Політик із серцем письменника

Володимир Кирилович Винниченко — одна з найяскравіших постатей в українській історії початку ХХ століття. Він залишив помітний слід як у політичному, так і в літературному житті України, поєднавши у своїй особі революціонера, державного діяча, мислителя та талановитого письменника.

До 145-річчя від дня народження відомого українця фахівчині книгозбірні підготували для членів клубу "Серпанок" літературно-історичну годину "Духовний заповіт патріота"

Завідувачка бібліотекою Катерина Волинець розповіла присутнім про буремні роки української революції 1917 - 1921 років, коли

Винниченко став одним із ключових лідерів українського національного руху. У 1917–1918 роках він був головою Генерального секретаріату Центральної Ради — фактично першим прем'єр-міністром автономної України. Його ім’я тісно пов’язане з утворенням Української Народної Республіки, зокрема з написанням історичних Універсалів Центральної Ради, які проголошували автономію, а згодом і незалежність України.

Він виступав за соціальну справедливість, землю для селян, мир для народу — гасла, які лунали з його промов і документів. Водночас його політична діяльність часто стикалася з труднощами: незгода з іншими лідерами, складна міжнародна ситуація, внутрішні конфлікти змусили Винниченка піти у відставку. У подальшому він жив в еміграції, але не переставав мислити категоріями майбутнього України, залишивши глибокі роздуми у своїх щоденниках і політичних працях.

Більш детально Катерина Василівна зупинилася на літературних надбаннях Володимира Винниченка

Як письменник, він здобув визнання ще до революційних подій. Його оповідання, п’єси й романи відзначаються глибоким психологізмом, соціальною гостротою та моральною дилемою героїв. Він майстерно показував внутрішню боротьбу людини між особистим і суспільним, добром і злом, свободою і відповідальністю.

Його роман «Чесність з собою» став своєрідною художньою ілюстрацією його філософських і моральних пошуків. У багатьох творах він порушував теми національного визволення, соціальної нерівності, духовного оновлення.

Літературна спадщина Винниченка вирізняється сміливістю думки, а його п’єси («Брехня», «Між двох сил», «Пророк») і сьогодні не втратили актуальності. Його стиль — модерний, емоційний, з глибокою вірою в моральне очищення суспільства.

Володимир Винниченко залишив по собі величезну спадщину — політичну, літературну й інтелектуальну.
До заходу була оформлена книжкова виставка  "Портрет на тлі епохи", на якій представлені історичні книги, твори письменника і література про нього,які засвідчують, що життя Володимира Винниченка— приклад того, як складно поєднувати ідеали з реальністю, як болісно любити свою батьківщину й водночас не знаходити в ній порозуміння.

Він належить до тих українців, чий голос і сьогодні звучить актуально — як голос совісті, волі й пошуку істини. Винниченко довів, що діяч культури може бути політиком, а політик — мислителем. Його творчість і діяльність — невіддільна частина боротьби за українську ідентичність і державність.