Простір для читання для українських дітей

“Перед лицем великої біди, якою є війна, хочемо створити безпечне місце, приязне і спокійне для дітей з України. Це буде простір для читання, гри і розвитку. Діти разом з батьками можуть провести тут час, розвивати свої здібності, взяти участь в креативних зустрічах і майстер-класах, які допоможуть їм адаптуватися в Кракові".

Таке звернення з'явилось в бібліотеках Кракова! Працівники філій запрошують всіх небайдужих допомогти організувати в бібліотеках "Щасливі куточки" для наших громадян, які перебувають зараз в польському місті Краків. Пропонують приносити дитячі книжки українською мовою та художні матеріали для творчості.

Щиро дякуємо нашим колегам Biblioteka.Kraków за небайдужість, дружбу,тепло,турботу, милосердя.

Адже дитинство не зупиняється з початком війни. Вдячні за можливість зробити його щасливішим!

Церковне свято: Теплого Оолекси

30 березня православні християни святкують День святого Олексія. 

За народними переказами цього дня приходить справжнє тепло, тому друга назва свята – Теплого Олекси.

Олексій народився у Римі у знатній родині. Одного разу в храмі йому привиділося, як помирає його мати. Він побажав вимолити у Бога її життя. Тому відрікся від будинку і майбутнього щасливого життя.

У вечір свого весілля він покинув отчий дім. Залишив батьків і молоду дружину. 17 років він провів у місті Едессі при храмі Пресвятої Богородиці, де щоночі молився і щодня просив милостиню.

Після того як людям відкрилося, що Алексій – чоловік Божий, вони стали почитати його. Незабаром преподобний таємно залишив місто. Доля розпорядилася так, що йому довелося повернутися в рідний дім. Але Олексій не відкрився рідним, а прикинувся простим бідним.

Батько, доброї душі людина, поселив його в сараї і наказав годувати з власного столу. Але Алексій брав лише воду і хліб. Кожну ніч він проводив у молитві. Згодом, він відчув що скоро помре і написав про своє життя.

ПРИКМЕТИ на Теплого Олексія

🔹Яка погода на Олекси – така і на Великдень буде.

🔹Якщо на теплого Олекси бджоли зроблять перший обліт – буде добрий медозбір.

🔹Тепла сонячна погода віщує урожайний рік.

🔹Гуси, що високо летять, віщують снігопади.

🔹Якщо помолитися Олексію, то багато меду буде.

🔹Якщо погода 30 березня прохолодна, то весна буде пізньою.

Мораль одна - опам'ятайтесь!

 

Церковний календар

22 березня православні відзначають свято 40 святих. 

Це свято на честь пам'яті сорока севастійських мучеників – воїнів-християн з міста Севастії, які прийняли мученицьку смерть за віру в Христа.

Ці воїни були кращими в армії давньоримського імператора Лікінія. Сам Лікінійя був жорстоким гонителем християнства. Воєначальник Агрікола зажадав від них жертву язичницьким богам. Воїни відмовилися. За це їх катували, а потім морили холодом у крижаному озері. Один нещасний не витримав тортур - і вибіг з озера погрітися. Але як тільки ступив на землю - упав замертво.

Вночі один з стражників - Аглай - побачив вінці над головами тих 39 воїнів, що все ще страждали в холодній воді. Тоді він сам роздягнувся і приєднався до своїх нових братів по вірі зі словами "І я – християнин!" Так мучеників знову стало сорок.

Сорок Севастійських мучеників - небесні покровителі усіх чоловіків, особливо воїнів і мандрівників. У цей день йдуть до церкви і ставлять 40 свічок, моляться та просять захисту від бід, хвороб, б'ючи 40 поклонів. 

Сьогодні молімося за Україною та її захисників 🇺🇦

З Днем народження, Ліно Василівно!

19 березня День народження святкує геніальна українська письменниця і поетеса Ліна Костенко. 

Її вірші завжди торкаються душі. Один з таких - "Мій перший вірш написаний в окопі", який сьогодні є дуже актуальним.

Мій перший вірш написаний в окопі, 

на тій сипкій од вибухів стіні, 

коли згубило зорі в гороскопі 

моє дитинство, вбите на війні. 

Лилась пожежі вулканічна лава. 

Горіла хата. Ніч здавалась днем. 

І захлиналась наша переправа 

через Дніпро – водою і вогнем. 

Гула земля. Сусідський плакав хлопчик. 

Хрестилась баба, і кінчався хліб. 

Двигтів отой вузесенький окопчик, 

де дві сім'ї тулились кілька діб. 

О перший біль тих не дитячих вражень, 

який він слід на серці залиша! 

Як невимовне віршами не скажеш, 

чи не німою зробиться душа?! 

Це вже було ні зайчиком, ні вовком – 

кривавий світ, обвуглена зоря! – 

а я писала мало не осколком 

великі букви, щойно з букваря, – 

той перший віршик, притулившись скраю, 

щоб присвітила поночі війна. 

Який він був, я вже не пам'ятаю. 

Снаряд упав – осипалась стіна.

Вітаємо Ліну Василівну 💐!!! Бажаємо усіх земних гараздів та мирного неба!!! 🇺🇦

У ріднім слові – цілий світ

Відсвяткували Міжнародний день рідної мови разом з 5-Б класом ліцею "Білоцерківський колегіум".

