Природа лікує: піони

Важко знайти сад, у якому не квітнуть піони: білі, рожеві, пурпурові. Ми звикли шанувати цю квітку за красу та чудовий аромат. Ця рослина родом з Південної Європи. Першу згадку про піон можна знайти в 1 ст. до н. е. у засновника ботаніки грека Теофраста, який назвав квітку “пайониос” (лікувальний). У Греції і Римі ця квітка вважалася символом довголіття і щастя.

Якщо вірити легенді, то квітку назвали на честь лікаря Пеона, який зцілив від страшних ран бога підземного царства Плутона. Вчитель Пеона - Ескулап не міг змиритися з популярністю свого учня і замислив отруїти його. Та боги, знаючи всі помисли людей, не лишилися в стороні і перетворили Пеона на чудову квітку –піон.

За хімічним складом піон багатий органічними кислотами, ефірними маслами, глікозидами, дубільними речовинами, мікроелементами та ін.. В піоні великий вміст стронцію, саме цей елемент використовується при лікуванні онкології.

Піон, як лікарська рослина, знаходить своє застосування не лише в народній медицині. Він входить до складу багатьох сучасних лікарських препаратів. Має протизапальну, протисудомну, заспокійливу, спазмолітичну, сечогінну, болезаспокійливу дію та ін.