

Походила з дворянської родини генерала та військового історика Дмитра Меньшова. Закінчила в Києві Вищі жіночі курси, пізніше – історико-філологічний факультет університету святого Володимира. У 1909–1910 роках разом із батьком Наталія брала участь в археологічних розкопках під керівництвом Вікентія Хвойки. Саме Київський відділ Військово-історичного товариства, одним із засновників якого був її батько Дмитро Меньшов, виділив кошти на проведення польових досліджень у Білогородці. З 1912 року вона асистент історії на Вищих жіночих курсах, згодом – приват-доцент Київського університету.

Полонська-Василенко Н. Видатні жінки України / Наталія Полонська-Василенко. – К. : Центр навчальної літератури, 2019. – 162 с.

Праця професора Наталії Полонської-Василенко "Видатні жінки України" виходить заходами Союзу Українок Канади. Перший розділ «Жінки княжої доби» друкувався в журналі «Промінь». Цей розділ авторка дещо доповнила, а більша частина книжки це цілком нові праці, в яких в основному висвітлено постаті жінок доби гетьманщини та жінок ХІХ і ХХ ст.

Полонська-Василенко Н. Історія України. Т. 1. До середини XVII століття / Наталія Полонська-Василенко. – 3-є вид. К. : Либідь, 1995. – 588 с.

Полонська-Василенко Н. Історія України. Т. 2. Від середини XVII століття до 1923 року/ Наталія Полонська-Василенко. – 3-є вид. К. : Либідь, 1995. – 606 с.

Класичне історичне видання. “Історія України” (в двох томах) Н. Д. Полонської-Василенко – це загальний нарис національної історії, який свого часу був підготовлений як підручник для вузів. У двотомнику висвітлюється насамперед політична історія України, багатовікова боротьба українського народу за власну державність. Окрім того, у виданнях подано огляди економічного життя України, соціальних відносин, розвитку культури та церкви. У вступній статті містяться відомості про нелегкий життєвий і творчий шлях дослідниці, ім’я якої довгі роки замовчувалося. Перший том праці присвячений історії України з найдавніших часів до середини XVII ст. Другий том висвітлює період з середини XVII століття до початку 20-х років XX століття.

Книга сподобається як професійним історикам, так і всім тим, хто цікавиться історією свого народу.

Полонська-Василенко Н. Українська Академія Наук. Нарис історії / Наталія Полонська-Василенко. – К. : Наукова Думка, 1993. – 416 с.

Ця книга Н. Д. Полонської-Василенко - унікальна історіографічна праця, видана у Мюнхені 1955-1958 рр. Авторка була безпосереднім свідком і учасником описуваних подій, і стала, по суті, першим історіографом Української Академії наук, який висвітлив ряд замовчуваних донедавна офіційною історичною наукою фактів та подій з життя і діяльності Академії наук України в 1918 — 1941 рр. Упорядники поповнили книгу історично-біографічним нарисом та примітками і коментарями.

Для істориків, політологів, викладачів і студентів вузів.

Реєнт Олександр Петрович – 75 років

Реєнт Олександр Петрович (1949) – доктор історичних наук, професор, член-кореспондент Національної Академії Наук України, заступник директора Інституту історії України Національної Академії Наук України, голова Національної спілки краєзнавців України. Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат премії Національної Академії Наук України імені М.І.Костомарова, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, лауреат премії імені Дмитра Яворницького, член Національної спілки журналістів України. Почесний доктор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника ( з 2012 року).

Автор понад 800 наукових публікацій, у тому числі близька 45 індивідуальних і колективних монографій, енциклопедично-довідкових видань, 15 підручників та посібників. Велику наукову цінність мають його монографії та розвідки з історії України. Під науковим керівництвом О.П.Реєнта захистили кандидатські та докторські дисертації понад 100 науковців.

