Закоханий у страждання

Франц Кафка народився 3 липня 1883року, і є одним із найвизначніших німецькомовних письменників XX ст.  Його називають одним із найзагадковіших письменників, а твори, видані переважно вже після смерті автора, здається, містять безліч таємних послань, пронизаних абсурдом і страхом перед навколишнім світом. Уявити без його творчості цей період просто неможливо. Проте мало статися так, що ніхто і не дізнався б ні про нього, ні, тим більше, про його творчість. У своєму заповіті чоловік визначив долю свого творіння, щоденників та листів: вони повинні були віддатися вогню. На щастя, товариш письменника Макс Брод насмілився не виконати цю умову заповіту. І таким чином до сучасного читача дійшло майже все, що було створено ним.

Творчість Кафки належала до експресіонізму. Твори письменника були сповнені ідеями абсурду, в них відчувалася прихована єдність надлюдського і буденного, фантастичного і реального.

Новаторство митця: ніхто із численних песимістів світової літератури не опустив людину до такого жалюгідного стану, як це зробив Ф. Кафка у своєму оповіданні «Перевтілення». Перевтілення Ґреґора на комаху - своєрідна метафора відчуження людини від суспільства, для якого вона втратила користь. В такому стані він усвідомлює залежність від інших людей. Щойно особа перестає бути вигідною іншим, вона стає чужою, і інші намагаються витіснити її зі свого життя.

 Прозаїк писав романи, новели, притчі, афоризми. За життя було видано кілька невеликих за обсягом книжок. По смерті надруковано понад 30 новел і всі три романи: "Америка", "Процес" і "Замок". Нині його спадщина складає десять томів, куди увійшли також "Щоденники" 1910-1923 рр., "Листи 1902-1924", "Листи до Мілени", "Листи до Феліції", "Листи до Оттле та родини". Творчість Франца Кафки вражала синтезом реального і фантастичного.