Поезія – це мова молодих

21 березня світ відзначає День поезії. Це гарна нагода познайомитися з книгами українських поетів. Пропонуємо добірку молодих авторів, які своїми віршами тво́рять сучасну українську літературу. Тож, читайте, поширюйте та підтримуйте українське.

Катерина Бабкіна (нар. 22 липня 1985 р.) – українська письменниця, поетеса, перекладачка, сценаристка та драматургиня. Катерина Бабкіна – одна з найпомітніших постатей у сучасній українській літературі, авторка збірок поезій, оповідань, повістей для дітей та роману «Соня»; три книжки авторки увійшли до довгих списків «Книги року BBC». Тексти письменниці перекладені польською, німецькою, англійською, шведською, французькою, румунською, чеською, івритом. Її книжки виходять друком в Австрії та Німеччині, Франції та Ізраїлі. За сценаріями авторки знято кілька успішних короткометражних стрічок, а написану нею п’єсу «Гамлет. Вавилон» ставили в Києві, Женеві та Відні.

Збірка поезій «Заговорено на любов» – це радше збірка емоцій, щастя, таємниць та сердечних ран, аніж вірші. Навіть ті, хто не звик зачитуватися поезіями, знайдуть серед текстів Катерини Бабкіної слова, здатні описати саме їхні любов чи тугу, радість, гіркоту, біль, страхи або надії. Тут із граничною відвертістю постають перед читачем і найсильніші почуття, і сучасна буденність, і свято душі, і війна, котра непомітно, але невідступно пронизує мрії, переживання і вплітається у кожен наш день, у кожну думку, кожен порив серця. 

«Знеболювальне і снодійне» – поетична збірка, у якій вірші заглядають у самісіньку душу та повністю вивертають її. Якщо література вміє пронизливо кричати, то ця книга – найяскравіший приклад такого красномовства.

Сергій Жадан (23 серпня 1974 р. ) – український письменник, перекладач, громадський діяч, фронтмен гуртів «Жадан і Собаки» та «Лінія Маннергейма». Літературні твори Сергія Жадана одержали численні національні та міжнародні нагороди, були перекладені більше ніж двадцятьма мовами, зробивши автора одним із найвідоміших сучасних українських письменників. Сергій Жадан є також активним організатором літературного життя України та учасником мультимедійних мистецьких проєктів. У 2017 році він заснував «Благодійний фонд Сергія Жадана». Ведучий на радіо «Тризуб ФМ», «Радіо НВ».

Невідомо, на чому тримається чутливість «Антени», але це 80 спроб упіймати коливання повітря, вловити перетікання в просторі невидимих радіохвиль, відчути на дотик час, у якому ми живемо, яким ми дихаємо, який ми проговорюємо. Час, кожен доторк до якого лишає опік. Час, у якому приватні щоденникові записи можуть виявитися воєнною хронікою, а біблійні історії — ранковими новинами.

«Псалом авіації» – вірші написані впродовж 2020 року. Місце, де вони писалися, лежить на пагорбах. Це означало присутність широкої лінії горизонту й великої кількості повітря. А ще там було багато дерев і птахів, були балки, водойми і рівне, віддалене дихання міста за обрієм. Зміна оптики так чи інакше призводить до зміни письма. Ось про це переважно і книжка: про те, як нас формують ландшафти, як дерева додають нам вертикалі, а озера – глибини, як весняна зелень вчить нас оптимізму, а літні ріки – щедрості. Нехитре знання, що допомагає цінувати кожен почутий зранку голос. 

Олександр Козинець (народився 24 серпня 1988 р.) – український письменник, науковець, педагог і логопед. Кандидат педагогічних наук, доцент Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова. Поезії Олександра Козинця перекладено білоруською, болгарською та англійською мовами. Учасник народного камерного хору «Moravski». Він учасник та переможець багатьох літературних конкурсів, зокрема «Коронації слова», літературного конурсу імені Григора Тютюнника. Твори письменника публікуються у вітчизняних та зарубіжних антологіях, альманахах, газетах. 

«Дороги світла» – переважно короткі вірші цієї збірки-календаря стануть оазою в метушні швидкоплинних днів, додадуть яскравих відтінків кожному дню року. Tyт – філософія земна й небесна, ненав'язливі приписи, іронічні спостереження й висновки, музика лісу й гір, пульсація радості й любові. Упродовж року автор щодня ходив стежками радості, які за рік стали широкими «Дорогами світла». Мандрувати ними безпечно й комфортно. Навіть перевищення швидкості на цих дорогах дозволено! 

