Поліглот і меценат Андрей Шептицький

29 липня відзначається 155 років від дня народження українського релігійного діяча, успішного банкіра та підприємця, реформатора УГКЦ, графа, який став монахом, мецената української освіти й культури, митрополита - Андрея Шептицького.
Якби митрополит Галицький та архієпископ Львівський Андрей Шептицький жив сьогодні, то, безперечно, очолював би списки авторитетного видання Forbes. І не лише в рейтингу «найвпливовіших». Щоправда, на відміну від сучасних олігархів, Андрей Шептицький насамперед дбав про Україну та її громадян. Маючи неабиякий підприємницький хист, митрополит Шептицький суттєво примножив доходи Греко-католицької Церкви та зробив її найбагатшою українською інституцією. Він вважав церковне майно повноцінною спадщиною громади, а тому вміло використовував його саме на розвиток просвітництва, культури та української економіки.
Владика був серед засновників першого українського банку - єдиного на той час в Україні, який здобув визнання у світі, та чиї фінансові потоки працювали в Україні, а не у Відні, як було звично в ті часи.

Щире бажання сприяти зміцненню українського промислу, спонукало до ще одного важливого капіталовкладення. Шептицький інвестував 10 000 доларів у першу українську кондитерську фабрику «Фортуна нова» - попередницю сучасного «Світоча». Шоколад із наклейками відомих українців неабияк популяризував Україну в Європі та був ще одним прикладом розвитку української економіки.
Займався Шептицький і нафтовим бізнесом та був серйозним конкурентом зарубіжним інвесторам-нафтовикам, які розробляли на Галичині.
 
Фактично Митрополит Шептицький дофінансовував більшість українських освітніх і культурних установ, фінансував різноманітні культурні акції та проекти. Черпаючи з прибутків від церковного майна, митрополит робив серйозні капіталовкладення в українську культуру та освіту. Ба більше, вважав це своїм обов’язком і місією.