12 липня - День рибалки

Багато хто з нас, люблять посидіти де-небудь за вудкою в спокійній обстановці, сподіваючись при цьому на хороший улов. Але робота професійних рибалок - це не проста праця. Вона часто пов’язана з прямими ризиками і навіть в нашій сучасності, при досить розвинених технологіях вилову, ніхто не може дати гарантій, що все пройде гладко.
Сама професія рибалки є однією з найстародавніших, затребуваних і шанованих професій у світі. У деяких, особливо приморських регіонах рибальство міцно зайняло одну з провідних позицій серед промислових галузей.
У День рибалки стало доброю традицією проводити різноманітні конкурси та змагання не тільки серед професійних рибальських бригад, а й серед простих любителів рибної ловлі. Це свято не має обмежень по статі або віку і часто об’єднує цілі сім’ї, подаючи привід для гарного і приємного проведення часу на природі, в колі друзів або однодумців. 

У цей день вітають не тільки всіх, хто поєднав своє життя з цією складною і романтичною професією, а також тих, для кого заняття риболовлею є спортом чи хобі, особливим станом душі чи способом злиття з природою. Рибалки - це особливе, своєрідне братство, яке складається з людей різних занять і віку, це не тільки азарт, але і можливість зануритися у роздуми, і просто гордість, яку може подарувати рибалці його вдалий улов.
Для маленьких любителів риби, можна познайомитись з книжкою, яка розповість все про рибальство.

Апостоли Петро і Павло - найшанованіші і популярні в народі сподвижники Христа

12 липня християни відзначають день Святих Апостолів Петра і Павла. Цього дня закінчується Петрівка – піст, який тривав упродовж кількох тижнів.
Прикмети та звичаї.
В Україні з днем Петра і Павла пов'язувалося багато повір'їв та звичаїв.
З давніх часів у цей день було заведено зранку сходити до Божого Храму, бути присутнім на службі. Необхідно помолитися та поставити свічку біля святих ликів Петра та Павла. До цього дня готувалися колись в Україні як до великого свята: білили хати, оздоблювали рушниками стіни, прибирали на подвір'ї. Будьте милосердними цього дня, допоможіть тим, хто цього потребує. Люди намагаються провести це свято у колі сім’ї, сісти за святковий стіл, на якому повинна бути присутня риба. Хресні батьки випікали пироги у цей день та йшли у гості до своїх хрещеників. На Петра вперше після посту дозволялося готувати молочні страви. Господині варили вареники із сиром, пекли мандрики — сирні бабки.
Святий Петро вважався покровителем пастухів. У цей день господарі неодмінно виносили громадським пастухам гостинця: мандрик та грудку масла.
На Бойківщині пастухи збиралися на пасовиську, будували «петрівник» — невелику землянку чи загорожу, прикрашену зеленню і разом обідали. Їли молочне — щоб корови краще доїлися.
У східних регіонах України існував звичай на Петра «заполіскувати дійниці». Жінки обідали гуртом, а потім рвали трави, що мають жовтий цвіт, і годували ними корів: «щоб жовте молоко було».

Після Петра розпочиналися жнива. В українській петрівчаній пісні співалося:
Минулася петрівонька,
Почались жнива.
Наробилася у полі,
Що тільки жива.

Народні прикмети на Петра:
Якщо на Петра один дощ - врожай непоганий, два - добрий, а три -багатий.
Як іде на Петра дощ, то буде гнити картопля.
Як на Петрів день спека, то на Різдво мороз.

11 липня - День шоколаду

Друзі, завітайте до чудової країни Шоколандії. Солодкого та веселого свята всім!

