Вірші поетів-краян
Ніна Ковальчук
Чого тобі, мила, ще?
Останнього губиш ґудзика - оголюється плече.
До чого торкнешся поглядом ‐
палатиме до небес,
щоб жовтню було не холодно
і поруч ніхто не змерз.
Хвалитимешся, жонглюючи
горіхами в дві руки.
На тілі малої вулички писатимеш з нот казки.
Бо стільки у жовтня музики,
як кавового зерна!
І котиться осінь ґудзиком,
і твориться голизна.
Немає коментарів:
Дописати коментар