Острів мрії Миколи Зарудного

Секрет популярності Миколи Зарудного в тому, що його талант черпає свою силу з народних джерел. Народився письменник 20 серпня 1921 року в селі Оріховець сквирського району на Київщині в родині вчителя. Дитинство і шкільні роки пройшли в селі Слобода над чарівною річкою Рось. Мабуть тут хлопчик вперше відчув чари, романтику і реальність життя сільського трударя, зваби української пісні, мудрість і дотепність свого народу. Щемно згадувалось письменнику, як він їздив з дідом Федором у поле, як оралося і сіялося, як в його душу назавжди запав журавлиний клекіт і дідові слова: ‘’Щасливий правдою той, синку, на кого падає журавлина пісня…’’

Той журавлиний ключ та народна пісня справді супроводжували письменника все життя. За побіжними підрахунками літературних критиків, в його прозі та драматургії цитується понад триста фольклорних творів. Вони характеризують героїв, вплітаються в їхнє життя, розгортаються в образи і символи. Ще зі шкільних років Микола захоплюється літературою і театром, який потім став його долею. З дев’ятого класу вже мав інформаційні дописи в газетах ‘’Вінницька правда’’ і ‘’На зміну’’. Студентські роки в Харківському інституті журналістики обпалила війна… Боєць Зарудний став літописцем свого полку. Після закінчення війни працює в Вінницькій обласній газеті. В його кореспонденціях, нарисах, оповіданнях поставала вся правда повсякденного життя.

В це час вийшла друком повість ‘’Мої земляки’’, збірка оповідань ‘’Світло’’ і перша п’єса ‘’Весна’’. Далі один за одним почали з’являтися нові твори. Це п’єси ‘’Велике доручення’’(1951), ‘’На крутих берегах’’ (1954), ‘’Прилітають журавлі’’ (1956), ‘’Ніч і полум’я’’(1957), ‘’Веселка’’(1958). Всього в доробку автора понад 30 п’єс.

З 1961 року Микола Зарудний працює головним редактором кіностудії імені О.П. Довженка. Це був період відродження українського національного кіномистецтва. Та час цензурного свавілля примусив митця залишити кінематограф. В 1965 році з’являється дилогія Миколи Зарудного ‘’На білому світі’’ про долю українського села, та роман ‘’Гілея’’ (1970) про необхідність відродження природної краси рідного краю.

Неперехідне значення його творам принесло розкриття таких вічних тем, як людина і людяність, краса душі і кохання, земля і влада, людина і природа.

Микола Зарудний – глибоко національний письменник, творчість якого заслужено ввійшла до скарбниці нашої культури завдяки колориту, багатству мови, розкриттю генетичного коду своїх героїв, їхнього ліризму і пісенності, гумору і душевної чуйності.