28 липня Україна святкує 1032-у річницю хрещення Русі

Датою свята Хрещення Русі обрано 28 липня, оскільки саме в цей день православний світ вшановує пам'ять рівноапостольного князя Київського Володимира Святославовича.
Як відомо, хрещення Русі відбулося в 988 р. князь Володимир поставив перед собою мету об’єднати землі, централізувати владу, і для того необхідна була зміна світогляду.
Згідно з «Повістю минулних літ» ще до хрещення Володимир пройшов «випробування вірою». Так, волзькі болгари пропонували князю перейти в іслам. Потім гінці з Риму, послані Папою, кликали в свою віру, а хозарські євреї запрошували руського князя прийняти іудаїзм.
З прийняттям християнства значно розширилися економічні та культурні зв'язки Київської Русі з багатьма європейськими країнами і в першу чергу з Візантією, що позитивно позначилося на торгових і на культурних відносинах.

Християнство робило людину носієм нової моралі, заснованої на культурі совісті, яка витікає з євангельських заповідей.
Варто зазначити, що прихід християнства в Київську Русь пов'язаний з княгинею Ольгою, яка була бабусею Володимира. У 954 р. княгиня здійснила паломництво до Константинополя, де в 955 р. прийняла святе хрещення, отримавши церковне ім'я Олена, а хрещеним батьком став імператор Костянтин. Ольгу вважають покровителькою православної віри. Завдяки її діяльності на Русі почали будувати храми, встановлювати хрести і знищувати язичницьку символіку. Натомість князь Володимир хрестився в Херсонесі в 988 р. Обряд провів єпископ Корсунський. Перед тим як покинути Херсонес, князь поставив у місті церкву в честь святого Василя, ім'я якого отримав при хрещенні. Після повернення до Києва князь охрестив своїх синів і підданих, а також розігнав своїх язичницьких дружин. Після того, як гласить «Повість минулих літ», Володимир послав посланців по всьому городу, говорячи: «Якщо не прийде хто завтра на річку – хай то багатий, чи бідний, чи нужденний, чи раб, – буде мені ворогом». Люди хрестились, хоч здавна були по вірі язичниками. І якщо й не силоміць, то часто лиш поверхово приймали християнство. 
Задовго після того, як повелів князь «…будувати церкви і ставити їх на тих місцях, де колись стояли дерев’яні кумири (так на місці стародавнього капища було споруджено церкву святого Василя, а пізніше була побудована Десятинна церква)», – глибоко укорінений язичницький релігійний світогляд усе ще залишався міцно закріпленим у свідомості мас. Але разом з тим процес християнізації уже був невідворотним. Масове хрещення населення сталося біля берегів Почайни (колишня права притока Дніпра).
Тож вітаємо всіх християн, для яких цей день є визначним!