14 січня – перший день нового року за старим календарем. Цей день наші предки відзначали з особливим розмахом. Зустрічати Новий рік прийнято було в гостях у найстаршого в родині. До нього увечері 13 січня приходили родичі і до ранку не розходилися.
У цей день вранці варили гречану кашу, за допомогою якої визначали майбутнє родини на подальший рік. Уважно дивились за процесом приготування. Якщо почне витікати – погана прикмета. А як зняли пінку, а каша яскрава і навариста – це до щастя в домі.
Зварену гречку треба було обов’язково з’їсти до останньої ложки, щоб не накликати на себе лиха. Також вранці всі ходили вдосвіта вмиватись холодною водою з річки чи озера. Це робили – щоб весь рік бути бадьорим та здоровим. Наші предки вважали, що не можна 13 та 14 січня позичати чи брати у борг гроші. А також не можна виносити сміття – щоб не винести щастя.
Ще одна важлива традиція на ранок 14 січня – ходити посівати. На Василя всі хлопці різного віку ходять з дому в дім, сиплять на поріг зерно та читають вірші із привітанням господарям. Бажають, щоб наступний рік був щедрим. Але якщо щедрувати 13 січня могли всі охочі, то посівати хлопці йдуть без дівчат.
А ще наші предки вірили, що народжена на Василя дитина буде щасливою і здоровою усе життя.
Немає коментарів:
Дописати коментар