Масниця: традиції свята в Україні

 Телебачення в гостях у бібліотекарів

Кроки Незалежності

 Продовжуємо #Кроки_Незалежності

Згадуємо 1995 рік.

1995 – НАЙКРИМІНАЛЬНІШИЙ рік 90-х. За офіційними даними в країні сталося 641,8 тисяча злочинів

Новий 1995 рік українці святкують під гуркіт канонади: вперше новорічну ніч українське небо розтинають святкові феєрверки.

1 квітня. В присутності міністра оборони США Вільяма Перрі в Україні почато демонтаж і знищення ядерного озброєння.

27 травня. На будинку Київської міської ради встановили древній герб, який повернули місту рішенням міської ради 18 квітня 1995 року, і на щоглі перед фасадом будинку Київради підняли прапор із зображенням архістратига Михаїла — небесного покровителя Києва.

У травні починається процес, який ставить формальну крапку у народженні нашої держави. На четвертому році незалежності ми нарешті починаємо отримувати синеньку «книжечку» – паспорт громадянина України.

14 липня під час прогулянки у ботанічному саду помирає Святійший Патріарх Київський і всієї України-Русі Володимир. У вівторок, 18 липня, під час похорону Патріарха, відбулися сутички з міліцією і підрозділом «Беркут». Кийками били всіх без розбору, пускали сльозогінний газ, не даючи можливість поховати Святійшого у Софіївському Соборі. Цей день ввійшов в історію, як «кривавий вівторок».

21 серпня. У Лондоні підписано документи про передачу Україні британської антарктичної станції «Фарадей», яку перейменували на «Академік Вернадський».

Починаючи з 17 вересня, п’ять найближчих років українські підлітки звірятимуть свої музичні смаки з «Територією А». Головною зіркою проєкту стає Юрко Юрченко. Відповідно до опитування «Мистецькі вершки року» найпомітнішою постаттю в сучасній українській музиці названа Ірина Білик.

24 вересня. Україна відхилила пропозицію президента Білорусії Олександра Лукашенка про створення митного союзу з Білорусією і Росією.

15 жовтня – вибух у Донецьку під час футбольного матчу стане хрестоматійним зразком кримінальних війн середини 90-х років.

31 жовтня рішенням Верховної Ради Україна приєдналася до Ради Європи.

3 листопада "АвтоЗАЗ" призупиняє поставки легкових автомобілів на внутрішній ринок, водночас починаються переговори з корейською фірмою «Daevoo». Завдяки спільному підприємству через деякий час в Україні почнуть збирати машини економ-класу – «Сенс» і «Ланос»

Під кінець року українці не уявляють своє життя без комерційних кіосків. Типовий асортимент – запаяна у вакуумну упаковку сирокопчена ковбаса, плавлений сир, шоколадні цукерки. Все здебільшого польського виробництва й невідомо якого терміну придатності. З’являються бульйонні кубики «Maggi» та «Gallina Blanca», різнокольорові густі лікери, імпортне шампанське і хімізовані розчинні напої з барвниками, які дуже часто рекламуються: «Просто додай води».

Колодію, Колодію, маємо на тебе надію

Цьогоріч з 8 по 14 березня в Україні святкують Масницю або свято Колодія. 

МАСЛЯНА ТА МАСНИЦЯ – У ЧОМУ РІЗНИЦЯ

Спочатку з'ясуємо, чим ці два свята схожі. Не складно здогадатися, що назвою: Масляна та Масниця, а ще приготування страв з маслом. Але, якщо в Росії це лише тонкі млинці, то в Україні згідно традицій, у цей час споживали багато масних страв з усіх молочних продуктів: налисники, сирники, пиріжки з сиром та всілякі запіканки, солоні та солодкі вареники з сиром, молочний кисіль тощо.

Дата святкування однакова: останній тиждень перед початком Великого посту. Проте, значення свят різне: Масниця – це час примирення, частування перед постом, аби задобрити і закликати весну, святкування приходу теплої пори. На Масляну ж тільки наїдаються перед постом та міряються силами. Тобто, на одному з цих свят треба миритися, а на іншому битися – і це одна з головних відмінностей.

Проте у радянські часи відзначення цього свята перейняло багато російських деталей, найвідоміша з яких випікання млинців. Натомість етнологи вважають, що цей обряд українцям ментально чужий і радять повертати старі традиції. На Масницю українці готували вареники - одну із найстаріших українських обрядових страв. Ще одна версія ліплення вареників – це їхня схожість за формою до місяця, оскільки піст розпочинався орієнтовно перед весняним рівноденням. 

