Книжка для дітей, що волога для полів

 Щоб маля полюбило книгу, зверніться до українського фольклору, такого барвисто різноманітного, мудрого, рідного. Нині, на жаль, книжки не є вже аж такою великою цінністю, як це було ще донедавна. Проте не всього можна навчитися на власному досвіді, від батьків або із інтернету. Відчувати красу слова і вчинку, розрізняти межі добра і зла, співпереживати, розуміти емоції та мотивації людей, розвивати уяву, дух та інтелект, спостерігати, виявляти причини й наслідки, аналізувати й робити висновки тощо – цього навчає, зокрема, література. А як чудово залишитись із книжкою наодинці, поринути у пригоди й почуття... І мріяти…

 Книжки прокладають стежини між часом і простором, між поколіннями, між країнами, зберігають мудрість людства. І від давніх давен народ, розуміючи це, висловлював свою шану книжці у прислів’ях та приказках. Тепер, щоб прищепити дітям звичку читати, вчителі й батьки вдаються до різних способів і засобів, а ми сподіваємось, що і фольклор стане у пригоді у цій добрій справі.

Прислів’я і приказки про книжки:

• Без книжки – як без сонця, і вдень темні віконця.
• Будеш з книжкою дружити – буде легше в світі жити.
• Весела книжка радість приносить.
• Гарна книжка – мудрий вчитель.
• Гарна книжка научить, а погана намучить.
• Гарна, мудра книжка – як вірний друг.
• Даремна праця – вудити без гачка і вчитися без книжки.
• Де розумом не дійду, то в книжці знайду. 
• День без книжки – що обід без хліба.
• Дім без книжки – що день без сонця. 
• Для розумного книжка – найгарніший подарунок.
• Життя без книжок – що небо без зірок.
• З глибин моря дістають перлини, а з глибин книжки – знання.