Вірші письменників-краян
Тетяна Строкач
Недумано, нежданно, без прогнозів,
Прощаючись, в спекотний літній день,
Заплакав Серпень, адже завтра - Осінь...
А він недоспівав іще пісень,
Іще недолюбив і недомріяв,
І не здійснив задуманих бажань...
Схилився сонях, та живе надія
Новий ростків, майбутніх сподівань...
Просушить сонце крихітні сльозинки,
Вгамує спрагу склянкою дощу...
Танцюють вальс краплинки -намистинки,
А я милуюсь ними досхочу...
Із Літечка у Осінь полечу...
Немає коментарів:
Дописати коментар