Вітаємо!

17 березня святкує день народження Лариса Миколаївна Ніцой – українська письменниця, педагог, громадський діяч, член Національної спілки письменників України. ЇЇ книги для дітей «Страшне страховисько», «Автомобільчик», «Неслухи і вередулі», а особливо «Незламні мурахи» стали улюбленими казками наших маленьких читайликів.

Колектив бібліотеки щиро вітає пані Ларису з Днем народження! Бажаємо тепла, добра і творчої наснаги! Пам’ятаємо незабутні зустрічі з вами у нашій бібліотеці та нетерпінням чекаємо нових.

Кроки Незалежності: 1996 рік

28 травня. Павло Лазаренко призначений прем'єр-міністром України, який став наймолодшим очільником уряду незалежної України.

1 червня. З України до Росії перевезено останні ядерні ракети, в результаті чого країна остаточно отримала статус без'ядерної держави в обмін на ядерне паливо для атомних електростанцій, яке повернулося після переробки ракет, і гарантії від Росії та США своєї безпеки та територіальної цілісності. Остання шахтно-пускова установка міжконтинентальних твердопаливних ракет була ліквідована в Україні в 2001 році.

З 19 липня по 4 серпня перші Літні Олімпійські ігри, на яких Україна виступала як незалежна держава. 18-річна гімнастка Лілія Підкопаєва вражає публіку. ЇЇ подвійне сальто вперед з поворотом досі не зміг повторити жоден гімнаст. У неї 2 золоті і 1 срібна медаль. Молодий боксер Володимир Кличко став першим європейцем в історії, що завоював олімпійське золото з боксу у надважкій вазі.

25 серпня. Президент України Леонід Кучма підписав указ «Про грошову реформу в Україні», якою з 2 по 16 вересня з обігу була вилучені купоно-карбованці і введена нова повноцінна валюта – гривня та її сота частина – копійка.

Прийшла Євдокія — селянинові надія

Якщо весна барилася й не поспішала до нас приходити, то люди її починали закликати. А починали закликання на Новий рік. Тобто на 1 березня за старим стилем, або на 14 березня за новим. За народними звичаєм цей день зветься  - Явдохи. А за християнським календарем – день преподобної мучениці Євдокії, яка була страчена за християнську віру близько 160 - 170 рр.

Святкування Нового року навесні, на Явдохи, зберігалось на Україні аж до XV століття. Саме тому, у нас в колядках та щедрівках прилітає ластівка. Саме цього дня з першою ластівкою з вирію з'являється до нас весна. Побачивши її, діти брали у жменю землі, кидали їм услід і говорили: «На тобі, ластівко, на гніздо!» — це, щоб швидше весна приходила. Господині брали до рук грудку землі й кидали її на город зі словами: «Кріп сію!» На тому місці, де вона падала, мав зійти кріп.

Якщо в дитини ластовиння на обличчі, то, за бажанням, вона може спробувати позбутися його за допомогою ластівки. Коли ця дитина побачить ластівку, то має проказати: «Ластівко, забери мої веснянки, натомість дай мені білянки».

Господарі, що вже думають про посіви ранніх ярових зернових культур, за поведінкою ластівок угадують погоду: «стеляться» ластівки над землею — буде погожа погода, можна вже сіяти овес; «бояться» ластівки землі — ще буде негода. При цьому має значення й кількість ластівок, бо ж, як відомо, «одна ластівка ще весни (погоди) не робить».

Починаючи з цього дня, діти ходили по дворах і славили прихід весни, співали закличні веснянки і носили із собою вирізаних з дерева ластівок або випечених «жайворонків».

Добрий господар обов'язково зрізав сухі гілки дерев у саду. Ця процедура проводиться не тільки для того, щоб дерева краще родили, але й щоб на цих деревах нечиста сила не селилася.

Вважалося, що свята Євдокія зберігає ключі від весняних вод, тому цього дня заносили до хати талу воду, вмивали дітей і самі вмивалися. Люди вірили – як умитися на Явдоху молоком, будеш на обличчя білим і гарним. А ще кропили водою стіни – щоб ті дихали. Давали цю воду курям, щоб добре неслися, коровам – щоб доїлися. 

Господарі вгадують у цей день майбутній урожай: якщо день сонячний — уродить пшениця, якщо ж день похмурий і небо захмарене — буде врожай на просо і гречку. Якщо в цей день хуртовина, то селяни кажуть: «Явдоха хвостом крутить — буде пізня весна!»

З Явдохи починаються і магічні весняні ігри — «веселки», «гаївки», що «допомагали» весні у її оновлювальній роботі.

День українського духу незламності!

14 березня - День українського добровольця. У цей день українці вшановують мужності та героїзму захисників незалежності, суверенітету, і територіальної цілісності України.

Відзначення Дня українського добровольця саме 14 березня обрано не випадково. Саме цього дня 2014 року з Майдану на тренувальну базу в Нових Петрівцях відправилися перші добровольці, де почали підготовку до участі в боротьбі за територіальну цілісність України.

