Сьогодні згадуємо автора відомих творів "Прапороносці", "Собор", "Людина і зброя" - українського письменника, громадського діяча Олеся Гончара. 3 квітня йому виповнюється 103 роки від дня народження.
Коли хлопцеві було 3 роки, померла мама, а батько одружився вдруге. На виховання його забрали дідусь і бабуся, саме вони замінили майбутньому письменникові батьків. Так Олександр Біличенко при вступі до школи був записаний як Олесь Гончар, взявши мамине прізвище.
Олесь Гончар заслужив у суспільстві славу людини моральної й совісної. Свого часу компартійна система планувала за допомогою його творчості розправитися зі своїми ідеологічними противниками. Письменнику запропонували написати роман про Українську повстанську армію – обіцяли надати всі необхідні документи, аби лиш написав «так, як треба». Олесь Гончар відмовився: «Правду ви мені все одно не дасте написати, а неправду — не хочу!».
Після хвилі арештів української інтелігенції у 70-х роках минулого століття, він написав у щоденнику: «Яка дика епоха! З якою сатанинською силою нищилася Україна! За трагізмом долі ми народ унікальний. Найбільші геній нації — Шевченко, Гоголь, Сковорода — все життя були безпритульними... Геноцид винищив найдіяльніші, найздібніші сили народу. За які ж гріхи нам випала така доля?».
У жовтня 1990 р. українські студенти на Майдані Незалежності у Києві оголосили голодування, яке згодом отримало назву «Революція на граніті». Серед протестуючої молоді була онука О. Гончара – Леся. Олесь Гончар прийшов до Верховної Ради і висловив їм свою підтримку. "Вчора я відвідав табір, де голодують студенти. В цих змучених, виснажених, але до краю стійких, здатних на самопожертву юнаках я впізнав нашу молодість".Помер О.Гончар 14 липня 1995 р. у Києві, похований на Байковому цвинтарі.
Немає коментарів:
Дописати коментар