понеділок, 5 жовтня 2020 р.

Для нього світлом було слово

5 жовтня 1940 року народився Володимир Омелянович Забаштанський – український поет, перекладач, лауреат Шевченківської премії.

Виступав проти бездуховності, зречення національних традицій, історії, мови. Утверджував високі моральні якості людини, стійкість до випробувань долі. Його твори стилістично прості, лаконічні, афористичні, глибино закоріненою лексикою, органічною фонікою, близькою до фольклорної.

                 * * *

Як нема без зірок небозводу,

Як блакиті без сонця нема,

Так і мови нема без народу,

І народу без мови нема.

Скільки люду і мов на планеті –

Стільки дива, що й віри не йму.

Але буду і буду до смерті

Перед ними схилятись тому,

Що є мова і мого народу,

Що народ є і мій серед них.

Вирви з серця одвічну погорду,

Мов немає у світі малих.

Для народу свойого велика

Кожна з мов, як творіння вінець,

Люд без мови – то глина безлика,

Без’язика отара овець.

 

Немає коментарів:

Дописати коментар