Реєнт О. П., Гуржій О. В. Славетна Україна. Битви та повстання від княжої до імперської доби / О. П. Реєнт, О. В. Гуржій. –К. : Арій, 2023. – 352 с. ‒ (Таємниці історії)

У книзі охоплено найвизначніші битви та повстання на території сучасної України, які відбувалися протягом X – до початку XX століття. Невеликі за обсягом науково­популярні нариси розміщено за хронологічним принципом, що сприятиме кращому сприйняттю й осмисленню воєнних подій. На підставі документальних матеріалів і наукової літератури з’ясовуються причини визначних перемог і гірких поразок учасників збройних протистоянь, описано дії їхніх керівників — руських князів, козацьких і селянських ватажків, професійних військових того часу.

Книга розрахована на широке коло читачів — усіх, хто цікавиться історією України, але насамперед стане у нагоді школярам, студентам, учителям і викладачам вищих навчальних закладів.

Реєнт О. П., Гуржій О. В. Славетні битви на теренах України / О. П. Реєнт, О. В. Гуржій. –К. : Арій, 2013. – 336 с. :іл.

У книзі розповідається про найбільш вагомі битви, які відбувалися на теренах України протягом X – першої чверті XX ст. Невеликі за обсягом і науково-популярні за формою викладу нариси розміщені за проблемно-хронологічним принципом, що, на думку авторів, сприятиме кращому сприйняттю й осмисленню яскравих подій воєнної історії. На підставі документальних матеріалів і наукової літератури з'ясовуються причини славних перемог і гірких поразок учасників збройних протистоянь, описані конкретні дії їхніх керівників – руських князів, козацьких і селянських ватажків, професійних військових того часу.

Книга розрахована на широке коло читачів, але насамперед стане у нагоді школярам, студентам, учителям і викладачам вищих навчальних закладів.

Реент О. П. Українські визвольні змагання 1917–1921 років / гол. ред. Р. Стасюк. ‒ К. : Арій, 2016. ‒ 280 с. ‒ (Таємниці історії)

Пропоноване Видання присвячене одному з найдраматичніших періодів вітчизняної історії — 1917-1921 рр. На основі значної кількості джерел та нощтйьої наукової літератури автор у популярній формі висвітлив добу українських визвольних змагань. У центрі уваги — український рух початку XX ст., його стрімке піднесення, що виявилося у створенні національних урядів, існуванні Української Народної Республіки часів Центральної Ради й Директорії, Української гетьманської держави та Західноукраїнської Народної Республіки. Проаналізовано антиукраїнську діяльність російських більшовиків, а також причини поразки визвольних змагань та їхні наслідки.

Для науковців, викладачів, студентів і всіх, хто цікавиться історією України.

Реєнт О. П. Усі гетьмани України: легенди, міфи, біографії / О. П. Реєнт, І. А. Коляда. – Х. : Фоліо, 2007. – 414 с. – (Іст. досьє )

У книзі представлені 17 біографій гетьманів — вірних і самовідданих проповідників і захисників ідеї Козацької держави. Втіленню цієї ідеї в життя вони присвятили усі свої таланти, поставивши за мету вибороти державність для українського народу. Діяти цим гетьманам довелося в найскладніших, найтяжчих, іноді найтрагічніших для України історичних умовах.

Дмитро Байда Вишневецький, Петро Сагайдачний, Богдан Хмельницький, Іван Мазепа – гетьмани, чиїми іменами називають епохи. Окремі нариси в книжці присвячені Івану Виговському, Петру Дорошенку, Пилипу Орлику, Кирилу Розумовському, Павлу Скоропадському — видатним державним і політичним, військовим діячам, талановитим дипломатам.

У книжці подано життєпис українських державців XVII – XVIII ст. та початку XX століття.

Ці видатні історики не лише зробили значний внесок у розвиток української історичної науки, але й сприяли збереженню та популяризації національної культурної спадщини. Вони залишили по собі вагомий науковий доробок, який і сьогодні є важливим джерелом знань для нових поколінь дослідників і патріотів України. Ювілейні дати цих видатних постатей нагадують нам про важливість збереження та вивчення історії, яка є основою національної самосвідомості та ідентичності.