Син неспокійного часу — Джеймс Олдрідж

Джеймс Олдрідж, англійський письменник та громадський діяч, народився 10 липня 1918 року. Син літератора здобув гарну освіту: навчався спочатку в коледжі у Мельбурні, потім у Лондонському університеті. Літературну діяльність Олдрідж розпочав з журналістики.
У роки Другої світової війни він побував у багатьох країнах і на багатьох фронтах. Робота журналіста й військового кореспондента стала для Олдріджа школою життєвого досвіду та майстерності. Його художні репортажі, романи, цикл новел - відобразили героїзм народного опору й ті зміни, які спричинила перемога над фашизмом. Письменник жваво відгукується на актуальні проблеми часу, бореться за мир і покращення міжнародних відносин.
Джеймс Олдрідж, через усе життя проніс повагу до простих людей, любов до природи, захоплення мисливством і риболовлею. Сьогодні його оповіданнями захоплюються дорослі й діти. 
Його твори — це дивовижний світ. У них письменник зачіпає такі теми, які хвилюють кожну людину.
У своїй новелі «Останній дюйм» Джеймс Олдрідж піднімає дуже важливу проблему — відносини між батьками й дітьми . З усього видно, що між батьком та сином немає ані дружніх, ані довірчих відносин. Але небезпека ситуації зближує їх. Перебуваючи на межі смерті, батько думає тільки про порятунок сина. Крок назустріч один одному до спільної мети — вижити. І батько подивився на хлопчика іншими очима, зрозумів, що недооцінював його, не довіряв йому, що не приділяв достатньо уваги.
Новелу «Останній дюйм» можна сприймати як своєрідну притчу про духовне зближення батька та сина.Тема дитинства бачиться письменникові через єдність людини й природи, через красу відвертих людських взаємин. Про своє оповідання "Останній дюйм" письменник сказав, що це оповідання — насправді метафора, а його суть полягає в тому, щоб вчасно зупинитися, не перейти межі. У сьогоднішньому світі накопичено стільки зброї, що людство стоїть на останньому дюймі перед світовою катастрофою, і кожен має усвідомити свою велику відповідальність за долю цивілізації. Останній дюйм не можна перейти, бо тоді на Землі більше не буде людей. І тут не можна не погодитися з письменником.
Тема відповідальності є однією з провідних у творі. Олдрідж наголошує на тому, що людина — творець своєї долі. Людина — найдосконаліший витвір природи й має бути достойна того місця, яке займає в ній.

Пам'яті Володимира Іванціва

10 липня минулого року пішов із життя відомий письменник-краянин, член Національної спілки письменників України Володимир Іванців. Його творчість пронизана безмежною любов’ю до життя, до людей, до України.

Моє знайомство з Володимиром Іванцівим відбулося на прикінці 80-х років минулого століття. Відомий письменник і громадський діяч приходив у бібліотеку, щоб у читальній залі почитати «Літературну Україну», попрацювати з літературознавчими книгами, енциклопедіями та просто поспілкуватися. 

У нашій бібліотеці проходили цікаві творчі зустрічі Володимира Опанасовича зі старшокласниками шкіл №6 та 16, він неодноразово був головою журі конкурсів читців-декламаторів поезій українських письменників.

Після виходу у 2006 році дитячої книжечки «Трички-брички» до поціновувачів творчості поета приєдналися маленькі читачі-дошкільнята та учні молодших класів. 

Успіх видання засвідчив глибоке знання дитячої психології, адже Володимир Опанасович був зразковим батьком і неперевершеним дідусем. 

Його діти, а потім і онуки, ставали головними героями і першими читачами поетичних творів. Вірші «Кольорові олівці» і «Паперовий кораблик», «Краповальс» і «Кудикова гора», «Котячі хитрощі» і «Синичка» зачаровують своєю неповторною простотою і вишуканістю. «Трички-брички» і веселі три лисички-сестрички підкупляють щедрістю, бо «продають смачні сунички повний кухлик за п’ятак, а малесеньким за так». «Іваніана» на весь світ прославляє наш рід, бо «ми в цілім світі знані – Іванівські Івани!». 

А вірш «Спадок» про Шевченків «Кобзар» ще раз нагадав про великий і непереборний дух поета-українця, про його безмежну любов до Батьківщини, бажання бачити її вільною і незалежною:

Коли прочитаєш цю книгу, мій сину,

То знатимеш долю свою – Україну;

Якщо не минеш ані титли, ні коми,

Не віддаси України нікому!

