Кращі читачі бібліотеки рекомендують

 #Тиждень_дитячого_читання

Який дивовижний і неймовірний світ, і скільки ще в ньому невідомого...На безліч цікавих запитань можна знайти відповіді у дитячих книгах. Про життя на нашій Планеті, де є повітря, вода

і земля, які дають можливість рости різноманітним видам рослин і тварин, а також

пригодницькі повісті, казкові оповіді, веселі віршики - все це любить читати одна з найкращих читачів бібліотеки Ярослава Сидоренко. Разом з бабусею Наталію Дмитрівною та мамою Юлією Вікторівною вона часто приходить до бібліотеки. Дівчинка дуже любить тварин, тому часто бере книги природничої тематики. Ярослава із задоволенням ділиться враженнями про веселу захоплюючу мандрівку у дивовижний світ "Казок зі Львова" Юрія Винничука.

Дівчинка найактивніша учасниця всіх конкурсів бібліотеки. Такі читайлики, як Ярослава є та завжди будуть відданими поціновувачами книги та пронесуть любов та повагу до неї через усе своє життя.

Прочитала і вам рекомендую

 #Тиждень_дитячого_читання

Щорічно останній тиждень березня для дитячих бібліотек сповнений приємних турбот, пов'язаних з проведенням Всеукраїнського тижня дитячого читання. У центрі уваги Тижня,як завжди, є книга та її шанувальники - діти.

Сьогодні ми познайомимо вас з Дашою Григоренко, ученицею 4-го класу СПМШ 16. Читачкою нашої бібліотеки є ще з дошкільного віку. Даша любить читати детективи, казкові пригоди та книги про тварин. Переважно читає книги сучасних українських та зарубіжних авторів: Оксани Лущевської, Миколи Михтодовича, Сашка Дерманського, Голлі Вебба, Кресиди Ковелл та інших. Разом з мамою Інною Анатоліївною беруть у бібліотеці книги та журнали.Талант дівчинки проявляється не тільки у читанні книг та дитячих журналів, але й у малюванні та навчанні англійської. Дівчинка приймає активну участь у проведенні майстер- класів. Дар'я брала участь у конкурсі читців-декламаторів творів Тараса Шевченка, у конкурсах "Нова радість стала" та у конкурсі малюнків до творів Лесі Українки.

Читай, щоб світ зробити кращим

Сьогодні розпочався #Тиждень_дитячого_читання «Читай, щоб світ зробити кращим». Свято започатковане далекого 1944 року. У незалежній Україні це свято затверджене 22 лютого 1993 року, а з 2009 – отримало статус Всеукраїнського. На жаль, цьогорічний тиждень дитячого читання, як і навчання, проходитиме онлайн. У рамках тижня будемо знайомити вас з кращими читачами бібліотеки. Серед найактивніших читачів нашої бібліотеки – Анна та Назар Поп, учні СПМШ №16. Вперше до книгозбірні, ще маленькими дошколяриками, їх привела мама Ольга Валеріївна. Книги та читання стали не лише захопленням, а й улюбленою справою цієї родини. Прикладом для дітей є батьки, які цікавляться новинками сучасної української та зарубіжної літератури. Серед їх улюблених письменників: Макс Кідрук, Люко Дашвар, Володимир Лис, Чарльз Мартін.

Аня і Назар люблять читати пригоди, казкові історії, тому не дивно, що більшість книг, прочитаних дітьми – це твори Сашка Дерманського, Наталії Щерби, Галини Ткачук та інші. Діти є постійними учасниками різноманітних літературних конкурсів, які проводять бібліотеки міста. У цьому році Назар брав участь у конкурсі читців-декламаторів творів Тараса Шевченка, Павла Глазового. Крім того, талановитий хлопчик пише власні усмішки.

Далі буде.

Чарівна Рось, як поживаєш?

«Вода, в тебе немає смаку, ні кольору, ні запаху. Тебе неможливо описати, тобою насолоджуються, не відаючи, що ти таке. Не можна сказати, що ти необхідна для життя: ти – саме життя!" Антуан де Сент-Екзюпері.

І це дійсно так, бо вода – невіддільний компонент усіх біохімічних процесів.

Природна окраса та джерело життя для жителів нашого міста – річка Рось. Походження назви річки достеменно невідоме. Одні джерела стверджують, що назва річки походить від назви слов’янських племен росів, чи русів, які в давнину проживали на берегах річок Рось, Роська, Роставиця. Інші дотримуються думки, що назва пішла від назв Київська Русь, Білорусь. Мальовнича річка Рось відома ще із стародавніх часів. За літописом вона була межею Київського князівства.

