І лине над землею Шевченкове слово

Життя Тараса Шевченка, сповнене боротьбою за справедливість, водночас було навдивовижу відкрите світові нездоланним потягом любові до рідного краю. Бруньки цього почуття були привиті Тарасові його матір’ю – натурою чутливою, безмежно люблячою. Все, що почув, побачив майбутній пророк запам’ятає в найтонших подробицях і згодом повідає своєму народові та й усьому світові в геніальних творах літератури та живопису. Літературно-мистецьку годину «Ударило в дзвони пророче шевченкове слово» підготувала і провела для учнів 1-го та 3-го класів СПМШ №16 бібліотекар Галина Чередник. У своїй розповіді вона звернула увагу на дитячий доробок у творчості поета, адже багато його віршів є автобіографічними, як наприклад: «Мені тринадцятий минало», «І досі сниться: під горою...», «На панщині пшеницю жала» тощо. Справжніми шедеврами української пейзажної лірики стали вірші поета: «Садок вишневий коло хати», «Тече вода з-під явора», «Зоре моя вечірняя», які стали народними піснями. Діти мали можливість переглянути відеосюжети за цими творами.

Той, хто хоч раз доторкнувся серцем до геніальних творів Тараса Шевченка, назавжди запам’ятає його пророчі слова, черпаючи з його творів величезну людську мудрість та щедрість Кобзаревої душі.