Доброю прикметою в Україні вважали не просто наїстися цими стравами, а щоби їх скуштували всі навколо. Тож пригощали сусідів, родичів і навіть незнайомців. Бо вірили, що чим більш щедрим будеш в цей тиждень, то таким же щедрим буде і весь наступний рік.

Українці ще називали це свято Сирний тиждень, Запусти, Сиропуст, а оскільки Масниця це більш жіноче свято, то ще існувала назва Бабське свято, Бабський тиждень. 

Обрядів було чимало, часто вони були суто регіональними. Але спільною для всіх українців була думка про те, що чим краще вони проведуть зиму та зустрінуть весну, тим врожайнішим буде рік, а їх оминуть усілякі хвороби. Вони прибирали оселю, робили усю важку роботу, аби уникнути її на Масницю. Напередодні свята поминали рідних. Остання неділя перед Великим постом була прощеною.

Стежками духовності

 

6 березня 2003 року Верховна Рада ухвалила Закон "Про Державний гімн України".

А ви знаєте, що :

🇻Вірш "Ще не вмерла Україна" Павло Чубинський написав у місті Києві, на вулиці Великій Васильківській, 122, у домі купця Лазарева.

🇻Перша публікація тексту вірша Павла Чубинського відбулась у львівському журналі «Мета» у номері 4 за 1863 рік. 

🇻Спочатку, автор музики, Михайло Вербицький, написав музику для гітари, а вже згодом адаптував її для хору.

🇻Вірш набув неабиякої популярності і потрапив у руки російської поліції. За “шкідливий вплив на розум простолюду” Павла Чубинського вислали в Архангельську губернію.

🇻Перше публічне виконання відбулось 10 березня 1865 у Перемишлі як завершальний номер концерту, присвяченого Тарасові Шевченку

🇻Лише Іван Франко та Леся Українка визначили "Ще не вмерла Україна" як національний гімн.

🇻Після проголошення незалежної Української держави в січні 1918 р. пісня "Ще не вмерла Україна" звучала як національний гімн при УНР (Українська Народна Республiка), ЗУНР (Західноукраїнська Народна Республiка), Гетьманаті та Директорії.

🇻Хоча, протягом національно-визвольних змагань "Ще не вмерла Україна" звучала як гімн, однак офіційне затвердження вона одержала лише 15 березня 1939 р. – як гімн Карпатської України.

🇻В 2005 році з’явилася ювілейна монета номіналом 10 грн, яку присвятили Гімну України і випустили до 140 річниці першого його публічного виконання.

100-й пам'ятник Т.Шевченку встановлено у Флоренції

З нагоди 207-річчя від дня народження українського поета і мислителя 9 березня у Флоренції відкрили пам'ятник Тарасу Шевченку. Це 100-й пам'ятник Кобзарю за межами України. У нашій країні їх встановлено 1256.

Бронзову скульптуру встановили в історичному центрі італійського міста, у саду однієї з найбільших бібліотек.

#Цікаво_що:

Майже на усіх континентах світу, окрім Африки, є пам’ятники Шевченкові, у 44 країнах світу.

Найбільше пам’ятників Шевченкові в Галичині (півтисячі), де Шевченко ніколи не був. Селяни відкривали перший пам’ятник Кобзареві на Львівщині у 1911 році в селі Лисиничі, де він зберігся донині.

Найвищий у світі пам’ятник Шевченкові висотою 7 метрів стоїть у Ковелі, що на Волині. А ось найвище місце на Землі, де встановлений монумент поетові, на піку Шевченка у Кабардино-Балкарії – 4200 метрів над рівнем моря.

Понад 300 сходинок ведуть на Тарасову гору у Каневі, де похований Кобзар. Ними пройшли понад 11 мільйонів людей зі 150 країн світу, такі приблизні підрахунки. Піднесена вгору бронзова постать Великого Кобзаря, яку ми бачимо сьогодні, має висоту 3,5 метра. Розміщена вона на лабрадоритовому постаменті заввишки 7,5 метра, встановлений на двоярусному насипу висотою 6,5 метра. На надгробку могили викарбувані дати народження та смерті поета, а також рядки із «Заповіту»:

…І мене в сім’ї великій,

В сім’ї вольній, новій,

Не забудьте пом’янути

Незлим тихим словом…

Лауреати Шевченківської преміії - 2021

Оголошено імена лауреатів Шевченківської премії. Цього року, як ніколи, комітет тримав інтригу, щоби оголосити імена лауреатів саме в день народження Тараса Шевченка. Сама церемонія нагородження цього року відбудеться у травні у Каневі.