Рось належить до найбільших правобережних приток Дніпра. Вона бере початок у Погребищенському районі Вінницької області за 2 км на північний захід від с. Ординці. Далі річка тече переважно у східному напрямку через Київську та Черкаську області. У Дніпро, а точніше в Кременчуцьке водосховище, Рось впадає за 19 км нижче Канівської ГЕС. Загальна довжина річки становить 346 км, площа річкового басейну – 12600 км2. Найбільшими притоками Росі є річки Роставиця (116 км) та Кам’янка (105 км).

Сьогодні стан річки Рось називають екологічною катастрофою. Активісти та зоозахисники уже давно б’ють на сполох. І тому є багато причин: в першу чергу це будівництво 66 дамб та гребель, через які в деяких місцях із повноводної артерії, річка перетворилася на мілководні струмки. При цьому джерела, які наповнювали річку, замулюються. На жаль, самі люди забруднюють річку – викидають у воду сміття, залишають на її берегах різноманітні відходи, які річка забирає з припливами.

Багато домогосподарств та підприємств, які розташовані поблизу річки, скидають стічні води з хімічними відходами у водойму. Відтак катастрофа загрожує усім користувачам питної води з басейну річки Рось.

У #Всесвітній_день_водних_ресурсів хочемо нагадати, що стан річки, яка дає нам життя та здоров’я – у наших руках! Не будьте байдужими до свого майбутнього!

Я тільки у слові живу...

19 березня одній із найвідоміших українок сучасності виповнюється 91 років. Ліну Костенко вважають генієм слова, залізною жінкою та живою легендою, а її біографія є прикладом для мільйонів українців та невичерпним джерелом мудрості. Її вислови надихають на зміни і змушують замислитися над вічними темами. Усе своє життя письменниця не боялася влади та відкрито говорила всю правду про неї як за часів КДБ, так і за часів незалежності України. Нині вона воліє мовчати, за неї говорять її твори.

Костенко Л. "Берестечко"

Роман у віршах "Берестечко" творився на різних етапах протистояння України та її боротьби за незалежність - від середини 1960-х до кінця 1990-х. ХХ століття впізнає себе в ХVII-му. Україна знову змушена долати фатальну циклічність своїх проблем. Але драма поразки стає філософією відродження, катарсисом, повстанням руїни людини і народу. Перемога над поразкою - основний філософський і психологічний код цього твору.

Костенко Л. "Записки самашедшого"

Роман написано від імені 35-річного комп’ютерного програміста, який на тлі особистої драми прискіпливо, глибоко й болісно сканує усі вивихи нашого глобалізованого часу. У світі надмірної (дез)інформації і тотального відчуження він – заручник світових абсурдів – прагне подолати комунікативну прірву між чоловіком і жінкою, між родиною і професією, між Україною і світом. За жанровою стилістикою «Записки українського самашедшого» – насичений мікс художньої літератури, внутрішніх щоденників, сучасного літописання й публіцистики.

Костенко Л. "Маруся Чурай"

Історичний роман у віршах «Маруся Чурай» визначної української поетеси Ліни Костенко – один із вершинних творів української літератури, своєрідна енциклопедія духовного життя нашого народу в XVII ст. Висока драма любові вирує на тлі епічних історичних змагань, де доля легендарної Марусі Чурай тісно переплетена з долею України.

Костенко Л. "Річка Геракліта"

“Річка Геракліта” – це міні вибране вже друкованих та нових поезій Ліни Костенко. Цикли природи та людського буття тут зв’язані в єдине ціле, циклічний міфологічний час та лінійний час християнства перетинаються між собою. Вірші-осяяння, вірші-попередження, вірші-реквієми і вірші, де тріумфує неприборкана стихія людських почуттів, створюють цілісну симфонічну “поему” філософського осягнення Часу. Художній коментар до поезій – оригінальні роботи Сергія Якутовича, який “транслює” таємницю буття через витончені фантазійні “портрети” пір року, які постають у символічних, містичних та неореалістичних жіночих образах.

Костенко Л. "Проміння землі"

Вірші Ліни Костенко вражають своєю задушевністю, теплотою і дивовижною щирістю, тою високою щирістю, яка розкриває душу людини без дріб’язкового копирсання, надривності, цинізму». У віршах, що ввійшли до збірки, домінують замилування красою світу, відчуття органічності та яскравості буття, яке в молодості дарує людині ілюзію його вічності. Проте у них можна знайти і громадянські настрої, гостру стурбованість байдужістю світу, вразливість тонкої людської натури, епічне переживання історії, схильність до іронії, зацікавлення фольклором. 

