6 жовтня, 140 років тому, народився Іван Антонович Кочерга, талановитий митець, без чиїх творів ми не можемо уявити українську драматургію. Такі поетичні ідеї Кочерги, як доброзичливе ставлення до людини, віра в її благородне серце, заперечення якихось розрахунків у сфері почуттів, гімн ніжній силі жінки та уславлення її жіночого начала в житті – це був той плідний грунт, в якому жили зерна гуманізму його творчості.
У своїх ранніх творах Іван Кочерга абстрактно розмірковує над проблемами краси і гармонії життя. В зрілих же роках, драматург усвідомлює утопічність таких поглядів. Людина не може знаходитись у тихій пристані відсторонення від ‘’злоби’’ життя і соціальних пристрастей.
Настільки переосмислити свої уявлення здатний був лише мужній і мудрий талант. Особливо, якщо взяти до уваги, що це відбувалось в непросту епоху кардинального перетворення світу.Літературна спадщина Івана Кочерги багата на жанрове розмаїття. Це драматична і філософська поема, комедія і проблемна драма, драма-казка, п’єса-феєрія.
Найвідомішими історичними драмами автора є такі:
Алмазне жорно (1927)
Майстри часу (1931)
Свіччине весілля (1935)
Ярослав Мудрий (1944)
‘’Свіччине весілля’’ – одна з найкращих п’єс Івана Кочерги. Суть свого твору автор розкриває в передмові: ‘’Коли я випадково натрапив на мотив ‘’заборони світла‘’, мотив, що й послужив темою для цієї драми, мене захопила в ньому можливість… на цьому мальовничому тлі створити узагальнений образ боротьби України за свою волю і самобутню культуру’’
Немає коментарів:
Дописати коментар