Умій прощати

Сьогодні, 14 березня, православні християни відзначають важливе свято — Прощену неділю. Це останній день Масниці і переддень Великого посту, що розпочнеться 15 березня і триватиме до Великодня (2 травня).

Цього дня потрібно відпустити всі образи, налагодити стосунки з людьми, з якими посварилися, попросити прощення у рідних, близьких, друзів, якщо свідомо чи ненароком їх будь-коли могли образити.

Якщо у вас попросили вибачення, скажіть у відповідь: «Бог простить і я прощаю». Це потрібно для того, щоб людина увійшла у період Великого пісту із чистою душею й совістю. У Прощену неділю також добре сходити на сповідь до церкви. 

Крім того, що це багатовікова традиція наших пращурів, вчені давно довели, що вміння прощати і відпускати образи благотворно впливає на здоров’я людини.

Часто в Прощену неділю християни намагаються допомогти нужденним, пожертвувати на благодійність.

Масниця: традиції свята в Україні

 Телебачення в гостях у бібліотекарів

Кроки Незалежності

 Продовжуємо #Кроки_Незалежності

Згадуємо 1995 рік.

1995 – НАЙКРИМІНАЛЬНІШИЙ рік 90-х. За офіційними даними в країні сталося 641,8 тисяча злочинів

Новий 1995 рік українці святкують під гуркіт канонади: вперше новорічну ніч українське небо розтинають святкові феєрверки.

1 квітня. В присутності міністра оборони США Вільяма Перрі в Україні почато демонтаж і знищення ядерного озброєння.

27 травня. На будинку Київської міської ради встановили древній герб, який повернули місту рішенням міської ради 18 квітня 1995 року, і на щоглі перед фасадом будинку Київради підняли прапор із зображенням архістратига Михаїла — небесного покровителя Києва.

У травні починається процес, який ставить формальну крапку у народженні нашої держави. На четвертому році незалежності ми нарешті починаємо отримувати синеньку «книжечку» – паспорт громадянина України.

14 липня під час прогулянки у ботанічному саду помирає Святійший Патріарх Київський і всієї України-Русі Володимир. У вівторок, 18 липня, під час похорону Патріарха, відбулися сутички з міліцією і підрозділом «Беркут». Кийками били всіх без розбору, пускали сльозогінний газ, не даючи можливість поховати Святійшого у Софіївському Соборі. Цей день ввійшов в історію, як «кривавий вівторок».

21 серпня. У Лондоні підписано документи про передачу Україні британської антарктичної станції «Фарадей», яку перейменували на «Академік Вернадський».

Починаючи з 17 вересня, п’ять найближчих років українські підлітки звірятимуть свої музичні смаки з «Територією А». Головною зіркою проєкту стає Юрко Юрченко. Відповідно до опитування «Мистецькі вершки року» найпомітнішою постаттю в сучасній українській музиці названа Ірина Білик.

24 вересня. Україна відхилила пропозицію президента Білорусії Олександра Лукашенка про створення митного союзу з Білорусією і Росією.

15 жовтня – вибух у Донецьку під час футбольного матчу стане хрестоматійним зразком кримінальних війн середини 90-х років.

31 жовтня рішенням Верховної Ради Україна приєдналася до Ради Європи.

3 листопада "АвтоЗАЗ" призупиняє поставки легкових автомобілів на внутрішній ринок, водночас починаються переговори з корейською фірмою «Daevoo». Завдяки спільному підприємству через деякий час в Україні почнуть збирати машини економ-класу – «Сенс» і «Ланос»

Під кінець року українці не уявляють своє життя без комерційних кіосків. Типовий асортимент – запаяна у вакуумну упаковку сирокопчена ковбаса, плавлений сир, шоколадні цукерки. Все здебільшого польського виробництва й невідомо якого терміну придатності. З’являються бульйонні кубики «Maggi» та «Gallina Blanca», різнокольорові густі лікери, імпортне шампанське і хімізовані розчинні напої з барвниками, які дуже часто рекламуються: «Просто додай води».

Колодію, Колодію, маємо на тебе надію

Цьогоріч з 8 по 14 березня в Україні святкують Масницю або свято Колодія. 

МАСЛЯНА ТА МАСНИЦЯ – У ЧОМУ РІЗНИЦЯ

Спочатку з'ясуємо, чим ці два свята схожі. Не складно здогадатися, що назвою: Масляна та Масниця, а ще приготування страв з маслом. Але, якщо в Росії це лише тонкі млинці, то в Україні згідно традицій, у цей час споживали багато масних страв з усіх молочних продуктів: налисники, сирники, пиріжки з сиром та всілякі запіканки, солоні та солодкі вареники з сиром, молочний кисіль тощо.