Поетична збірка «Сезон днів». Різнобарвне чотирикнижжя втілює задум автора не тільки за змістом, а й за кольором. Філософія кожної пори року має свої відтінки, свій код, і мабуть, того, хто хоче побачити, переосмислити, скласти свої думки, наче пазли, у єдину, але розмаїту феєрію. Кожна структурна частина тетралогії має власний заголовок, концепцію, колорит. Тобто може розглядатися окремо – «Pin–code: ЗИМА», «Обвітрена весна», «Скибочки літа», «Тричі осінь». Одна книга – один сезон, більше того: кожен день сезону має свій окремий вірш. Письменник справді писав по віршеві на день. Це та поезія, яку хочеться більше цитувати, а менше – характеризувати. А якщо цитувати – то повністю – вірші легкі, тендітні, сказати б – крихкі, повітряні. 

Павло Коробчук (12 липня 1984 р.) – український письменник (прозаїк, поет, публіцист), музикант, журналіст. Автор музичного альбому «HOROBRO». Лауреат премії ім. Бориса Нечерди, «Смолоскип», поетичного конкурсу імені Нестора Літописця, премії ім. Б. І. Антонича «Привітання життя» тощо. Автор шести книг поезії, трьох книг прози. Лауреат близько двадцяти літературних премій. Займається літературною критикою. В ЗМІ опубліковано понад тридцять критичних оглядів на твори сучасної української літератури. 

«Хвоя» – книжка про війну, любов і мудрість. Саме в такій послідовності. І вірші, ці гілочки хвої – як підказки на шляху до знаходження себе, до умиротворення. І хочеться, щоб завершальним, сотим віршем, сотим поколінням, сотою гілочкою збірки став читач. Йому навіть підготовлене місце за фортепіано. Музика уже зачекалася, вона хоче звучати! 

Галина Крук (нар.30 листопада 1974 р.) – поетка, літературознавчиня, перекладачка. Член Асоціації українських письменників та Українського ПЕН. Переможниця Літературної премії імені Богдана-Ігоря Антонича «Привітання життя», лауреатка премії «Гранослов» та видавництва «Смолоскип». Живе у Львові, викладає зарубіжну літературу у Львівському національному університеті імені І. Франка. 

«Доросла» – це вірші про досвід дорослішання з усіма його здобутками та втратами, забороненими та дозволеними плодами, усвідомленням екзистенційної межі буття та вмінням насолоджуватися життям тут і зараз. Книжка для тих, хто намагається зрозуміти себе, змиритися зі минущістю і швидкоплинністю життя та відчути вдячність за те, що дає людині любов. 

«Співіснування». Яке воно – співіснування усього з усім? Який він – той спів існування? Бог нашого часу – багатозначність – спокушає нас мерехтінням сенсів, бажанням поєднати непоєднуване. Як оспівати все різноманіття світу в одній пісні? Саме про це нові вірші відомої львівської поетки Галини Крук. 

Олеся Ма́мчич (нар. 28 січня 1981 р.) – українська письменниця, перекладачка, редакторка, пише для дорослих і дітей. Учасниця різноманітних антологій, фестивалів. Співорганізаторка численних літературних імпрез. Окремі вірші поетеси перекладені на декілька іноземних мов, публікувалися в літературних часописах Литви, Латвії, Білорусі, Ізраїлю. 

Книгою «Перекотиболе» Олеся Мамчич виказує бажання, потребу й можливість експериментувати, шукати себе в доволі таки широкому спектрі поетичних рефлексувань - тут знайдуться і фольклорні ремінісценції, й алюзії до різних досвідів, і перегуки з авторитетами і друзями, і ще багато чого. Але з-помежи всього цього невідворотоно проступає авторська індивідуальність, - а це для поета, який приходить до читача наразі всього лише першою книжкою, річ найважливіша. 

«Сонце пішло у декрет» – післясмак цієї книжки – ошелешує. Серед віршів – багато болісних і трагічних, натомість з’являється відчуття повноти дуже легкої, щебетливої радості, радості всевіддавання. Відкритість до дружби і безкорисливого співбуття, дар співприсутності, вціліле (а чи свідомо збережене) вміння поринути в майже дитячу гру – все це мерехтить у голосі ліричної героїні, пробуджуючи ясне, яскраве, сильне і чисте відчуття причетності, і робить Олесині вірші зрозумілими й рідними як щось, знайоме ще змалку.