Володимир Висоцький: політ триває

Є люди, які метеором вриваються в життя, залишаючи після себе яскравий слід. Тому не дивно, що вони стають легендою. Такою людиною був Володимир Висоцький – поет, композитор, співак, артист. Його пісні однаково розуміли і відчували будь-хто: робочий і поет, чиновник і актор, хлопчисько-підліток і ветеран війни. Літературно-музичну композицію «Врятуйте наші душі», присвячену 80-річчю від дня народження корифея авторської пісні, підготували працівники бібліотеки для членів клубу «Сузір’я» та воїнів, які лікуються у Білоцерківському шпиталі.
Пісні, написані Володимиром Висоцьким про війну, це, перш за все, пісні про справжніх героїв. І не важливо, про яку війну і про який бій йде мова: про Другу світову, афганську чи про бої на сході нашої країни. Боляче лише від того, що кожного разу кількість загиблих на війні збільшується. Сльози на очах молоденьких солдатів і людей старшого віку засвідчили, як болить ця рана і як ще довго буде вона гоїтися. Справжнім відкриттям заходу став виступ Віталія Степури – молодого талановитого виконавця, шанувальника творчості В. Висоцького. Пісні «Я не люблю» і «Парус» прозвучали як вияв активної життєвої позиції справжніх чоловіків, а слова з пісні «Врятуйте наші душі» стали справжнім криком «SOS» людини, , яка переживає за майбутнє своєї країни.