Література

Оксана Луцишина. Роман «Іван і Феба» («Видавництво Старого Лева»)

Публіцистика, журналістика

Станіслав Асєєв. Книга есеїв «В ізоляції»

Музичне мистецтво

Олександра Андрусик (директорка агенції), Євген Шимальський (співзасновник агенції), Катерина Сула (виконавча продюсерка) Музичне агентство «УХО». Цикл «Архітектура голосу»

Візуальне мистецтво

Борис Михайлов (художник). Відеопроекція та фотоінсталяція «Випробування смертю»

Кіномистецтво

Валентин Васянович (автор сценарію, режисер-постановник, оператор-постановник), Владлен Одуденко (художник-постановник). Художній фільм «Атлантида»

Театральне мистецтво

Сергій Маслобойщиков (автор інсценізації, режисер-постановник, художник-сценограф), Наталія Рудюк (художник по костюмах), Олександр Бегма (композитор). Вистава «Verba» за мотивами драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня» Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка

Пізнаємо Великого Кобзаря

До дня народження Тараса Шевченка працівники бібліотеки-філії №9 завітали до учнів 1-В класу СПМШ №16 (класовод О. Величанська) та провели літературну годину «Ніжно вплітається в гомін Дніпра добре і щире Шевченкове слово». Бібліотекар Галина Чередник розповіла дітям про нелегке Тарасове дитинство. Рано втративши батька і матір, йому доводилося пасти чужих ягнят та часто бути битим різками. Тоді малий Тарас ховався подалі від лиха в бур’яни, часто губився, коли ходив за село шукати «залізні стовпи», що «підпирають» небо.

Під час розповіді діти мали змогу переглянули мультимедійну презентацію «Як Тарас став зіркою», а ще слухали пісні на вірші великого поета та взяли участь у цікавій вікторині.

Першокласники підготували вірші Тараса Шевченка та з піднесенням їх декламували: «Зацвіла в долині червона калина», «Реве та стогне Дніпро широкий», «Село і серце одпочине», «Мені тринадцятий минало».

Шевченкові вірші сповнені великої любові до України, до рідного народу, тому так високо шанують дорослі і малі пам’ять великого Кобзаря, тому так люблять його полум’яне і ласкаве слово.

Міф чи правда: вікторина про життя Т.Шевченка

До Дня народження Тараса Шевченка пропонуємо визначити правдиві факти з біографії Великого Кобзаря.

Тарас Шевченко - дітям

9 березня відзначається день народження славнозвісного сина українського народу, видатного поета і художника – Тараса Григоровича Шевченка. Народився Шевченко в селі Моринці на Черкащині в сім’ї селянина-кріпака. Чи міг у той час хтось передбачати, що із білявого хлопчика, котрий ріс у неволі та злиднях, виросте великий Кобзар, чиє ім’я знатимуть на всіх континентах, називатимуть на його честь міста, села, вулиці, театри, навчальні заклади, кораблі, встановлюватимуть йому численні пам’ятники? Для маленьких читайликів в нашій бібліотеці можна взяти книги, які в цікавій і доступній формі ознайомлять дітей з життям і творчістю генія українського народу.

Т.Г.Шевченко – у своїй поетичній творчості, в листах, у прозі й щоденнику висловлював думки про виховання дітей, виявляв глибокий інтерес до їх навчання . Він написав "Буквар", готувався написати ще ряд шкільних підручників (з арифметики, етнографії, історії).

Шевченко вважав, що велика справа виховання дитини мусить бути зосереджена передусім у руках матері. Саме такими були погляди народу на роль матері ("Не та мати, що родила, а та, що до розуму довела"). У віршах поет показав глибоку любов матері-селянки до своєї дитини:

У нашім раї на землі

Нічого кращого немає,

Як тая мати молодая

З своїм дитяточком малим.

("У нашім раї на землі").

З глибоким проникненням у психологію дитини Шевченко змалював образи дітей у багатьох своїх творах. Так, у поемі "Гайдамаки" він згадує про те глибоке враження, яке справили на нього спогади його діда – учасника повстання гайдамаків, як він, ще дитина, плакав, слухаючи дідові розповіді, і на все життя зберіг їх у своїй пам’яті, щоб розповісти потім онукам про боротьбу українського народу в минулому.

1840 року вийшов його «Кобзар». Це було щось незвичне в тогочасній літературі. Великого значення надавав Шевченко читанню і ознайомленню з книгами позитивного змісту. "Дивною й ненатуральною здається... людина, яка існує без книги", – писав він у повісті "Прогулка с удовольствием и не без морали".

На вас чекає знайомство з творчістю геніального українського поета, яке переросте в постійне бажання щораз відкривати сторінки славнозвісних книжок, зачитуватись ними, чаруватись нев’янучим у своїй красі словом. Минають роки, століття, а непереборна сила Шевченкового слова й донині жива.

Вітаємо!