Ціла епоха відділяє нас від того часу, коли жив і творив Іван Семенович Нечуй-Левицький (справжнє прізвище Леви́цький) – один із найвидатніших письменників-реалістів ХІХ століття.
25 листопада письменнику виповнюється 185 років від дня народження. Іван Нечуй-Левицький став основоположником соціально-побутової повісті. Він змалював у своїх творах життя різних верств населення: кріпаків, побут священників, міських і сільських обивателів.
Білоцерківська земля стала осередком родини Левицьких. Його сестра Ганна вийшла заміж за священика, який згодом став настоятелем церкви Василія Великого в селі Трушках, а батько письменника був переведений зі Стеблева до Білої Церкви на місце настоятеля церкви св. Марії Магдалини. Кожного року приїздив Нечуй-Левицький до родичів в Білу Церкву, яка стала для нього рідною. Крім відпочинку з рідними та друзями, він займався філологічними пошуками, спілкувався з мешканцями, спостерігав, записував почуті на ярмарку слова. Про наше місто Іван Семенович написав: «Я оце недавно вернувся з Білої Церкви, де купався в Росі і звідкіль мені не дуже хотілося поспішати до Києва і ради чудових околиць Росі, і ради української мови, і ще через те, що в Білій Церкві я почував себе, як вдома, бо це місто чисто національне».
До ювілейної річниці Івана Нечуя-Левицького у бібліотеці сімейного читання відбулася літературно-краєзнавча година «Це місто чисто національне…». Бібліотекарка Юлія Харченко розповіла читачам цікаві факти з біографії письменника.
Немає коментарів:
Дописати коментар