2016 рік - рік Івана Франка
Важко знайти у світовій
культурі людину такого безмежного творчого діапазону, як Іван Франко. Люди
такого масштабу діяльності репрезентують не лише свій народ і свою епоху, а й
цілу світову культуру. Та в особистому житті вони залишаються, як і більшість
простих людей, нещасливими. «Тричі мені являлася любов, – зізнається поет, – тричі
в руці від раю ключ держала», і тричі поет розминався зі своїм щастям. Чи винен
Іван Франко, що втратив Ольгу Рошкевич?
Чи хотів злого, коли вирішив поєднати своє життя з Ольгою Хоружинською
вже не з любові, а з глибокої поваги до неї? Чому не відповіла взаємністю Юзефа
Дзвонковська і була вражаюче байдужою до поета Целіна Журовська? Відповіді на
ці запитання шукали члени клубу «Сузір’я» під час літературно-музичної
композиції «Се любов моя плаче так гірко...», присвяченій 160-річчю від дня
народження поета і 120-ій річниці виходу в світ збірки «Зів’яле листя».
Своїм життям і своєю
творчістю поет довів, що любов стояла і стоїть біля витоків життя. Вона робить людину кращою, зігріває її
теплом, дає наснагу для діяльності і творчості.
|
|
Немає коментарів:
Дописати коментар