Талановитий митець, життя якого — це невідома, але захоплива історія

 Сава Овсійович Голованівський - поет, прозаїк, драматург, публіцист, перекладач народився 29 травня 1910 року в селі Єлизавєтградці (нині - Олександрівського району) в родині мірошника.1927 року в його житті сталася переломна для нього подія — зустріч із Маяковським в Одесі, коли знаний московський футурист простяг йому руку, витягнувши з натовпу, а заразом привів його в літературу. Враження вклав у рядки:

«Він мені руку подав

і в поезію

ввів

своєю рукою».

Він вважав себе футуристом, хоча достеменно і не знав, що це означає. Талановитих поетів у той час помічали одразу, і за них змагалися літературні організації. Так, Голованівський друкувався у престижному журналі «Нова генерація», належав і до комсомольської організації «Молодняк», і до Всеукраїнської спілки пролетарських письменників.

Писав він різне. В доробку ранніх творів — і футуристський літературний репортаж «Скатертю доріжка» (1930), і збірки віршів «Кіньми залізними» (1927), «Одверто. Передперша збірка поезій» (1929), і поема «Фронтовики» (1933).

Голованівський звертається і до драматургії, 1934 року він написав першу п'єсу "Смерть леді Грей", а у 1939 році - драматичну поему "Поетова доля", присвячену 125-річчю від дня народження Т.Г.Шевченка. Постановка цієї п'єси в Київському театрі ім. І.Франка стала справжньою подією театрального життя України.

З перших днів війни з фашистами Сава Голованівський пішов на фронт військовим кореспондентом. Приніс із фронтових доріг нагороди, поранення іі нові твори - бойові, закличні, пристрасні поезії, нариси, кореспонденції.

Тоді ж, під час війни, особливої популярності набула його "Пісня про мою Україну", покладена на музику композитором Іллею Віленським. Її виконали Марія Литвиненко-Вольгемут та Зоя Гайдай. Платівка з цим твором переходила з рук в руки як коштовність, і звучала на радіо багато разів.

 Я вірив, що ворог тебе не поборе,

І ворог тебе не зборов, –

Він ще відповість за гірке твоє горе

І кров’ю заплатить за кров.

І слава твоя оживе неодмінно,

І доля розквітне ясна, Моя Україно,

Жива Україно,

Блакитна моя сторона.

Сава Голованівський — автор блискучих перекладів Пушкіна, Байрона, талановитий митець, життя якого — це невідома, але захоплива історія. Тож його слова звучать актуально:

«Бережіть своїх поетів,

І великих, і малих.

Здавна виміряних летів

Ви не здійсните без них».