Дата святкування однакова: останній тиждень перед початком Великого посту. Проте, значення свят різне: Масниця – це час примирення, частування перед постом, аби задобрити і закликати весну, святкування приходу теплої пори. На Масляну ж тільки наїдаються перед постом та міряються силами. Тобто, на одному з цих свят треба миритися, а на іншому битися – і це одна з головних відмінностей.

Проте у радянські часи відзначення цього свята перейняло багато російських деталей, найвідоміша з яких випікання млинців. Натомість етнологи вважають, що цей обряд українцям ментально чужий і радять повертати старі традиції. На Масницю українці готували вареники - одну із найстаріших українських обрядових страв. Ще одна версія ліплення вареників – це їхня схожість за формою до місяця, оскільки піст розпочинався орієнтовно перед весняним рівноденням. 

Доброю прикметою в Україні вважали не просто наїстися цими стравами, а щоби їх скуштували всі навколо. Тож пригощали сусідів, родичів і навіть незнайомців. Бо вірили, що чим більш щедрим будеш в цей тиждень, то таким же щедрим буде і весь наступний рік.

Українці ще називали це свято Сирний тиждень, Запусти, Сиропуст, а оскільки Масниця це більш жіноче свято, то ще існувала назва Бабське свято, Бабський тиждень. 

Обрядів було чимало, часто вони були суто регіональними. Але спільною для всіх українців була думка про те, що чим краще вони проведуть зиму та зустрінуть весну, тим врожайнішим буде рік, а їх оминуть усілякі хвороби. Вони прибирали оселю, робили усю важку роботу, аби уникнути її на Масницю. Напередодні свята поминали рідних. Остання неділя перед Великим постом була прощеною.

Стежками духовності

 

6 березня 2003 року Верховна Рада ухвалила Закон "Про Державний гімн України".

А ви знаєте, що :

🇻Вірш "Ще не вмерла Україна" Павло Чубинський написав у місті Києві, на вулиці Великій Васильківській, 122, у домі купця Лазарева.

🇻Перша публікація тексту вірша Павла Чубинського відбулась у львівському журналі «Мета» у номері 4 за 1863 рік. 

🇻Спочатку, автор музики, Михайло Вербицький, написав музику для гітари, а вже згодом адаптував її для хору.

🇻Вірш набув неабиякої популярності і потрапив у руки російської поліції. За “шкідливий вплив на розум простолюду” Павла Чубинського вислали в Архангельську губернію.

🇻Перше публічне виконання відбулось 10 березня 1865 у Перемишлі як завершальний номер концерту, присвяченого Тарасові Шевченку

🇻Лише Іван Франко та Леся Українка визначили "Ще не вмерла Україна" як національний гімн.

🇻Після проголошення незалежної Української держави в січні 1918 р. пісня "Ще не вмерла Україна" звучала як національний гімн при УНР (Українська Народна Республiка), ЗУНР (Західноукраїнська Народна Республiка), Гетьманаті та Директорії.

🇻Хоча, протягом національно-визвольних змагань "Ще не вмерла Україна" звучала як гімн, однак офіційне затвердження вона одержала лише 15 березня 1939 р. – як гімн Карпатської України.

🇻В 2005 році з’явилася ювілейна монета номіналом 10 грн, яку присвятили Гімну України і випустили до 140 річниці першого його публічного виконання.

100-й пам'ятник Т.Шевченку встановлено у Флоренції

З нагоди 207-річчя від дня народження українського поета і мислителя 9 березня у Флоренції відкрили пам'ятник Тарасу Шевченку. Це 100-й пам'ятник Кобзарю за межами України. У нашій країні їх встановлено 1256.

Бронзову скульптуру встановили в історичному центрі італійського міста, у саду однієї з найбільших бібліотек.

#Цікаво_що:

Майже на усіх континентах світу, окрім Африки, є пам’ятники Шевченкові, у 44 країнах світу.

Найбільше пам’ятників Шевченкові в Галичині (півтисячі), де Шевченко ніколи не був. Селяни відкривали перший пам’ятник Кобзареві на Львівщині у 1911 році в селі Лисиничі, де він зберігся донині.

Найвищий у світі пам’ятник Шевченкові висотою 7 метрів стоїть у Ковелі, що на Волині. А ось найвище місце на Землі, де встановлений монумент поетові, на піку Шевченка у Кабардино-Балкарії – 4200 метрів над рівнем моря.

Понад 300 сходинок ведуть на Тарасову гору у Каневі, де похований Кобзар. Ними пройшли понад 11 мільйонів людей зі 150 країн світу, такі приблизні підрахунки. Піднесена вгору бронзова постать Великого Кобзаря, яку ми бачимо сьогодні, має висоту 3,5 метра. Розміщена вона на лабрадоритовому постаменті заввишки 7,5 метра, встановлений на двоярусному насипу висотою 6,5 метра. На надгробку могили викарбувані дати народження та смерті поета, а також рядки із «Заповіту»:

…І мене в сім’ї великій,

В сім’ї вольній, новій,

Не забудьте пом’янути

Незлим тихим словом…