До 190-річного ювілею у бібліотеці відбулася книжкова світлиця «Літературні та жіночі секрети Марії Вілінської». Бібліотекарка Любов Вилегжаніна познайомила присутніх на заході з цікавими маловідомими фактами з життя письменниці.
Марко Вовчок знала близько десяти мов, багато перекладала. Невичерпним джерелом натхнення для неї був «Кобзар». Вважала Тараса Шевченка своїм літературним батьком. Він присвятив їй вірш, звертаючись «пророче наш, моя ти доне». Невдовзі ще й організував складчину й від імені громади подарував письмениці золотий браслет, який став для неї життєвим оберегом.
Пантелеймон Куліш називав Марію «мовчущим божеством». Він із захопленням редагував її твори, а вона рішуче відмовлялася від його правок. Куліш хотів більшого, а Марко Вовчок тримала його на відстані.
Дуже важливою стала співпраця Марка Вовчка з французьким видавцем і літератором П’єром-Жулем Етцелем, який познайомив письменницю з Жулем Верном. Зачарований аристократизмом і естетичним смаком дивовижної українки, Верн віддає Марії Вілінській ексклюзивне право на переклад своїх текстів. Письменницею захоплювалися, а її творчість була відома та високо поцінована не лише в Україні, а й в країнах Європи. Свого часу, вона була єдиною жінкою-письменницею в Україні.
Бібліотекарка Юлія Харченко провела огляд літератури, представленої на книжковій виставці «Ясна зоря нашого письменства». Більш детально зупинилась на повісті «Три долі», романі «Жива душа», «Народних оповіданнях». Жанна Харченко емоційно прочитала монолог кріпачки Устини з повісті «Інститутка».
Твори Марка Вовчка перекладені багатьма європейськими мовами, а французька редакція повісті «Маруся» отримала нагороду Французької Академії і стала класичним твором французької дитячої літератури.
Немає коментарів:
Дописати коментар