Таємничі загадки

Якщо ж ваша родина полюбляє різні забави та загадки, тоді ці книги – must have для спільних читань. Адже у них – кілька десятків захопливих загадок різної складності. Розгадувати їх можна і самостійно, або ж зібратися всім сімейством та влаштувати змагання з відгадування. Хай там що, але гарний настрій і зарядка для мозку вам гарантовані.

Якщо зміцніє хоч одна родина, міцніша стане наша Україна!

Здавна відомо, що родина – то невичерпне джерело наснаги, любові та батьківських обов'язків. Кожна сім'я докладає зусиль аби не всохло родове дерево, бо «Без роду немає народу».

Український День родини — відносно молоде свято, яке почали відзначати з 2012 р. Варто уточнити, що цю дату, 8 липня, відзначають тільки в Україні.

Українцям з давніх-давен був властивий культ домашнього вогнища, культ Роду. Людина не мислила власного щастя без сім'ї, без домашнього вогнища. «Без сім'ї – нема щастя на землі».

Українська родина будувала своє життя в тісній єдності зі своїм народом. Батько був оборонцем землі, мати – берегиня домашнього вогнища.

З давніх-давен батьки навчали своїх дітей любити і шанувати батька й неньку, дідусів та бабусь – увесь свій рід! І тому було складено

багато прислів’їв та приказок про батьків, про сім’ю, про родину:

* Без сім’ї немає щастя на землі.

* Найдорожчий клад, як в родині лад.

* Які мама й татко, таке й дитятко.

Чи знаєте ви, які в нас є родинні обереги?

* Батькова хата

* Мамина пісня

* Дідусева казка

* Бабусина вишиванка

* Батькова криниця – усе це родовідна пам’ять, символи України, наші обереги.

*Вишитий рушник – творіння талановитих рук українок. Рушник – символ єдності сім’ї, любові до рідної землі, до матусі.

Родина - це найдорожчий і найцінніший скарб. Тому в всеукраїнський день родини бажаємо, щоб вона була тихою і затишною гаванню. Нехай підтримка найрідніших допомагає впорається з будь-якими труднощами. Нехай всередині сім'ї та в Україні буде мир і любов!

8 липня народився український письменник, журналіст Юрій Смолич

Творчість Юрія Смолича (120 років від дня народження) почалася в той час, коли в українській літературі виникали нові жанри. Раніше зовсім не існувало української наукової фантастики і Юрій Смолич став одним з її зачинателів. Перший вийшов друком роман ‘’Останній Ейджевуд’’ (1926), де науковий елемент тісно поєднався з пригодницькою лінією. У цьому творі виявилась риса, яка пізніше стала характерною для Юрія Смолича – фантаста: вміння вибудовувати складну інтригу, ставити своїх героїв в непередбачувані і заплутані обставини, що спонукають до розкриття їхніх характерів. 
Тодішніх письменників-фантастів цікавили не тільки наукові відкриття, а також їхня соціальна прив’язка, тобто яка користь від них суспільству. В цьому сенсі показовою стала трилогія Юрія Смолича ‘’Прекрасні катастрофи’’(1928). У літературному доробку автора є ще такі романи: "По той бік серця" (1930), "Четверта причина" (1932), "Сорок вісім годин’" (1933).Великим любителем фантастики і постійним читачем романів Юрія Смолича був Володимир Сосюра, який стверджував що пригоди і фантастику набагато цікавіше читати, ніж писати.

От їжак-їжачок, сто сердитих колючок!

Любі друзі, на жаль немає Дня їжака, але є багато захоплюючих книжечок про цю надзвичайно цікаву, особливу тваринку!

Подивимось?

Ой на Івана та на Купала

В ніч на 7 липня, як правило, проходили масові гуляння біля водойм: дівчата плели вінки, стрибали через вогнище, "ворожили", шукали цвіт папороті. Свято кохання та продовження роду називається Івана Купала. Це найколоритніше та найцікавіше свято молоді.