Насправді Остапа Вишню звали Павло Губенко. Чому він обрав саме такий псевдонім? Кажуть, він просто дуже любив вишні.
Письменник був переконаний, що сміх має здатність зцілювати організм від недуг. Сам же він прожив недовго – 66 років. Далися взнаки стреси: розстріл брата, також письменника – гумориста Василя Чечвянського, арешт і ув’язнення на 10 років ще одного брата – Павла, та й самого Остапа Вишню ще в 1933 році запроторили до ГУЛАГу і звільнили аж в 1943 році.
Арештували його, звинувачуючи в підготовці замаху на партійного діяча
Постишева. Якимось дивним чином йому вдалося уникнути розстрілу: коли
приходив наказ про страту, виконання затягувалося через погодні умови.
Згодом, розстріляли самого керівника табору, а документи та наказ про
покарання Остапа Вишні якимось дивним чином зникли. Не інакше, як доля
захистила свого обранця.
Сміх Остапа Вишні вічно житиме у його творах, бо сам він був живою, радісною усмішкою свого великого і безсмертного народу.
Немає коментарів:
Дописати коментар