Бібліотекарки Жанна Харченко і Світлана Могорит провели для дітей мовознавчий батл «У ріднім слові – цілий світ». П’ятикласники із задоволенням грали у пізнавальні мовні ігри: вставляли пропущені слова в рядках українських народних пісень, редагували речення із словами-паразитами, добирали українські відповідники до запозичених слів, відгадували предмет, названий застарілим словом (гладущик, рубель, свічадо, бинда, тощо), підбирали синоніми до окремих слів.

Нам залишилася у спадок одна з найкрасивіших, наймилозвучніших мов світу. Тому наше завдання – берегти її, вдосконалювати та популяризувати у світі.

Мова кожного народу неповторна і своя

Мелодійна, барвінкова, вишукана, калинова, а ще материнська і головне - рідна. Всі ці слова про українську рідну мову лунали у віршах, які читали учні 3-А БЗШ №6 (класний керівник Надія Дядиноха). Цікаво і змістовно минула година спілкування присвячена Міжнародному дню рідної мови. Бібліотекарки Галина Чередник та Зоя Чутковська розповіли учням про необхідність збереження мовного різноманіття, про толерантне ставлення до носіїв різних мов і про важливість досконалого володіння рідною мовою.

Школярі переглянули відеоролик про українську мову, взяли участь в інтелектуальній грі " Знавець фразеологізмів". Малюки виявили неабияку кмітливість в розгадуванні ребусів та кросвордів. Приємно, що маленькі українці відповідально ставляться до чистоти рідної мови і завзято викорінюють суржик.

У нашої держави прекрасне майбутнє, адже підростає покоління справжніх патріотів, які щиро люблять і шанують найкращу рідну українську мову. 

Слава і біль України

20 лютого Україна вшановує пам’ять Героїв Небесної Сотні, які ціною власного життя захищали ідеали демократії, відстоювали права та свободи громадян, європейське майбутнє України. До цього дня працівники бібліотеки сімейного читання спільно з учнями 9-го класу СПМШ №16 та вчителькою Тетяна Пелих провели акцію пам’яті «Слава і біль України». 

Бібліотекарі разом з учасниками заходу здійснили подорож революційним Майданом, стали свідками кривавого розгону, брутальних дій влади,  загибелі героїв. На екрані промайнули кадри жахливих подій восьмирічної давнини, які змінили хід української історії. Діти познайомились із документальними та художніми  книгами  про подій на Майдані. Присутні вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання.

На знак солідарності із волевиявленням відчайдушних і самовідданих сміливців, які протестували проти режиму й свавілля влади, мільйони українців на весь світ гучно заявили про своє прагнення гідно жити у вільній, процвітаючій, цивілізованій, європейській державі. Саме 20 лютого 2014 року загинуло найбільше активістів Майдану. Наступного дня відбулося прощання із загиблими, яких назвали «Небесною Сотнею». Цього дня разом із всією Україною ми згадуємо подвиг загиблих.

Вічна пам'ять Героям Небесного Легіону! Слава Україні!

Народе мій, стань уже раз собою!

17 лютого 2022 року минає 130 років від дня народження Йосипа Сліпого - український церковний діяч, єпископ Української греко-католицької Церкви, кардинал Католицької церкви. Народився в селі Заздрість (нині Тернопільський район). Після Тернопільської гімназії вступив до Львівської греко-католицької духовної семінарії. Навчався в австрійському Інсбруку та Римі. В 1917 р. став священиком, а за 10 років - ректором Львівської богословської академії. В 1944 р. очолив Українську греко-католицьку церкву. Відсидів 18 рокіцв у радянських таборах. Помер 7 вересня 1984-го в Римі. 1992-го перепоховали у крипті собору святого Юра у Львові.

"Може, нам було б легко любити Україну, якби вона була багатою, самостійною і могутньою. Та сьогодні треба й варто любити Україну, щоб вона такою стала"

«Народе мій, стань уже раз собою! Позбудься своєї вікової недуги сварів і чварів, вислуговування чужим.. Отрясися од своїх вікових недостач, стань на свої ноти в Україні, піднеси свою голову, випростуй свої рамена.. Покажи свою силу і вдячність, бо, шануючи своє минуле, ти ростеш у своїй могутності і славі!...Внутрішні непорозуміння і дух незгоди – це одна з найголовніших причин нашого упадку... Тому за всяку ціну втримати єдність. Внутрішні непорозуміння і дух незгоди – це одна з найголовніших причин нашого упадку... Тому провідною думкою є за всяку ціну втримати єдність».

Тризуб - це воля, слава, сила

19 лютого 1992 року Верховна Рада України своєю постановою затвердила Державний Герб незалежної України. Ним став золотий тризуб на синьому щиті – знак Київської держави часів правління Володимира Великого, що символізує безперервність тривалого історичного розвитку українського народу. День Державного Герба України – чудова нагода познайомити маленьких читачів бібліотеки з підбіркою цікавих фактів про наш національний символ.

Бібліотекар Галина Чередник розповіла про найрізноманітніші трактування тризуба. Цікаво, що є понад сорок версій, що пояснюють його походження.

Діти з цікавістю прослухали легенду про Герб - припроменеву корону, яка зігрівала людей, показувала шлях до кращого життя і називалася Тризуб. Переглянувши мультик про державні символи, читайлики відповідали на різноманітні запитання.

Так і донині по всьому світу золотий тризуб прославляє рідну неньку-Україну.