Дуже прикметно що практино всі твори Джека Лондона значною мірою автобіографічні. Він писав про те, що сам пережив, про людей, котрих зустрічав на своєму недовгому, та надзвичайно непростому життєвому шляху. А юність його минула в нечуваних злиднях, у тяжкій роботі на фабриці, де платили по долару за день і на ці гроші можна було ледь животіти…
‘’У 15 років я був мужчиною, рівним серед мужчин’’ – напише письменник в автобіографії. Юний Джек працюючи кочегаром на торговому судні, потрапив на Північ. Там якраз були відкриті поклади золота. В нелюдських умовах відчайдухи-золотошукачі затято прагнули розбагатіти, ризикуючи своїм здоров’ям, а часто і життям. В екстремальних умовах найкраще виявлялись характери людей. Виживати там дозволяли наполегливість і праця, а найголовніше – людяність. Екстремальним є саме життя, котре маємо прожити як люди – такий найголовніший досвід передає нам Джек Лондон у своїх творах. Письменник наполегливо доводив, що і в найтяжчих обставинах людина не є безпорадною. Все вирішують її духовні якості, її воля, людяність, почуття морального обов’язку і віра
Немає коментарів:
Дописати коментар