Чарівний квілінг

До свята 8 Березня в нашій бібліотеці відкрилася персональна виставка робіт «Чарівний квілінг» члена гуртка «Креативне рукоділля», що працює при бібліотеці, Надії Муковніної. Використовуючи техніку квілінг, вона виготовила красиві і оригінальні композиції, листівки, панно. Грають різнобарв’ям весняні квіти, радіють теплому сонечку веселі пташки, а поруч хизується своєю красою казковий павич.

Методика виготовлення квілінгу – це ціле мистецтво. Відвідувачі бібліотеки мають можливість протягом місяця насолоджуватись красою, створеною руками талановитої майстрині.

Щиро вітаємо переможців!

В центральній бібліотеці для дітей пройшов конкурс читців-декламаторів творів Т.Г. Шевченка «Тараса думки будуть жити віки». Приємно, що серед переможців – наші читачі.   

Назар Шевченко (учень 1-А кл. БЗШ №22) виборов ІІІ місце серед учнів 1-5 класів. 

ІІ місце у вікової категорії «Учні 6-9 класів» посіла Анастасія Гальченко (учениця 6 кл. СПМШ  №16). 

Гран-Прі конкурсу виборола Анна Агалієва, восьмикласниця СПМШ №16. 

І лине над землею Шевченкове слово

Життя Тараса Шевченка, сповнене боротьбою за справедливість, водночас було навдивовижу відкрите світові нездоланним потягом любові до рідного краю. Бруньки цього почуття були привиті Тарасові його матір’ю – натурою чутливою, безмежно люблячою. Все, що почув, побачив майбутній пророк запам’ятає в найтонших подробицях і згодом повідає своєму народові та й усьому світові в геніальних творах літератури та живопису. Літературно-мистецьку годину «Ударило в дзвони пророче шевченкове слово» підготувала і провела для учнів 1-го та 3-го класів СПМШ №16 бібліотекар Галина Чередник. У своїй розповіді вона звернула увагу на дитячий доробок у творчості поета, адже багато його віршів є автобіографічними, як наприклад: «Мені тринадцятий минало», «І досі сниться: під горою...», «На панщині пшеницю жала» тощо. Справжніми шедеврами української пейзажної лірики стали вірші поета: «Садок вишневий коло хати», «Тече вода з-під явора», «Зоре моя вечірняя», які стали народними піснями. Діти мали можливість переглянути відеосюжети за цими творами.

Той, хто хоч раз доторкнувся серцем до геніальних творів Тараса Шевченка, назавжди запам’ятає його пророчі слова, черпаючи з його творів величезну людську мудрість та щедрість Кобзаревої душі.

З книги життя Архипа Тесленка

(До 135-річчя від дня народження видатного українського письменника)

2 березня 1882 року у сім’ї Юхима і Євдокії Тесленків народився син Архип. Взагалі, дітей у родині було десятеро, та вижило тільки двоє: Архип і молодший на 3 роки Ярема. Бідуючи, ледве зводячи кінці з кінцями, батьки все ж таки віддали майбутнього письменника до школи. Справжнім святом для юнака став день, коли він купив Шевченкового «Кобзаря». З того часу Архип спробував і собі компонувати невеличкі нариси, віршики.                     Про Тесленкову історію життя, про його шлях на свою Голгофу розповіла шестикласникам СПМШ №16 бібліотекар Ірина Люшинська.                                                                                                      

Про сум, радість і пошуки кращої долі Тесленкових героїв діти дізналися з уривків оповідань «Школяр», «Наука», «Немає матусі!», «Любов до ближнього». Та найбільше вразила дітей історія про страчене життя Оленки Панасенко, цієї дивовижної дівчини, яка ціною свого життя висловила гнівний протест проти жорстокої несправедливості.

Картини життя українського народу, описаних автором у своїх творах, талановито змалював юний художник, наш читач – Максим Хворостяний.

 Вийшовши з найбідніших народних верств, проживши дуже коротке життя (всього 29 років) Архип Тесленко ціною величезних зусиль оволодів майстерністю художнього слова і став співцем знедолених, борцем за справедливість.

Малюнок М.Хворостяного

Феномен одного роду

Історія цієї родини унікальна і повчальна водночас. На жаль, у свідомості нашого суспільства Симиренки ще не посідають того місця, яке їм заслужено належить.

Годину слави «Історія успіху родини Симиренків» підготувала і провела для членів клубу «Сузір’я» бібліотекар Тетяна Сулейманова. У своїй розповіді вона наголосила, що знамениті представники роду Симиренків внесли неоціненний вклад у розвиток промисловості, ставши власниками цукроварень та механічного заводу, новаторами модерного пароплавства на Дніпрі, підготувавши у своїй родині відомих конструкторів, вчених, практиків садівництва і меценатів української культури.

Бібліотекар Світлана Могорит підготувала презентацію «Український король садівництва» про Платона Федоровича Симиренка, автора відомого на весь світ сорту яблук «Ренет Симиренка». Цей різнобічно обдарований чоловік залишив помітний слід в усіх справах, до яких був причетний. Крім того, Платон Симиренко належав до тих українських творців, які сповідували національну ідею. Він дав кошти на видання «Кобзаря» Тараса Шевченка і увійшов до історії України з іменем благодійника. Завдяки залишеному Симеренком науковому та культурному спадку, українська наука рухається вперед. І кожної весни зацвітають нові сади…