Червоні чобітки як важливий символ в українській культурі

Українці здавна славилися своїм вмінням гарно одягатися. Тому підтвердження наш колоритний національний як.

Одним з найпоширенішим видом взуття українців були шкіряні чоботи. Їх шили з овечої, козячої чи телячої шкіри, фарбували в червоний, жовтий, а іноді й зелений колір та називали сап’янцями. Як правило сап’янці були святковим жіночим взуттям і відрізнялися від буденних та чоловічих злегка задертим носком та більш низькою халявкою. Гарно оздобленні орнаментами сап’янці носили зазвичай заможні жінки. Більш бідний люд, якщо й мав такі чобітки, то одні на всю родину і вдягали їх лиш на дуже урочисті свята.

Сьогодні традиційний український костюм не можливо уявити без яскравих червоних чоботів. Вони мають не лише практичне значення, а й глибокий символічний зміст в найрізноманітніших його проявах, який дуже добре простежуєтеся в українському весільному обряді. Так для засвідчення парубком своїх серйозних намірів та пропозиції одружитися, наречений дарував своїй обраниці чоботи. Цей образ чітко прослідковується в українських піснях.

Доволі символічним є й червоний колір чоботів, що в весільному обряді символізує калину, означає дівочу незайманість. В інших випадках червоний колір взуття засвідчує рівень достатку свого господаря, має оберегове значення тай просто сильне естетичне враження.

Ще одним доволі поширеним звичаєм у весільному обряді українців є так зване «дарування тещі чоботів», цей обряд засвідчує викуп нареченої. Взуваючи новоспечену тещу в чоботи, наречений тим самим ніби об'єднує два роди. 

В українській культурі чоботи виступали як символ добробуту, достатку та ставали об’єктом для багатьох притч і казок.