Костенко Л. "Скіфська одіссея"

Герой поеми-балади Ліни Костенко «Скіфська одіссея» – молодий Грек з Ольвії – два з половиною тисячоліття тому рушив у плавання Дніпром-Борисфеном у напрямку майбутнього Києва, пізнаючи грецький і скіфський світи Припонтиди. А це був і час народження Європи серед мурів Афін. У поемі, написаній іскрометно й іронічно, постає багатостолітня – реальна й міфічна – стихія творення України на стику західної і східної цивілізацій, а сама Україна бачиться як невід’ємна частина середземноморської культури. Ця поема набуває особливої гостроти сьогодні, оскільки з анексією Криму Росія відібрала також античне минуле України, перетворивши сонячну землю мандрів Геродота на зону зненависті й мілітаризму.

Кудін О. "Ліна Костенко"

У книзі автор пропонує читачам задуматися над життєвим і творчим шляхом Ліни Костенко: чому дівчинка, народжена в найважчі, темні та підневільні часи України стала чи не взірцем особистісної, життєвої і творчої свободи? На думку Кудріна, велич Ліни Костенко в українському бутті полягає ще й у тому, що вона перекодовує нашу історію: годі рюмсати, треба тримати «лінію оборони» і невпинно йти далі.

Усе моє життя – це ходіння крізь стіни

Емма Андієвська - українська поетка, письменниця, художниця. Народилася 19 березня 1931 року в Донецьку. Вперше у своєму житті почула українське слово в Вишгороді, куди сім’я переїхали з Донбасу. У 1957-му закінчила Український вільний університет (Мюнхен) за спеціальностями «філософія» та «філологія». Видала десятки збірок поезій, оповідань та казок,три романи, написала тисячі картин. Мешкає в Мюнхені. Національну премію України імені Тараса Шевченка Еммі Андієвській присудили за збірки «Міста-валети», «Бездзигарний час», «Шухлядні краєвиди», «Маратонський біг» та «Щодення: перископи».

Україна ввійшла в її серце на все життя. «Знаєте,–говорить письменниця,– я ще в дитинстві знала, що навіть якщо буду одна-єдина українка у всьому світі, але хотітиму по-справжньому, то вона буде. Україна буде. Все!»

До рідного краю вернулись лелеки

До Дня повернення лелек на рідну землю, який святкується 19 березня, маленькі читачі бібіліотеки взяли участь у майстер-класі та виготовили таких ось чудових птахів

Жінки в літературі

Стали відомі імена переможниць премії Women in Arts-2021, яка вручається щороку жінкам за вагомі внески у культуру й мистецтво. Радіємо, що у номінації «Жінка в літературі» цьогоріч перемогла Софія Андрухович авторка романів «Фелікс Австрія» та «Амадока»!

Невиправданий ризик: небезпечне селфі

У сучасному світі фото стало невід'ємною частиною життя людини. Соціальні мережі заповнені мільйонами фотографій, переважно зробленими самостійно. Таке явище має власну назву – Селфі. Селфі (англ. Selfie, в ід «self» – сам, себе). – різновид автопортрета, яка полягає в фіксації самого себе на фотокамеру, на камеру мобільного телефону, планшета іноді за допомогою дзеркала або монопода. Селфіманію називають хворобою XXI століття. Діти готові ризикувати здоров'ям і життям заради схвалення незнайомих людей у соцмережах.

В чому полягає небезпека Селфі?

Коли людина намагається сфотографувати сама себе, у неї розсіяна увага, втрачається рівновага, вона не дивиться на всі боки і не відчуває небезпеки.

Необдумані екстремальні Селфі небезпечні для життя!

КОЖЕН день в світі відбувається кілька смертей селфіманів ... Бажання зробити селфі «не таке, як у всіх» часто призводить до безглуздої смерті. Можна захопитися і не помітити небезпеку. Немає повернення назад. На пам'ять рідним залишається тільки кадр. І він – останній!

Пам’ятайте, наскільки цінне Ваше особисте та унікальне життя!

Робіть селфі, переконавшись, що ви перебуваєте в безпечному місці і вашому життю нічого не загрожує!

Обірване життя...

Проста істина: коли людину втрачаєш, то розумуєш її особливу цінність для тих, хто її оточував, хто знав, хто працював поряд. Сьогодні згадуємо Олександра Виговського. 17 березня йому б виповнилося 55 років. Хоча його життя обірвалося в молодому віці, воно було насиченим і плідним. Він зумів реалізувати себе як митець, письменник, журналіст. За книгу «Душа під № Дубль-А-1п» Олександр Виговський отримав визнання – міську літературно-мистецьку премію ім.І.С.Нечуя-Левицького. Він став автором першого у Білій Церкві пам’ятника Героям Небесної Сотні.

Багато кого я недолюбив 

В минулому, зараз каюсь.

Багато чого б змінити хотів,

Але не відрікаюсь

Від долі, друзів і ворогів,

Синців, страждань та образ.

Якби вибирать довелось,

я б волів

Себе прожити ще раз.